∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

ƒл¤ журнал≥ста важливо, щоб експерт сам допом≥г йому роз≥братис¤ в техн≥чн≥й терм≥нолог≥њ. Ќа жаль, ≥нод≥ вислови експерта залишаютьс¤ таЇмницею дл¤ простоњ людини. якщо журнал≥ст не по¤снив, що мав на уваз≥ експерт, уживаючи той або ≥нший профес≥йний вираз, читач не зрозум≥Ї фах≥вц¤ ≥ навр¤д чи знайде в ц≥й статт≥ щось корисне. Ќа в≥дм≥ну в≥д жанру новин, де просто подаютьс¤ факти або цитуютьс¤ чињсь слова, в науков≥й статт≥ журнал≥ст маЇ багато що по¤снювати. ¬≥н повинен зустр≥тис¤ з дек≥лькома фах≥вц¤ми, щоб самому роз≥братис¤ в проблем≥, а також щоб зрозум≥ти техн≥чн≥ детал≥ й суть ≥снуючих погл¤д≥в на проблему.

якщо готувати матер≥ал про пов≥нь у «акарпатт≥ чи розлив х≥м≥чних речовин, доведетьс¤ вз¤ти ≥нтерв"ю в багатьох фах≥вц≥в ≥ отримати в≥дпов≥д≥ на питанн¤, пов"¤зан≥ з евакуац≥Їю людей з потерп≥лоњ територ≥њ, токсиколог≥Їю, еп≥дем≥олог≥Їю, економ≥кою, станом ірунтових вод, метеоролог≥Їю тощо, не кажучи вже про ур¤дових чиновник≥в, з ¤кими також треба зустр≥тис¤.

≤нод≥ журнал≥сти обирають так званий к≥льк≥сний п≥дх≥д. ¬≥н пол¤гаЇ в тому, що вс≥м сторонам надаЇтьс¤ можлив≥сть висловити свою думку щодо певноњ справи. ÷е справедливо лише на перший погл¤д. ћоже трапитис¤, що переважна б≥льш≥сть людей, ¤к≥ добре розум≥ють цю проблему, под≥л¤ють лише одну з точок зору. —татт¤ ж, у раз≥ к≥льк≥сноњ р≥вноваги, додаЇ р≥вну ц≥нн≥сть вс≥м погл¤дам без вин¤тку. “аким чином, к≥льк≥сний п≥дх≥д у статт≥ може дезор≥Їнтувати читача.

јльтернативний п≥дх≥д пропонуЇ оц≥нити наукову значущ≥сть представлених аргумент≥в ≥ вир≥шити, наск≥льки вони переконлив≥. ƒл¤ того, щоб зробити це ефективно, журнал≥ст повинен або сам добре розбиратис¤ в проблем≥, або регул¤рно консультуватис¤ з експертами. ќднак, ≥ в цьому раз≥ необх≥дно пам"¤тати, що експерти можуть ставитис¤ упереджено до ц≥Їњ справи або бути зац≥кавленими в збереженн≥ статусу кво з пол≥тичних м≥ркувань. ѕри спроб≥ збалансувати р≥зн≥ позиц≥њ кореспондент маЇ бути завжди добре об≥знаним, а це вже важка задача, бо вимагаЇ пост≥йноњ самоосв≥ти.

–обота з ученими також потребуЇ глибокого анал≥зу наданоњ ≥нформац≥њ, залученн¤ двох ≥ б≥льше джерел, оск≥льки в ”крањн≥ нав≥ть традиц≥йно об"Їктивн≥ науковц≥ ≥нод≥ можуть поступитис¤ принципами. "ћи н≥бито будуЇмо демократичне сусп≥льство, але фактично задушили свободу тим, що вчен≥ вже опосередковано ви¤вилис¤ п≥д владою грошей Ц думку вченого сьогодн≥ можна купити! Ѕо тепер не в теоретичному спор≥, а на практиц≥ можна отримати в≥д двох р≥зних професор≥в дв≥ протилежн≥ рекомендац≥њ, скаж≥мо, з вирубки на т≥й чи ≥нш≥й територ≥њ, та й з ≥нших питань, Ц справа т≥льки в ц≥н≥", Ц вважаЇ академ≥к Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни  .—итник у матер≥ал≥ " актус на лужайке", надрукованому у є 10 за 2001 р≥к у газет≥ " ≥евськ≥й телеграфъ".

ѕроанал≥зуйте наведений нижче матер≥ал. Ќаск≥льки зрозум≥лим Ї розгл¤д проблеми дл¤ читача? ўо вдало або невдало опрацювали журнал≥сти, готуючи цю статтю до друку? „и можна скоротити обс¤г, не викрививши зм≥сту? «апропонуйте власну редакц≥ю тексту.

 ост¤нтин —»“Ќ» ,
народний депутат ”крањни, академ≥к ЌјЌ”;
¬алентин Ѕј√Ќё ,
член Ќью-…оркськоњ академ≥њ наук, кандидат б≥олог≥чних наук

„и ув≥йдемо в ноосферу?

Ќещодавно завд¤ки складному електронному пристрою у Ѕ≥лому дом≥ прозвучала лекц≥¤ т¤жко хворого, безмовного, але незламного духом англ≥йського ф≥зика-теоретика —т≥вена ’ок≥нга. ” ц≥й знаменит≥й лекц≥њ, що стала в≥дразу ж в≥дома св≥товому загалу, в≥н глибоко проанал≥зував теоретичн≥ й соц≥альн≥ проблеми сучасност≥ й наголосив, що подальша дол¤ нашоњ цив≥л≥зац≥њ залежатиме в≥д поступу науки ≥ збереженн¤ довк≥лл¤. Ѕез радикального розв"¤занн¤ глобальних соц≥ально-еколог≥чних проблем, на думку вченого, ≥снуванн¤ людства в наступному тис¤чол≥тт≥ стане неможливим.

ѕерший президент Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни ¬олодимир ¬ернадський висловив основоположну думку про те, що сучасне людство стало руш≥йною силою еволюц≥њ ≥ що лише шл¤хом трансформац≥њ б≥осфери у сферу розуму Ц "ноосферу" можливе розв"¤занн¤ протир≥ч м≥ж цив≥л≥зац≥Їю ≥ б≥осферою. ј протир≥чч¤ ц≥ очевидн≥ й гранд≥озн≥. як показують розрахунки академ≥ка ¬.ј. овди, людство в 2 тис. раз≥в активн≥ше впливаЇ на б≥осферу, н≥ж решта живого св≥ту. ≤ чи варто цьому дивуватис¤, коли у св≥т≥ щор≥чно спалюЇтьс¤ 10 млрд т умовного палива (всього цив≥л≥зац≥¤ спожила 120 млрд. т, дв≥ третини ¤ких Ц п≥сл¤ 1945 р.), що створюЇ величезний техногенний тиск на б≥осферу. Ќайт¤жчим насл≥дком цього впливу Ї глобальне потепл≥нн¤, що спричин¤Ї зб≥льшенн¤ в тропосфер≥ вуглекислоти, метану, озону, вод¤ноњ пари, пилу, ¤к≥ поглинають теплове випром≥нюванн¤ земноњ поверхн≥.

—еред джерел ем≥с≥њ вуглекислоти перше м≥сце пос≥даЇ кам"¤не вуг≥лл¤, ¤кого щор≥чно видобуваЇтьс¤ близько 3,5 млрд т. Ќа цьому палив≥ працюють понад 1300 крупних ≥ безл≥ч др≥бних електростанц≥й, у переважн≥й б≥льшост≥ ¤ких використовуютьс¤ стар≥ технолог≥њ, за ¤ких втрачаЇтьс¤ дв≥ третини енерг≥њ. ƒобуванн¤ вуг≥лл¤ в≥дкритим способом спотворюЇ ландшафт, п≥дн≥маЇ в атмосферу велику к≥льк≥сть пилу, а п≥дземне, що характерне дл¤ ”крањни, Ц це брудна й небезпечна прац¤, ¤ка супроводжуЇтьс¤ викидами метану або вибухами його в шахтах. ћетан же, кр≥м спри¤нн¤ "парниковому ефекту", виступаЇ ≥ неаби¤ким руйн≥вником неоц≥ненноњ дл¤ земного житт¤ озоновоњ оболонки у стратосфер≥. ¬важають, що згубно впливають на нењ також хлоро- та фторовм≥сн≥ сполуки.

який же вих≥д? јдже н≥хто не припинить видобуток вуг≥лл¤, навпаки Ц з кожним роком в≥н зростаЇ, особливо в  итањ, ≤нд≥њ, Ѕразил≥њ. ќчевидно, сп≥втовариству економ≥чно розвинених крањн сл≥д допомогти цим державам перейти на прогресивн≥ш≥ технолог≥њ спалюванн¤ вуг≥лл¤ та зменшенн¤ обс¤г≥в його споживанн¤.

Ќафта ≥ нафтопродукти, ¤ких людство щоденно витрачаЇ близько 10,5 млн т, забруднюють довк≥лл¤ не менш ≥нтенсивно, н≥ж кам"¤не вуг≥лл¤. ѕри њх спалюванн≥ в пов≥тр¤ний басейн викидаЇтьс¤ вуглекислий ≥ чадний газ, оксиди с≥рки ≥ азоту, сажа, бензп≥рен, свинець, ≥нш≥ токсичн≥ продукти. ƒо значних еколог≥чних збитк≥в призводить забрудненн¤ довк≥лл¤ при добуванн≥, переробц≥ й транспортуванн≥ нафти та њњ продукт≥в. ƒо того ж зростанн¤ обс¤г≥в виробництва нафти матиме й серйозн≥ пол≥тичн≥ насл≥дки, породжуватиме м≥жнародн≥ конфл≥кти.

ѕриродний газ ми вважаЇмо еколог≥чно найбезпечн≥шим паливом, але насправд≥ це не так. ¬≥н майже повн≥стю складаЇтьс¤ з метану, котрий, ¤к уже згадувалось, Ї значно сильн≥шим чинником "парникового ефекту", н≥ж —ќ2. ј втрати природного газу лише при його видобуванн≥ та транспортуванн≥ перевищують 10-15 в≥дсотк≥в. ќтже перех≥д енергетики на спалюванн¤ газу не розв"¤зуЇ еколог≥чноњ проблеми.

“а найпотужн≥шим джерелом ем≥с≥њ вуглекислоти в атмосферу Ї спалюванн¤ деревини. ƒо того ж вирубка л≥с≥в призводить до пог≥ршенн¤ кл≥мату, пилових бур, ероз≥њ ірунт≥в та багатьох ≥нших негаразд≥в.

ѕогл¤ньмо, нарешт≥, на джерело енерг≥њ, ¤ким свого часу вчен≥-атомники ≥ пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ збирались вр¤тувати людство, розв"¤зати еколог≥чн≥ проблеми. —ьогодн≥ у св≥т≥ збудовано понад 400 ј≈—, ¤к≥ дають лише 5 в≥дсотк≥в енерг≥њ, але соц≥альн≥ й еколог≥чн≥ проблеми, ¤к≥ вони породжують, неадекватно т¤жк≥ й мають глобальний характер. ” св≥т≥ вже в≥дбулос¤ 150 авар≥й на атомних установках, що супроводжувались забрудненн¤м довк≥лл¤ рад≥онукл≥дами. “а не забуваймо й про накопиченн¤ величезноњ к≥лькост≥ твердих, р≥дких ≥ газопод≥бних викид≥в, знешкодити ¤к≥ повн≥стю неможливо. ј≈— ≥ без авар≥њ нанос¤ть довк≥ллю, його б≥от≥ й люд¤м непоправноњ шкоди, а при авар≥¤х економ≥чн≥ й еколог≥чн≥ втрати с¤гають астроном≥чних величин. ≤ в цьому украњнц≥в, на жаль, переконувати не доводитьс¤: авар≥¤ на „ј≈— оц≥нюЇтьс¤ у 250 млрд дол. —Ўј, а людськ≥ втрати найближчим часом перевищать 0,5 млн чолов≥к. ќтже, атомна промислов≥сть не т≥льки економ≥чно, соц≥ально й еколог≥чно небезпечна, вона аморальна за своЇю суттю ≥ њњ потр≥бно ¤кнайшвидше зам≥нити на еколог≥чно чист≥ джерела енерг≥њ. Ѕудуючи ж нов≥ атомн≥ блоки, ”крањна ускладнюЇ своЇ становище.

“ут ми доходимо висновку: ¤кщо людство хоче мати майбутнЇ, воно повинне перейти на еколог≥чно безпечн≥ в≥дновлюван≥ джерела енерг≥њ. јле це проблема не ст≥льки техн≥чна, ¤к пол≥тична. ≈нергетичн≥ велети, ¤к≥ "робл¤ть грош≥" на традиц≥йному палив≥ й "мирному атом≥", не бажають њх втрачати. ¬с≥ма доступними њм засобами вони блокують спроби освоЇнн¤ ≥нших джерел енерг≥њ, ≥ зламати њхн≥й оп≥р поки що не вдаЇтьс¤.

Ќе маючи змоги детальн≥ше зупинитись на в≥дновлюваних, еколог≥чно безпечних джерелах енерг≥њ, ми лише перечислимо њх. ÷е, насамперед, сон¤чна енерг≥¤, енерг≥¤ морських хвиль, приплив≥в ≥ в≥дплив≥в (використанн¤ лише останньоњ могло б задовольнити майже 3/4 сьогодн≥шн≥х потреб крањн ™— у електроенерг≥њ), геотермальна ≥ в≥трова. ћало використовуЇтьс¤ ≥ енерг≥¤ р≥к. ’оча ми загалом не в≥таЇмо ≥дею зарегулюванн¤ стоку р≥к, але величезна к≥льк≥сть гребель уже збудована, ≥ енерг≥¤ води, що скидаЇтьс¤ з водосховищ, пропадаЇ марно. «а даними јгентства охорони навколишнього природного середовища —Ўј, згадан≥ джерела уже в найближч≥ 20 рок≥в спроможн≥ задовольнити 30 в≥дсотк≥в св≥товоњ потреби в електроенерг≥њ.

ќднак це можливо лише за на¤вност≥ пол≥тичноњ вол≥. ” розв"¤занн≥ енергетичноњ проблеми мус¤ть сказати своЇ слово наука й техн≥ка, давши нов≥ технолог≥њ зам≥сть тих надто марнотратних, що д≥ють нин≥ в промисловост≥, с≥льському господарств≥, транспорт≥. ≈кспертиза показуЇ, що коеф≥ц≥Їнт ефективност≥ використанн¤ енерг≥њ в цих технолог≥¤х можна п≥двищити на 75-90 в≥дсотк≥в. ѕоки що людство з його енергетичним ≥ промисловим потенц≥алом лише прискорюЇ процес руйнуванн¤ б≥осфери, знижуЇ ступ≥нь њњ орган≥зованост≥ та п≥двищуЇ ентроп≥ю. ќтож, одне з головних завдань науки майбутнього Ц навчити економно розпор¤джатис¤ ¤к≥стю енерг≥њ, спр¤мовуючи нашу цив≥л≥зац≥ю на шл¤х зниженн¤ р≥вн¤ виробництва ентроп≥њ. «береженн¤ ¤кост≥ енерг≥њ Ц наш обов"¤зок перед нащадками. ѕеред наукою постаЇ завданн¤: ¤к своЇчасно оц≥нити зм≥ни в б≥осфер≥, незалежно в≥д чинника, що њх викликав? ќчевидно, дл¤ цього потр≥бно ввести ¤кийсь ≥нтегральний ун≥версальний критер≥й Ц "коеф≥ц≥Їнт ентроп≥њ" чи щось под≥бне.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)