∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

ѕрикро усв≥домлювати, що до пог≥ршенн¤ стану б≥осфери причетн≥ наука ≥ техн≥ка. ћабуть, недаремно лауреат Ќобел≥вськоњ прем≥њ ≤лл¤ ѕригожин ¤кось з г≥ркотою сказав: "”се, до чого торкаЇтьс¤ наука, дегуман≥зуЇтьс¤". “ехн≥чно розвинут≥ —Ўј, наприклад, споживають на душу населенн¤ в 200 раз≥в б≥льше енерг≥њ, н≥ж у 120 крањнах св≥ту, що в≥днос¤тьс¤ до економ≥чно мало розвинених. ¬они ж продукують четверту частину см≥тт¤, що з"¤вл¤Їтьс¤ на планет≥, ≥ споживають значно б≥льше кисню, н≥ж його утворюЇтьс¤ на њхн≥й територ≥њ. “акий споживацький п≥дх≥д ≥ егоцентричний св≥тогл¤д властивий багатьом державним д≥¤чам, господарникам ≥ науковц¤м. ≈колог≥чн≥ проблеми нин≥ нос¤ть глобальний характер ≥ розв"¤зуватись повинн≥ на благо вс≥х народ≥в шл¤хом пост≥йних консультац≥й м≥ж державами та погоджених д≥й на м≥жнародному р≥вн≥. ÷е тим б≥льш необх≥дно, що часу на роздуми вже немаЇ. ј проблеми не зникають, а множатьс¤. ћенш ¤к за п≥втори сотн≥ рок≥в вм≥ст —ќ2 в атмосфер≥ зр≥с на 25 в≥дсотк≥в. ≤, мабуть, не випадково останнЇ дес¤тил≥тт¤ ви¤вилос¤ найжарк≥шим за весь час спостережень. „≥тко простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до зростанн¤ к≥лькост≥ природних ≥ техногенних авар≥й ≥ катастроф. ≤ ось що показово: ¤кщо з 1965 по 1992 р≥к в≥д авар≥й загинуло 3,6 млн. чолов≥к, а економ≥чн≥ збитки склали 340 млрд. дол. —Ўј, то лише в 1995 р. з ц≥Їњ причини загинуло 18 000 чолов≥к, а збитки с¤гнули 180 млрд. долар≥в. ”чен≥ прогнозують, що до 2050 року площ≥ посушливих земель ≥ пустель зб≥льшатьс¤ на 50 в≥дсотк≥в.

Ќехай у читача не складетьс¤ враженн¤, що все це ¤кщо й торкнетьс¤ нас, то опосередковано, ≥, може, воно ¤кось перемелетьс¤ та перетретьс¤. Ќ≥, еколог≥чну загрозу потр≥бно сприймати ¤к особисту. ќсь, наприклад, ¤к в≥дгукуютьс¤ насл≥дки глобальних кл≥матичних зм≥н в ”крањн≥. «а останн≥ дес¤тил≥тт¤ п≥двищивс¤ р≥вень јзовського ≥ „орного мор≥в, температура пов≥тр¤ у ¬илково, ќдес≥, ќчаков≥,  ерч≥, ћар≥упол≥ зб≥льшилась на 0,1-0,4 —. «абрудненн¤ верхнього шару „орного мор¤ знизило випаровуванн¤ води з 470-485 км3/р≥к до 320-340 км3/р≥к, що спри¤Ї наступу мор¤ на суход≥л. Ќа думку де¤ких фах≥вц≥в, р≥вень „орного мор¤ зростатиме в геометричн≥й прогрес≥њ ≥ вже в 2000 роц≥ може дос¤гнути 24-115 мм/р≥к, що р≥внозначно катастроф≥. ” що це виллЇтьс¤ в ”крањн≥? ѕричорноморськ≥ лимани в≥дд≥лен≥ в≥д мор¤ п≥щаними пересипами шириною 50-250 м ≥ висотою 0,8-2,2 м. «гаданого п≥двищенн¤ р≥вн¤ мор¤ досить, щоб при шторм≥ знищити ц≥ пересипи. ѕорушитьс¤ г≥дрох≥м≥чний ≥ г≥дроб≥олог≥чний режим вод лиман≥в, загинуть ц≥нн≥ породи риб. «вичайно, будуть п≥дтоплен≥ земл≥, м≥ста й села, зруйнован≥ господарч≥ й промислов≥ споруди, забрудн¤тьс¤ п≥дземн≥ води. ѕ≥дн¤тт¤ р≥вн¤ ірунтових вод стимулюватиме обводненн¤ ≥ п≥дтопленн¤ всього низинного ѕ≥вдн¤ ”крањни. ≤ не т≥льки ѕ≥вдн¤, адже почаст≥шали повен≥ на «акарпатт≥, ¬олин≥, –≥вненщин≥.

” подоланн≥ глобального потепл≥нн¤ ≥ багатьох ≥нших еколог≥чних проблем дуже важлива роль належить л≥сам, ¤к≥ займають 30 в≥дсотк≥в суходолу ≥ продукують 82 в≥дсотки вс≥Їњ ф≥томаси на «емл≥. ќптимальним зал≥сненн¤м територ≥њ на р≥внинах вважають 25-30, в г≥рських районах Ц 35-50 в≥дсотк≥в. ќтже, л≥сист≥сть нашоњ держави, що становить 14,3 в≥дсотка, вкрай недостатн¤ ≥ тому на пор¤док денний сл≥д поставити заходи з в≥дновленн¤ л≥су та розширенн¤ њх площ, особливо на еродованих земл¤х, вздовж берег≥в р≥чок ≥ ¤р≥в, на г≥рських схилах, на межах пол≥в тощо.

” збереженн≥ еколог≥чного балансу пом≥тне значенн¤ мають болота, рослинн≥сть ¤ких поглинаЇ значну к≥льк≥сть вуглекислоти, ≥нших забруднень. Ѕолота, наче велетенська губка, всмоктують у себе атмосферну вологу, а разом з нею пил, окисли вуглецю, азоту, с≥рки, важк≥ метали ≥ рад≥онукл≥ди, ¤к≥ у великих к≥лькост¤х постачаЇ в пов≥тр¤ний басейн промислов≥сть, енергетика, транспорт. ” склад≥ запов≥дних територ≥й в ”крањн≥ нин≥ охорон¤Їтьс¤ майже 130 тис. га бол≥т, але ж це складаЇ всього 12-14 в≥дсотк≥в в≥д њх колишн≥х площ. —под≥ваЇмось, що науковим засадам в≥дновленн¤ бол≥т у майбутньому буде прид≥лено значно б≥льше уваги, н≥ж у нин≥шньому стол≥тт≥.

ќсновою функц≥онуванн¤ живоњ оболонки «емл≥ Ї ф≥тосфера з властивим њй ун≥кальним ¤вищем фотосинтезу. « трьохсот тис¤ч в≥домих нам вид≥в вищих рослин близько 75 тис. можна вживати в њжу, хоча в повс¤кденному житт≥ люди обход¤тьс¤ дек≥лькома дес¤тками культур. ≈колог≥чна роль рослин дуже важлива ≥ багатогранна. ЌаголошуЇмо лише, що њх життЇд≥¤льн≥сть забезпечуЇ пост≥йний вм≥ст кисню в атмосфер≥ впродовж останн≥х 600 млн. рок≥в.

ƒедал≥ б≥льше занепокоЇнн¤ фах≥вц≥в викликають прогресуюч≥ втрати б≥ор≥зноман≥тност≥. Ќин≥ щодоби з лиц¤ «емл≥ зникаЇ дек≥лька вид≥в. „ерез непродуману д≥¤льн≥сть людей за найближч≥ 50-100 рок≥в може бути втрачено в≥д 25 до 50 в≥дсотк≥в сучасного видового р≥зноман≥тт¤. Ќаск≥льки траг≥чними ви¤вл¤тьс¤ ц≥ втрати дл¤ б≥осфери ≥ людини, зокрема? ’то зна, може назавжди втрачений вид волод≥в здатн≥стю синтезувати речовину, ефективну проти т≥Їњ чи ≥ншоњ зло¤к≥сноњ пухлини, —Ќ≤ƒу, атеросклерозу, тощо? ј можливо в≥н був неоц≥ненним донором р≥дк≥сного гену дл¤ селекц≥йноњ роботи?

як стверджував наш видатний земл¤к ћ.„михов, в останн≥ 10 000 рок≥в (пер≥од голоцену), ¤кий под≥л¤Їтьс¤ на 6 епох тривал≥стю 1596 рок≥в кожна, в≥дбуваютьс¤ природн≥ ≥ сусп≥льн≥ катастрофи, ≥ндукован≥ косм≥чними циклами. Ќа рубежах 532-р≥чних цикл≥в можлив≥ серйозн≥ зм≥ни кл≥мату, на рубежах 1596-р≥чних Ц дуже сильн≥, а на рубежах 9576-р≥чних, ймов≥рно, жахлив≥. ќстанн≥й може завершитись у 2015 роц≥. ¬≥дом≥ й ≥нш≥ вчен≥ („ижевський,  расовський, Ўкловський), що досл≥джували насл≥дки впливу вибух≥в наднових з≥рок та флуктуац≥й косм≥чного випром≥нюванн¤ на земн≥ под≥њ. ќчевидно, по¤сненн¤ њм сл≥д шукати в триЇдност≥ матер≥њ, енерг≥њ й ≥нформац≥њ, де прихований величезний потенц≥ал, що може реал≥зуватис¤ у вигл¤д≥ рег≥ональних чи глобальних катастроф. як уже акцентувалось, сучасна цив≥л≥зац≥¤ спроможна прискорити настанн¤ таких ¤вищ.

як в≥домо, соц≥ально-економ≥чн≥ процеси прот≥кають в≥дносно швидко, а реакц≥¤ на них з боку б≥осфери Ц з тим чи ≥ншим зап≥зненн¤м, ¤к правило, за житт¤ наступних покол≥нь. Ћюдина, ¤к б≥олог≥чний вид, сформувалас¤ в довк≥лл≥, параметри ¤кого п≥дтримувались саме завд¤ки б≥олог≥чним процесам: продукц≥њ, деструкц≥њ, кругооб≥гу х≥м≥чних елемент≥в, потокам енерг≥њ та ≥нформац≥њ. ¬ажливо встановити сп≥вв≥дношенн¤ природних ≥ антропогенно перетворених екосистем, за ¤кого п≥дтримуЇтьс¤ гомеостаз б≥осфери. јдже б≥олог≥чн≥ процеси мають меж≥, за ¤кими вони упов≥льнюютьс¤, перериваютьс¤ або переход¤ть в хаотичний стан. ќск≥льки вплив умов довк≥лл¤ на генетичн≥ ≥ демограф≥чн≥ процеси мають в≥дпов≥дн≥ пороги, нижче ¤ких неадаптивн≥ з них починають переважати над адаптивними процесами всередин≥ попул¤ц≥й, виникаЇ загроза ¤к окремим видам, так ≥ людин≥.

ќтже, щоб не справдились прогнози –имського клубу щодо швидкоњ загибел≥ цив≥л≥зац≥њ, сл≥д усв≥домити ту величезну в≥дпов≥дальн≥сть за збереженн¤ житт¤ на наш≥й планет≥ та перейти до поступовоњ реал≥зац≥њ науково виважених заход≥в по охорон≥, в≥дтворенню ≥ рац≥ональному використанню природних ресурс≥в. ўо ж до рол≥ науки, то, мабуть, сл≥д погодитись з —.’ок≥нгом, що без нењ не можна розв"¤зати нагальн≥ еколог≥чн≥ проблеми нин≥шньоњ цив≥л≥зац≥њ. ѕроте це маЇ бути гуманна, максимально об"Їктивна ≥ незалежна галузь ≥нтелектуальноњ д≥¤льност≥ людства, результати ≥ настанови ¤коњ мають виконувати м≥жнародн≥ ≥нститути, пол≥тики ≥ державн≥ д≥¤ч≥. јле цьому, на наш погл¤д, повинна передувати завершена св≥това концепц≥¤ охорони природи. ѕор¤тунок людства в пол≥тичному ≥ науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництв≥.

Ќедол≥ки в робот≥ з науковою ≥нформац≥Їю

ѕол≥тичний соц≥олог з —Ўј ƒжейм ƒоусон, виход¤чи з власних досл≥джень, запропонувала ун≥версальну "формулу" вир≥шенн¤ будь-¤коњ еколог≥чноњ проблеми. –≥шенн¤ складатиметьс¤ з таких етап≥в: постановка проблеми, њњ вивченн¤, розробка програми д≥й, формуванн¤ громадськоњ думки, налагодженн¤ зв"¤зк≥в ≥з пресою. ≤ нарешт≥ Ц вих≥д на державн≥ установи. ƒал≥ ƒоусен п≥дкреслила, що важливо визначити, на ¤кому р≥вн≥ може бути вир≥шена проблема. “ак, р≥шенн¤ м≥сцевоњ ради про закритт¤ ј≈— н≥ до чого не призведе, бо це компетенц≥¤ вищих ≥нстанц≥й, на них ≥ треба виходити.

—початку треба визначитис¤, коли ≥ ¤к використовувати зазначену д≥¤льн≥сть. ƒл¤ цього варто сформулювати задач≥, в≥д≥брати кращ≥ ≥дењ, вдал≥ зверненн¤ тощо. ѕот≥м необх≥дно добре продумати спос≥б њх поширенн¤, враховуючи особливост≥ аудитор≥њ кожного засобу комун≥кац≥њ. ≤нод≥ персональна розсилка лист≥в (у комерц≥йн≥й рекламн≥й сфер≥ в≥дома ¤к "директ мейл") здатна привернути до вашого проекту б≥льше уваги, н≥ж безадресн≥ зверненн¤ до вс≥Їњ аудитор≥њ мас-мед≥а.

–озробка програми маЇ врахувати мету кожноњ конкретноњ акц≥њ або глобальноњ пол≥тики орган≥зац≥њ. ” раз≥, наприклад, орн≥толог≥чного товариства це може бути необх≥дн≥сть переконати людей, що спостереженн¤ за птахами (охорона, залученн¤, обл≥ки та ≥нше) може бути одним з приЇмних зан¤ть, варто провести аналог≥њ ≥з залученн¤м до здорового стилю житт¤ та добрим в≥дпочинком на природ≥.

«асобам масовоњ iнформацiњ не вдалос¤ уникнути низки помилок. ƒо цих недолiкiв у робот≥ з науковою ≥нформац≥Їю належать:

Ј некритичне та поверхове наданн¤ iнформацiњ;

Ј залежнiсть вiд полiтичних та iнших офiцiйних повiдомлень;

Ј орiЇнтацi¤ на подiњ;

Ј нестача фах≥вцiв;

Ј труднощi при поширеннi зм≥сту наукових повiдомлень;

Ј структурнi та органiзацiйнi перепони, котрi заважають достатньому опрацюванню теми.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)