∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

ѕрошу ¬ас надати мен≥ (нам) таку ≥нформац≥ю_______________________

«азначена ≥нформац≥¤:

а) стосуЇтьс¤ моњх (наших) еколог≥чних прав та ≥нтерес≥в;

б) викликаЇ громадський ≥нтерес ≥ не вимагаЇ необх≥дност≥ формулювати свою зац≥кавлен≥сть у н≥й.

ћоЇ (наше) право на одержанн¤ зазначеноњ ≥нформац≥њ гарантуЇтьс¤ чинним законодавством ”крањни, а саме:

1.  онституц≥Їю ”крањни, статт≥ 16, 32, 34, 40, 50.

2. «аконом ”крањни "ѕро охорону навколишнього природного середовища", статт¤ 9.

3.ќсновами законодавства ”крањни про охорону природи, ст. 6.

4. «аконом ”крањни "ѕро забезпеченн¤ сан≥тарного та еп≥дем≥олог≥чного благополучч¤ населенн¤", статт¤ 4.

5. «аконом ”крањни "ѕро в≥дходи", статт¤ 14.

6. «аконом ”крањни "ѕро захист людини в≥д впливу ≥он≥зуючих випром≥нювань", статт¤ 4.

7. «аконом ”крањни "ѕро ≥нформац≥ю", статт≥ 9, 35, 47.

8. ћ≥жнародною  онвенц≥Їю "ѕро доступ до ≥нформац≥њ, участь громадськост≥ у прийн¤тт≥ р≥шень ≥ доступ до правосудд¤ з питань, що стосуютьс¤ навколишнього середовища", ратиф≥кованою ¬ерховною –адою ”крањни 6.07.1999 року.

≤нформац≥ю прошу (необх≥дне зазначити)

а) видати особисто;

6) вислати за адресою;

в) надати можлив≥сть ознайомитис¤.

” раз≥ в≥дмови в наданн≥ ≥нформац≥њ прошу дати письмову аргументовану в≥дпов≥дь, ¤ка за необх≥дност≥ дозволить оскаржити ¬аш≥ д≥њ в судовому пор¤дку.

ƒата

ѕ≥дпис

ѕрим≥тки:
а) запит направл¤Їтьс¤ листом на замовленн¤ з пов≥домленн¤м про врученн¤;
6) квитанц≥¤ про в≥дправленн¤ листа й оф≥ц≥йне пов≥домленн¤ про в≥дмову в наданн≥ ≥нформац≥њ Ї необх≥дними в раз≥ зверненн¤ до суду.

” раз≥ в≥дмови в наданн≥ ≥нформац≥њ сл≥д апелювати до вищого органу в пор¤дку п≥длеглост≥ або до суду. ќриг≥нальний спос≥б використовують журнал≥сти газети "јргументы и факты". —початку вони рад¤ть звернутис¤ до вищих посадових ос≥б в установ≥. якщо ваше зверненн¤ не було ефективним, варто попросити зробити це вашого головного редактора. якщо це теж не спрацьовуЇ, журнал≥сти знов йдуть "брати баст≥он", але вже не прос¤чи, а погрожуючи. ¬они кажуть, що надрукують у газет≥ ≥м"¤, пр≥звище та телефон посадовоњ особи, ¤ка в≥дмовл¤Ї надати ≥нформац≥ю, з тим, аби читач≥ сам≥ зверталис¤ до ц≥Їњ людини персонально. ”раховуючи м≥льйонну аудитор≥ю, низку важких робочих дн≥в буде забезпечено.

—ьогодн≥ практика оф≥ц≥йних запит≥в ≥нформац≥њ в державних органах поширена досить широко. ѕроте, так само широко розповсюджена ≥ практика в≥дмов держорган≥в у наданн≥ ≥нформац≥њ.

«вичайно, запит не про≥гнорують зовс≥м, бо це може призвести до судового розгл¤ду. јле може над≥йти в≥дпов≥дь, що носить формальний характер. „и обірунтуванн¤ в≥дмови в≥дпов≥д≥ на запит, зокрема в≥дсутн≥сть потр≥бноњ ≥нформац≥њ в орган≥зац≥њ або посиланн¤ на те, що дана ≥нформац≥¤ становить державну таЇмницю. Ѕ≥льш складною може ви¤витис¤ ситуац≥¤, ¤кщо журнал≥ст потребуЇ не просто ≥нформац≥њ про стан навколишнього середовища, а конкретного документа.  р≥м еколог≥чноњ ≥нформац≥њ, у ньому можуть м≥ститис¤ також ≥ дан≥, в≥днесен≥ до категор≥њ ≥нформац≥њ з обмеженим доступом. Ќа¤вн≥сть таких в≥домостей може зробити недоступним дл¤ громадськост≥ весь документ. ” де¤ких випадках ефективним тут може ви¤витис¤ компром≥сний шл¤х Ц часткове коп≥юванн¤ даних ≥з документа, зав≥реного оф≥ц≥йною особою.

—аме з такими труднощами стикаЇтьс¤ журнал≥ст, звертаючись у р≥зн≥ орган≥зац≥њ “ому надзвичайно корисними Ї так≥ поради:

1. ¬арто з"¤сувати ¤к можна точн≥ше, ¤к≥ саме орган≥зац≥њ мають потр≥бну ≥нформац≥ю, ≥ в ¤кому обс¤з≥. ÷е допоможе направити запит потр≥бному адресату.

2. Ќе менш важливою умовою ефективност≥ зверненн¤ журнал≥ста Ї точн≥сть, визначен≥сть формулювань запиту. Ќеобх≥дно ч≥тко усв≥домлювати мету ≥нформац≥йного пошуку й розум≥ти специф≥ку роботи конкретноњ структури. ÷е допоможе заощадити час ≥ уникнути непотр≥бних конфл≥кт≥в.

3. ƒотримуватись правил д≥лового листуванн¤. “≥льки письмовий запит Ї тим документом, на ¤кий зобов"¤зана над≥йти оф≥ц≥йна в≥дпов≥дь. «апит, зроблений в усн≥й форм≥, може бути про≥гнорований. якщо ≥нформац≥¤ отримана нав≥ть у приватн≥й бес≥д≥ з оф≥ц≥йною особою, то сл≥д розум≥ти, що цю ≥нформац≥ю можна використати, але посиланн¤ на нењ в публ≥кац≥њ може спричинити журнал≥сту ≥нод≥ велик≥ неприЇмност≥, аж до судового розгл¤ду.

4. ”с≥ етапи взаЇмод≥њ з оф≥ц≥йними орган≥зац≥¤ми повинн≥ документуватис¤. ÷е стане в нагод≥ при подальш≥й робот≥ з орган≥зац≥Їю, при оскарженн≥ њњ р≥шень. ∆урнал≥ст маЇ збер≥гати ¤к коп≥њ звернень, так ≥ отриман≥ в≥дпов≥д≥.

5. ≤нод≥ запити вир≥зн¤ютьс¤ р≥зким, емоц≥йним тоном. якщо обставини змушують журнал≥ста звертатис¤ з листом, досить в≥двертим за зм≥стом, важливо дотримуватись прийн¤тих правил вв≥чливост≥. ћета журнал≥ста пол¤гаЇ в тому, щоб одержати в≥дпов≥дь на св≥й запит, тому належить бути коректним нав≥ть у тих випадках, коли немаЇ особливоњ симпат≥њ до адресата.

ќтже, отриманн¤ ≥нформац≥њ з оф≥ц≥йних джерел перетворюЇтьс¤ на досить складну ≥ тривалу процедуру. јле ¤кщо ≥нформац≥¤ важлива дл¤ журнал≥ста, в≥н маЇ њњ пройти. ≤нод≥ б≥льш усп≥шним буде шл¤х отриманн¤ ≥нформац≥њ через прес-службу чи в≥дд≥л в≥домства по зв"¤зках з громадськ≥стю, а ≥нод≥ Ц через налагодженн¤ дружн≥х в≥дносин безпосередньо з чиновником-власником ≥нформац≥њ. ќднак досв≥д переконуЇ, що далеко не на вс≥ питанн¤ можуть бути отриман≥ в≥дпов≥д≥ з державних джерел. “од≥ журнал≥ст звертаЇтьс¤ в неур¤дов≥ еколог≥чн≥ орган≥зац≥њ, ¤ких сьогодн≥ стаЇ все б≥льше. “ак≥ об"Їднанн¤ прагнуть допомогти сусп≥льству у вир≥шенн≥ тих проблем, ¤к≥ державн≥ органи не вир≥шують чи вир≥шують не найкращим чином.

∆урнал≥ст, що розпочинаЇ збирати ≥нформац≥ю з визначених заздалег≥дь джерел, маЇ так≥ проблеми: виб≥р оптимального способу одержанн¤ даних та њх над≥йна ф≥ксац≥¤. «азвичай, прац≥вники мас-мед≥а використовують два найпоширен≥ш≥ методи: ≥нтерв"ю ≥ вивченн¤ документ≥в. —еред них менш над≥йне Ц ≥нтерв"ю при використанн≥ ¤кого про¤вл¤Їтьс¤ суб"Їктивн≥сть журнал≥ста, ≥ њњ важко перебороти. ќднак б≥льш≥сть матер≥ал≥в все ж готуЇтьс¤ саме на п≥дстав≥ бес≥д ≥з людьми.

”сп≥х ≥нтерв"ю залежить в≥д багатьох умов, ≥ в першу чергу Ц в≥д добре попередньо виконаноњ "домашньоњ" роботи. ¬она м≥стить у соб≥ максимально детальне ознайомленн¤ з темою та ≥з сп≥врозмовником за допомогою р≥зних джерел ≥ способ≥в:

Ј опитуванн¤ тих, хто добре знаЇ майбутнього сп≥врозмовника, у тому числ≥ колег редакц≥њ, що мали з ним справу;

Ј ознайомленн¤ з результатами профес≥йноњ роботи сп≥врозмовника;

ѕ≥дсумовуванн¤ "домашньоњ" роботи виконуЇтьс¤ дл¤ того, щоб переконатис¤, чи буде ц≥кавою тема передбачуваноњ розмови дл¤ бес≥ди й скласти перел≥к питань. ѕродумувати цей перел≥к варто завжди Ц таким чином журнал≥ст застрахуЇ себе в≥д банальних, недоречних запитань ≥ питань, що вже задавалис¤. ƒо того ж сп≥врозмовники не дуже любл¤ть, коли з ними говор¤ть без п≥дготовки, вони розгл¤дають це ¤к неповагу до себе. ј де¤к≥ з них неодм≥нно скористаютьс¤ помилкою ≥нтерв"юера й висм≥ють недотепу.

ѕ≥сл¤ п≥дготовки залишаЇтьс¤ домовитис¤ про зустр≥ч, ≥нод≥ при цьому узгоджуютьс¤ основн≥ напр¤ми розмови. ѕрофес≥йн≥ журнал≥сти, ¤к правило, прагнуть влаштувати зустр≥ч наодинц≥, тому що в присутност≥ ≥нших людей сп≥врозмовник стаЇ б≥льш стриманим у своњх судженн¤х. ј щир≥сть в≥дпов≥дей Ї найголовн≥шим в ≥нтерв"ю.

ќдн≥Їю з проблем дл¤ кожного журнал≥ста Ц ¤к встановити дов≥рлив≥ стосунки. ƒомагаютьс¤ цього по-р≥зному.

ќсь де¤к≥ поради:

Ј знаходьте й використовуйте приЇмн≥ асоц≥ац≥њ;

Ј дозвол¤йте сп≥врозмовнику почувати себе невимушено й бути готовим розпов≥дати;

Ј не задавайте пр¤мих питань доти, поки не переконаЇтесь, що в≥н готовий дати бажану й точну ≥нформац≥ю.

≤нтерв"ю буде вдалим, коли журнал≥ст дотримуватиметьс¤ певних рекомендац≥й:

Ј намагатис¤ ставити питанн¤ так, щоб вони були зрозум≥л≥;

Ј допомагати сп≥врозмовнику усв≥домлювати в≥дпов≥дальн≥сть за своњ твердженн¤;

Ј тримати важлив≥ питанн¤ в голов≥ доти, поки не буде отримано адекватну ≥нформац≥ю на кожне з них;

Ј записувати вс≥ дан≥ одразу чи ¤кнайшвидше по зак≥нченн≥ бес≥ди, щоб не загубити важливу ≥нформац≥ю;

Ј провокац≥йн≥ запитанн¤ ставити лише п≥д к≥нець розмови.

Ќаприк≥нц≥ ≥нтерв"ю журнал≥ст маЇ особливо уважно стежити за додатковими зауваженн¤ми сп≥врозмовника. ” цей час люди зазвичай розслаблюютьс¤ ≥ часто говор¤ть про те, чого уникали п≥д час сп≥лкуванн¤.

«≥бравши необх≥дн≥ дан≥, кореспондент перев≥р¤Ї отриману ≥нформац≥ю. ѕричому перев≥рка маЇ проводитис¤ завжди й ≥нтерв"юЇр не повинен забувати про цей етап роботи. —умл≥нний журнал≥ст в≥др≥зн¤Їтьс¤ тим, що дл¤ уточненн¤ даних зробить на п"¤ть телефонних дзв≥нк≥в б≥льше, н≥ж його легковажний колега.

≤снуЇ к≥лька випробуваних способ≥в перев≥рки фактичних в≥домостей:

Ј коли матер≥ал готовий, варто передзвонити джерелу ≥ перев≥рити ще раз цифри, факти, ≥нш≥ дан≥, ч≥тко зачитати й важлив≥ висловлюванн¤ ≥ запитати: "чи правильно ¤ в≥дтворив ваше судженн¤?";

Ј за можливост≥ варто з≥ставити отриман≥ дан≥ з на¤вними ауд≥о- записами, текстовими документами;

Ј показати текст експертам;

Ј зачитати матер≥ал досв≥дченим колегам у редакц≥њ;

Ј дати прочитати текст редакц≥йному юристу.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)