∆урнал≥стика > —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми

”с≥ ц≥ нехитр≥ д≥њ позбавл¤ть журнал≥ста в≥д можливих помилок ≥ неприЇмностей.

ўе один важливий спос≥б Ц вивченн¤ документ≥в. ƒокумент Ц це ≥нформац≥¤, заф≥ксована в друкованому чи рукописному текст≥, на магн≥тн≥й стр≥чц≥, чи фотопл≥вц≥ в≥деокасет≥, у де¤ких випадках чи не найважлив≥ший ≥нструмент у робот≥ журнал≥ста. « його допомогою перев≥р¤ютьс¤ дан≥, отриман≥ в ход≥ ≥нтерв"ю. ¬≥н стаЇ аргументом ≥ доказом, коли журнал≥сту потр≥бно доводити свою правоту в суд≥. ќпора на документи робить публ≥кац≥ю ірунтовною ≥ захищеною. ѕрофес≥йний журнал≥ст використовуЇ будь-¤ку можлив≥сть, щоб забезпечити себе коп≥¤ми документ≥в, з ¤кими йому доводитьс¤ працювати.

–обота з документами Ц ключовий момент творчого процесу. ¬она м≥стить у соб≥ пошуки документ≥в, його освоЇнн¤, перев≥рку на над≥йн≥сть. ќсвоЇнн¤ документа складаЇтьс¤ з пошуку даних, њхньоњ ≥нтерпретац≥њ та ф≥ксац≥њ.

ўоб перев≥рити документ на над≥йн≥сть:
по-перше, необх≥дно переконатис¤ в тому, що в≥н створений д≥йсно тим автором, ¤кий указаний;
по-друге, варто визначити в≥рог≥дн≥сть ум≥щених у ньому даних, тобто переконатис¤, що вони в≥дпов≥дають д≥йсним под≥¤м.
по-третЇ, важливо усв≥домити те, наск≥льки репрезентативн≥ ц≥ дан≥ та чи утвор¤ть вони достатню базу дл¤ серйозних висновк≥в. ” де¤ких випадках журнал≥сту може знадобитис¤ допомога фах≥вц≥в.

≤снують вимоги до роботи з отриманою ≥нформац≥Їю.

∆урнал≥ст повинен:
простою ≥ зрозум≥лою мовою викладати факти, не спотворюючи њх, не створюючи двозначност≥, уникаючи механ≥чних повторень, писати короткими реченн¤ми.

 р≥м того, в≥н маЇ вибирати найголовн≥ше ≥з з≥браних документ≥в, уникати непотр≥бних, другор¤дних деталей, спец≥альних терм≥н≥в, абрев≥атур ≥ особливо уважно перев≥р¤ти написанн¤ ≥мен, пр≥звищ, посад, адм≥н≥стративних назв, цифр, цитат. Ќедбал≥сть при написанн≥ критичноњ статт≥ може обернутис¤ проти самого кореспондента. Ќаписавши складний анал≥тичний матер≥ал, ≥нод≥ не варто квапитись нести його в редакц≥ю. Ќаступного дн¤ необх≥дно перегл¤нути роботу очима читача, сторонньоњ людини. ћожливо, де¤к≥ детал≥ викликають у журнал≥ста сумн≥в ≥ њх необх≥дно буде уточнити.

ќсобливу увагу сл≥д прид≥л¤ти мов≥, назв≥ заголовка. ”вагу читача привертають фотограф≥њ, граф≥чн≥ малюнки, ум≥ло п≥д≥браний еп≥граф. Ќеобх≥дно пам"¤тати, що т≥льки т≥ газетн≥ матер≥али будуть прочитан≥ читачами, що написан≥ ц≥каво й не нагадують бухгалтерський зв≥т чи науков≥ тези. ≤нформац≥¤ маЇ бути р≥зноман≥тною, тому ≥нод≥ варто було б давати реценз≥њ на нов≥ книги, к≥ноф≥льми, телепередач≥, публ≥кувати кросворди, фейлетони, гуморески, карикатури, що стосуютьс¤ питань охорони природи.

якщо це критичний матер≥ал, повинна бути переконлива аргументац≥¤, ретельно перев≥рен≥ факти, а в раз≥ потреби Ц посиланн¤ на науков≥ джерела.

∆урнал≥ст маЇ пам"¤тати, що публ≥кац≥¤ критичних ≥ проблемних матер≥ал≥в Ц т≥льки половина справи. јби статт¤ викликала в сусп≥льств≥ резонанс, необх≥дно ще раз виступити на шпальтах газети або орган≥зувати полем≥ку з даного питанн¤.

÷≥кава форма роботи Ц листуванн¤ з читачами, публ≥кац≥¤ на газетних полосах в≥дпов≥дей на њхн≥ питанн¤.

Ќе сл≥д забувати про так зван≥ сезонн≥ матер≥али, що спонукають читач≥в до роздум≥в над проблеми новор≥чних ¤линок, первоцв≥т≥в, нересту, агротехн≥чних роб≥т, пожежноњ безпеки в л≥с≥.

¬ажлива частина роботи еколог≥чного журнал≥ста Ц ≥нформуванн¤ про еколог≥чн≥ заходи та р≥зноман≥тн≥ дати. «разковим у цьому план≥ може бути намаганн¤ орган≥зац≥њ "«елене досьЇ" ≥нформувати журнал≥ст≥в на стор≥нках "≈котижн¤" про так≥ дати. ќсь де¤к≥ з них:

2 лютого Ц м≥жнародний день водно-болотних уг≥дь. ÷ього дн¤ 1971 р. розпочала в≥дл≥к –амсарська конвенц≥¤ про водно-болотн≥ уг≥дд¤, що мають м≥жнародне значенн¤, головним чином ¤к середовища ≥снуванн¤ водоплавних птах≥в. 29 жовтн¤ 1996 р. ¬ерховна –ада ”крањни схвалила в≥дпов≥дний закон, стала членом –амсарськоњ конвенц≥њ. ѕр≥оритетами нац≥ональноњ пол≥тики ”крањни у ц≥й сфер≥ Ї ви¤вленн¤ ц≥нних водно-болотних уг≥дь, њх охорона та налагодженн¤ еколог≥чно безпечного використанн¤ ресурс≥в. ўе одним пр≥оритетом, на думку спец≥ал≥ст≥в, повинно стати в≥дновленн¤ природного стану осушених територ≥й, ¤к≥ мають величезне значенн¤ в регул¤ц≥њ водообм≥ну.

19 лютого Ц —в¤то дельф≥н≥в. ћ≥жнародний день захисту морських ссавц≥в по праву може бути перейменований на день захисту дельф≥н≥в, адже вони Ї Їдиними представниками морських ссавц≥в, ¤к≥ мешкають у наших солоних водах. –ан≥ше в „орному мор≥ жив тюлень-чернець, та востаннЇ його бачили 15 рок≥в тому. ” „орному й јзовському мор¤х Ї три види дельф≥н≥в: афал≥ни, б≥лобочки й азовки, ус≥ з с≥мейства китопод≥бних. ¬ага найб≥льших Ц афал≥н Ц дос¤гаЇ 300 кг, а "маленьк≥" азовки не бувають б≥льше 100 кг. ”с≥ три види занесено до „ервоноњ книги ”крањни, а також до ћ≥жнародного „ервоного списку.

1 березн¤ Ц ћ≥жнародний день захисту тюлен≥в.

14 березн¤ Ц ƒень д≥й проти гребель, на захист р≥чок, води й житт¤.

15 березн¤ Ц ¬сесв≥тн≥й день споживача –озпов≥дайте про "зелене" споживанн¤.

22 березн¤ Ц ћ≥жнародний день води. «а висновками експерт≥в ќќЌ, понад 20 % населенн¤ «емл≥ (1 млрд 400 млн ос≥б) страждають в≥д нестач≥ води, придатноњ дл¤ питт¤ та зрошуванн¤ пос≥в≥в. ƒо к≥нц¤ першоњ чверт≥ нин≥шнього стол≥тт¤ ц¤ цифра зб≥льшитьс¤ ще на 900 тис. Ќайгостр≥шим деф≥цит водних ресурс≥в буде у јфриц≥ та на Ѕлизькому —ход≥, дещо меншим Ц в ≤нд≥њ,  итањ, ѕеру, ¬еликобритан≥њ та ѕольщ≥. Ќестача води в багатьох крањнах пов"¤зана з нерац≥ональним њњ використанн¤м та забрудненн¤м. ” червн≥ 1999 р. у Ћондон≥ на ≤≤≤  онференц≥њ м≥н≥стр≥в еколог≥њ та охорони здоров"¤ 35 Ївропейських крањн, у тому числ≥ й ”крањна, п≥дписали ѕротокол з проблем води та здоров"¤, зобов"¤завшись обер≥гати своњх громад¤н в≥д захворювань, пов"¤заних ≥з забрудненн¤м води, захищати водн≥ ресурси, створювати системи усуненн¤ небезпечних ситуац≥й. ” березн≥ 2000 р. в √ааз≥ проходив ¬сесв≥тн≥й водний форум. “од≥ тис¤ч≥ людей у 140 крањнах проводили р≥зноман≥тн≥ акц≥њ, закликаючи своњ ур¤ди до ефективн≥шого управл≥нн¤ водними ресурсами. –езультатом стало п≥дписанн¤ ƒекларац≥њ з питань безпеки води у ’’≤ ст.

1 кв≥тн¤ Ц ƒень птах≥в. Ќа початку кв≥тн¤ за традиц≥Їю зустр≥чають птах≥в. ѕлануЇтьс¤ проведенн¤ акц≥й, п≥д час ¤ких будуть проведен≥ конкурси, в≥кторини, розв≥шан≥ шпак≥вн≥.

7 кв≥тн¤ Ц ƒень охорони здоров"¤.

17 кв≥тн¤ Ц ƒень довк≥лл¤, св¤ткуватиметьс¤ й в ”крањн≥. «аходи, присв¤чен≥ йому, спр¤мован≥ на пол≥пшенн¤ стану навколишнього середовища, озелененн¤, очищенн¤ водних джерел, поширенн¤ еколог≥чних знань та ≥н. "ƒень довк≥лл¤" був затверджений ”казом ѕрезидента в≥д 6 серпн¤ 1998 р.

ƒо цього дн¤ провод¤ть ≥ ≥нш≥ заходи. "ћарш парк≥в" Ц щор≥чна м≥жнародна еколог≥чна акц≥¤, ¤ка спр¤мована на п≥дн¤тт¤ престижу запов≥дноњ справи та наданн¤ практичноњ допомоги природоохоронним установам. ќсновн≥ заходи "ћаршу парк≥в" розпочнутьс¤ у "ƒень довк≥лл¤" ≥ завершатьс¤ в "ƒень земл≥". Ќаказом √оловного управл≥нн¤ нац≥ональних парк≥в ≥ запов≥дноњ справи призначено координатора дл¤ проведенню маршу в ”крањн≥. ÷е Ц Ќац≥ональна асоц≥ац≥¤ природоохоронних територ≥й ”крањни .

22 кв≥тн¤ ƒень земл≥. ƒень «емл≥ св¤ткують у  иЇв≥ регул¤рно вже прот¤гом к≥лькох рок≥в. “радиц≥¤ такого св¤ткуванн¤ вперше виникла у —Ўј: 22 кв≥тн¤ 1970 р. в Ќью-…орку студенти, школ¤р≥ та њхн≥ вчител≥ орган≥зували нац≥ональний ƒень «емл≥. ¬они запропонували зазирнути вглиб еколог≥чних проблем ≥ разом пошукати њх вир≥шенн¤. « 1990 р. цей день проголошено ћ≥жнародним. ƒень «емл≥ Ц день м≥жнародних акц≥й на захист планети. ћета св¤та Ц пропаганда еколог≥чних, б≥олог≥чних, ≥сторичних знань про  ињв, ”крањну, св≥т; ознайомленн¤ з елементарними навичками перебуванн¤ на природ≥ , ¤к≥ дозвол¤ють не шкодити њй.

26 кв≥тн¤ Ц роковини „орнобильськоњ катастрофи.

10 травн¤ Ц ћ≥жнародний день м≥груючих птах≥в.

12 травн¤ Ц —в¤то еколог≥чноњ осв≥ти.

15 травн¤ Ц ћ≥жнародний день кл≥мату.

1 червн¤ Ц ћ≥жнародний день захисту д≥тей.

5 червн¤ Ц ¬сесв≥тн≥й день охорони довк≥лл¤. ÷ей день було запроваджено в 1972 р. на  онференц≥њ ќќЌ по довк≥ллю, що в≥дбулас¤ у —токгольм≥. ≤н≥ц≥аторами виступили делегац≥њ япон≥њ та —енегалу. ¬≥н в≥дзначаЇтьс¤ щор≥чно в усьому св≥т≥ з метою приверненн¤ уваги св≥товоњ громадськост≥ до проблем довк≥лл¤. ” 1982 р. √енеральною асамблеЇю ќќЌ було прийн¤то ¬сесв≥тню харт≥ю природи, зг≥дно ¤коњ вс≥м формам житт¤ повинна бути забезпечена можлив≥сть ≥снуванн¤. ј в червн≥ 1992 р. нею було проведено ћ≥жнародну конференц≥ю з питань довк≥лл¤ та ст≥йкого розвитку св≥тового сусп≥льства й розробила ѕор¤док денний на ’’≤ стор≥чч¤.

8 червн¤ Ц ƒень океан≥в

17 червн¤ Ц ћ≥жнародний день боротьби з спустелюванн¤м. —пустелюванн¤ Ц це деградац≥¤ засушливих ірунт≥в, через ¤ку гинуть родюч≥ земл≥, пасовища та л≥си. Ќа сьогодн≥ воно Ї одн≥Їю з найб≥льших глобальних економ≥чних проблем св≥ту в ц≥лому, ”крањни зокрема. ѕричиною жахливоњ деградац≥њ земель Ї надм≥рна неправильна експлуатац≥¤ ірунт≥в, нерац≥ональна вирубка л≥с≥в тощо. ¬≥д нењ т≥Їю чи ≥ншою м≥рою страждаЇ 70 % засушливих територ≥й в усьому св≥т≥. ўе в 1994 р. ќрган≥зац≥Їю ќб"Їднаних нац≥й було прийн¤то  онвенц≥ю по боротьб≥ з≥ спустелюванн¤м, однак проблема залишаЇтьс¤ невир≥шеною.

6 серпн¤ Ц ƒень д≥й за заборону ¤дерноњ зброњ.

16 вересн¤ Ц ћ≥жнародний день захисту озонового шару.

1	2	3	4	5	6	7	8	9

Ќазва: —пособи одержанн¤ ≥нформац≥њ, сп≥впрац¤ з науковц¤ми
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-17 (2511 прочитано)