≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

√осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

’арактерн≥ риси розвитку господарства пе≠редових крањн св≥ту у 20-30-т≥ роки. Ќова еко≠ном≥чна пол≥тика та њњ зд≥йсненн¤ в ”крањн≥.

√осподарство ”крањни в умовах формуванн¤ ≥ зд≥йсненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ систе≠ми. ≈коном≥чне становище зах≥дноукрањнсь≠ких земель.

’арактерн≥ риси розвитку господарства передових крањн св≥ту у 20-30-т≥ роки.

Ќайб≥льш спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку гос≠подарства п≥сл¤ завершенн¤ св≥товоњ в≥йни мали —Ўј. —юди перем≥стилис¤ центри ф≥нансового житт¤, промислового ≥ с≥льськогосподарського ви≠робництва. ¬ 1920 роках крањна виплавл¤ла 60% св≥тового виробництва чавуну ≥ стал≥, видобувала 66,8% нафти. Ќезважаючи на те, що економ≥чна криза 1921 р. дещо пригальмувала розвиток еконо≠м≥ки, прот¤гом 20-х р. нарощуютьс¤ темпи вироб≠ництва. “ака ситуац≥¤ була зумовлена великими поставками американських товар≥в в ™вропу, ¤ка ≥нтенсивно в≥дбудовувала зруйноване в≥йною госпо≠дарство.

¬исокими темпами розвивалис¤ нов≥ галуз≥ виробництва: автомоб≥льна, л≥такобуд≥вна, х≥м≥чна, елек≠тротехн≥чна, виробництво танк≥в. ¬еликих усп≥х≥в було дос¤гнуто у справ≥ орган≥зац≥њ ≥ плануванн¤, ав≠томатизац≥њ ≥ механ≥зац≥њ виробництва. ƒедал≥ б≥льшого поширенн¤ в промисловост≥ набираЇ конвейЇрна система. ≤нтенсиф≥кац≥¤ виробництва за системою “ейлора надала можлив≥сть американським ф≥рмам значно п≥двищити продуктивн≥сть прац≥.

” 20-т≥ роки посилюЇтьс¤ концентрац≥¤ виробництва. ¬елика к≥льк≥сть др≥бних ≥ середн≥х п≥дприЇмств поглинаЇтьс¤ великими корпорац≥¤ми. Ќа початковому етап≥ така концент≠рац≥¤ мала позитивн≥ результати: зростала продуктивн≥сть прац≥, знижувалас¤ соб≥варт≥сть продукц≥њ. јле в де¤ких галу≠з¤х промисловост≥ це вело до монопольного становища вироб≠ника, ¤кий диктував ц≥ни на сировину ≥ готов≥ вироби.

—кладаютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку с≥льського господарства. ¬исокий р≥вень промисловост≥ забезпечив аграр≥њв достатньою к≥льк≥стю техн≥ки ≥ м≥неральних добрив. «а дес¤ти≠л≥тт¤ чисельн≥сть трактор≥в зб≥льшилась з 246 тис. до 920 тис., вантажних автомоб≥л≥в Ч з 139 тис. до 900 тис., комбайн≥в з 4 тис. до 61 тис. ≤нтенсивн≥сть с≥льського господарства була дуже високою. јмериканський фермер виробл¤в ст≥льки продукт≥в харчуванн¤, що м≥г прогодувати 9-10 ос≥б.

Ўирокому зростанню продуктивност≥ в с≥льському господарств≥ спри¤ла фермерська орган≥зац≥¤ виробництва, що базу≠валас¤ на прац≥ власник≥в засоб≥в виробництва. Ќаймана пра≠ц¤ на с≥льськогосподарських роботах застосовувалас¤ пор≥вн¤но мало, ¤к правило, п≥д час сезонних роб≥т. Ўироко запроваджу≠валис¤ нов≥ технолог≥њ оброб≥тку грунту, зокрема безв≥двальна у посушливих районах.

ѕ≥днесенн¤ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства стимулювало розвиток торг≥вл≥. “оварооб≥г —Ўј зб≥льшивс¤ з 36,5 млрд. дол. у 1923 р. до 48,5 млрд. дол. - у 1929 р. –озширюва≠лас¤ сфера споживчого кредиту та ≥нших форм ф≥нансових послуг населенню. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ розвивалас¤ пов≥льн≥ше, н≥ж внутр≥шн¤. ÷е було зумовлено тим, що б≥льш≥сть вою≠ючих крањн на середину 20-х рок≥в в≥дбудувала своЇ господар≠ство ≥ вступила в конкурентну боротьбу за впливи на св≥тово≠му ринку. ¬ друг≥й половин≥ 20-х рок≥в —Ўј змушен≥ були компенсувати втрату ринк≥в збуту в ™вроп≥ торг≥влею з –а≠д¤нським —оюзом. Ќа початку 30-х рок≥в 77% експортованих трактор≥в, 5% верстат≥в ≥ майже 25% обладнанн¤ дл¤ г≥рничо≠добувноњ промисловост≥ були поставлен≥ в —–—–.

”сп≥шному розвитку господарства крањни спри¤ла пол≥тика ур¤дових к≥л. ” 1922 р. було введено митний тариф, ¤кий стимулював торг≥влю американськими товарами ≥ перешкод≠жав ≥мпорту ≥ноземних, широко практикувалис¤ приватизац≥¤ державних п≥дприЇмств, вив≥з кап≥талу, особливо в Ќ≥меччину.

«агальна сума кап≥таловкладень за кордоном на к≥нець 20-х рок≥в дос¤гла 27,7 млрд. дол. —получен≥ Ўтати визнали зона≠ми свого впливу Ћатинську јмерику, ™вропу та  анаду, пере≠творившись у найб≥льшого експортера кап≥тал≥в, њм вдалос¤ пот≥снити або й взагал≥ вит≥снити з багатьох крањн св≥ту анг≠л≥йський, французький, н≥мецький, ¤понський кап≥тал.

≈коном≥чний розвиток Ївропейських крањн у 20-х роках значно в≥др≥зн¤вс¤ в≥д —Ўј. ¬ найб≥льш спри¤тливому становищ≥ була ¬еликобритан≥¤, хоча в роки св≥товоњ в≥йни вона зазнала значних людських втрат (750 тис. ос≥б загинуло ≥ 1,5 млн. було поранено) ≥ втрат засоб≥в виробництва (торгового флоту - близько 40%). «а роки в≥йни випуск промисловоњ продукц≥њ скоротивс¤ на 20%. ѕ≥д час в≥йни ≥мпорт у пор≥вн¤нн≥ з експортом зр≥с удвоЇ. «овн≥шн≥й борг становив 1150 млн. ф.ст., внутр≥шн≥й - до 6,6 млрд. ф. ст.

Ќезважаючи на таке складне становище, јнгл≥¤ мала певн≥ позитиви: ¤к крањна-переможниц¤ у в≥йн≥ вона домоглас¤ знач≠ноњ частки репарац≥й. ƒо ¬еликобритан≥њ в≥д≥йшло к≥лька н≥мецьких колон≥й, ще б≥льше зм≥цнились њњ позиц≥њ в јфриц≥ й на Ѕлизькому —ход≥. ¬се це спри¤ло пожвавленню госпо≠дарського житт¤. ” промисловост≥ сталис¤ структурн≥ зм≥ни. Ќабирали ходи нов≥ галуз≥ промисловост≥: автомоб≥лебудуван≠н¤, ав≥ац≥йна, електротехн≥чна, х≥м≥чна. ¬ той же час пов≥льни≠ми темпами зростало виробництво металу, вуг≥лл¤. ” особливо важкому стан≥ було кораблебудуванн¤. «агальний обс¤г вироб≠ництва промисловост≥ наприк≥нц≥ 20-х рок≥в ледь перевищу≠вав довоЇнн≥ показники.

¬есною 1925 р. ур¤д в≥дновив загальний стандарт фунта стерл≥нг≥в нар≥вн≥ його паритету з доларом (1 ф.ст. = 4,86 дол.), що дало змогу јнгл≥њ в≥дновити своњ позиц≥њ л≥дера ф≥нан≠сового св≥ту. јле це похитнуло конкурентоспроможн≥сть анг≠л≥йськоњ промисловоњ продукц≥њ.

‘ранц≥¤ зазнала значно б≥льших витрат у в≥йн≥, н≥ж јнг≠л≥¤: на фронтах загинуло 1,3 млн. ≥ 2,8 млн. чолов≥к було поранено, зруйновано близько 10 тис. п≥дприЇмств, знищено половину торгового флоту; загальн≥ витрати становили 134 млрд. зол. франк≥в. —оюзникам ‘ранц≥¤ заборгувала б≥льш ¤к 60 млрд. франк≥в. “а все ж ‘ранц≥¤ залишилась одн≥Їю з пров≥дних крањн св≥ту. ¬она отримала значн≥ репарац≥њ ≥ високорозвинут≥ ≥ндустр≥альн≥ райони ≈льзас ≥ Ћотар≥нг≥¤, н≥мецьк≥ та турецьк≥ колон≥њ, понад 8 млрд. золотих марок у вигл¤д≥ натуральних поставок л≥су, цементу, вуг≥лл¤ тощо.  р≥м того, ур¤д вид≥лив на в≥дбудову зруйнованих район≥в 100 млрд. франк≥в. ÷е дало змогу не лише в≥дбудувати, а й звести нов≥ та модерн≥зувати стар≥ п≥дприЇмства.

ѕеребудова промисловоњ структури мала своњ особливост≥. якщо в —Ўј ≥ јнгл≥њ структурна перебудова супроводжувала≠с¤ упов≥льненн¤м або застоЇм традиц≥йних галузей, то у ‘ранц≥њ структурн≥ зм≥ни спри¤ли розвитку ¤к традиц≥йних, так ≥ нових галузей промисловост≥. ¬ажливе значенн¤ дл¤ ста≠б≥льного розвитку мали створен≥ державн≥ координуюч≥ орга≠ни Ч Ќац≥ональна економ≥чна рада ≥ ¬ища зал≥знична рада. ѕор¤д з державними чиновниками до њњ складу входили та≠кож велик≥ п≥дприЇмц≥. —воЇр≥дну регулюючу роль в≥д≥гравав заснований ур¤дом банк "Ќац≥ональний кредит".

’арактерною рисою промислового розвитку ‘ранц≥њ в 20-х роках було збереженн¤ великоњ к≥лькост≥ малих п≥дприЇмств, на ¤ких працювало в≥д 1 до 10 роб≥тник≥в, б≥льш≥сть торгових п≥дприЇмств ≥ с≥льськогосподарських ферм не використовува≠ли найману працю. ‘ранцузьк≥ б≥знесмени продовжували вкла≠дати кошти не в промислов≥сть, а в ц≥нн≥ папери Ч у 1929 р. прибутки в≥д вкладень у ц≥нн≥ папери втроЇ перевершували прибутки в≥д промисловост≥.

—≥льське господарство розвивалос¤ пов≥льними темпами, загальний обс¤г його виробництва на к≥нець 20-х рок≥в майже не зр≥с у пор≥вн¤нн≥ з довоЇнним р≥внем.

Ќайб≥льш нестаб≥льним було становище Ќ≥меччини, де про≠мислове п≥днесенн¤, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших крањн, почалос¤ лише з 1926 р. “емпи промислового розвитку також були значно нижч≥, н≥ж в ≥нших крањнах. јле поступово частка Ќ≥меччини в св≥то≠вому виробництв≥ зросла. Ўвидкими темпами розвивалис¤ ву≠г≥льна, х≥м≥чна, газова, електротехн≥чна галуз≥, оброб≥тку метал≥в. ¬ир≥шальним дл¤ ≥нтенсиф≥кац≥њ промисловост≥ Ќ≥меччини було запозиченн¤ американських дос¤гнень у сфер≥ управл≥нн¤ ≥ орган≥зац≥њ виробництва. ћасового поширенн¤ набуваЇ конвеЇрна система, модерн≥зац≥¤ промисловост≥. ¬се це п≥двищувало конкурентоспроможн≥сть крањни на св≥товому ринку.

 онцентрац≥¤ виробництва набуваЇ загального характеру: в 1926 р. об'Їднують своњ зусилл¤ в конкуренц≥њ з американськи≠ми автомоб≥лебуд≥вниками заводи ƒаймлера ≥ Ѕенца; в цьому ж роц≥ утворюЇтьс¤ найб≥льший в ™вроп≥ "—талевий трест". ” г≥рни≠чодобувн≥й промисловост≥ механ≥зувались трудом≥стк≥ процеси, оновлювалось обладнанн¤ ≥ машини в шахтах, зростала продук≠тивн≥сть прац≥. ¬идобуток вуг≥лл¤ на одне п≥дприЇмство, у пор≥вн¤нн≥ з довоЇнним р≥внем, зб≥льшивс¤ в 2,5 рази при зменшенн≥ працюючих на 37%, виплавка металу на п≥дприЇм≠ствах –ейнськоњ област≥ п≥двищилас¤ у 5 раз≥в при зб≥льшенн≥ чисельност≥ роб≥тник≥в лише вдвоЇ.

Ќ≥мецьк≥ п≥дприЇмц≥ стали л≥дерами в електротехн≥чн≥й промисловост≥ - Ќ≥меччина одн≥Їю з перших почала переводи≠ти зал≥зничний транспорт на електричну т¤гу, використовувати електроенерг≥ю у сталеплавильн≥й галуз≥, х≥м≥чн≥й промисловост≥.

ѕор¤д з концентрац≥Їю виробництва йшло об'Їднанн¤ банк≥в: дек≥лька н≥мецьких банк≥в контролювало 63% банк≥в≠ського кап≥талу крањни: н≥мецьк≥ концерни в≥д≥грали вир≥шаль≠ну роль у створен≥ б≥льш ¤к 50 м≥жнародних ф≥нансових об'Їднань.

¬≥дносна стаб≥л≥зац≥¤ пров≥дних крањн зм≥нилас¤ у 1929 р. гранд≥озною кризою, найб≥льшою за всю ≥стор≥ю. √оловними причинами св≥товоњ економ≥чноњ кризи (1929-1933) стали над-монопол≥зац≥¤ виробництва, в≥дсутн≥сть будь-¤кого його регу≠люванн¤, диспропорц≥¤ м≥ж зростанн¤м обс¤г≥в виробництва ≥ р≥внем доход≥в значноњ частини населенн¤. ѕлатоспроможн≥сть населенн¤ зменшилас¤, ≥ воно не в змоз≥ було купувати товари, к≥льк≥сть ¤ких все зростала.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано)