≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

Ќа II з'њзд≥ колгоспник≥в-ударник≥в в 1935 р. було прийн¤≠то "—татут с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥", у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким колгоспники отримували право мати невелик≥ присадибн≥ д≥л¤нки, тримати корову, свиней, овець, птицю. Ќадлишки про≠дукц≥њ з присадибноњ д≥л¤нки дозвол¤лось реал≥зувати на м≥ських ринках.

ѕро р≥вень ефективност≥ с≥льськогосподарського виробництва к≥нц¤ 1930-х рок≥в можна говорити, пор≥внюючи частку од≠ноос≥бних ≥ п≥дсобних господарств по виробництву основних вид≥в продукц≥њ. Ќезважаючи на те, що на долю цих господарств при≠падало 13% пос≥вних площ, тут вирощувалось 65% загального об'Їму картопл≥, 48% овоч≥в, основна маса фрукт≥в ≥ ¤г≥д, 12% зерна.  р≥м цього, зазначен≥ господарства мали 57% великоњ рогатоњ худоби (в тому числ≥ 75% кор≥в), 58% свиней, 42% овець ≥ 75% к≥з, виробл¤ли 72% м'¤са, 77%) молока, 94% ¤Їць.

“аким чином, колективн≥ господарства в≥д≥гравали пров≥дну роль лише у виробництв≥ зерна, цукрового бур¤ку, сон¤шнику та ≥нших техн≥чних культур, а основна частина продукт≥в хар≠чуванн¤, ¤к ≥ до колектив≥зац≥њ, надходила в≥д одноос≥бних гос≠подарств ≥ присадибних д≥л¤нок колгоспник≥в.

¬≥дразу п≥сл¤ ∆овтневоњ революц≥њ кер≥вництво б≥льшо≠вицькоњ парт≥њ розпочало реал≥зовувати ≥дею про високо≥ндустр≥альне сусп≥льство з плановою економ≥кою. ¬ 1921 роц≥ було створено ƒержавний плановий ком≥тет (ƒержплан), завданн¤ ¤кого пол¤гало в тому, щоб розробити Їдиний генеральний державний план розвитку народного господарства. ¬ 1926 р. до ƒержплану почали переходити функц≥њ управл≥нн¤ народ≠ним господарством, що до цього належали наркомату ф≥нанс≥в. ÷е про¤вилось в тому, що жорстка грошово-кредитна пол≥тика втратила свою самост≥йн≥сть, а на перш≥ рол≥ вийшов процес розробки перспективних план≥в. —аме в цей час виникаЇ теза про поЇднанн¤ р≥чного, п'¤тир≥чного ≥ генерального план≥в.

√енеральний (перспективний) план оголошувавс¤ головним, пр≥оритетним. Ќа його розробку спр¤мовувались основн≥ зу≠силл¤, пропонувались нов≥ науков≥ п≥дходи, зокрема ≥дењ економ≥ко-математичного моделюванн¤.

¬ березн≥ 1926 року –адою ѕрац≥ ≥ ќборони було прийн¤то р≥шенн¤ розробити перспективн≥ плани окремих галузей, ¤к правило, на п'¤тир≥чний пер≥од, а в 1927 р. економ≥сти почали розробку першого п'¤тир≥чного плану, в ¤кому передбачавс¤ розвиток вс≥х рег≥он≥в крањни ≥ максимального використанн¤ вс≥х ресурс≥в з метою ≥ндустр≥ал≥зац≥њ економ≥ки.

¬ грудн≥ 1927 р. на XV з'њзд≥ було прийн¤то р≥шенн¤ роз≠робити перший п'¤тир≥чний план (1929-1933) розвитку народ≠ного господарства. ¬ ньому передбачалось, що середньор≥чн≥ темпи приросту промисловоњ продукц≥њ будуть становити 16%. јле в кв≥тн≥ 1929 р. на XVII парт≥йн≥й конференц≥њ було за≠тверджено висх≥дний вар≥ант п'¤тир≥чного плану, де щор≥чн≥ темпи приросту були уже 18%. «годом ≥ ц≥ показники були перегл¤нут≥ ≥ було розроблено так званий оптимальний вар≥≠ант, в ¤кому уже сто¤ли цифри 20-22% .

¬ грудн≥ 1929 р. на з'њзд≥ ударник≥в було запропоновано виконати п'¤тир≥чку за чотири роки. Ќа виконанн¤ цих фан≠тастичних план≥в залучалась все б≥льша к≥льк≥сть людей. “ем≠пи зростанн¤ зайн¤тих в промисловост≥ ≥ на буд≥вництв≥ були дуже високими. “ак, ¤кщо в 1928 р. к≥льк≥сть роб≥тник≥в скла≠дала 4,6 млн. чол., то в 1932 р. њх нараховувалось 10 млн., а в 1940 - 12,6 млн. чолов≥к.

Ѕурхливе зростанн¤ м≥ського населенн¤ вело до виникнен≠н¤ ц≥лоњ низки проблем, зокрема житловоњ. ¬ багатьох м≥сц¤х люди жили в палатках, глин¤них мазанках, земл¤нках. ¬ ста≠рих промислових м≥стах с≥мейн≥ люди жили в перенаселених гуртожитках, в п≥двалах великих будинк≥в.

¬ к≥нц≥ 1932 р. в крањн≥ була введена паспортна система. ѕаспорти ≥ прописка обмежували свободу пересуванн¤ людей, допомагали зд≥йснювати контроль над ними. Ѕуло оголошено заборону на зв≥льненн¤ роб≥тник≥в за власним бажанн¤м. Ќар≠ком прац≥ отримав право переводити квал≥ф≥кованих роб≥т≠ник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в на роботу в будь-¤ке м≥сце крањни ≥ будь-¤ку галузь економ≥ки, не питаючи при цьому згоди роб≥тника. “аким чином, держава повн≥стю контролювала м≥сце роботи ≥ м≥сце проживанн¤ рад¤нських громад¤н.

¬ цей же пер≥од було прийн¤то ц≥лу низку закон≥в, ¤к≥ повинн≥ були посилити трудову дисципл≥ну. ѕерш за все, кер≥вники п≥дприЇмств отримали велик≥ повноваженн¤ на уп≠равл≥нн¤ виробничою д≥¤льн≥стю. ¬они могли одноос≥бне зв≥льнити роб≥тника. ѕор¤д з цим ≥ сам≥ кер≥вники п≥дприЇмств знаходились п≥д пост≥йним контролем: ¤кщо п≥дприЇмство не виконувало плану або випускало не¤к≥сну продукц≥ю, директор м≥г потрапити п≥д суд.

7 серпн¤ 1932 р. було прийн¤то найб≥льш жорстокий за≠кон того часу "ѕро охорону майна державних п≥дприЇмств, колгосп≥в ≥ кооперац≥њ, ≥ посиленн¤ сусп≥льноњ соц≥ал≥стичноњ власност≥". ÷им законом визначалась найвища м≥ра покаран≠н¤ - розстр≥л з конф≥скац≥Їю всього майна, за пом'¤кшуючих обставин розстр≥л зам≥нювавс¤ позбавленн¤м вол≥ строком не менше 10 рок≥в ≥ також з конф≥скац≥Їю майна.

8 грудн≥ 1936 р. на VIII з'њзд≥ –ад була прийн¤та  онститу≠ц≥¤ —–—–. ” в≥дпов≥дност≥ з новою  онституц≥Їю пол≥тичну основу крањни становили –ади депутат≥в труд¤щих, а еконо≠м≥чну основу Ч соц≥ал≥стична власн≥сть на засоби виробницт≠ва. ¬с≥ матер≥альн≥ багатства фактично знаходились в руках держави, хоча формально проголошувалась на¤вн≥сть двох форм власност≥: державноњ (загальнонародноњ) ≥ кооперативно-кол≠госпноњ.

¬ результат≥ перших п'¤тир≥чок в крањн≥ в≥дбулись значн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ зрушенн¤. ¬с¤ влада безрозд≥льно пере≠йшла в руки парт≥йно-державного апарату, ¤кий зд≥йснював жорсткий централ≥зований контроль за розпод≥лом ресурс≥в ≥ готовоњ продукц≥њ, за кредитно-ф≥нансовими закладами, меха≠н≥змом ц≥ноутворенн¤ та ≥ншими економ≥чними ≥нституц≥¤ми.

—ел¤нство в основному було об'Їднане в колгоспи. Ќа≠прик≥нц≥ 1930-х рок≥в одноос≥бн≥ сел¤нськ≥ господарства були практично вит≥снен≥ за допомогою податк≥в ≥ адм≥н≥стратив≠них заход≥в. “ака пол≥тика держави демонструвала бажанн¤ заради ≥деолог≥чних принцип≥в перестрибнути через етапи еко≠ном≥чноњ зр≥лост≥ с≥льськоњ економ≥ки, ≥гноруючи при цьому економ≥чн≥ ≥нтереси самих сел¤н.

Ќаприк≥нц≥ 1930-х рок≥в рад¤нська економ≥ка набуваЇ "та≠б≥рного" образу. ¬ результат≥ масових репрес≥й значна частина населенн¤ опинилась за колючим дротом. ѕрац¤ ув'¤знених включалась в п'¤тир≥чн≥ плани. ¬ роки перших п'¤тир≥чок система √оловного управл≥нн¤ табор≥в за об'Їмами виробницт≠ва продукц≥њ займала перше м≥сце серед вс≥х наркомат≥в.

«г≥дно до оф≥ц≥йних показник≥в соц≥альну структуру рад¤нсь≠кого сусп≥льства в 1940 р. складали так≥ групи: роб≥тники - 33,7%, колгоспники ≥ кооперован≥ кустар≥ - 47,2%, службовц≥ та ≥нтел≥генц≥¤ - 16,5%. «бер≥гавс¤ невеликий прошарок сел¤н-одноос≥бник≥в ≥ некооперованих кустар≥в - 2,6%.

“аким чином, в к≥нц≥ 1930-х рок≥в в —–—– утворилась спе≠циф≥чна соц≥ально-економ≥чна система, ¤ку найчаст≥ше нази≠вають "державним соц≥ал≥змом", њњ характерними рисами були повне одержавленн¤ виробництва ≥ л≥кв≥дац≥¤ приватноњ влас≠ност≥.  р≥м того, до основних характеристик "державного со≠ц≥ал≥зму" можна в≥днести на¤вн≥сть в крањн≥ лише одн≥Їњ парт≥њ, монопол≥ю держави на засоби масовоњ ≥нформац≥њ, Їдину оф≥≠ц≥йну державну ≥деолог≥ю, контроль за сусп≥льством з боку орган≥в держбезпеки. ¬се це даЇ право говорити про те, що "дер≠жавний соц≥ал≥зм" в —–—– набував ч≥тко вираженого тотал≥≠тарного характеру.

≈коном≥чне становище зах≥дноукрањнських земель

ѕ≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни значна частина зах≥дноукрањ≠нських земель була анексована ѕольщею ≥ –умун≥Їю. «акар≠патт¤ ув≥йшло до складу „ехословаччини. ћайже 7 млн. ук≠рањнц≥в, в основному колишн≥х п≥дданих јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, були позбавлен≥ права на самовизначенн¤. ќсновна маса украњнських земель в≥д≥йшла до складу ѕольщ≥, п≥д владою ¤коњ опинилис¤ понад 5 млн. украњнц≥в, ¤к≥ становили найчисленн≥шу нац≥ональну менш≥сть. ” промисловому в≥дношенн≥ зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ були слаборозвинутими. ѕонад 80% населенн¤ займалос¤ с≥льським господарством.

ѕольща, –умун≥¤, „ехословаччина, до ¤ких входили зах≥д≠ноукрањнськ≥ земл≥, в економ≥чному розвитку значно поступа≠лис¤ —Ўј, Ќ≥меччин≥, ‘ранц≥њ. —итуац≥¤ пог≥ршувалась ще й тим, що в економ≥ц≥ крањн, до складу ¤ких ув≥йшли зах≥дноук≠рањнськ≥ земл≥, панував ≥ноземний кап≥тал. “ак, 44,4% вироб≠ництва у деревообробн≥й промисловост≥ ≥ 88,5% у нафтов≥й контролювали ≥ноземн≥ банки.

«ах≥дноукрањнськ≥ земл≥ стали колон≥Їю, аграрно-сировин≠ним придатком ≥ноземних держав. —при¤ючи розвитку про≠мисловост≥ в центральних районах, польський ур¤д св≥домо галь≠мував промислове буд≥вництво на зах≥дноукрањнських земл¤х. ” 1938 р. «ах≥дна ”крањна виробл¤ла 7-10% промисловоњ продукц≥њ ѕольщ≥, при цьому њњ населенн¤ ≥ територ≥¤ станови≠ли чверть територ≥њ ѕольщ≥.

«ах≥дноукрањнська промислов≥сть у п≥сл¤воЇнний пер≥од в≥дчувала величезн≥ труднощ≥ в одержанн≥ кредит≥в. « цього вм≥ло скористалис¤ заправили зах≥дноукрањнського й амери≠канського монопол≥стичного кап≥талу ≥ прибрали основн≥ по≠зиц≥њ в економ≥ц≥ до своњх рук. ” промисловост≥ «ах≥дноњ ”к≠рањни зм≥нилос¤ т≥льки те, що м≥сце австро-н≥мецького кап≥та≠лу зайн¤в французький, англ≥йський, американський. „астко≠во посилив своњ позиц≥њ й польський кап≥тал.

” 1929 р. економ≥чне п≥днесенн¤ зм≥нилос¤ нечуваною кри≠зою. «айн¤т≥сть у фабрично-заводськ≥й промисловост≥ змен≠шилас¤ на 40-50%. «анепало др≥бне виробництво. ’оча п≥зн≥ше й настало де¤ке п≥днесенн¤, однак до 1939 р. н≥ фабрично-за≠водська промислов≥сть, н≥ др≥бне рем≥сництво вже не переви≠щили р≥вн¤ 1928 р. —ередньор≥чна к≥льк≥сть роб≥тник≥в, зайн¤≠тих у середн≥х ≥ великих п≥дприЇмствах переробноњ промисло≠вост≥ «ах≥дноњ ”крањни, в 1938 р. становила близько 50-55 тис. чол. ” г≥рничодобувн≥й промисловост≥ й на л≥сорозробках чи≠сельн≥сть роб≥тник≥в зросла, але це не зм≥нило загальноњ кар≠тини економ≥чного застою зах≥дноукрањнських земель.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано)