≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

 риза почалас¤ з стр≥мкого пад≥нн¤ курсу акц≥й на нью-йоркськ≥й б≥рж≥ в жовтн≥ 1929 р. ¬она охопила вс≥ крањни св≥ту, але найб≥льше —Ўј ≥ Ќ≥меччину. “ак, за обс¤гом виробництва промислов≥сть —Ўј в≥дкотилась до р≥вн¤ 1908 р., Ќ≥меччини ≥ ¬еликобритан≥њ - до р≥вн¤ 1896 р. «агальне скороченн¤ вироб≠ництва у св≥т≥ становило 38%. ¬ —Ўј збанкрутувало 5 тис. банк≥в, розорилос¤ 100 тис. б≥знесмен≥в, к≥льк≥сть безроб≥тних дос¤гла 17 млн. ос≥б, а в Ќ≥меччин≥ - 7 млн. –еальна зарплата зменшила≠с¤ на 40%. 14% фермерських господарств розорилис¤.

ѕромислова криза зб≥глась ≥з аграрним перевиробницт≠вом. Ўвидке зниженн¤ ц≥н на с≥льськогосподарську продук≠ц≥ю розорило с≥льськ≥ й фермерськ≥ господарства, що одразу ж позначилос¤ на внутр≥шньому ринку. ¬ багатьох крањнах утворилис¤ ц≥нов≥ ножиц≥ на промислову ≥ с≥льськогосподарсь≠ку продукц≥ю.

 риза завдала в≥дчутного удару св≥тов≥й торг≥вл≥. —коро≠ченн¤ торгового об≥гу призвело до згортанн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в.  онкуренц≥¤ м≥жнародних монопол≥й переростала фактично в торгову конфронтац≥ю м≥ж крањнами. “оргов≥ суперечки порушили традиц≥йн≥ основи ф≥нансових взаЇмо≠зв'¤зк≥в м≥ж крањнами. ” вересн≥ 1931 р. нова хвил¤ ≥нфл¤ц≥њ змусила јнгл≥ю в≥дм≥нити золотий стандарт фунта стерл≥нг≥в, а весною 1933 р. в≥д золотого стандарту в≥д≥йшли —получен≥ Ўтати. ÷е спричинило на св≥товому ринку валютне протибор≠ство м≥ж американським доларовим блоком ≥ англ≥йським блоком фунта стерл≥нг≥в.

« Ївропейських крањн найб≥льш гостроњ кризи зазнала Ќ≥меччина. —пад виробництва тривав прот¤гом трьох рок≥в. ”р¤д проводив де≥нфл¤ц≥йну пол≥тику, що базувалас¤ на збе≠реженн≥ монопольних д≥й. Ћише наприк≥нц≥ 1931 р. в≥н дещо знизив ц≥ни пор¤д з зарплатою. ÷е зм≥цнило позиц≥њ н≥мець≠ких промисловц≥в у конкурентн≥й боротьб≥ на св≥товому рин≠ку. јле в той же час де≥нфл¤ц≥йна пол≥тика знижувала куп≥≠вельну спроможн≥сть внутр≥шнього ринку. ¬ 1931 р. посилюЇть≠с¤ кредитно-ф≥нансова криза.

ƒержава, щоб запоб≥гти краху банк≥в ≥ монопол≥й, скуповуЇ њхн≥ акц≥њ. “аким чином вдалос¤ вр¤тувати ƒрезденський ≥ Ѕерл≥нський банки, дв≥ морськ≥ компан≥њ, концерни –ехл≥нга, Ѕорз≥га, "—талевий трест" та ≥н. ƒержава брала участь у 583 акц≥онерних товариствах, контролювала б≥льш≥сть банк≥в, втру≠чалас¤ в систему тарифних договор≥в. ѕол≥пшило економ≥чне становище ≥ те, що в 1931 р. Ќ≥меччина фактично припинила виплачувати репарац≥њ.

¬ јнгл≥њ економ≥чна криза почалас¤ дещо п≥зн≥ше ≥ най≠б≥льшого загостренн¤ дос¤гла весною 1932 р. –≥вень вироб≠ництва знизивс¤ на 29% у пор≥вн¤нн≥ з 1929 р. Ќасл≥дки кри≠зи були слабшими, н≥ж у —Ўј та Ќ≥меччини. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що промисловий розвиток јнгл≥њ в 20-т≥ роки був значно пов≥льн≥ший, н≥ж в ≥нших крањнах, ≥ перевиробництво не дос¤гло великих розм≥р≥в.

Ќайв≥дчутн≥ше криза позначилас¤ на традиц≥йних галу≠з¤х. “ак, виробництво чавуну ≥ стал≥ скоротилос¤ майже вдв≥ч≥, суднобудуванн¤ - у 12 раз≥в. ÷≥ни на товари с≥льського госпо≠дарства знизилис¤ на третину, внасл≥док чого розорилис¤ де≠с¤тки тис¤ч фермер≥в ≥ орендар≥в.

ѕодоланню кризи заважала залежн≥сть господарства јнгл≥њ в≥д ≥мпорту сировини ≥ продукт≥в харчуванн¤. ƒо того ж споживанн¤ англ≥йських товар≥в на св≥товому ринку в цей пер≥од значно скоротилос¤, що спричинило деф≥цит товарно≠го балансу - у 1931 р. витрати јнгл≥њ перевищили прибутки на 110 млн. ф. ст.

¬есною 1931 р. загострилась ф≥нансова криза. ѕоглиблен≠н¤ економ≥чноњ кризи ≥ нестаб≥льне становище фунта стерл≥нг≥в спонукали ≥ноземних вкладник≥в ор≥Їнтуватис¤ на б≥льш тверду валюту. ¬решт≥-решт це привело до в≥дм≥ни золотого стандар≠ту фунта. Ѕуло прийн¤то закони, що встановлювали митн≥ ба≠р'Їри на ≥мпортн≥ товари. ÷е дещо пожвавило внутр≥шн≥й ри≠нок ≥ позитивно в≥дбилос¤ на розвитку промисловост≥.

‘ранц≥¤ пережила два кульм≥нац≥йних моменти розвитку кризи - в 1931 ≥ 1935 роках. ¬иробництво у пор≥вн¤нн≥ з 1930 р. скоротилос¤ в≥дпов≥дно на 44% ≥ 46%. «меншилис¤ обс¤ги внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. Ѕезроб≥тт¤ не мало масово≠го характеру, хоча неповна зайн¤т≥сть була досить поширеною.

јграрна криза в≥дчутно вдарила по сел¤нах. „ерез вкрай низьк≥ ц≥ни виробництво с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ стало збитковим, почалос¤ масове зменшенн¤ виробництва продукт≥в харчуванн¤.

ѕравл¤ч≥ й д≥лов≥ кола розвинутих крањн св≥ту докладали надзвичайних зусиль до виходу з кризи. —усп≥льство вступило в завершальну стад≥ю ≥ндустр≥ального розвитку. ѕромислове виробництво перейшло на значно вищий ступ≥нь, ¤к≥сно нови≠ми стали виробнич≥ в≥дносини. "¬елика депрес≥¤" показала не≠спроможн≥сть традиц≥йних п≥дход≥в до вир≥шенн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем. ” пошуках ефективних антикризових засоб≥в у б≥льшост≥ крањн д≥йшли висновку, що без втручанн¤ держави з кризи вийти неможливо. ƒержава стала одним ≥з чинник≥в стаб≥льност≥ й прогресу в цих крањнах, в њњ руках зосе≠реджувалось все б≥льше економ≥чних функц≥й, ¤к≥ розширюва≠лис¤ за рахунок поб≥чних метод≥в регулюванн¤ економ≥кою. « ц≥Їю метою широко використовували кредит, субсид≥њ, позики з державного бюджету, регулювалась податкова система. ¬ б≥льшост≥ крањн проводилас¤ пол≥тика протекц≥он≥зму.

—п≥льн≥ зусилл¤ держави ≥ п≥дприЇмц≥в не лише переборо≠ли насл≥дки кризи, а стали своЇр≥дним гарантом майбутньоњ стаб≥льност≥. ѕерех≥д до широкого державного регулюванн¤ дав змогу в≥дновити розширене в≥дтворенн¤ кап≥талу, в≥днай≠ти нов≥ можливост≥ дл¤ нарощенн¤ економ≥чного ≥ техн≥чного потенц≥алу, послабити гостроту соц≥альних конфл≥кт≥в.

“еоретичним обгрунтуванн¤м пол≥тики державного регу≠люванн¤ стала теор≥¤ зайн¤тост≥ англ≥йського економ≥ста ≥ дер≠жавного д≥¤ча, лорда ƒжона ћейнарда  ейнса (1883-1946). ¬же у перш≥й програмн≥й статт≥ " ≥нець laissez- faire" (1926) висло≠вив пров≥дну ≥дею свого баченн¤ кап≥тал≥зму XX ст. - ним мав стати "керований кап≥тал≥зм". ” наступних прац¤х в≥н виклав ориг≥нальну теор≥ю, що отримала назву кейнс≥анськоњ.

 ейнс зазначав, що економ≥ка, ¤ка спиралас¤ на принципи laissez-faire, вже в≥джила.  ейнс в≥дкинув постулат економ≥ста —ей¤ про те, що кап≥тал≥стична економ≥ка автоматично маЇ тенденц≥ю до в≥дновленн¤ при повн≥й зайн¤тост≥ населенн¤, стверджуючи, що такоњ тенденц≥њ немаЇ.

«апропонований  ейнсом комплекс заход≥в передбачав: а) значне розширенн¤ видатк≥в держави; б) проведенн¤ пол≠≥тики ≥нфл¤ц≥њ, з ¤коњ виграЇ насамперед держава; в) пол≥тика зниженн¤ та обмеженн¤ зароб≥тноњ плати, њњ заморожуванн¤; г) державна пол≥тика регулюванн¤ зайн¤тост≥ (в≥н вважав, що 3-6% безроб≥тт¤ - це нормальний р≥вень безроб≥тт¤, ¤кий сти≠мулюЇ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥); д) велика програма громадських роб≥т; е) цикл≥чне збалансуванн¤ бюджету, подат≠ковоњ пол≥тики.

‘орми ≥ способи державного регулюванн¤ залежали в≥д стану економ≥ки, сп≥вв≥дношенн¤ соц≥альних сил, м≥цност≥ по≠л≥тичних ≥нститут≥в та ≥нших чинник≥в. —еред розвинутих крањн найб≥льш виразних форм воно набрало в господарств≥ фашистськоњ Ќ≥меччини ≥ пол≥тиц≥ "нового курсу" президен≠та ‘. –узвельта в —Ўј. ќсновна ≥де¤ "нового курсу" - дер≠жавне регулюванн¤ виробництва, активне втручанн¤ в при≠ватне п≥дприЇмництво з метою запоб≥ганн¤ кризи надвироб≠ництва. ƒержава повинна була стати координатором еконо≠м≥чного житт¤.

–узвельт почав ≥з зм≥цненн¤ ф≥нансовоњ системи. «олотий стандарт було в≥дм≥нено, золото заборон¤лос¤ вивозити за кор≠дон. ¬≥дбулас¤ девальвац≥¤ долара, зм≥цнено позиц≥ю великих банк≥в, ¤к≥ отримали в≥д держави 3 млрд. дол.

¬с¤ промислов≥сть була розпод≥лена на 17 груп, дл¤ ¤ких виробл¤лись "кодекси чесноњ конкуренц≥њ", що визначали об≠с¤г виробництва, ц≥ни на продукц≥ю, нижче ¤ких не можна було продавати, ринки збуту, р≥вень зароб≥тноњ плати.

Ќа програму допомоги безроб≥тним було асигновано 3 млрд. дол. ƒл¤ безроб≥тноњ молод≥ орган≥зували табори з в≥йськовою дисципл≥ною. √рош≥ намагалис¤ вкладати в так≥ проекти, ¤к≥ не призводили до зростанн¤ випуску, наприклад, буд≥вництво шл¤х≥в.

ƒл¤ стаб≥л≥зац≥њ с≥льського господарства фермерам за в≥дносну компенсац≥ю пропонувалос¤ скорочувати площу пос≥в≥в ≥ погол≥в'¤ худоби. “≥льки за один р≥к пос≥ви пше≠ниц≥ ≥ кукурудзи зменшились на 7 млн. га. ƒержава заку≠пила ≥ знищила 23 млн. гол≥в великоњ рогатоњ худоби ≥ 6 млн. свиней. ‘ермери отримали компенсац≥ю, що зроби≠ло њх платоспроможними.

"Ќовий курс" спри¤в подоланню кризових ¤вищ. ¬ 1932 р. криза поступово почала переходити в депрес≥ю, ¤ка пот≥м зм≥ни≠лас¤ короткочасним п≥днесенн¤м виробництва.  оли ситуа≠ц≥¤ зм≥нилас¤, найб≥льш≥ промисловц≥ зажадали обмежити втру≠чанн¤ держави в економ≥ку. ” 1935-1936 рр. основн≥ закони, ¤к≥ складали основу "нового курсу", було скасовано.

ѕрих≥д в Ќ≥меччин≥ нац≥онал-соц≥ал≥ст≥в на чол≥ з √≥тлером до влади припав на пер≥од економ≥чноњ кризи. ѕрот¤гом двох рок≥в (1933-1935) вони реорган≥зували економ≥чну систе≠му ¬еймарськоњ республ≥ки з метою централ≥зац≥њ економ≥ч≠ноњ могутност≥ в руках держави. ¬ липн≥ 1933 р. прийн¤то закон про примусов≥ картел≥, ¤кий був спр¤мований в першу чергу на реорган≥зац≥ю с≥льського господарства, рем≥сництва ≥ торг≥вл≥. ” вересн≥ 1933 р. було утворено ѕродовольчий стан, ¤кому п≥дпор¤дковувались ус≥ орган≥зац≥њ ≥ ¤кий зд≥йснював тотальний контроль ≥ державне регулюванн¤ в с≥льському гос≠подарств≥. «акон про спадков≥ господарства под≥лив власник≥в земл≥ на дв≥ категор≥њ: сел¤н ≥ с≥льських господар≥в.

” 1934 р. була створена ќрган≥зац≥¤ промислового госпо≠дарства, ¤ка примусово об'Їднувала п≥дприЇмства р≥зних галу≠зей. ƒо нењ входило с≥м груп: промисловост≥, енергетики, реме≠сел, торг≥вл≥, транспорту, банк≥вськоњ справи ≥ страхуванн¤.  р≥м того, створювалась ще рег≥ональна структура управл≥нн¤: ок≠ружн≥ та районн≥ економ≥чн≥ палати. ќкружн≥ палати були п≥дпор¤дкован≥ ≥мперськ≥й економ≥чн≥й палат≥, ¤ка координу≠вала управл≥нн¤ п≥дприЇмствами ≥ п≥дпор¤дковувалась м≥н≥стер≠ству економ≥ки.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано)