≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

Ќафтова ≥ озокеритна промислов≥сть ѕрикарпатт¤ в 20-30-х роках була доведена ≥ноземним кап≥талом до занепаду. ¬идобуток нафти знижувавс¤ з кожним роком. ¬ пор≥вн¤нн≥ з 1912-1913 рр. в≥н зменшивс¤ в 3-4 рази ≥ становив 370,8 тис. пуд≥в у 1938 р. ќзокеритн≥ шахти наприк≥нц≥ 30-х рок≥в припинили роботу.

ƒе¤к≥ зрушенн¤ на краще в≥дбулис¤ у кал≥йн≥й промисло≠вост≥. ѕор¤д з  алуськими копальн¤ми, у 20-30-х роках в≥дкри≠ваютьс¤ копальн≥ у —тебнику ≥ √олин≥. ѕроте розвиток кал≥й≠ноњ промисловост≥ обмежувавс¤ невеликим обс¤гом внутр≥ш≠нього польського ринку ≥ труднощами експорту. ¬≥дстале с≥льське господарство «ах≥дноњ ”крањни й ѕольщ≥ не застосо≠вувало належним чином м≥неральних добрив, а њх експорт не в≥дпов≥дав ≥нтересам м≥жнародних х≥м≥чних монопол≥й.

” п≥сл¤воЇнний пер≥од, незважаючи на пов≥льний розвиток економ≥ки краю, зросла чисельн≥сть украњнських п≥дприЇмц≥в. ” конкурентн≥й боротьб≥ з польськими, румунськими та чеськими п≥дприЇмц¤ми вони зм≥цнювали своњ позиц≥њ в промисловост≥ ≥ торг≥вл≥, розширювали вплив на банк≥всько-кредитну систему. ¬ к≥лька раз≥в зб≥льшилис¤ кап≥тали в таких нац≥ональних об'Їднан≠н¤х, ¤к "Ќародна торг≥вл¤", "ћаслосоюз", "÷ентросоюз",

"÷ентробанк", " арпат≥¤", "ƒн≥стер" та ≥н. ƒедал≥ б≥льше украњнц≥в ставало власниками фабрик, завод≥в, житлових будинк≥в.

«анепад промисловост≥ негативно в≥дбивс¤ на становищ≥ труд¤щих. ” 1931 р. нал≥чувалось 730,3 тис. найманих роб≥т≠ник≥в. ¬еличезний резерв робочоњ сили давав п≥дприЇмц¤м можлив≥сть знижувати зароб≥тну плату до м≥н≥муму. ” «ах≥дн≥й ”крањн≥ вона становила 30-50% зароб≥тку роб≥тник≥в промис≠лових центр≥в ѕольщ≥ й не забезпечувала прожиткового м≥н≥му≠му. ¬ умовах економ≥чноњ кризи безроб≥тт¤ стало хрон≥чним ¤вищем. ” 1936 р. лише у Ћьвов≥ не мало роботи понад «ќ тис. чолов≥к. ‘абриканти ≥ заводчики широко використовували працю ж≥нок ≥ п≥дл≥тк≥в, оск≥льки платили њм значно менше, н≥ж роб≥тникам Ч чолов≥кам.

—тановище у с≥льському господарств≥ ускладнювалось ко≠лон≥заторською пол≥тикою ѕольщ≥, „ехословаччини ≥ –умун≥њ. « пом≥щицьких ≥ церковних земель були створен≥ спец≥альн≥ фонди дл¤ польських, румунських ≥ чеських колон≥ст≥в. ѕро≠т¤гом 20-х рок≥в лише польський ур¤д вид≥лив на зах≥дноук≠рањнських земл¤х понад 600 тис. га дл¤ майже 77 тис. ко≠лон≥ст≥в. ÷е були в≥йськов≥ й цив≥льн≥ поселенц≥, њх ≥нтереси захищали "÷ентральна сп≥лка в≥йськових поселенц≥в" та "—п≥лка поселенц≥в". јналог≥чну пол≥тику проводили румунсь≠кий ≥ чеський ур¤ди. Ќа Ѕуковин≥ було вид≥лено 5 тис. га дл¤ румунських, а на «акарпатт≥ - 19 тис. га дл¤ чеських колон≥ст≥в.

”се це ще б≥льше загострювало проблему аграрного перена≠селенн¤, безземелл¤ ≥ малоземелл¤ зах≥дноукрањнського сел¤н≠ства. ¬ажким т¤гарем на його плеч≥ л¤гли податки, побори та р≥зн≥ нап≥вфеодальн≥ повинност≥, особливо по ремонту та буд≥в≠ництву шл¤х≥в. ¬исокими були ц≥ни на промислов≥ товари ≥ надм≥рно низькими Ч на с≥льськогосподарськ≥, що вкрай п≥дри≠вало економ≥ку с≥льських господарств. Ѕезперервно зростала њх заборгован≥сть. “ис¤ч≥ розорених сел¤н, роками не маючи по≠ст≥йного зароб≥тку, залишали р≥дний край ≥ ем≥грували за кор≠дон. «а даними оф≥ц≥йноњ польськоњ статистики з чотирьох воЇ≠водств «ах≥дноњ ”крањни в 1925-1939 роках ем≥грувало понад 373 тис. чолов≥к, переважно працездатного с≥льського населенн¤.

ѕевну роль у господарств≥ зах≥дноукрањнських земель в≥д≥грала кооперац≥¤, ¤ка зародилась у друг≥й половин≥ XIX ст. ¤к один ≥з засоб≥в боротьби за нац≥ональне визволенн¤. ” м≥жвоЇнний час кооперативи об'Їднували переважно с≥льських споживач≥в ≥ торговельн≥ орган≥зац≥њ, регулювали ц≥ни на с≥льськогосподарськ≥ продукти та готов≥ вироби.

«анепокоЇн≥ зростанн¤м кооперативного руху, польськ≥ ур¤довц≥ систематично перешкоджали його дальшому розвит≠ку. ¬они звинувачували украњнц≥в у н≥бито неправильному складанн≥ зведень, порушенн≥ правил буд≥вництва або г≥г≥Їни тощо. “а попри вс≥ труднощ≥ кооперативний рух прискорював сусп≥льну моб≥л≥зац≥ю ≥ нац≥ональну ≥нтеграц≥ю серед зах≥д≠них украњнц≥в.

“аким чином, пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами характеризувавс¤ неоднозначними процесами розвитку св≥тового господарства. ÷е був час економ≥чного зростанн¤ ≥ кризи роз≠винутих крањн. ѕодоланн¤ кризових ¤вищ в≥дбулось за раху≠нок активного втручанн¤ держави в економ≥чне житт¤ сусп≥льства.

¬ цей час в –ад¤нськ≥й держав≥ на зм≥ну товарно-грошовим, ринковим в≥дносинам прийшла жорстока система цент≠рал≥зац≥њ, ¤ка виразилась в абсолютизац≥њ рол≥ держави в гос≠подарському житт≥, л≥кв≥дац≥њ свободи ≥ самост≥йност≥ товаро≠виробника. Ќезважаючи на значн≥ зрушенн¤ в економ≥чному розвитку крањни, командно-адм≥н≥стративна система спричи≠нила значне розоренн¤ господарського житт¤. ÷е виразилось, зокрема, в голодомор≥ 1932-1933 рок≥в.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано)