≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒержава знову сто¤ла перед необх≥дн≥стю поступок с≥льсько≠господарському виробнику. ¬ 1924-1925 господарському роц≥ в≥дбулись де¤к≥ зм≥ни в ц≥нов≥й пол≥тиц≥, була дозволена орен≠да земл≥ ≥ використанн¤ найманоњ прац≥. ¬≥дбувс¤ перех≥д до грошового оподаткуванн¤ сел¤нства, що надало сел¤нам б≥льшоњ свободи дл¤ розвитку своњх господарств. ≤ все-таки ситуац≥¤ в сел≥ залишалась напруженою. —права в тому, що ур¤д зд≥йснював ч≥тку соц≥альне ор≥Їнтовану пол≥ти≠ку в аграрному сектор≥, п≥дтримуючи економ≥чно безпорадн≥ б≥дн¤цько-середн¤цьк≥ господарства, створивши так званий "культ б≥дност≥". «окрема, б≥дн¤кам надавались п≥льгов≥ креди≠ти, в≥дм≥н¤лись або понижувались податки, њх постачали нас≥нн¤м, робочими тваринами, с≥льськогосподарським ≥нвентарем. јле, ¤к правило, все це мало допомагало таким господар¤м. ¬ той же час ур¤д вс≥л¤ко стримував розвиток господарств заможних сел¤н-куркул≥в. ѕо в≥дношенню до цих господарств пост≥йно проводились зр≥вн¤льн≥ перед≥ли земл≥, вилученн¤ земельних надлишк≥в. ќренда земл≥, на ¤ку заможн≥ сел¤ни покладали певн≥ над≥њ, була пов'¤зана з великими обмеженн¤ми. ‘актично заборон¤лось утворенн¤ хут≥рських господарств. Ќасл≥дком проголошеноњ пол≥тики "обмеженн¤ куркульства" стало зниженн¤ в друг≥й половин≥ 20-х рок≥в товар≠ност≥ сел¤нських господарств, њх ринковоњ ор≥Їнтац≥њ. ¬ 1926-1927 господарському роц≥ сел¤нськ≥ господарства споживали до 85% своЇњ продукц≥њ, що фактично означало поверненн¤ до натурального господарства. ѕоступово знижувались об'Їми зерна, що постачалось в державн≥ фонди. √осподарство ”крањни в умовах формуванн¤ ≥ зм≥цненн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи Ќаприк≥нц≥ 20-х рок≥в у –ад¤нському —оюз≥ завершилас¤ боротьба парт≥йних угруповань, перемогу отримали прихиль≠ники командно-адм≥н≥стративних метод≥в управл≥нн¤ господар≠ством. ѕоступово держава почала в≥дроджувати надзвичайн≥ заходи час≥в "воЇнного комун≥зму". « ц≥Їю метою наприк≥нц≥ 1927 р. розпочалась конф≥скац≥¤ хл≥бних "надлишк≥в", неза≠конн≥ обшуки сел¤нських господарств. ¬осени 1928 р. повсюдно розпочалось застосуванн¤ надзвичайних заход≥в до куркул≥в, а м≥сц¤ми ≥ до середн¤к≥в. ¬ село з м≥ста було направлено тис¤ч≥ член≥в парт≥њ дл¤ примусового вилученн¤ хл≥ба. ÷≥леналравлений наступ на Ќ≈ѕ зд≥йснювавс¤ в ус≥х напр¤мках. ¬ 1927 роц≥ дл¤ промислових п≥дприЇмств було встановле≠но державний виробничий план. Ќаприк≥нц≥ 1929 року трести втратили господарську самост≥йн≥сть ≥ поступово перетворилис¤ в опосередкований елемент системи управл≥нн¤. ¬ роки першоњ п'¤тир≥чки вони взагал≥ припинили своЇ ≥снуванн¤. Ќа початку 1930-х рок≥в в≥дбуваЇтьс¤ майже повне вит≥с≠ненн¤ приватного кап≥талу ≥з р≥зних сектор≥в економ≥ки. ¬ цей же пер≥од були практично анульован≥ вс≥ ≥ноземн≥ концес≥њ. ¬ 1930 р. в≥дбулась податкова реформа. «ам≥сть 63 р≥зноман≥тних податк≥в ≥ платеж≥в в бюджет, ¤к≥ регулювали виробничу д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств, було введено два основних види: податок з обороту ≥ в≥драхуванн¤ з прибутку. јле оск≥льки п≥дприЇмства функц≥онували на основ≥ обов'¤зкових планових завдань, то податки вже не зд≥йснювали роль регул¤тора, а всього лиш забезпечували надходженн¤ до державноњ скарбниц≥. ¬с≥ ≥нш≥ види податк≥в стали непотр≥бними ≥ њх просто л≥кв≥дували. ѕрот¤гом 1930-1932 рок≥в фактично було пок≥нчено з ринковими методами ≥ в кредитн≥й систем≥. редит було зам≥нено централ≥зованим ф≥нансуванн¤м. Ѕуло заборонено комерц≥йний кредит м≥ж п≥дприЇмствами, в≥дм≥нено вексельний об≥г. Ћ≥кв≥довувавс¤ довгостроковий кредит дл¤ державних п≥дприЇмств, натом≥сть було введено безповоротне ф≥нансуванн¤. ƒовгострокове кредитуванн¤ збер≥галось т≥льки дл¤ колгосп≥в, промисловоњ ≥ споживчоњ кооперац≥њ. —амост≥йн≥ ран≥ше банки були п≥дпор¤дкован≥ Ќаркомату ф≥нанс≥в. Ѕанки за своЇю суттю уже б≥льше не виступали кредитними закладами, на њх рахунках знаходи≠лись лише власн≥ ф≥нансов≥ ресурси державних п≥дприЇмств ≥ бюджетн≥ асигнуванн¤, що призначались дл¤ кап≥тальних вкла≠день; до того ж, ц≥ ресурси дозвол¤лось використовувати т≥льки в сувор≥й в≥дпов≥дност≥ з планом. ¬ зв'¤зку з л≥кв≥дац≥Їю кооперативних банк≥в вс≥ операц≥њ по короткостроковому кредиту перейшли до ƒержбанку, ¤кий зосередив у своњх руках до 97% всього об'Їму короткостроково≠го кредитуванн¤. ƒл¤ приватних п≥дприЇмств, ¤к≥ до того часу залишились, стали недоступним будь-¤к≥ форми кредитуванн¤. Ќаприк≥нц≥ 1930-х рок≥в в крањн≥ залишилос¤ всього с≥м банк≥в: ƒержбанк, «овн≥шторгбанк, п'¤ть банк≥в довгострокових вкла≠день (в 1959 р. ц≥ п'¤ть банк≥в влились в Ѕудбанк ≥ таким чи≠ном в —–—– залишилос¤ всього три банки). ќтже, починаючи з 1929 року, в економ≥ц≥ утверджуЇтьс¤ адм≥н≥стративна система управл≥нн¤, ¤ка фактично повернула крањну до пол≥тики "воЇнного комун≥зму", але уже в нових умовах. ƒирективний плановий розпод≥л ресурс≥в ≥ продукц≥њ к≥нець-к≥нцем вит≥снив ринков≥ в≥дносини. Ќаприк≥нц≥ пер≠шоњ п'¤тир≥чки повн≥стю сформувалась надцентрал≥зована еко≠ном≥ка, ¤ка з незначними модиф≥кац≥¤ми про≥снувала в —–—– до к≥нц¤ 1980-х рок≥в. Ќа XV з'њзд≥ б≥льшовистськоњ парт≥њ (1927) було затверджено курс на колектив≥зац≥ю с≥льського господарства. ѕри цьому стверджувалось, що створенн¤ колективних господарств повинно стати справою самих сел¤н. јле вже вл≥тку 1929 р. колектив≥зац≥¤ набула далеко не добров≥льного характеру. ¬ грудн≥ 1929 р. кер≥вництво парт≥њ ≥ держави запропонува≠ло провести "суц≥льну колектив≥зац≥ю". ѕри цьому були визна≠чен≥ надзвичайно жорстк≥ строки. «окрема в ÷ентрально-„орноземних област¤х ≥ районах степовоњ ”крањни колектив≥зац≥¤ повинна була завершитись до осен≥ 1931 р., на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥ - до весни 1932 року, в ≥нших районах - до 1933 року. Ќа першому етап≥ колектив≥зац≥њ було не зовс≥м зрозум≥ло, ¤коњ форми набудуть нов≥ господарства. јле поступово основ≠ною формою об'Їднанн¤ сел¤н стаЇ с≥льськогосподарська арт≥ль. ѕ≥зн≥ше с≥льськогосподарськ≥ арт≥л≥ (колективн≥ господарства) повсюдно отримали назву "колгосп", п≥д ¤кою вони ув≥йшли в ≥стор≥ю —–—–. ѕор¤д з колгоспами в цей пер≥од отримали роз≠виток ≥ рад¤нськ≥ господарства Ч "радгоспи", тобто с≥льсько≠господарськ≥ п≥дприЇмства, що належали держав≥. ќдночасно з процесом об'Їднанн¤ сел¤н в колгоспи йшов процес розкуркуленн¤, в ход≥ ¤кого у заможних сел¤н вилучали майно, землю, а њх самих ≥з с≥м'¤ми висел¤ли у в≥ддален≥ необжит≥ райони, обмежуючи у пол≥тичних ≥ громад¤нських правах. –озкуркуленн¤ призвело до того, що село втратило найб≥льш працелюбних, п≥дприЇмливих господар≥в. —л≥д п≥дкреслити, що основною метою колектив≥зац≥њ було вир≥шенн¤ "зерновоњ про≠блеми", оск≥льки вилучати с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥з колгосп≥в було набагато зручн≥ше, н≥ж у м≥льйон≥в розр≥зне≠них сел¤нських господарств. јле форма вилученн¤ продукц≥њ на користь держави була знайдена не в≥дразу. Ќа перших порах колгоспи були включен≥ в систему контрактац≥њ, тобто в систему договор≥в про обов'¤зкове постачанн¤ с≥льськогоспо≠дарськоњ продукц≥њ держав≥ в обм≥н на товари промислового виробництва. ¬ 1933 роц≥ даний принцип було зам≥нено систе≠мою обов'¤зкового постачанн¤ продукц≥њ за визначеними нор≠мами з кожного гектару пос≥вних площ ≥ твердими державни≠ми ц≥нами. “аким чином, колгоспи поступово втрачали св≥й початковий кооперативний характер ≥ перетворювались в дер≠жавн≥ п≥дприЇмства. « 1930 року в колгоспах розпочалось широке використан≠н¤ трудодн≥в ¤к умовноњ одиниц≥ визначенн¤ затрат прац≥ ок≠ремих член≥в колгоспу ≥ њх частки в к≥нцевому результат≥ д≥¤ль≠ност≥ господарства. “рудодень в≥дпов≥дав одиниц≥ простоњ неквал≥ф≥кованоњ прац≥, що затрачувалась людиною прот¤гом робочого дн¤. Ќа ц≥й основ≥ визначались затрати складноњ прац≥. ожного дн¤ в трудову книжку колгоспника вносилась к≥льк≥сть в≥дроблених ним трудодн≥в. ¬ к≥нц≥ року, п≥сл¤ обо≠в'¤зкових поставок продукц≥њ ≥ розрахунк≥в з державою, фонд оплати, що залишивс¤, д≥ливс¤ на загальну к≥льк≥сть трудодн≥в вс≥х член≥в колгоспу, а пот≥м в≥дбувалось нарахуванн¤ про≠дукц≥њ на трудодн≥ окремим колгоспникам. –озпод≥л в≥дбу≠вавс¤ головним чином в натуральн≥й форм≥. Ќезац≥кавлен≥сть колгоспник≥в у збиранн≥ врожаю призве≠ла до величезних витрат. ƒо 1 листопада 1932 р. в≥д сел¤нсь≠кого сектора ”крањни було отримано лише 136 млн. пуд≥в хл≥ба (у 1930 р. - майже 400 млн.). ¬ зв'¤зку з цим кер≥вництво крањни прийн¤ло р≥шенн¤ направити в ”крањну надзвичайн≥ ком≥с≥њ з хл≥бозагот≥вель. ¬ ”крањн≥ ком≥с≥¤ очолювалась ¬.ћ. ћолотовим. ќсновним засобом проведенн¤ хл≥бозагот≥≠вель, що його практикувала ц¤ ком≥с≥¤, були репрес≥њ. —ела, що мали особливо велику заборгован≥сть по хл≥боза≠гот≥вл¤х, заносились на "чорну дошку". —татут "чорноњ дош≠ки" означав фактичну блокаду: припин¤вс¤ п≥дв≥з товару борж≠никам, вводилась заборона на торг≥влю, достроково ст¤гувались платеж≥ за ф≥нансовими зобов'¤занн¤ми. —ела опин¤лись в оточенн≥ регул¤рних в≥йськ ≥ фактично були приречен≥ на го≠лод. “ак було застосовано терор голодом дл¤ того, щоб злама≠ти оп≥р ≥ незадоволенн¤ украњнського сел¤нства. ¬≥д голоду сел¤ни т≥кали в м≥ста ≥ тис¤чами вмирали про≠сто на вулиц¤х. ¬имирали ц≥л≥ села, поширилос¤ людоњдство. Ѕезпосередн≥ втрати населенн¤ ”крањни в≥д голоду 1932 року становили близько 150 тис., а в≥д голоду 1933 р. - в≥д 3 до 3,5 млн. чолов≥к. ÷е була одна з найб≥льших трагед≥й украњнського народу в його ≥стор≥њ. √енофонд украњнськоњ нац≥њ зазнав в≥дчутних втрат, що мало ≥ маЇ значн≥ негативн≥ насл≥дки. ¬ червн≥ 1929 р. в крањн≥ створюютьс¤ державн≥ машинно-тракторн≥ станц≥њ (ћ“—), де зосереджувалас¤ с≥льськогосподарсь≠ка техн≥ка дл¤ оброб≥тку с≥льськогосподарських уг≥дь ≥ збору врожаю. ожна ћ“— обслуговувала дек≥лька колгосп≥в. «а виконану роботу ћ“— отримувала натуральну оплату Ч при≠близно 20% врожаю. ћ“— обробл¤ли близько половини вс≥х пос≥вних площ.
Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано) |