≤стор≥¤ економ≥чних вчень > √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами

Ќа чол≥ орган≥в економ≥чноњ влади ставились, ¤к прави≠ло, представники великого б≥знесу, банк≥ри тощо. √алузевим ≥ рег≥ональним органам влади надавались широк≥ права: створювати ≥ розпускати промислов≥ об'Їднанн¤, регулювати розпод≥л замовлень, кредит≥в, сировини, обс¤ги виробництва, р≥вень ц≥н. ѕоЇднанн¤ системи державного регулюванн¤ з приватною ≥н≥ц≥ативою дуже швидко дало результати, про≠мислов≥сть почала розвивались прискореними темпами. ÷ьо≠му також спри¤ла м≥л≥таризац≥¤ економ≥ки - розгортанн¤ воЇнного виробництва було одн≥Їю з умов економ≥чного п≥дне≠сенн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ безроб≥тт¤; п≥дприЇмства, що виконували в≥йськов≥ замовленн¤, забезпечувалис¤ сировиною ≥ креди≠тами в першу чергу.

«ростала зовн≥шн¤ торг≥вл¤, њй надавалис¤ пр≥оритети в≥йськового характеру. «б≥льшились обс¤ги торг≥вл≥ з –ад¤нсь≠ким —оюзом, ¤кий поставл¤в хл≥б, метал, л≥с та ≥ншу сировину.

¬с≥ ц≥ заходи послабили кризов≥ ¤вища. ƒержавне регулю≠ванн¤ стих≥йного ринку дало результати. ¬ ≥нших крањнах теж вдавалис¤ до державного регулюванн¤: в одних насл≥дували фашистську Ќ≥меччину, в ≥нших - —получен≥ Ўтати.

Ќова економ≥чна пол≥тика та њњ зд≥йсненн¤ в ”крањн≥

Ќаприк≥нц≥ 1920 р. рад¤нська влада переживала гостру еко≠ном≥чну кризу, ¤ка була викликана великими втратами за роки першоњ св≥товоњ ≥ громад¤нськоњ воЇн. ¬ цей час велика про≠мислов≥сть ”крањни ≥ –ос≥њ випускала продукц≥њ майже в с≥м раз≥в менше, н≥ж у 1913 р., товарооборот зал≥зниць зменшивс¤ б≥льше н≥ж в чотири рази. –оки в≥йни ≥ господарськоњ розрухи зумовили значне скороченн¤ чисельност≥ промислових роб≥т≠ник≥в, в м≥стах з'¤вилась велика к≥льк≥сть безроб≥тних.

ѕ≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни, революц≥њ, громад¤нськоњ в≥йни на крањну чекало нове т¤жке випробуванн¤: небачений голод 1921-1922 рок≥в. √оловна причина голоду пол¤гала в продрозкладц≥, оск≥льки весною у сел¤н було конф≥сковано нав≥ть на≠с≥ннЇвий фонд, а в крањн≥ були в≥дсутн≥ продовольч≥ резерви.

ћ≥льйони сел¤н, ¤к≥ брали участь в громад¤нськ≥й в≥йн≥ на боц≥ б≥льшовик≥в, все б≥льш наст≥йливо виражали незадоволенн¤ пол≥тикою "воЇнного комун≥зму", оск≥льки в н≥й були в≥дсутн≥ економ≥чн≥ стимули дл¤ розвитку с≥льськогосподарського ви≠робництва.

¬ березн≥ 1921 р., п≥сл¤ придушенн¤ стих≥йних сел¤нських виступ≥в, л≥дер б≥льшовик≥в ¬.≤. Ћен≥н сформулював два прин≠ципових "”роки  ронштадту". ѕерший: потр≥бно терм≥ново встановити добр≥ стосунки з сел¤нством. ƒругий: необх≥дно посилити боротьбу з р≥зними пол≥тичними парт≥¤ми, л≥кв≥дува≠ти њх пол≥тичний вплив на роб≥тник≥в в промислових центрах.

¬изначивши курс на економ≥чне сп≥вроб≥тництво з сел¤н≠ством, X з'њзд – ѕ(б) в березн≥ 1921 р. прийн¤в р≥шенн¤ про зам≥ну продрозкладки продовольчим податком - таким чи≠ном було покладено початок нов≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥. ѕродподаток визначавс¤ ¤к частка в≥д загальноњ к≥лькост≥ продукц≥њ, при цьому враховувавс¤ об'Їм врожаю, майнове становище т≥Їњ чи ≥ншоњ с≥м'њ, к≥льк≥сть мешканц≥в у с≥м'њ ≥ т.≥н. —початку розм≥р продподатку був на р≥вн≥ 20% в≥д чистого продукту сел¤нсько≠го господарства, а згодом його було зменшено до 10% врожаю. ¬ губерн≥¤х, ¤к≥ виконали план загот≥вель, в≥дм≥н¤лась дер≠жавна хл≥бна монопол≥¤ ≥ дозвол¤лась торг≥вл¤ хл≥бом та ≥ншою с≥льськогосподарською продукц≥Їю. ѕродукц≥ю, ¤ка станови≠ла надлишок, можна було продавати держав≥ чи на ринку за в≥льними ц≥нами, що в свою чергу пом≥тно стимулювало роз≠ширенн¤ виробництва в с≥л¤нських господарствах.

¬ процес≥ проведенн¤ зазначених заход≥в пом≥тно зросло с≥льськогосподарське виробництво. ¬ 1925 р. загальн≥ пос≥вн≥ площ≥ майже дос¤гли довоЇнного р≥вн¤, зросло виробництво продукц≥њ землеробства ≥ тваринництва.

¬ цей час в≥дбуваЇтьс¤ бурхливий процес розвитку р≥знома≠н≥тних форм простоњ кооперац≥њ: споживчоњ, кредитноњ, промис≠ловоњ. ≤нтенсивний розвиток кооперац≥њ охопив не лише с≥льське господарство, а й торг≥влю, промислов≥сть. ¬ 1928 р. 60-80% товарообороту в роздр≥бн≥й торг≥вл≥ припадало на кооперативну, ≥ лише 20-40% - на власне державну. ƒо 13% всього об'Їму промисловоњ продукц≥њ давали кооперативн≥ п≥дприЇмства.

–озвиваючи ≥дею державного кап≥тал≥зму, ур¤д дозволив приватному п≥дприЇмництву брати в оренду др≥бн≥ ≥ середн≥ промислов≥ ≥ торгов≥ п≥дприЇмства. ќрендувати п≥дприЇмства могли ¤к державн≥ орган≥зац≥њ, так ≥ приватн≥ особи, в тому числ≥ ≥ њхн≥ колишн≥ власники. ќрендован≥ п≥дприЇмства ча≠сом нал≥чували 200-300 найманих роб≥тник≥в.

Ѕула денац≥онал≥зована невелика к≥льк≥сть державних п≥дприЇмств. ѕриватним особам дозвол¤лось в≥дкривати власн≥ п≥дприЇмства з числом зайн¤тих не б≥льше 20 ос≥б. ƒо середи≠ни 1920-х рок≥в на долю приватного сектора приходилось в≥д 20 до 25% промисловоњ продукц≥њ.

ќдн≥Їю з ознак Ќ≈ѕу був розвиток концес≥й, тобто п≥дприЇмств, ¤к≥ д≥¤ли на основ≥ договору м≥ж державою та ≥ноземними ф≥рмами, зокрема у добувн≥й ≥ металооброблюван≥й галуз¤х. «а допомогою ≥ноземних п≥дприЇмств рад¤нська вла≠да розраховувала встановити необх≥дн≥ м≥жнародн≥ зв'¤зки, про≠никнути на св≥товий ринок.

«аруб≥жн≥ ф≥рми жорстоко конкурували м≥ж собою, пропо≠нуючи послуги –ад¤нському —оюзу. ¬они отримували концес≥њ, постачали нову техн≥ку, обладнанн¤, запрошували на стажуван≠н¤ рад¤нських спец≥ал≥ст≥в. “ак, в 1925-1926 рр. стажуванн¤ на зах≥дних п≥дприЇмствах пройшли 320 ≥нженер≥в з –ад¤нсь≠кого —оюзу, в 1927-1928 роках - б≥льше 400, а в 1928-1929 роках б≥льше 500 ос≥б.

¬ де¤ких галуз¤х питома вага концес≥йних п≥дприЇмств ≥ зм≥шаних акц≥онерних товариств, створених за участю ≥нозем≠ного кап≥талу, була досить значною. ¬ середин≥ 1920-х рок≥в вони давали б≥льше 60% добутого свинцю ≥ ср≥бла, майже 85% марганцевоњ руди.

ќдночасно з цими перем≥нами, значн≥ зрушенн¤ в≥дбува≠лис¤ в систем≥ управл≥нн¤ економ≥кою. ќсновною формою уп≠равл≥нн¤ виробництвом в державному сектор≥ стали трести, тобто об'Їднанн¤ однор≥дних чи взаЇмозалежних п≥дприЇмств. “рести над≥л¤лись широкими повноваженн¤ми: вони само≠ст≥йно вир≥шували, ¤ку продукц≥ю виготовл¤ти, де њњ реал≥зу≠вати, несли матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за орган≥зац≥ю ви≠робництва, ¤к≥сть продукц≥њ, що випускалась. ѕ≥дприЇмства, що входили в структуру тресту, зн≥мались з державного по≠стачанн¤ ≥ зд≥йснювали покупку ресурс≥в на ринку. ¬се це одержало назву "господарський розрахунок", у в≥дпов≥дност≥ з ¤ким п≥дприЇмства отримували певну ф≥нансову неза≠лежн≥сть.

ќдночасно з утворенн¤м трестовськоњ системи, почали ви≠никати ≥ синдикати, тобто добров≥льн≥ об'Їднанн¤ дек≥лькох трест≥в з метою збуту продукц≥њ, покупки сировини, кредиту≠ванн¤, регулюванн¤ торгових операц≥й на внутр≥шньому ≥ зов≠н≥шньому ринку.

¬ажливе значенн¤ дл¤ проведенн¤ Ќ≈ѕу мало створенн¤ ст≥йкоњ грошовоњ системи ≥ стаб≥л≥зац≥њ карбованц¤. « метою стаб≥л≥зац≥њ карбованц¤ була проведена деном≥нац≥¤ грошових знак≥в, тобто зм≥нена њх на¤вна варт≥сть в певному в≥дношенн≥ старих ≥ нових знак≥в. ќдночасно з випуском нових знак≥в, в к≥нц≥ листопада 1922 року була введена в об≥г нова, рад¤нська валюта Ч "червонець", ¤кий прир≥внювавс¤ до 7,7 г чистого золота, або до дореволюц≥йноњ золотоњ монети варт≥стю 10 крб. Ќов≥ "золот≥ банкноти" на 25% забезпечувались золотом, ≥нши≠ми дорогоц≥нними металами ≥ ≥ноземною валютою, на 75% Ч товарами, ¤к≥ легко можна було реал≥зувати, вексел¤ми та ≥нши≠ми зобов'¤занн¤ми.

ќдночасно з грошовою була проведена податкова реформа. ”же в к≥нц≥ 1922 року основним джерелом надходжень до дер≠жавного бюджету стали нарахуванн¤ з прибутку п≥дприЇмств, а не податки з населенн¤.

ѕоступово в≥дроджувалась кредитна система, розпочалось кредитуванн¤ промисловост≥ ≥ торг≥вл≥ на комерц≥йн≥й основ≥. ѕоки не в≥дбулась стаб≥л≥зац≥¤ карбованц¤, ƒержбанк видавав субсид≥њ п≥д досить висок≥ в≥дсотки: в≥д 8 до 12% в м≥с¤ць, але поступово в≥дсоток знижувавс¤. ѕочинають виникати спец≥а≠л≥зован≥ банки: “оргово-промисловий банк дл¤ ф≥нансуванн¤ промисловост≥, ≈лектробанк дл¤ кредитуванн¤ електриф≥кац≥њ ≥ т. ≥н. ÷≥ банки зд≥йснювали короткострокове ≥ довгострокове кредитуванн¤, розпод≥л¤ли субсид≥њ ≥ т. д.

¬ результат≥ проведених заход≥в з 1921 по 1926 роки об'Їм промислового виробництва зр≥с б≥льше н≥ж в три рази ≥ прак≠тично наблизивс¤ до р≥вн¤ 1913 р. ¬иробництво с≥льськогос≠подарськоњ продукц≥њ зросло за п'¤ть рок≥в в два рази ≥ на 18% перевищило р≥вень 1913 року. —ередньор≥чн≥ темпи приросту нац≥онального прибутку в ц≥лому за 1921-1928 роки складали 18%. ƒо 1928 р. нац≥ональний прибуток на душу населенн¤ зр≥с на 10% у пор≥вн¤нн≥ з 1913 роком.

—л≥д п≥дкреслити, що, незважаючи на бурхливий розвиток ринкових в≥дносин, в роки Ќ≈ѕу збер≥галось жорстке дер≠жавне регулюванн¤ економ≥чних процес≥в. « одного боку, до≠пускалось функц≥онуванн¤ р≥зноман≥тних ринкових елемент≥в (госпрозрахунок, в≥льна торг≥вл¤, кредитно-грошов≥ в≥дноси≠ни), з ≥ншого - в руках держави збер≥гались пров≥дн≥ позиц≥њ в галуз¤х великоњ ≥ середньоњ промисловост≥, на транспорт≥, в банк≥вськ≥й систем≥, зовн≥шн≥й торг≥вл≥. ѕри цьому вважалось, що соц≥ал≥стичний (усусп≥льнений) сектор пови≠нен поступово вит≥снити ≥нш≥ форми власност≥ ≥з господарсь≠кого житт¤ крањни.

√оловним пр≥оритетом в економ≥чному житт≥ крањни того пер≥оду вважалос¤ в≥дродженн¤ та ≥нтенсивний розвиток ве≠ликоњ промисловост≥, ¤ка розгл¤далась ¤к основа –ад¤нськоњ влади, ¤к джерело посиленн¤ њњ обороноздатност≥. јле дл¤ роз≠витку промисловост≥ потр≥бн≥ були величезн≥ кошти, ¤к≥ мож≠на було отримати ≥з с≥льського господарства через податки ≥ св≥доме встановленн¤ особливоњ ц≥новоњ пол≥тики. «а таких обставин центральна влада намагалас¤ регулювати основн≥ пропорц≥њ економ≥чного розвитку, але на практиц≥ це привело до глибоких диспропорц≥й, так званих "ножиць ц≥н". якщо з 1913 по 1922 р≥к ц≥ни на промислов≥ товари у пор≥вн¤нн≥ з ц≥нами на продукц≥ю с≥льського господарства виросли в 1,2 рази, то наприк≥нц≥ 1923 р. р≥зниц¤ ц≥н дос¤гла уже 300%. ¬осени 1922 року в крањн≥ в≥дбулась так звана "криза збуту", коли було з≥брано добрий врожай, але сел¤ни не сп≥шили зда≠вати хл≥б за низькими ц≥нами, оск≥льки це не компенсувало витрат на виробництво, не давало можливост≥ придбати не≠обх≥дн≥ промислов≥ товари. —ело стало затримувати хл≥б, в де≠¤ких рег≥онах в≥дбулись масов≥ сел¤нськ≥ виступи.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: √осподарство ”крањни ≥ св≥ту в пер≥од м≥ж двома св≥товими в≥йнами
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4672 прочитано)