≤стор≥¤ економ≥чних вчень > ѕол≥тична економ≥¤ в јнгл≥њ у ’≤’ ст
ѕ≥дходи, застосован≥ ћ≥ллем дл¤ анал≥зу фактор≥в динам≥чного розвитку сусп≥льства, дають п≥дстави вважати його одним з заснов≠ник≥в теор≥њ економ≥чного зростанн¤. ¬≥н визначив основн≥ пробле≠ми, вказав на умови та насл≥дки прогресивного розвитку сусп≥льства. –оль держави. –озгл¤даючи проблеми впливу держави на про≠грес сусп≥льства, ћ≥лль вид≥л¤Ї обов'¤зков≥ та необов'¤зков≥ њњ фун≠кц≥њ, зробивши багато вин¤тк≥в ≥з принципу невтручанн¤ держави в економ≥ку. ќсновним економ≥чним важелем впливу держави на процеси ви≠робництва та розпод≥лу ћ≥лль уважаЇ податки. ¬изначивши ран≥ше диференц≥йну ренту ¤к незароблений наддох≥д, отриманий в резуль≠тат≥ перерозпод≥лу частки прибутк≥в та зароб≥тноњ плати на користь землевласника через особливост≥ ц≥ноутворенн¤ в с≥льському госпо≠дарств≥, в≥н пропонуЇ частину цього доходу оподатковувати спец≥≠альним податком. ћ≥лль у цьому питанн≥ фактично под≥л¤Ї погл¤ди свого батька ≥ вважаЇ, що абсолютна рента, ¤к дох≥д землевласник≥в, маЇ привласнюватис¤ державою, тобто пропонуЇ, по сут≥, нац≥онал≥≠зац≥ю земл≥. ѕодаткова система, на думку ћ≥лл¤, Ч це Їдиний економ≥чний важ≥ль впливу держави на економ≥ку. ¬икористовуючи його, держа≠ва повинна провадити пол≥тику, ¤ка не шкодила б п≥дприЇмництву та спри¤ла б прогресу нових галузей, а також забезпечувала конку≠рентоспроможн≥сть товар≥в на св≥товому ринку. ¬одночас ћ≥лль р≥шуче заперечуЇ втручанн¤ держави в економ≥≠чн≥ процеси, ¤кщо необх≥дн≥сть цього не доведено у кожному окремому випадку. ¬≥н посилаЇтьс¤ на великий об'Їктивний закон Ч за≠кон особистоњ за≥нтересованост≥ (гедон≥стичний принцип), зг≥дно з ¤ким усе рац≥ональне через з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в торуЇ соб≥ шл¤х. –≥з≠ниц¤ ≥нтерес≥в Ч це ≥ Ї свобода, що стаЇ гарантом ≥нших свобод: конкуренц≥њ, прац≥, зовн≥шньоњ та внутр≥шньоњ торг≥вл≥, норми про≠цента, банк≥вськоњ д≥¤льност≥. —аме ≥ндив≥дуал≥зм протид≥Ї будь-¤кому втручанню держави в економ≥чну сферу. ƒжон —тюарт ћ≥лль був переконаним посл≥довником –≥кардо, але його теор≥¤ в багатьох аспектах в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д класичних тра≠диц≥й. …ого можна вважати засновником теор≥й економ≥чного зрос≠танн¤, попиту та пропозиц≥њ, теор≥њ корисност≥, автором ориг≥наль≠ного трактуванн¤ сут≥ кап≥талу та процента. ¬≥н зробив значний внесок у розвиток економ≥чного анал≥зу, теор≥њ ренти та теор≥њ утри≠манн¤ —ен≥ора. Ћ≥беральн≥ погл¤ди ƒ. —. ћ≥лл¤ на економ≥чне зрос≠танн¤, зароб≥тну плату, майбутнЇ роб≥тничого класу, м≥сце та функ≠ц≥њ держави були п≥дхоплен≥ й розвинут≥ дал≥ посл≥довниками не самоњ т≥льки класичноњ школи.
Ќазва: ѕол≥тична економ≥¤ в јнгл≥њ у ’≤’ ст
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-02-18 (4909 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
