ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи

ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи

ѕлан

¬ступ

ћ≥жнародна торг≥вл¤.

—пец≥ал≥зац≥¤ ≥ пор≥вн¤льн≥ переваги.

¬≥льна торг≥вл¤.

“орг≥вельн≥ бар'Їри.

ѕротекц≥он≥зм.

¬алютн≥ системи.

¬алютн≥ курси.

ћ≥жнародн≥ системи валютних курс≥в.

–егулюванн¤ зовн≥шньоторг≥вельноњ д≥¤льност≥ на територ≥њ ”крањни.

¬исновки

—писок л≥тератури

¬ступ

„ому держави торгують? ўо складаЇ основу торг≥вл≥ м≥ж крањнами?

¬ загальному вигл¤д≥ м≥жнародна торг≥вл¤ Ї засобом, з допомогою ¤кого крањни можуть розвивати спец≥ал≥зац≥ю, п≥двищувати продуктивн≥сть своњх ресурс≥в ≥ таким чином зб≥льшувати загальний обс¤г виробництва. —уверенн≥ держави, ¤к ≥ окрем≥ особи ≥ рег≥они крањни, можуть виграти за рахунок спец≥ал≥зац≥њ на виробах, що вони можуть виробл¤ти з найб≥льшою в≥дносною ефективн≥стю, ≥ наступного њхнього обм≥ну на товари, що вони не в змоз≥ сам≥ ефективно виробл¤ти. ¬ основ≥ б≥льш поглибленого вивченн¤ питанн¤ "„ому крањни торгують?" - лежить дв≥ обставини. ѕо-перше, економ≥чн≥ ресурси - природн≥, людськ≥, ≥нвестиц≥йн≥ - розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж крањнами св≥ту вкрай не р≥вном≥рно; крањни суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤ по своњй забезпеченост≥ економ≥чними ресурсами. ѕо-друге, ефективне виробництво р≥зноман≥тних товар≥в вимагаЇ р≥зних технолог≥й чи комб≥нац≥њ ресурс≥в. ’арактер ≥ взаЇмод≥ю цих двох обставин можна легко про≥люструвати. япон≥¤, наприклад, волод≥Ї великою ≥ добре осв≥ченою робочою силою; квал≥ф≥кована прац¤ коштуЇ дешево, оск≥льки Ї в надлишку. ¬ зв'¤зку з цим япон≥¤ спроможна ефективно виробл¤ти (з низькими витратами) р≥зноман≥тн≥ товари, дл¤ виготовленн¤ ¤ких вимагаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть квал≥ф≥кованоњ прац≥. ‘отокамери, рад≥оприймач≥ та в≥деомагн≥тофони - це лише де¤к≥ приклади под≥бних трудом≥стких товар≥в. јвстрал≥¤, навпаки, волод≥Ї великими земельними просторами, але недостатн≥ми людськими ресурсами ≥ кап≥талом, тому може дешево виробл¤ти так≥ товари, ¤к пшениц¤, вовна, м'¤со тощо. Ѕразил≥¤ маЇ родюч≥ грунти, троп≥чний кл≥мат, там випадаЇ велика к≥льк≥сть опад≥в, у надлишку Ї неквал≥ф≥кована робоча сила, тобто Ї все необх≥дне дл¤ виробництва дешевоњ кави. ѕромислово-розвинен≥ крањни знаход¤тьс¤ в кращому стратег≥чному становищ≥ в план≥ виробництва кап≥талоЇмких товар≥в, наприклад, автомоб≥л≥в, с≥льськогосподарського обладнанн¤, машин та х≥м≥кат≥в. ¬ажливо п≥дкреслити те, що економ≥чна ефективн≥сть крањн, здатних виробл¤ти р≥зноман≥тн≥ товари, може зм≥нюватис¤ ≥ д≥йсно зм≥нюЇтьс¤ з часом. «рушенн¤ в розпод≥л≥ ресурс≥в ≥ технолог≥й можуть призводити до зрушень у в≥дносн≥й ефективност≥ виробництва товару в тих чи ≥нших крањнах. Ќаприклад, за останн≥ 40-50 рок≥в в ”крањн≥ ≥стотно п≥двищилас¤ ¤к≥сть робочоњ сили ≥ значно зб≥льшивс¤ обс¤г основних фонд≥в. “ому крањна, що експортувала п≥встол≥тт¤ тому здеб≥льшого с≥льськогосподарськ≥ товари ≥ сировину, тепер вивозить вироби обробноњ промисловост≥. “очно так нов≥ технолог≥њ, що спри¤ли розвитку виробництва синтетичних волокон ≥ штучного каучуку, радикально зм≥нили структуру ресурс≥в, необх≥дних дл¤ виготовленн¤ цих товар≥в ≥, таким чином, зм≥нили в≥дносну ефективн≥сть њхнього виробництва. ќтже, по м≥р≥ еволюц≥њ нац≥ональних економ≥к можуть зм≥нюватис¤ к≥льк≥сть ≥ ¤к≥сть робочоњ сили, обс¤г ≥ склад кап≥талу, виникати нов≥ технолог≥њ.

I. ћ≥жнародна торг≥вл¤.

1. —пец≥ал≥зац≥¤ ≥ пор≥вн¤льн≥ переваги.

ѕрипустимо, що св≥това економ≥ка складаЇтьс¤ з двох крањн, наприклад, —Ўј ≥ Ѕразил≥њ. ѕрипустимо також, що кожна з них здатна виробл¤ти ¤к пшеницю, так ≥ каву, але з р≥зним ступенем економ≥чноњ ефективност≥. ¬иробнич≥ можливост≥ —Ўј ≥ Ѕразил≥њ не сп≥впадають, що пов'¤зане з в≥дм≥нност¤ми у структур≥ ресурс≥в ≥ р≥вн¤ техн≥чного прогресу. ≤ншими словами, витрати виробництва пшениц≥ ≥ кави двох крањн р≥зн≥. ѕри припущенн≥ повноњ зайн¤тост≥, —Ўј можуть зб≥льшити випуск пшениц≥ на 30т, в≥дмовившись в≥д виробництва 30т кави. “обто за кожну принесену в жертву тону кави можна отримати тону пшениц≥. “аким чином, в —Ўј сп≥вв≥дношенн¤ обм≥ну всередин≥ крањни чи сп≥вв≥дношенн¤ витрат дл¤ даних двох продукт≥в складаЇ 1т пшениц≥ за 1т кави (або 1ѕ=1 ). Ѕразил≥¤ ж повинна пожертвувати 20т кави дл¤ того, щоб отримати 10т пшениц≥. ÷е означаЇ, що сп≥вв≥дношенн¤ внутр≥шн≥х витрат дл¤ двох товар≥в складаЇ 1т пшениц≥ до 2т кави (або 1ѕ=2 ). якщо прийн¤ти до уваги в≥дм≥нност≥ в сп≥вв≥дношенн≥ витрат, виникаЇ запитанн¤: чи ≥снуЇ правило, або принцип, з допомогою ¤кого можна визначити, по ¤ким продуктам сл≥дуЇ розвивати спец≥ал≥зац≥ю в —Ўј ≥ Ѕразил≥њ? “ак, ≥снуЇ. ÷е принцип пор≥вн¤льних переваг, зг≥дно ¤кого - сукупний обс¤г випуску продукц≥њ буде найб≥льшим тод≥, коли кожний товар буде виробл¤тис¤ т≥Їњ крањною, в ¤коњ нижч≥ витрати. ¬ —Ўј витрати нижч≥ дл¤ пшениц≥, тобто —Ўј повинн≥ в≥дмовитис¤ лише в≥д 1т кави, щоб виробити 1т пшениц≥, в той час ¤к Ѕразил≥¤ повинна в≥дмовитис¤ в≥д виробництва 2т кави. “аким чином, —получен≥ Ўтати волод≥ють пор≥вн¤льною (варт≥сною) перевагою у виробництв≥ пшениц≥ ≥ повинн≥ спец≥ал≥зуватис¤ саме на ньому. —в≥това економ≥ка (—Ўј ≥ Ѕразил≥¤) ¤вно неекономно витрачають своњ ресурси, ¤кщо певний продукт (пшениц¤) виробл¤Їтьс¤ виробником з високими витратами (Ѕразил≥Їю), тод≥ ¤к в≥н м≥г би випускатис¤ виробником ≥з низькими витратами (—Ўј). якщо Ѕразил≥¤ стане вирощувати пшеницю, то це означаЇ, що св≥това економ≥ка, повинна буде в≥дмовитис¤ в≥д б≥льшоњ к≥лькост≥ кави, н≥ж необх≥дно дл¤ одержанн¤ тони пшениц≥. « ≥ншого боку, витрати виробництва кави нижч≥ у Ѕразил≥њ, тобто Ѕразил≥¤ повинна пожертвувати лише 1/2т пшениц≥ дл¤ виробництва 1т кави, в той час ¤к —Ўј повинн≥ в≥дмовитис¤ в≥д 1т пшениц≥. Ѕразил≥¤ волод≥Ї пор≥вн¤льною перевагою у виробництв≥ кави, ≥ тому њй сл≥д спец≥ал≥зуватис¤ на н≥й. «нов-таки св≥тов≥ ресурси не будуть рац≥онально використан≥, ¤кщо каву стане виробл¤ти виробник з високими витратами (—Ўј). –ац≥ональне веденн¤ господарства - використанн¤ певноњ к≥лькост≥ обмеженого ресурсу дл¤ одержанн¤ найб≥льшого сукупного обс¤гу виробництва - вимагаЇ, щоб будь-¤кий конкретний товар виробл¤вс¤ т≥Їю крањною, у ¤коњ нижч≥ витрати або, ≥ншими словами, що маЇ пор≥вн¤льн≥ переваги. ¬ нашому приклад≥ —полученим Ўтатам сл≥д виробл¤ти пшеницю, а Ѕразил≥њ - каву. —пец≥ал≥зуючись ц≥лком на пшениц≥, —Ўј можуть взагал≥ не займатис¤ виробництвом кави. јналог≥чно, спец≥ал≥зуючись повн≥стю на кав≥, Ѕразил≥¤ може не вирощувати пшеницю.

ќднак, споживач≥ в обох крањнах хочуть мати ¤к каву, так ≥ пшеницю. —пец≥ал≥зац≥¤ породжуЇ потребу в торг≥вл≥ чи обм≥н≥ цими двома продуктами. якими ж будуть умови торг≥вл≥? ¬ ¤кому м≥новому в≥дношенн≥ —Ўј ≥ Ѕразил≥¤ стануть торгувати пшеницею ≥ кавою? ќск≥льки в —получених Ўтатах 1ѕ=1 , то вони повинн≥ отримати б≥льше 1т кави за кожну тону пшениц≥, що експортуЇтьс¤. ¬ противному випадку —Ўј не виграЇ в≥д експорту пшениц≥ в обм≥н на бразильську каву. ≤ншими словами, —Ўј повинн≥ отримати вищу ц≥ну (б≥льше кави) за свою пшеницю на св≥товому ринку, у пор≥вн¤нн≥ з тим, що вони отримали б всередин≥ крањни, ≥накше торг≥вл¤ не буде виг≥дною. јналог≥чно цьому, оск≥льки дл¤ Ѕразил≥њ 1ѕ=2 , вона повинна мати можлив≥сть одержувати 1т пшениц≥, експортуючи менше 2т кави. Ѕразил≥¤ повинна мати можлив≥сть платити б≥льш низьку ц≥ну за пшеницю на св≥товому ринку, н≥ж всередин≥ крањни. ¬ противному випадку вона не побажаЇ брати участь у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. “аким чином, можна бути впевненим, що коеф≥ц≥Їнт м≥жнародного обм≥ну, чи умови торг≥вл≥, будуть знаходитис¤ м≥ж 1ѕ=1  ≥ 1ѕ=2 . јле де точн≥ше в цих межах буде знаходитис¤ коеф≥ц≥Їнт св≥тового обм≥ну? ÷е питанн¤ надзвичайно важливе, оск≥льки коеф≥ц≥Їнт обм≥ну визначаЇ, ¤ким чином вигоди в≥д м≥жнародноњ торг≥вл≥ розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж двома крањнами. ¬ к≥нцевому результат≥, —получен≥ Ўтати в≥ддадуть перевагу р≥вню, близькому до 1ѕ=2 . јмериканц≥ хочуть отримати б≥льше кави за кожну тону пшениц≥, ¤ку вони експортують. “очно так же дл¤ Ѕразил≥њ буде бажаний р≥вень, близький до 1ѕ=1 . Ѕразил≥¤ буде прагнути вивезти ¤комога менше кави за кожну тону пшениц≥, ¤ку вона одержуЇ в обм≥н.

‘актичний коеф≥ц≥Їнт обм≥ну, що розташуЇтьс¤ м≥ж верхньою ≥ нижньою межами, залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ св≥тового попиту на ц≥ товари ≥ њхн≥ пропозиц≥њ. якщо сукупний св≥товий попит на каву нижче його пропозиц≥њ, а попит на пшеницю значно вище пропозиц≥њ, то ц≥на на каву буде нижчою, а ц≥на на пшеницю - вищою.  оеф≥ц≥Їнт обм≥ну в цьому випадку встановлюЇтьс¤ близько до р≥вн¤ 1ѕ=2 , ¤кому в≥ддадуть перевагу —Ўј. ѕри зворотному сп≥вв≥дношенн≥ св≥тового попиту ≥ пропозиц≥њ коеф≥ц≥Їнт встановитьс¤ близько до р≥вн¤ 1ѕ=1 , найб≥льш спри¤тливого дл¤ Ѕразил≥њ.

2. ¬≥льна торг≥вл¤.

Ќа сучасн≥й мов≥ питанн¤ про в≥льну торг≥влю зводитьс¤ до наступного переконливого висновку. «авд¤ки в≥льн≥й торг≥вл≥, що базуЇтьс¤ на принципах пор≥вн¤льних витрат, св≥това економ≥ка може дос¤гти б≥льш ефективного розм≥щенн¤ ресурс≥в ≥ б≥льш високого р≥вн¤ матер≥ального добробуту. —труктура ресурс≥в ≥ р≥вень технолог≥чний знань кожноњ крањни р≥зн≥. ќтже, кожна крањна може виробл¤ти певн≥ товари з р≥зними реальними витратами.  ожна крањна повинна виробл¤ти т≥ товари, витрати виробництва ¤ких в≥дносно нижч≥ витрат в ≥нших крањнах, ≥ обм≥нювати товари, на ¤ких вона спец≥ал≥зуЇтьс¤, на продукти, витрати виробництва ¤ких в крањн≥ вищ≥ в≥дносно ≥нших крањн. якщо кожна крањна буде д≥¤ти таким чином, св≥т може в повн≥й м≥р≥ використовувати переваги географ≥чноњ ≥ людськоњ спец≥ал≥зац≥њ. “обто св≥т - ≥ кожна окрема крањна, що торгуЇ - може отримати б≥льший реальний дох≥д в≥д використанн¤ того обс¤гу ресурс≥в, ¤кими вона волод≥Ї. ѕротекц≥он≥зм - бар'Їри на шл¤ху в≥льноњ торг≥вл≥ - зменшують або звод¤ть нан≥вець вигоди в≥д спец≥ал≥зац≥њ. якщо крањни не можуть в≥льно торгувати, вони повинн≥ перенести ресурси з ефективного њхнього використанн¤ на неефективне в ц≥л¤х задоволенн¤ своњх р≥зноман≥тних потреб.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано)