ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи

ћожлив≥сть швидкоњ експортноњ ор≥Їнтац≥њ с≥льського господарства ≥ переробних галузей. « позиц≥њ оц≥нки первинних (тобто природних) фактор≥в конкурентних переваг ”крањна займаЇ виг≥дне становище: хорош≥ земл≥, пом≥рний кл≥мат, велика к≥льк≥сть робочоњ сили, зручне географ≥чне положенн¤, просторий ринок збуту ≥ т.д. ќднак, стан јѕ  ”крањни не наст≥льки задов≥льний, щоб вести мову про його конкурентн≥ можливост≥ нав≥ть на ринку –ос≥њ. якщо це й стане можливим, то зовс≥м нескоро. ѕерспективи на найближч≥ роки не всел¤ють оптим≥зму. јграрна реформа наст≥льки зат¤глас¤, що вона не зможе в≥дразу розв'¤зати складн≥ питанн¤ соц≥ально-економ≥чних взаЇмин в аграрн≥й сфер≥ ≥ значно п≥двищити продуктивн≥сть прац≥.

ѕо оц≥нц≥ експерт≥в, дл¤ того, щоб повн≥стю забезпечити себе зерном на використовуваних пос≥вних площах необх≥дно вирощувати врожай по 33-35 ц. з га. ÷е зовс≥м не рекордн≥ врожањ, але вони дл¤ нас поки недос¤жн≥.

≤ нарешт≥, важливе питанн¤: а кому продавати продукц≥ю? Ќа «аход≥ вона не потр≥бна. «алишаютьс¤ лише –ос≥¤ ≥ колишн≥ республ≥ки —–—–. ќднак ≥ тут важливо не переоц≥нити своњ перспективи. –ос≥¤ - це великий ринок збуту, де розгортаЇтьс¤ гостра конкуренц≥¤ м≥ж основними виробниками с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.

Ќаш≥ с≥льськогосподарськ≥ продукти, так сказати, вим≥нюютьс¤ на нафту ≥ газ. “акий обм≥н не може бути екв≥валентним, тому що значно легше встановити св≥тов≥ ц≥ни на енергонос≥њ, ≥ практичн≥ н≥хто не купуЇ с≥льськогосподарську продукц≥ю в ”крањн≥ по св≥товим ц≥нам. « такими ц≥нами –ос≥¤ знайде соб≥ продукц≥ю високоњ ¤кост≥ в ¤кому-нибудь ≥ншому м≥сц≥ за кордоном. “ак що по так званим св≥товим ц≥нам наша продукц≥¤ с≥льськогосподарського сектора неконкурентоздатна нав≥ть на рос≥йському ринку. ѕродавати значно дешевше - цю про нашу продукц≥ю ≥ не т≥льки с≥льськогосподарську. ќтже, експортний потенц≥ал ”крањни в ц≥й галуз≥ може стати значущим через 15-20 рок≥в.

«начний технолог≥чний потенц≥ал ¬ѕ , а також в середовищ≥ науково-досл≥дних роб≥т ≥ науки. –озгл¤немо одну з його стор≥н, може бути найб≥льш важливу, - ефективн≥сть виробництва. —л≥д п≥дкреслити, що основна маса конкурентних технолог≥й сконцентрована у ¬ѕ , де вони розробл¤лис¤ ≥ застосовувалис¤, ¤к правило, дл¤ випуску малих сер≥й ≥ одиничних прим≥рник≥в, при слабкому контрол≥ за матер≥альними затратами. ¬≥домо, що в ц≥й сфер≥ ефективн≥сть мала не економ≥чний зм≥ст. ’то сьогодн≥ може сказати, ¤к≥ затрати йдуть на ракети, танки, корабл≥, л≥таки ≥ т.д.? „и виг≥дно виготовл¤ти њх ≥ продавати на св≥товому ринку? ≤ нарешт≥: розвиток ¬ѕ , з одного боку, ≥ конверс≥¤ - з другого, вимагають пост≥йних великих вкладень в Ќƒ≤ќ ” - з тим, щоб його продукц≥¤ була конкурентноспроможною. ѕричому йдетьс¤ не про необх≥дн≥сть значних затрат на маркетинг ц≥Їњ специф≥чноњ продукц≥њ ≥ труднощ≥, пов'¤зан≥ з нею на св≥товому ринку.

« ¬ѕ  зв'¤зуютьс¤ значн≥ над≥њ виходу на св≥товий ринок з високими технолог≥¤ми. јле сл≥д пом≥тити, що цей оптим≥зм занадто переб≥льшений. Ќа сьогодн≥ сфера високих технолог≥й (маЇмо на уваз≥ ¤к сам≥ технолог≥њ, так ≥ њхнЇ функц≥онуванн¤) фактично згорнута. —тагнац≥¤ Ї спадщиною парал≥ча п≥дприЇмств, що мають ц≥ висок≥ технолог≥њ. ” них звузивс¤ внутр≥шн≥й ринок, а конверсувати п≥дприЇмства-г≥ганти дуже т¤жко ≥ з економ≥чноњ точки зору - неефективно. ѕершими кроками у вир≥шенн≥ ц≥Їњ проблеми стали роздержавленн¤, демонопол≥зац≥¤, реструктуризаци¤, створенн¤ системи малих ≥ середн≥х п≥дприЇмств, що мають висок≥ технолог≥њ ≥ можуть њх використовувати у в≥дпов≥дност≥ з попитом ринку. Ќаприклад, ј“ "јрсенал" може об'Їднати через холд≥нг або ≥ншу форму багато р≥зних п≥дприЇмств, що працюють в сфер≥ високоточних технолог≥й. ¬они об'Їднуютьс¤, кооперуютьс¤, роздроблюютьс¤, конкурують ≥ вс≥м цим внос¤ть житт¤ в цю сферу, що може стати конкурентноспроможною на св≥товому ринку.  ожне з них знайде свою ринкову н≥шу ≥ буде в≥дстоювати њњ, що можливо т≥льки з допомогою Ќ“ѕ.  р≥м того, невелик≥ п≥дприЇмства значно легше пристосовуютьс¤ до ринку - це один з шл¤х≥в конверс≥њ.

Ќа м≥й погл¤д, ми занадто багато говоримо (саме говоримо) про ви¤в так званих "технолог≥й св≥тового р≥вн¤" ≥ п≥дтримку њх державою. ≈кспертна оц≥нка (оц≥нка з боку державних орган≥в, чиновник≥в) н≥ до чого доброго не призведе, а навпаки принесе шкоду. јдже у кого б≥льше влади, той ≥ т¤гне на себе бюджетну "ковдру". ÷ей пережиток соц≥ал≥зму залишивс¤ в умовах економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ нестаб≥льност≥ приймаЇ свав≥льний характер (приклад≥в тому безл≥ч). “ому рахую, що з допомогою незалежноњ експертизи треба ви¤вити дек≥лька перспективних напр¤мк≥в дл¤ державноњ п≥дтримки, а частину, що залишалас¤ потр≥бно кинути в океан ринкових в≥дносин, ¤кий держава повинна створити в першу чергу. ўе раз хочу п≥дкреслити: головне при цьому - демонопол≥зац≥¤ в сфер≥ Ќƒ≤ќ ”, науки ≥ високих технолог≥й. ƒос¤гненн¤ми науково-техн≥чноњ думки ¤к товаром повинн≥ волод≥ти люди, що њх винайшли.

ќсобливу увагу сл≥д прид≥л¤ти науц≥, оск≥льки дл¤ виходу на зовн≥шн≥й ринок необх≥дний не лише пост≥йний науковий пошук по створенню нового товару ≥ послуг, але й самий науковий продукт маЇ величезне значенн¤ ¤к товар. ”крањнська наука дос¤гла великих висот. ¬ њњ "портфел≥" Ї безл≥ч готових до реал≥зац≥њ ун≥кальних технолог≥й. јле цього мало. —ьогодн≥ необх≥дно мати також високорозвинену ≥нфраструктуру, а саме - п≥дготовку високопрофес≥йних науково-≥нженерних кадр≥в, розвинену ≥нформац≥йну науку ≥ њњ ≥нтегруванн¤ в св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р, створенн¤ обмеженого кола державних наукових орган≥в, що б достатньо ф≥нансувалис¤ державою ≥ були б нац≥ональними центрами фундаментальних досл≥джень ≥ т.д. ¬ к≥нц≥ к≥нц≥в, потр≥бно виробити державну стратег≥ю розвитку науки.

ќсновне завданн¤, що повинно тубрувати державу по в≥дношенню до своњх товаровиробник≥в, до народу, до майбутнього крањни, - швидше створити конкурентне середовище. јле потр≥бно ще раз п≥дкреслити: без справжньоњ конкуренц≥њ на внутр≥шньому ринку не варта думати про ефективний вих≥д на м≥жнародну арену.

¬исновки

¬ажливим фактором розвитку нац≥ональноњ економ≥ки Ї зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки. ƒл¤ де¤ких крањн зовн≥шн¤ торг≥вл¤ - це Їдина можлив≥сть отримати той чи ≥нший товар, в≥дсутн≥й в њњ межах. јле завд¤ки м≥жнародному под≥лу прац≥ кожна крањна може зосередитис¤ на виробництв≥ тих товар≥в, що вона може виробл¤ти ефективн≥ше ≥ дешевше у пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами.

ќпора на власн≥ сили - це пол≥тика, при ¤к≥й будь-¤ка держава прагне не допускати перевищенн¤ ≥мпорту над експортом, жорстко контролюючи рух товар≥в ≥ послуг або ж кап≥талу через своњ кордони. “акоњ пол≥тики, ¤к правило, дотримуютьс¤ тотал≥тарн≥ крањни, пол≥тичн≥ режими ¤ких намагаютьс¤ максимально обмежити зовн≥шн≥ контакти своњх громад¤н.

Ќер≥дко опора на власн≥ сили знаходить своњх прихильник≥в серед певноњ частини населенн¤, ¤к≥ вважають, що слаборозвинена крањна може потрапити в залежн≥сть в≥д високорозвиненоњ ≥ не буде обмежувати себе, виход¤чи з на¤вних ресурс≥в.  ожна крањна повинна жити ≥ розвиватис¤, спираючись на своњ засоби але все ж таки жодна крањна не може дос¤гнути ¤кихось серйозних результат≥в в економ≥чному ≥ соц≥альному розвитку, ¤кщо вона не буде вдаватис¤ до використанн¤ вигод м≥жнародного обм≥ну.

¬игода в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥ пол¤гаЇ ≥ в тому, що вона дозвол¤Ї пор≥вн¤ти економ≥чн≥ умови крањн немов би подстегива¤ њхн≥й розвиток. ѕри цьому одн≥ крањни зв≥льн¤ютьс¤ в≥д напруги виробництва, а ≥нш≥ одержують зовн≥шн≥й ≥мпульс дл¤ економ≥чного процесу. Ѕудь-¤к≥ обмеженн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ негативно в≥дбиваютьс¤ на економ≥ц≥ крањни, однак це зовс≥м не означаЇ що вона не повинна бути об'Їктом державного регулюванн¤.

–озвинена зовн≥шн¤ торг≥вл¤ загострюЇ конкуренц≥ю м≥ж товаровиробниками, змушуючи њх закривати неконкурентн≥ ≥ шукати прибутков≥ виробництва, покращувати орган≥зац≥ю прац≥ ≥ т.д. “ому хоча населенн¤ в ц≥лому ≥ виграЇ, становище певних галузей виробництва може пог≥ршитис¤. –оздержавленн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в ход≥ просуванн¤ до ринку носить необх≥дний характер.

¬ ≥деал≥ ринок повинен саме визначати, ¤к≥ продукти будуть експортуватис¤ ≥ ¤к≥ ≥мпортуватис¤. ¬ цьому випадку немаЇ необх≥дност≥ в тому, щоб держава повн≥стю регламентувала зовн≥шньоторговельну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств. ¬ справ≥ переходу до ринкових структур без сильного впливу держави не можна об≥йтис¤, бо на цьому етап≥ важливо оптим≥зувати експортн≥ ≥ ≥мпортн≥ групи товар≥в ≥ послуг.

ѕроанал≥зувавши стан справ, що склалис¤ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥ ≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносинах в друг≥й половин≥ нашого стор≥чч¤ можна прийти до наступних основних висновк≥в:

«б≥льшенн¤ експорту у пор≥вн¤нн≥ з ≥мпортом завд¤ки д≥њ мультипл≥катора буде мати дл¤ крањни експанс≥он≥стський ефект. якщо до цього в крањн≥ мали м≥сце безроб≥тт¤ ≥ надлишков≥ потужност≥, то результатом стане розширенн¤ зайн¤тост≥ ≥ зб≥льшенн¤ випуску продукц≥њ. якщо ж в крањн≥ спостер≥галас¤ ≥нфл¤ц≥йна напруга, то вона т≥льки посилитьс¤.

ѕол≥тика розоренн¤ сус≥да, ¤кою характеризувавс¤ пер≥од депрес≥њ 30-х рок≥в ≥ шл¤хом ¤коњ кожна нац≥¤ намагаЇтьс¤ марно експортувати безроб≥тт¤ за межу, б'Ї по ц≥й нац≥њ другим к≥нцем.

ћ≥жнародний банк, ћ≥жнародний валютний фонд, широк≥ програми ћаршалла ≥ в≥йськовоњ допомоги, ™вропейський —п≥льний ринок - все це найб≥льш важлив≥ фактори, що в≥д≥грали позитивну роль в розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ у 20-му стор≥чч≥ на шл¤ху до в≥льних економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ сп≥вроб≥тництва.

—л≥д в≥дм≥тити, що дом≥нуючим напр¤мком у в≥дносинах м≥ж крањнами св≥тового сп≥втовариства Ї шл¤х до найб≥льш в≥льноњ торг≥вл≥, що не визнаЇ жодних штучних перепон.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано)