ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи

- динам≥чне оновленн¤ призводить до певних конкурентних переваг, а не до короткострокового виграша на р≥вн≥ зниженн¤ затрат;

- конкурентн≥ переваги в галуз¤х промисловост≥ створюютьс¤ прот¤гом дес¤тил≥ть або б≥льшого терм≥ну;

- крањни домагаютьс¤ переваг завд¤ки своњм в≥дм≥нност¤м, а не схож≥стю;

≈кспортна ор≥Їнтац≥¤ економ≥ки ≥ л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в - ¤к основне завданн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни - вимагаЇ визначенн¤ ≥снуючих ≥ потенц≥йних конкурентних переваг украњнських товаровиробник≥в, а також причин, що њх формують, ≥ механ≥зму реал≥зац≥њ цих переваг. ѕричому це питанн¤ сл≥дуЇ розгл¤нути в двох площинах:

1) « позиц≥й прир≥внених переваг на основ≥ фактор≥в виробництва;

2) « позиц≥й, отриманих (тобто таких, що створюютьс¤ сусп≥льством) конкурентних переваг.

 лючем до розум≥нн¤ наших позиц≥й на зовн≥шн≥х ринку Ї ≥нтегрований критер≥й конкурентноспроможност≥ - р≥вень ефективност≥ використанн¤ ресурс≥в. ”крањна маЇ значн≥ природн≥ переваги: достатнЇ число робочоњ сили, виг≥дне географ≥чне положенн¤, багат≥ природн≥ ресурси ≥ т.д. јле це т≥льки можлив≥ потенц≥йн≥ переваги, що ще вимагаЇтьс¤ розвивати ≥ реал≥зовувати.

ƒебати, що часто зустр≥чаютьс¤ на стор≥нках масових видань, а також, нажаль в наукових огл¤дах, про потужний експортний потенц≥ал ”крањни не мають п≥д собою достатн≥х п≥дстав. “аким чином, ¤кщо придивитис¤, то наш≥ конкурентн≥ переваги не Ї зак≥нченими, вони мають кон'юнктурний характер по обмежен≥й груп≥ товару ≥ на ринку, що не визначаЇ д≥йсний р≥вень св≥товоњ конкуренц≥њ. ј те, що, так сказати, приховано в нас у ¬ѕ  ≥ лаборатор≥¤х, то з його конкурентноспроможн≥стю ще потр≥бно визначитис¤. “аким чином, без ринку такого не зробити, а ми цих товар≥в ≥ послуг, по сут≥, ще не продавали.

“акож необх≥дно в≥дм≥тити, що сл≥д розум≥ти п≥д економ≥чним (≥ в тому числ≥ - експортним) потенц≥алом. ѕотенц≥ал соц≥ально-економ≥чноњ системи - пон¤тт¤ в≥дносне, ≥ його вим≥р виконуЇтьс¤ в рег≥ональному зр≥з≥ (дл¤ крањн) по багатом≥рному динам≥чному критер≥ю, що ≥нтегруЇ природно-ресурсн≥, економ≥чн≥, соц≥альн≥, пол≥тичн≥ ≥ ≥нш≥ умови.

ѕотенц≥ал системи - це њњ спроможн≥сть дос¤гнути поставленоњ мети при на¤вних ресурсах ≥ умовах њхнього використанн¤, тобто це р≥вень ефективност≥ використанн¤ обмежених ресурс≥в.

« такоњ позиц≥њ ≥ сл≥д розгл¤дати експортний потенц≥ал, що можна визначити ¤к суму благ, ¤к≥ нац≥ональна економ≥ка може виробити ≥ реал≥зувати за своњ меж≥, без збитк≥в дл¤ себе, але в ус≥х випадках - при певних зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х обмеженн¤х - намагаючись максимал≥зувати власний прибуток.

≈кспортний потенц≥ал крањни - це також спроможн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки в≥дтворювати своњ конкурентн≥ переваги на св≥тов≥й арен≥. „и спроможна наша соц≥ально-економ≥чна система в≥дтворювати в значних масштабах зак≥нчен≥ конкурентн≥ переваги в стисло - або середньостроковому пер≥од≥? ÷е питанн¤ зажадаЇ ретельного анал≥зу ≥ змусить дати зважену в≥дпов≥дь.

ѕевн≥ над≥њ дехто з пол≥тик≥в, економ≥ст≥в ≥ чиновник≥в покладаЇ на ≥ноземн≥ кредити ≥ одержанн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. јле сл≥д звернути увагу на обставини, що супроводжують таку пол≥тику.

” високорозвинених крањнах необх≥дн≥сть п≥дтримки значноњ конкурентноспроможност≥ призвела до народженн¤ нового типу господарського розвитку, при ¤кому в≥дносна р≥вновага галузевих ≥ технолог≥чних структур зм≥нилас¤ на пост≥йн≥, динам≥чн≥ посл≥довн≥ реформи структури господарюванн¤. —л≥д п≥дм≥тити вагоме скороченн¤ життЇвого циклу продукт≥в ≥ технолог≥й. ≤нколи це робитьс¤ розвиненими крањнами св≥домо: ледве застар≥лу технолог≥ю передають в ≥нш≥ крањни, а у себе розвивають нову. «авд¤ки цьому забезпечуЇтьс¤ л≥дерство. ѕри таких умовах марно спод≥ватис¤, що з допомогою ≥ноземного кап≥талу ”крањна пос¤де г≥дне м≥сце на св≥товому ринку. ¬ кращому випадку ми перетворимос¤ в б≥льш-менш ситу крањну з розвинутим традиц≥йним ≥ альтернативним виробництвами.

 онкурентноспроможн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки - це вир≥шальний критер≥й, на що необх≥дно звернути увагу при вир≥шенн≥ проблем л≥берал≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ р≥вн¤ в≥дкритост≥ економ≥ки, що Ї першим каменем у фундамент≥ зовн≥шньоњ пол≥тики.

ѕо-нашому, сьогодн≥ економ≥ка ”крањни - з точки зору на њњ безнад≥йно важке становище ≥ низьку конкурентноспроможн≥сть - Ї дуже в≥дкритою. як в≥домо, головним каналом в≥дкритост≥ Ї зовн≥шн¤ торг≥вл¤. ѓњ частка у ¬Ќѕ коливаЇтьс¤ в≥д 8-10% у великих крањнах до 70-80% в де¤ких маленьких крањнах (√олланд≥¤, Ѕельг≥¤ та ≥нш≥). ѕо оц≥нц≥ фах≥вц≥в, р≥вень в≥дкритост≥ економ≥ки ”крањни, розрахований ¤к частка експортноњ квоти у ¬¬ѕ, в 1994 роц≥ становив б≥льше одн≥Їњ трет≥.

“ака ситуац≥¤ завдаЇ серйозний неспок≥й дл¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, оск≥льки високий р≥вень њњ в≥дкритост≥ Ї насл≥дком не значноњ конкурентноспроможност≥, а безсистемноњ торг≥вл≥ на фон≥ глибокоњ кризи. яке-небудь небажане ваганн¤ кон'юнктури св≥тових товарних ринк≥в може призвести украњнських виробник≥в до банкрутства - ≥з-за в≥дсутност≥ запасу м≥цност≥.

—початку розгл¤немо, ¤к≥ конкурентн≥ переваги притаманн≥ украњнськ≥й економ≥ц≥, - дл¤ того, щоб, використовуючи њх, можна було б зайн¤ти г≥дне м≥сце в св≥тових економ≥чних в≥дносинах. як правило, ставл¤ть на дешеву робочу силу, розвинену промислов≥сть, можливост≥ јѕ  ≥ ¬ѕ , на¤вн≥сть високих технолог≥й ≥ розвинену науку. ƒавайте розгл¤немо ц≥ показники критично, бо переб≥льшений оптим≥зм Ї набагато г≥ршим, н≥ж вр≥вноважен≥сть ≥ обережн≥сть в оц≥нц≥ своњх реальних можливостей.

ƒешева робоча сила. як правило, цей постулат приймаЇтьс¤ на в≥ру, тому що варт≥сть робочоњ сили ≥дентиф≥куЇтьс¤ з низькою зароб≥тною платою, без обл≥ку продуктивност≥ прац≥. Ќаведемо приклад: на ”крањн≥ реальна зароб≥тна плата зайн¤того в матер≥альному виробництв≥ становить приблизно 13% в≥д в≥дпов≥дного показника по —Ўј, а продуктивн≥сть прац≥ - приблизно 20%. “аким чином, ¤кщо пор≥вн¤ти ц≥ показники, то на ”крањн≥ ц≥на прац≥, витраченоњ на виробництво одиниц≥ нац≥онального доходу (Ќƒ), не так вже сильно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д —Ўј - всього на 35% менше. јле ц¤ р≥зниц¤ зб≥льшуЇтьс¤ через низьку ¤к≥сть прац≥ а, в≥дпов≥дно й товару, а також великими затратами на виробництво (30-40%).

Ќе витримуЇ критики твердженн¤ про достатньо високий профес≥йний р≥вень нашоњ робочоњ сили. «гадати, що одна третина прац≥вник≥в промисловост≥, три четвертих в с≥льському господарств≥, ≥ приблизно одна друга в буд≥вництв≥ зайн¤то ручною неквал≥ф≥кованою працею. якщо вз¤ти ≥нш≥ сфери народного господарства, то ≥ тут ситуац≥¤ приблизно та ж. Ќе може бути висококвал≥ф≥кованим л≥кар, вчитель, учений ≥ ≥нш≥ спец≥ал≥сти, ¤кщо вони не знайомл¤тьс¤ з дос¤гненн¤ми Ќ“ѕ ≥ не працюють з застосуванн¤м передових технолог≥й.

якщо до цього додати низьку трудову ≥ сусп≥льну дисципл≥ну, пол≥тизован≥сть "пролетар≥ату", соц≥ал≥стичний соц≥альний ментал≥тет та ≥нш≥ притаманн≥ нам ¤кост≥, то виходить, що робоча сила не Ї конкурентноспроможною силою з ¤кою можна виходити на св≥товий ринок.

Ќа сучасному етап≥ науково-техн≥чного прогресу, що Ї основним джерелом п≥двищенн¤ конкурентноспроможност≥, до виробництва ставл¤тьс¤ нов≥, значно жорстк≥ш≥ вимоги. ѕередус≥м, це в≥дноситьс¤ до ¤к≥сних характеристик трудових ресурс≥в - дисципл≥ни, квал≥ф≥кац≥њ, ставленн¤ до прац≥, орган≥зац≥њ ≥ управл≥нн¤ виробництвом (сучасного менеджменту) ≥ т.д. ’≥ба в≥дпов≥даЇ сьогодн≥ наша робоча сила цим вимогам? «в≥сно н≥! «начить вона ще дорожче обходитьс¤ дл¤ п≥дприЇмц¤.

 р≥м того, значне розширенн¤ в ≥ндустр≥ально-розвинених крањнах електронних ≥ ≥нформац≥йних технолог≥й, з урахуванн¤м њх працезбер≥гаючого ефекту ставитьс¤ п≥д сумн≥в конкурентн≥ переваги, дос¤гнут≥ за рахунок дешевоњ робочоњ сили. ÷≥ технолог≥њ, що забезпечують р≥зке п≥двищенн¤ продуктивност≥ прац≥, не т≥льки зменшують, але й призвод¤ть до м≥н≥муму значенн¤ низькоњ зароб≥тноњ плати.

¬≥дносно розвинена промислов≥сть, що при певних маркетингових ≥ пол≥тичних зусилл¤х може зайн¤ти г≥дне м≥сце на ринку крањн, що розвиваютьс¤, ≥ крањн —Ќƒ. ѕричому головними причинами реал≥зац≥њ такого напр¤му визнаютьс¤ довга "присутн≥сть" колишнього —–—– в цих державах, невимоглив≥сть його ринку до ¤кост≥ продукц≥њ, необх≥дн≥сть п≥дтримувати виробнич≥ процеси "рад¤нського" походженн¤, можлив≥ низьк≥ ц≥ни на украњнськ≥ товари, а також причини пол≥тичного характеру. јле сл≥д враховувати певн≥ обставини, що робл¤ть ц≥ "конкурентн≥" переваги достатньо сп≥рними.

—учасне св≥тове господарство характеризуЇтьс¤ застосуванн¤м л≥дерами м≥жнародноњ конкуренц≥њ глобальних стратег≥й, в ¤ких нерозривно зв'¤зуЇтьс¤ торг≥вл¤ ≥ експорт кап≥талу.

–иноки крањн, що розвиваютьс¤, вимагають значних кредит≥в. јдже на цьому будувалас¤ торг≥вельна пол≥тика —–—–. —аме в прилив≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й зац≥кавлена б≥льш≥сть крањн, що розвиваютьс¤. јле в найближч≥ 15-20 рок≥в ”крањна вр¤д чи зможе реал≥зувати таку пол≥тику в масштабах, достатн≥х дл¤ завоюванн¤ позиц≥њ л≥дера.

ƒо того ж сл≥д враховувати так званий "рос≥йський сл≥д" на цих ринках. јдже саме з –ос≥Їю асоц≥юЇтьс¤ колишн≥й —–—–, саме –ос≥њ в≥д≥йшла зовн≥шньоторговельна ≥ дипломатична ≥нфраструктури, саме вона найб≥льш активно д≥Ї на них. “ому на будь-¤к≥ св≥тов≥ ринки ми повинн≥ виходити з конкурентноспроможною продукц≥Їю, а не шукати аби-¤ких кл≥Їнт≥в.

Ќа св≥товому ринку немаЇ незаповнених н≥ш (сегмент≥в). «начить потр≥бно засновувати њх ≥ активно брати участь в њхньому заповненн≥ ≥накше конкуренти швидко заповн¤ть њх ≥ вит≥сн¤ть з них менш активних учасник≥в ринку. « ≥ншого боку б≥льш≥ можливост≥ - це ≥нший план даноњ проблеми. ¬они оц≥нюютьс¤ з позиц≥й запитань ринку, так що вимагаЇтьс¤ в≥дпов≥сти на питанн¤: а чи зможуть наш≥ виробники зробити те, що необх≥дно?

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано)