ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ѕоб≥чна вигода в≥д в≥льноњ торг≥вл≥ пол¤гаЇ в тому, що останн¤ стимулюЇ конкуренц≥ю ≥ обмежуЇ монопол≥ю. «росла конкуренц≥¤ ≥ноземних ф≥рм змушуЇ м≥сцев≥ ф≥рми переходити до виробничих технолог≥й з б≥льш низькими витратами. ÷е також змушуЇ запроваджувати нововведенн¤ ≥ тримати руку на пульт≥ техн≥чного прогресу, п≥двищуючи ¤к≥сть продукц≥њ ≥ використовуючи нов≥ методи виробництва, й таким чином спри¤ти економ≥чному зростанню. ¬≥льна торг≥вл¤ надаЇ споживачам можлив≥сть вибору з б≥льш широкого асортименту продукц≥њ. ѕричини, по ¤ким сл≥д в≥ддати перевагу торг≥вл≥, по сут≥, т≥ ж сам≥, по ¤ким необх≥дно стимулювати конкуренц≥ю. “ому немаЇ н≥чого дивного в тому, що б≥льш≥сть економ≥ст≥в оц≥нюЇ в≥льну торг≥влю ¤к економ≥чно обгрунтоване ¤вище. 3. “орг≥вельн≥ бар'Їри. Ќезважаючи на всю переконлив≥сть аргумент≥в на користь в≥льноњ торг≥вл≥, в д≥йсност≥ на цьому шл¤ху стоњть велика к≥льк≥сть бар'Їр≥в: - ћито. ћито Ї акцизним податком на ≥мпортн≥ товари; воно може вводитис¤ з метою одержанн¤ доход≥в чи дл¤ захисту. ‘≥скальне мито, ¤к правило, застосовуЇтьс¤ по в≥дношенню до вироб≥в, що не виробл¤ютьс¤ всередин≥ крањни. —тавки ф≥скального мита в основному не велик≥, њхньою метою Ї забезпеченн¤ бюджету податковими надходженн¤ми. ѕротекц≥он≥стське мито призначене дл¤ захисту м≥сцевих виробник≥в в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ. ’оча протекц≥он≥стське мито, ¤к правило, недостатньо високе дл¤ припиненн¤ ≥мпорту ≥ноземних товару, воно все ж таки ставить ≥ноземного виробника у невиг≥дне конкурентне становище при торг≥вл≥ на внутр≥шньому ринку. - ≤мпортн≥ квоти. « допомогою ≥мпортних квот встановлюютьс¤ максимальн≥ обс¤ги товар≥в, що можуть бути ≥мпортован≥ за ¤кийсь пер≥од часу. „асто ≥мпортн≥ квоти виступають б≥льш ефективним засобом стримуванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥, ан≥ж мито. Ќезважаючи на високе мито, певний вир≥б може ≥мпортуватис¤ у в≥дносно великих к≥лькост¤х. Ќизьк≥ ж ≥мпортн≥ квоти повн≥стю заборон¤ють ≥мпорт товару понад певну к≥льк≥сть. - Ќетарифн≥ бар'Їри. ѕ≥д нетарифними бар'Їрами розум≥Їтьс¤ система л≥цензуванн¤, створенн¤ неоправданих стандарт≥в ¤кост≥ продукц≥њ ≥ його безпеки або просто бюрократична заборона в митних процедурах. “ак, япон≥¤ ≥ Ївропейськ≥ крањни вимагають в≥д ≥мпортер≥в одержанн¤ л≥ценз≥й. ќбмежуючи випуск л≥ценз≥й, можна ефективно обмежувати ≥мпорт. —аме так вчинила ¬еликобритан≥¤, заборонивши ≥мпорт вуг≥лл¤. - ƒобров≥льн≥ експортн≥ обмеженн¤. ¬они Ї в≥дносно новою формою торг≥вельних бар'Їр≥в. “ак, ¤понськ≥ автомоб≥лебуд≥вельники п≥д загрозою введенн¤ —полученими Ўтатами б≥льш високих митних тариф≥в або низьких ≥мпортних квот погодились на введенн¤ добров≥льних експортних обмежень на св≥й експорт в —Ўј. „ому мито ≥ квоти застосовуютьс¤ в св≥тов≥й практиц≥, ¤кщо в≥домо, що вони перешкоджають в≥льн≥й торг≥вл≥ й тим самим знижують економ≥чну ефективн≥сть? ¬ той час ¤к крањни в ц≥лому виграють в≥д в≥льноњ м≥жнародноњ торг≥вл≥, окрем≥ галуз≥ ≥ групи постачальник≥в ресурс≥в можуть ви¤витис¤ в числ≥ постраждалих. Ћегко зрозум≥ти, чому групи п≥дприЇмц≥в, зайн¤тих в≥дпов≥дним виробництвом, намагаютьс¤ зберегти або покращити своњ економ≥чн≥ позиц≥њ, переконуючи ур¤д ввести тарифи або квоти дл¤ захисту њх в≥д шк≥дливого впливу в≥льноњ торг≥вл≥. ≈фект особливих ≥нтерес≥в або концепц≥¤ про повед≥нку, обумовлений "погонею за рентою", - в≥д≥граЇ важливу роль. —л≥дуЇ також додати, що витрати протекц≥он≥зму прихован≥, оск≥льки тарифи ≥ квоти включен≥ до ц≥ни товару. “аким чином, пол≥тичн≥ д≥¤ч≥ стикаютьс¤ з меншими пол≥тичними обмеженн¤ми, йдучи на зустр≥ну вимогу ввести протекц≥он≥стськ≥ санкц≥њ. ѕрипустимо, що економ≥ка крањни в≥дкрита дл¤ св≥товоњ торг≥вл≥ ≥ п≥дприЇмц≥ з ≥ншоњ крањни, що маЇ пор≥вн¤льн≥ переваги ≥ Ї дом≥нуючою на св≥товому ринку у виробництв≥ певного товару, стали його експортувати. рањна-≥мпортер реагуЇ на так≥ д≥њ введенн¤м мита. ÷ей крок призведе до зростанн¤ внутр≥шньоњ ц≥ни ≥ буде мати ц≥лий р¤д насл≥дк≥в. ѕо-перше, споживанн¤ товару впаде. —поживач≥, безумовно, постраждають. ¬ зв'¤зку з введенн¤м мита, вони будуть платити б≥льше за кожну одиницю товару. р≥м того, мито примушуЇ споживач≥в скоротити к≥льк≥сть товару, що купуЇтьс¤ ≥ переадресувати своњ витрати на покупку менш бажаних товар≥в. ѕо-друге, м≥сцев≥ виробники, на ¤ких мито не розповсюджуЇтьс¤, одержують б≥льш високу ц≥ну за одиницю товару. ќск≥льки ц¤ нова ц≥на вища в≥дпов≥дноњ ц≥ни до введенн¤ мита, або св≥товоњ ц≥ни. ÷е по¤снюЇ зац≥кавленн¤ м≥сцевих виробник≥в у лоб≥стськ≥й д≥¤льност≥ в п≥дтримку захисного мита. ѕроте, з точки зору сусп≥льства розширенн¤ м≥сцевого виробництва в≥дображаЇ той факт, що мито дозволило м≥сцевим виробникам перет¤гнути ресурси з ≥нших, б≥льш ефективних галузей. ѕо-третЇ, постраждають виробники крањни-експортера. ’оча продажн≥ ц≥ни стали вище, ц¤ р≥зниц¤ в ц≥н≥ в≥драховуЇтьс¤ не њм. —в≥това ц≥на п≥сл¤ встановленн¤ мита ≥, отже, поштучний дох≥д збер≥гаютьс¤ на тому ж р≥вн≥, в той час ¤к обс¤ги ≥мпорту падають. ≤, нарешт≥, доходи в≥д мита, по сут≥, Ї перерозпод≥лом доходу в≥д споживача на користь держави ≥ не ви¤вл¤ють впливу на економ≥чний добробут крањни; в результат≥ держава виграЇ те, що втрачаЇ споживач. ≤снують ≥нш≥, менш пом≥тн≥ насл≥дки введенн¤ мита. ≤з-за скороченн¤ обс¤г≥в продажу крањна-експортер тепер отримаЇ менше кошт≥в дл¤ ≥мпорту товару з ≥нших крањн, в ¤ких через це в≥дбудетьс¤ скороченн¤ виробництва ≥ вив≥льненн¤ ресурс≥в. “аким чином, мито пр¤мо спри¤Ї експанс≥њ в≥дносно неефективних галузей, що не волод≥ють пор≥вн¤льними перевагами, ≥ непр¤мим чином спри¤Ї згортанню в≥дносно ефективних галузей, що мають пор≥вн¤льн≥ переваги. ÷е св≥дчить про те, що мито спричин¤Ї передислокац≥ю ресурс≥в в нев≥рном≥рному напр¤мку. ÷е не дивно. ¬≥домо, що спец≥ал≥зац≥¤ ≥ н≥чим не обмежена св≥това торг≥вл¤, що базуЇтьс¤ на пор≥вн¤льних перевагах, ведуть до ефективного використанн¤ св≥тових ресурс≥в ≥ розширенн¤ реального обс¤гу св≥тового виробництва. ћета ≥ насл≥дки захисного мита - скороченн¤ св≥товоњ торг≥вл≥. «в≥дси, окр≥м своњх специф≥чних насл≥дк≥в дл¤ споживач≥в, а також ≥ноземних ≥ м≥сцевих виробник≥в мита скорочують обс¤г реального св≥тового виробництва. 4. ѕротекц≥он≥зм. ’оча в нин≥шн≥й час переважаЇ концепц≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥, думка про необх≥дн≥сть проведенн¤ протекц≥он≥стськоњ пол≥тики ще достатньо широко розповсюджена. як≥ аргументи навод¤ть протекц≥он≥сти дл¤ виправданн¤ торг≥вельних бар'Їр≥в? Ќаск≥льки вагом≥ ц≥ аргументи? Ќеобх≥дн≥сть забезпеченн¤ оборони. јргумент цей маЇ в≥йськово-пол≥тичний ан≥ж економ≥чний характер: захисне мито потр≥бне дл¤ збереженн¤ ≥ п≥дсиленн¤ галузей, що випускають стратег≥чн≥ товари ≥ матер≥али, необх≥дн≥ дл¤ оборони або веденн¤ в≥йни. —тверджуЇтьс¤, що в нестаб≥льному св≥т≥ в≥йськово-пол≥тичн≥ ц≥л≥ повинн≥ брати верх над економ≥чними. ѕ≥дсиленн¤ нац≥ональноњ безпеки, з одного боку, ≥ послабленн¤ виробничоњ ефективност≥, з ≥ншого, супроводжуютьс¤ перерозпод≥лом ресурс≥в на користь стратег≥чних галузей. Ќажаль, об'Їктивного критер≥ю дл¤ оц≥нки в≥дносних витрат ≥ вигод цього процесу не ≥снуЇ. ≈коном≥ст може привернути увагу лише до того факту, що введенн¤ мита дл¤ п≥дсиленн¤ обороноздатност≥ зв'¤зане з де¤кими економ≥чними витратами. «б≥льшенн¤ внутр≥шньоњ зайн¤тост≥. √асло "–¤туйте робоч≥ м≥сц¤!", що використовуЇтьс¤ на захист мита, стаЇ все б≥льш модним по м≥р≥ того, ¤к економ≥ка наближаЇтьс¤ до спаду. ¬≥н кор≥нитьс¤ в макроанал≥з≥. —укупн≥ витрати у в≥дкрит≥й економ≥ц≥ складаютьс¤ з споживчих витрат, кап≥таловкладень, державних витрат, чистого експорту. „истий експорт р≥вний р≥зниц≥ м≥ж експортом ≥ ≥мпортом. «б≥льшенн¤ сукупних витрат в результат≥ скороченн¤ ≥мпорту ви¤вить, що стимулюЇ вплив на внутр≥шньоеконом≥чний розвиток, оск≥льки пот¤гне за собою р≥зке зростанн¤ доход≥в ≥ зайн¤тост≥. јле така пол≥тика маЇ серйозн≥ дефекти: - зб≥льшенн¤ ≥мпорту призводить до скороченн¤ де¤коњ к≥лькост≥ робочих м≥сць, але в той же час створюЇ ≥нш≥ робоч≥ м≥сц¤. ≤мпорт спри¤Ї л≥кв≥дац≥њ застар≥лих галузей, але в той же час спри¤Ї виникненню нових. “аким чином, хоча й ≥мпортн≥ обмеженн¤ зм≥нюють структуру зайн¤тост≥, вони у д≥йсност≥ можуть лише незначно, або взагал≥ не м≥н¤ти р≥вень зайн¤тост≥. - очевидно, що вс≥ крањни не можуть водночас добитис¤ усп≥ху при введенн≥ ≥мпортних обмежень. ≈кспорт одн≥Їњ крањни Ї ≥мпортом дл¤ ≥ншоњ. ¬ т≥й же м≥р≥, в ¤к≥й перевищенн¤ експорту над ≥мпортом, дос¤гнуте одн≥Їю крањною, може стимулювати њњ економ≥ку, надлишок ≥мпорту над експортом в ≥нш≥й крањн≥ загострюЇ проблему безроб≥тт¤. ЌемаЇ н≥чого дивного в тому, що введенн¤ мита та ≥мпортних квот з метою дос¤гненн¤ повноњ зайн¤тост≥ в крањн≥ називаЇтьс¤ пол≥тикою "розорюванн¤ сус≥да". « њњ допомогою внутр≥шн≥ проблеми крањни вир≥шуютьс¤ за рахунок розорюванн¤ торг≥вельних партнер≥в. - крањни, постраждал≥ в≥д мита ≥ квот, певно вживуть в≥дпов≥дн≥ д≥њ, викликаючи нове п≥двищенн¤ митних бар'Їр≥в, що в к≥нц≥ к≥нц≥в задушить торг≥влю до такого ступеню, що вс≥м крањнам стане г≥рше. - в довгостроковому план≥ перевищенн¤ експорту над ≥мпортом в ¤кост≥ стимулюванн¤ внутр≥шньоњ зайн¤тост≥ приречено на невдачу. —л≥д пам'¤тати: через ≥мпорт держави заробл¤ють валюту, ¤ку вони витрачають на товар м≥сцевого експорту. ¬ довгостроковому план≥, дл¤ того щоб експортувати, крањна повинна ≥мпортувати. ќтже, довгострокова мета пол¤гаЇ не в тому, щоб зб≥льшити внутр≥шню зайн¤т≥сть, а в тому, щоб в кращому випадку, передислокувати робочих з експортних галузей в захищен≥ галуз≥, що ор≥Їнтуютьс¤ на внутр≥шн≥й ринок. ÷е перем≥щенн¤ призводить до менш ефективного розм≥щенн¤ ресурс≥в. ћита перекривають шл¤х ресурсам в т≥ галуз≥, в ¤ких виробництво наст≥льки ефективне, що забезпечуЇ пор≥вн¤льн≥ переваги. ЌемаЇ жодних сумн≥в≥в, що при вибор≥ антицикл≥чних заход≥в розумна своЇчасна грошова ≥ податкова пол≥тика набагато ефективн≥ш≥, н≥ж ман≥пулюванн¤ митом ≥ квотами.
Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
