ћакроеконом≥ка > ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ќтже, стверджувати, що мито зб≥льшуЇ чистий експорт ≥ тому створюЇ нов≥ робоч≥ м≥сц¤ - значить штовхати на неправдивий шл¤х. ƒиверсиф≥кац≥¤ заради стаб≥льност≥. ¬≥домий ≥ ≥нший аргумент дл¤ виправданн¤ мита: необх≥дн≥сть диверсиф≥кац≥њ заради стаб≥льност≥. ќсновним моментом тут Ї те, що доходи високоспец≥ал≥зованих економ≥к, наприклад, нафтовоњ економ≥ки увейту чи в≥д виробництва цукру, на що ор≥ЇнтуЇтьс¤ народне господарство уби, сильно залежать в≥д м≥жнародних ринк≥в. ¬≥йни, цикл≥чн≥ коливанн¤, негативн≥ зм≥ни в структур≥ промисловост≥ викликають крупномасштабн≥ ≥ подекуди бол≥сн≥ процеси перебудови таких економ≥чних систем. «в≥дси немовби сл≥дуЇ, що захист митом ≥ квотами необх≥дний в цих крањнах дл¤ диверсиф≥кац≥њ ≥, ¤к насл≥док, зменшенн¤ залежност≥ в≥д кон'юнктури на св≥тових ринках одного чи двох вид≥в продукц≥њ. ÷е допоможе в≥дгородити внутр≥шню економ≥ку в≥д впливу м≥жнародних пол≥тичних под≥й, спаду виробництва за рубежем, в≥д випадкових коливань попиту, таким чином забезпечивши б≥льшу внутр≥шню стаб≥льн≥сть. ” сказаному вище Ї частка ≥стини. јле ≥снують також серйозн≥ обмеженн¤ ≥ недостатки. ѕо-перше, цей аргумент маЇ слабке в≥дношенн¤ до розвинених крањн. ѕо-друге, економ≥чн≥ витрати диверсиф≥кац≥њ можуть бути значними; наприклад в монокультурних економ≥ках обробна промислов≥сть може ви¤витис¤ вкрай неефективною. «ахист молодих галузей. „асто вважають, що захисн≥ мита необх≥дн≥ дл¤ того, щоб дати можлив≥сть затвердитис¤ новим галуз¤м в≥тчизн¤ноњ промисловост≥. “имчасовий захист молодих нац≥ональних ф≥рм в≥д жорсткоњ конкуренц≥њ б≥льш зр≥лих ≥ тому на даний момент б≥льш ефективних ≥ноземних ф≥рм дозвол¤Ї новонародженим галуз¤м окр≥пнути ≥ стати ефективними виробниками. ÷ей аргумент на користь протекц≥он≥зму базуЇтьс¤ на сумн≥вному запереченн≥ проти в≥льноњ торг≥вл≥. «апереченн¤ пол¤гаЇ в тому, що при на¤вност≥ зр≥лоњ ≥ноземноњ конкуренц≥њ в жодноњ галуз≥ не буде можливост≥ дл¤ зд≥йсненн¤ довгострокових заход≥в, спр¤мованих на розширенн¤ виробництва ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥. «ахист молодих галузей з допомогою мита скоректуЇ ≥снуюче неправильне розм≥щенн¤ св≥тових ресурс≥в, а також в≥дм≥нност≥ в р≥вн¤х економ≥чного розвитку в≥тчизн¤ноњ та ≥ноземноњ промисловост≥. ’оча така позиц≥¤ лог≥чно в≥рна, необх≥дно зробити наступн≥ застереженн¤. ѕо-перше под≥бн≥ аргументи не мають в≥дношенн¤ до ≥ндустр≥ально-розвинених крањн. ѕо-друге, в слабо розвинених крањнах дуже складно визначити, ¤ка з галузей Ї тим новонародженим, що здатний дос¤гнути економ≥чноњ зр≥лост≥ ≥ тому заслуговуЇ захисту. ѕо-третЇ, на в≥дм≥ну в≥д старих солдат≥в, захисн≥ мита можуть не щезнути, а скор≥ше схильн≥ до збер≥ганн¤, нав≥ть коли промислова зр≥л≥сть буде дос¤гнута. Ќарешт≥, б≥льш≥сть економ≥ст≥в вважають, що ¤кщо новонародженим галуз¤м потр≥бна допомога, то дл¤ цього ≥снують б≥льш прийн¤тн≥ засоби, н≥ж мито. ѕр¤м≥ субсид≥њ, наприклад, волод≥ють т≥Їю перевагою, що вони б≥льш в≥дкрито показують, ¤к≥й галуз≥ надають допомогу ≥ в ¤кий м≥р≥. «ахист в≥д демп≥нгу. ¬важаЇтьс¤, що тарифи необх≥дн≥ також дл¤ захисту ф≥рм, в≥д ≥ноземних виробник≥в, що збувають надлишкову продукц≥ю по демп≥нговим ц≥нам нижче њњ соб≥вартост≥. ≤снуЇ дв≥ причини, чому ≥ноземн≥ ф≥рми можуть бути зац≥кавлен≥ у продаж≥ свого товару за ц≥нами нижче соб≥вартост≥. ѕо-перше, ц≥ ф≥рми можуть використовувати демп≥нг дл¤ подавленн¤ м≥сцевих конкурент≥в, захопленн¤ монопольного становища ≥ наступного п≥двищенн¤ ц≥н. ѕо-друге, демп≥нг може бути складною формою ц≥новоњ дискрим≥нац≥њ - призначенн¤ р≥зних ц≥н р≥зним кл≥Їнтам. « метою максимал≥зац≥њ своњх прибутк≥в ≥ноземний продавець може прийн¤ти р≥шенн¤ про реал≥зац≥ю своЇњ продукц≥њ по високим ц≥нам на монопол≥зованому внутр≥шньому ринку, ≥ скид≥ надлишковоњ продукц≥њ по низьким ц≥нам в ≥нш≥ крањни. Ќадлишков≥ обс¤ги виробництва можуть бути необх≥дн≥ дл¤ зниженн¤ витрат на одиницю продукц≥њ при крупномасштабному виробництв≥. ¬ зв'¤зку з тим, що демп≥нг викликаЇ обгрунтовану стурбован≥сть, у в≥дпов≥дност≥ з законодавством р¤ду крањн в≥н заборонений. ¬ тих випадках, коли демп≥нг маЇ м≥сце ≥ завдаЇ шкоди м≥сцевим виробникам, ур¤д запроваджуЇ "антидемп≥нгов≥ мита" на в≥дпов≥дн≥ товари. ќднак в пор≥вн¤нн≥ з загальним обс¤гом ≥мпортованих товар≥в зареЇстровано випадки застосуванн¤ демп≥нгу трохи. “ому демп≥нг не може бути виправданн¤м дл¤ ≥снуванн¤ широко розповсюджених, пост≥йно д≥ючих мит. р≥м того, звинуваченн¤ у використанн≥ демп≥нгу повинн≥ ретельно перев≥р¤тис¤ дл¤ визначенн¤ њхньоњ зм≥стовност≥. ≤ноземн≥ п≥дприЇмц≥ часто стверджують, що безп≥дставн≥ звинуваченн¤ у демп≥нгу ≥ антидемп≥нгов≥ мита використовуютьс¤ ¤к зас≥б обмеженн¤ законноњ торг≥вл≥. ¬ д≥йсност≥ де¤к≥ ≥ноземн≥ ф≥рми часом виробл¤ють певн≥ товари ≥з б≥льш низькими витратами, н≥ж њхн≥ конкуренти в крањн≥-≥мпортер≥. ќтже, те, що на перший погл¤д може бути розгл¤нуте ¤к демп≥нг, насправд≥ Ї результатом д≥њ принципу пор≥вн¤льних переваг. «ловживанн¤ антидемп≥нговим законодавством може зб≥льшити ц≥ну ≥мпорту, а конкуренц≥¤ на ринку обмежитьс¤. ѕослабленн¤ конкуренц≥њ дозвол¤Ї ф≥рмам п≥дн≥мати ц≥ни за рахунок споживача. јле нав≥ть тод≥, коли демп≥нг маЇ м≥сце, споживач≥ виграють в≥д б≥льш низьких ц≥н на товар в так≥й же м≥р≥ - принаймн≥ в короткостроковому план≥, - в ¤к≥й вони виграють в≥д в≥йни ц≥н м≥ж м≥сцевими виробниками. јргумент≥в на користь протекц≥он≥зму багато, але вони безп≥дставн≥. ” в≥дпов≥дних умовах аргумент про захист молодих галузей промисловост≥ виступаЇ ¤к справедливе виключенн¤, що маЇ економ≥чне виправданн¤. јргумент на користь самозабезпеченост≥ може використовуватис¤ дл¤ обгрунтуванн¤ протекц≥он≥зму з в≥йськово-пол≥тичних позиц≥й. ѕроте обидва ц≥ аргументи заслуговують на серйозну критику. ќбидва вони ≥гнорують можлив≥сть використанн¤ альтернативних кошт≥в дл¤ заохоченн¤ промислового розвитку ≥ воЇнноњ самозабезпеченост≥. Ѕ≥льш≥сть ≥нших аргумент≥в Ї багато в чому емоц≥йними закликами, основаними на ¤вних вигадках. ÷≥ аргументи визначають лише безпосередн≥ ≥ пр¤м≥ насл≥дки захисних мит. ¬они ≥гнорують просту ≥стину, що в к≥нцевому результат≥ крањна повинна ≥мпортувати дл¤ того, щоб експортувати. II. ¬алютн≥ системи. 1. ¬алютн≥ курси. ¬≥льно плаваюч≥ валютн≥ курси. ¬≥льно плаваюч≥ валютн≥ курси визначаютьс¤ безперешкодною грою попиту ≥ пропозиц≥њ. –озгл¤немо курс, або ц≥ну, по ¤к≥й, скаж≥мо, американськ≥ долари можуть бути обм≥н¤н≥ на британськ≥ фунти стерл≥нг≥в. ѕадаючий попит на фунти вказуЇ на те, що ¤кщо фунт стане менш дорогим дл¤ американц≥в, то ≥ британськ≥ товари стануть дл¤ них дешевшими. ÷е змушуЇ американц≥в розширити попит на британськ≥ товари а, отже, на фунти, з допомогою ¤ких можна купити ц≥ товари. ѕропозиц≥¤ фунт≥в падаЇ, тому що по м≥р≥ того ¤к ц≥на фунта, виражена в доларах п≥двищуЇтьс¤, у британц≥в з'¤вл¤Їтьс¤ схильн≥сть купувати б≥льше американських товар≥в. ѕричина, к≥нцево, пол¤гаЇ в тому, що при б≥льш високих ц≥нах на фунти в доларах, англ≥йц≥ зможуть отримати б≥льше американських долар≥в ≥ тому б≥льше американських товар≥в на кожний фунт. “аким чином, американськ≥ товари стають дешевшими дл¤ британц≥в, що в свою чергу стимулюЇ куп≥влю б≥льшоњ к≥лькост≥ американського товару. упуючи американськ≥ товари, вони постачають фунти на валютний ринок, оск≥льки дл¤ придбанн¤ американських вироб≥в вони повинн≥ обм≥н¤ти фунти на долари. рапка перетину попиту ≥ пропозиц≥њ на фунти визначить ц≥ну фунта в доларах. ¬алютний курс, що встановлюЇтьс¤ в≥льними ринковими силами, може зм≥нюватис¤ ≥ д≥йсно зм≥нюЇтьс¤. оли ц≥на фунта в доларах зб≥льшуЇтьс¤, то кажуть, що варт≥сть долару понизилас¤ або долар обезц≥нитьс¤ по в≥дношенню до фунту. ” б≥льш загальному вигл¤д≥ знец≥ненн¤ валюти означаЇ, що дл¤ покупки одн≥Їњ одиниц≥ будь-¤коњ ≥ноземноњ валюти потр≥бно б≥льше одиниць нац≥ональноњ валюти. якщо долар знец≥нюЇтьс¤ по в≥дношенню до фунту, то фунт в≥дносно долару дорожчаЇ ≥ навпаки. як≥ ж сили здатн≥ зумовити подорожчанн¤ ≥ знец≥ненн¤ долару? –озгл¤немо де¤к≥ з найб≥льш важливих фактор≥в: - зм≥ни в уподобанн¤х споживач≥в. Ѕудь-¤к≥ зм≥ни в уподобанн¤х ≥ звичках споживач≥в до вироб≥в ≥нших крањн зм≥нюють попит ≥ пропозиц≥ю на валюту ц≥Їњ крањни, а також зм≥нюють валютний курс. Ќаприклад, ¤кщо технолог≥чн≥ дос¤гненн¤ американц≥в у виробництв≥ комп'ютер≥в робл¤ть њхню техн≥ку б≥льш привабливою дл¤ британських споживач≥в ≥ промисловост≥, то вони, купуючи б≥льше американських комп'ютер≥в, постачають б≥льше фунт≥в на валютний ринок, ≥ курс долару п≥двищуЇтьс¤. ≤ навпаки, ¤кщо англ≥йський товар стане б≥льш попул¤рним в —Ўј, то попит на фунт зростаЇ ≥ курс долару знизитьс¤. - в≥дносн≥ зм≥ни в доходах. якщо зростанн¤ нац≥онального доходу одн≥Їњ крањни обган¤Ї зростанн¤ цього показнику в ≥нших крањнах, то курс њњ валюти, по вс≥й видимост≥, знизитьс¤. ≤мпорт крањни знаходитьс¤ в пр¤м≥й залежност≥ в≥д р≥вн¤ њњ доходу. Ќаприклад, по м≥р≥ п≥двищенн¤ доход≥в в —Ўј американськ≥ споживач≥ стануть купувати б≥льше в≥тчизн¤них та ≥ноземних товар≥в. якщо економ≥ка —Ўј швидко ширшаЇ, а британська економ≥ка стагнуЇ, то американський ≥мпорт британських товар≥в а, отже, попит в —Ўј на фунти буде рости. ÷≥на фунта в доларах буде п≥двищуватис¤, що означаЇ знец≥ненн¤ долару. - в≥дносна зм≥на ц≥н. якщо р≥вень внутр≥шн≥х ц≥н в —Ўј швидко росте, а у ¬еликобритан≥њ залишаЇтьс¤ незм≥нним, то американський споживач буде шукати в≥дносно дешев≥ британськ≥ товари, завд¤ки цьому зб≥льшуючи попит на фунти. ≤ навпаки, британц≥ будуть менш схильн≥ купувати американськ≥ товари, знижуючи пропозиц≥¤ фунт≥в. ÷е поЇднанн¤ зростанн¤ попиту ≥ пад≥нн¤ пропозиц≥њ фунт≥в викличе знец≥ненн¤ долару.
Ќазва: ћ≥жнародна торг≥вл¤ та валютн≥ системи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-01 (4982 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
