ћедицина > Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤

” ‘ранц≥њ класичн≥ наркомани часто належали до артистичних та л≥тературних к≥л. “ут доречно пригадати про пристрасть до наркотику Ўарл¤ Ѕодлера, “еоф≥ла √отьЇ та ≥н. ќп≥ум також вживали ≥ мор¤ки в≥йськово-морського флоту ‘ранц≥њ, особливо т≥, ¤к≥ базувалис¤ в портах —ередземного мор¤, що свого часу викликало неспок≥й ур¤ду ≥ прийн¤тт¤ ним спец≥альних обмежувальних заход≥в.

«ахопленн¤ оп≥Їм не об≥йшло Ќ≥меччину, ≤тал≥ю, јвстр≥ю та ≥нш≥ Ївропейськ≥ крањни. Ќа початку XX ст. причину виникненн¤ цього захворюванн¤ стали т≥сно повТ¤зувати з патолог≥чними особливост¤ми особистост≥ та характеру наркомана. «а останн≥ сто рок≥в з кожним дес¤тир≥чч¤м вживанн¤ оп≥ю в ™вроп≥ все б≥льше поширювалось.

ѕерша св≥това в≥йна стала поштовхом дл¤ подальшого поширенн¤ наркоман≥њ в ™вроп≥. Ќаркотична еп≥дем≥¤ охопила практично вс≥ крањни, що воювали.

ƒруга св≥това в≥йна також призвела до зб≥льшенн¤ споживанн¤ наркотик≥в майже у вс≥х крањнах, що воювали. ÷ьому спри¤ли т¤жк≥ умови воЇнного часу, пост≥йно психотравмуюч≥ чинники, вимушене р≥зке зб≥льшенн¤ застосуванн¤ наркотик≥в у медицин≥, м≥грац≥¤ населенн¤. ќднак п≥сл¤ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни спаду наркоман≥њ не в≥дзначалос¤. Ѕуло впор¤дковано видачу наркотик≥в.

¬живанн¤ оп≥ат≥в набуло особливо широкого розповсюдженн¤ у —Ўј. Ќаркотики завозили до јмерики численн≥ ем≥гранти з рег≥он≥в де вживанн¤ наркотичних речовин було традиц≥йним.  итайськ≥ кул≥ Ц чорнороби, що переселилис¤ у —Ўј в середин≥ XIX ст., спри¤ли швидкому поширенню оп≥опал≥нн¤ в јмериц≥. ƒо початку XX ст. наркоман≥¤ у —Ўј стала серйозною соц≥альною проблемою. Ћише у 1909р. у —Ўј було заборонено ≥мпорт оп≥ю. ” цьому ж роц≥ за ≥н≥ц≥ативи —Ўј була скликана м≥жнародна оп≥умна ком≥с≥¤. ” грудн≥ 1911р. в √ааз≥ в≥дбулас¤ м≥жнародна конференц≥¤, що виробила заходи з боротьби ≥з поширенн¤м оп≥уму. ќднак наркоман≥¤ в јмериц≥ набирала темп ≥ п≥сл¤ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни дос¤гла небувалого розмаху. «г≥дно з статистичними даними у 1912р. вживанн¤ оп≥ю американц¤ми було в 12 раз≥в б≥льшим, н≥ж у будь ¤к≥й ≥нш≥й крањн≥ св≥ту.

” наш≥й крањн≥ мак був в≥домий ще за старословТ¤нськ≥ часи. ” дореволюц≥йн≥й –ос≥њ пал≥нн¤ оп≥ю було широко розповсюджено в —ередн≥й јз≥њ, а також у великих м≥стах. ” дореволюц≥йних газетах пов≥домл¤лос¤, що в ћоскв≥ ≥снуЇ салон, в ¤кому збираютьс¤ любител≥ пал≥нн¤ оп≥ю. ” царськ≥й –ос≥њ кардинальних заход≥в проти ц≥Їњ вади не вживали. Ћише п≥сл¤ революц≥њ 1917р. розгорнулась боротьба з наркоман≥Їю. «а пор≥вн¤но короткий час споживанн¤ оп≥ю було майже л≥кв≥доване.

ќднак сьогодн≥ героњн Ї основним продуктом контрабандноњ торг≥вл≥ наркотиками. —поживанн¤ його пост≥йно росте. ÷е видно на приклад≥ —Ўј, що Ї головним споживачем героњну у св≥т≥. ” 1969р. у крањн≥ близько 180 тис. чолов≥к вживали цей наркотик (т≥льки в Ќью-…орку близько 100 тис.). у 1977р.-400 тис., у 1987 Ц близько 500 тис. Ќин≥ оборот п≥дп≥льноњ торг≥вл≥ героњном складаЇ понад 350 млн. долар≥в на р≥к.

«а в≥домост¤ми Ѕюро з боротьби з наркотиками при ƒерждепартамент≥ —Ўј, що р≥чно до крањни ввоз¤ть 1-1.5т героњну. ѕонад 500 млн. людей нашоњ планети вживають оп≥ум ≥ його пох≥дн≥ Ц морф≥й, героњн та ≥н.

” наш≥й крањн≥ конопл≥ розводили ще у II тис. до н.е. спочатку на ѕриазовТњ ≥ ѕридонн≥, а п≥зн≥ше на берегах ƒн≥пра ≥ його приток. ѕристрасть до гашишу част≥ше зустр≥чаЇтьс¤ там, де вирощують коноплю. ќднак нин≥ в ”крањн≥ серед молод≥ р≥зко зросла к≥льк≥сть ос≥б котр≥ пал¤ть анашу, - приблизно у 8-10 раз≥в пор≥вн¤но з 1990р. (у 53 Ц р≥чного мешканц¤ с. „ерван≥вка Ѕ≥лоп≥льського району прац≥вники м≥л≥ц≥њ ви¤вили б≥л¤ 3 кг маку. ≤ майже ст≥льки ж ви¤вили у його 55 Ц р≥чного земл¤ка. ј 18 Ц р≥чний буринчанин встиг заготувати за л≥то 2 кг конопл≥. …ого однол≥ток ≥з —ум п≥шов ще дал≥ Ц приготував з конопл≥ 1 кг мар≥хуани й продав. ≤з отриманими грошима за з≥лл¤ в≥н ≥ був затриманий сп≥вроб≥тниками м≥л≥ц≥њ.)

Ќа город≥ пенс≥онера з с. Ўевченкове √лух≥вського району прац≥вники м≥л≥ц≥њ ви¤вили рекордну в цьому роц≥ плантац≥ю наркотичного маку Ц б≥льш н≥ж 2000 стебел. ј у мешканц¤ “рост¤нц¤ сушилос¤ на криш≥ 950 г конопл≥ Унового врожаюФ. ѕо фактах складен≥ протоколи. ¬олодар≥ наркотик≥в будуть прит¤гненн≥ до в≥дпов≥дальност≥.

¬ с. “ребухов Ѕроварського району  ињвщини на плантац≥њ у 22 Ц р≥чного чолов≥ка ви¤влено пос≥в конопл≥ загальною вагою 28 кг. ўе б≥льшу плантац≥ю Уз≥лл¤Ф Ц 56кг Ц прац≥вники м≥л≥ц≥њ знайшли у 71 Ц р≥чного мешканц¤ с. ™рковц≥ ѕере¤слав-’мельницького району).

Ќаркотичн≥ препарати з конопель Ї одним з най поширених у св≥т≥: лише за приблизними даними у св≥т≥ нал≥чуЇтьс¤ 300 млн. чолов≥к ¤к≥ Ї рабами цього виду наркотику.

–озвиток ≥ поширенн¤ р≥зних вид≥в наркоман≥њ повТ¤зан≥ з≥ ставленн¤м до них сусп≥льства, етн≥чними, рел≥г≥йними, соц≥окультурними особливост¤ми своЇр≥дн≥стю емоц≥йних форм повед≥нки ≥ способу житт¤.

ѕричини по¤ви наркоман≥њ, ¤к хвороби

”сп≥хи в боротьб≥ з наркоман≥Їю багато в чому залежать в≥д науково обірунтованих в≥дпов≥дей на запитанн¤, ¤к≥ причини спонукають до прийому наркотичних речовин, що цьому спри¤Ї, у кого зТ¤вл¤Їтьс¤ прагненн¤ до вживанн¤ наркотик≥в?

ўоб перемогти наркоман≥ю треба добре вивчити причини ≥ умови, ¤к≥ породжують це зло. «наючи њх, можна виробити ефективн≥ заходи боротьби, поставити проф≥лактичн≥ заслони на шл¤ху ц≥Їњ страшноњ б≥ди. ѕоки ч≥тко не зТ¤совано причину розвитку наркоман≥њ, ми будемо боротис¤ з цим страшним ¤вищем нашого житт¤ т≥льки медичними та юридичними заходами. ѕричини наркоман≥њ, шл¤хи ≥ механ≥зми њх поширенн¤ складн≥ ≥ р≥зноман≥тн≥.

 ≥льк≥сть чинник≥в, що впливають на розвиток наркоман≥њ, пост≥йно зб≥льшуЇтьс¤, зм≥нюютьс¤ њх ¤к≥сн≥ характеристики. “ому причини наркоман≥њ не можна звести до ¤когось Їдиного чинника. ≤нод≥ одна причина призводить до наркоман≥њ, а ≥нод≥ низка причин, що д≥ють на особист≥сть в одному напр¤м≥, ведуть до њњ розвитку. ћоже бути комплекс причин, неспри¤тливих умов ≥ спри¤тливих чинник≥в, кожний з ¤ких р≥зною м≥рою зумовлюЇ розвиток р≥зних вид≥в наркоман≥њ.

ѕричини наркоман≥њ умовно можна под≥лити на соц≥альн≥, соц≥ально-психолог≥чн≥, психолог≥чн≥. јмериканськ≥ л≥кар≥ ясков≥ц в ќсносс ≥з Ќью Ц …оркського центру дезинтоксикац≥њ вважають, що формуванню наркомана спри¤ють так≥ причини:

ринок, що в≥льно постачаЇ наркотики;

середовище, що спри¤Ї або допускаЇ застосуванн¤ наркотик≥в;

певний ≥ндив≥дуальний нахил до влади;

¬изначальними чинниками розвитку ≥ поширен≥ наркоман≥њ Ї соц≥альн≥. ћожна простежити ч≥тку пр¤мо пропорц≥йну залежн≥сть зб≥льшенн¤ загального поширенн¤ наркоман≥њ у важк≥ пер≥оди ≥стор≥њ розвитку сусп≥льства, наприклад п≥д час в≥йни, коли в≥йськовослужбовц≥ в екстремальних умовах бачили в наркотиках стимулюючий зас≥б, в них вони шукали полегшенн¤ труднощ≥в пох≥дноњ ≥ бойовоњ обстановки, ними намагалис¤ зн¤ти тугу за домом ≥ близькими.

√олод, р≥зн≥ нац≥ональн≥ б≥ди ≥ соц≥альн≥ потр¤с≥нн¤ також спри¤ють поширенню наркоман≥њ.

—лабк≥ люди Ї в будь ¤кому сусп≥льств≥, й багато хто з них намагаЇтьс¤ забутис¤ та вр¤туватис¤ в≥д реального житт¤. ќсобливо це стосуЇтьс¤ молод≥ Ц часто невлаштован≥сть житт¤, в≥дсутн≥сть ч≥ткоњ перспективи, не¤сн≥сть пол≥тичноњ платформи, без≥дейн≥сть, в≥дсутн≥сть ц≥леспр¤мованост≥ ведуть до розгубленост≥ перед лицем суперечливоњ д≥¤льност≥ та можуть спри¤ти залученню до наркотик≥в. Ќе т≥льки ц¤ розгублен≥сть, а й безпл≥дний порив до реальност≥, невдала спроб≥ осмислити справжнЇ суперечност≥ ¤к свого житт¤, так ≥ житт¤ сусп≥льства можуть бути благод≥йним ірунтом, на ¤кому проростаЇ с≥мТ¤ наркоман≥њ.

’оч у б≥льшост≥ крањн ухвален≥ досить сувор≥ закони що до контролю над виробництвом ≥ споживанн¤м наркотичних засоб≥в, однак в обх≥д цих закон≥в виробництво ≥ торг≥вл¤ ними ведутьс¤ в широких масштабах. “орг≥вц≥ наркотиками за ради власного збагаченн¤ прагнуть до пост≥йного зб≥льшенн¤ своЇњ кл≥Їнтури, залучають до наркотичноњ тр¤совини дедал≥ нов≥ й нов≥ жертви, котр≥ рекрутуютьс¤ в основному з молод≥. ÷е призводить до пост≥йного зростанн¤ наркоман≥њ. Ќечуван≥ бариш≥ торговц≥в в≥д реал≥зац≥њ наркотик≥в Ї одн≥Їю з головних причин њх поширенн¤, бо ¤кщо Ї товар, знайдетьс¤ ≥ покупець.

” сучасному св≥т≥ ≥снуЇ орган≥зована система м≥жнародноњ контрабандноњ торг≥вл≥ р≥зними наркотиками Ц г≥гантська ≥мпер≥¤ наркомаф≥њ. ќп≥й, вирощений у крањнах Ѕлижнього ≥ —ереднього —ходу, нелегальними шл¤хами переправл¤ють до «ах≥дноњ ™вропи ≥ ѕ≥вн≥чноњ јмерики, де його переробл¤ють в нелегальних лаборатор≥¤х ‘ранц≥њ, ≤тал≥њ, Ўвейцар≥њ.

—Ўј Ї основним ринком збуту наркотик≥в. Ќаркоман≥¤ ≥ наркоб≥знес наклали т¤жке тавро майже на всю јмерику. Ћише в Ќью-…орку наркоб≥знес приносить прибуток понад 220 млн. долар≥в на р≥к. ќстанн≥м часом ≥ в ≥нших крањнах наркоман≥¤ стала справжн≥м лихом сусп≥льства. —прут м≥жнародноњ наркомаф≥њ охопив багато крањн св≥ту. ™ дан≥, що вона маЇ 500 млрд. долар≥в, в об≥гу, приблизно, ст≥льки ж використовуЇ на п≥дкуп посадових ос≥б ≥ рекламну д≥¤льн≥сть. ѕитанн¤ торг≥вл≥ наркотиками та њх поширенн¤ обговорюЇтьс¤ в парламентах ≥ в р≥зних м≥жнародних орган≥зац≥¤х.

Ќа поширенн¤ наркоман≥њ впливаЇ також розширенн¤ асортименту наркотичних засоб≥в, по¤ва безл≥ч≥ нових сильнод≥ючих синтетичних наркотик≥в ≥ речовин, ¤к≥ вживають лише з наркотичною метою (Ћ—ƒ та ≥н.) Ќа жаль, поки що усп≥хи науки у створенн≥ засоб≥в руйнуванн¤ житт¤ значно перевищують њњ усп≥хи в боротьб≥ з≥ смертю . –озвитку наркоман≥њ спри¤Ї велика м≥грац≥¤ населенн¤, по¤ва через це не традиц≥йних дл¤ де¤ких рег≥он≥в наркотик≥в, наприклад гашиш у ™вроп≥, оп≥ум у јмериц≥.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (12323 прочитано)