ћедицина > Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни маЇ нам≥р вид≥лити з державного бюджету ”крањни 302 млн. грн дл¤ реал≥зац≥њ заход≥в, спр¤мованих на посиленн¤ боротьби з незаконним об≥гом наркотичних засоб≥в, психотропних речовин, у 2003-2010р.р. ÷е зазначив (11.06.03) в≥це-премТЇр-м≥н≥стр ”крањни ƒмитро “абачник п≥д час зас≥данн¤ Ќац≥ональноњ  оординац≥йноњ –ади боротьби з наркоман≥Їю.

ƒмитро “абачник п≥дкреслив, що ц≥ ц≥л≥ ур¤д плануЇ вид≥лити 58,6 млн. (а в 2003 було 45 млн. грн).

«а словами в≥це-премТЇр-м≥н≥стра, ц≥ кошти будуть направлен≥ зокрема на пол≥пшенн¤ матер≥альноњ бази лаборатор≥њ, створенн¤ реаб≥л≥тац≥йних ≥ д≥агностичних центр≥в , а також прикордонних пункт≥в ≥ техн≥чних п≥дрозд≥л≥в митноњ служби тощо.

Ќа зас≥данн≥ було прийн¤те р≥шенн¤ ƒоручити –ад≥ ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, обласним,  ињвськ≥й та —евастопольськ≥й м≥ськ≥м державним адм≥н≥страц≥¤м, ћ¬— ”крањни розробити рег≥ональн≥ програми спр¤мован≥ на протид≥ю на законному об≥гу наркотик≥в та поширенн¤ наркоман≥њ, особливо серед п≥дл≥тк≥в та молод≥, у районах ≥ м≥стах з високими темпами наркотизац≥њ населенн¤, забезпечити њх виконанн¤.

«окрема за дорученн¤м Ќац≥ональноњ  оординац≥йноњ –ади ћќ« ”крањни, ћ¬—, —Ѕ”, та органам м≥сцевоњ влади у другому п≥вр≥чч≥ 2003 року були зд≥йсненн≥ комплексн≥ перев≥рки п≥дприЇмств, ¤к≥ зд≥йснюють об≥г наркотичних засоб≥в, психотропних речовин. ћ≥н≥стерство внутр≥шн≥х справ повинно було п≥дготовити проект постанови ур¤ду про створенн¤ на баз≥ ƒержавного науково-досл≥дного експертно-крим≥нал≥стичного центру м≥жв≥домчоњ лаборатор≥њ дл¤ досл≥дженн¤ та веденн¤ електронного каталогу в≥домостей про синтетичну та нап≥всинтетичн≥ засоби ≥ психотропн≥ речовини. ƒержавний ком≥тет ”крањни у справах с≥мТњ та молод≥ повинен забезпечити центрами соц≥альних сфер дл¤ молод≥ просв≥тницьких заход≥в через мережу спец≥ал≥зованих служб дл¤ д≥тей, молод≥, њхн≥х батьк≥в з питань проф≥лактики наркоман≥њ, пропаганди здорового способу житт¤ та формуванн¤ практичних навичок протисто¤нн¤ шк≥дливому впливу наркотик≥в.

Ќаркоман≥¤ Ц медико Ц соц≥альна проблема, тому вимагаЇ комплексного п≥дходу ¤к у кл≥н≥чному, так≥ в соц≥альному план≥.

Ќе можна ≥зольовано формувати св≥дом≥сть людини, не зм≥нюючи св≥домост≥ навколишнього середовища. ј це означаЇ, що дл¤ боротьби з наркоман≥Їю також ¤к ≥ з ≥ншими соц≥альними хворобами, необх≥дне створенн¤ здоровоњ соц≥альноњ обстановки, пол≥тичноњ стаб≥льност≥, оздоровленн¤ загальноеконом≥чноњ ≥ духовно-етичноњ атмосфери в наш≥й крањн≥.

Ѕоротьба з наркоман≥Їю в наш≥й крањн≥ ведетьс¤ у двох основних напр¤мках : проф≥лактика ≥ л≥куванн¤ (л≥карн¤на та поза л≥карн¤на амбулаторна допомога).

ќсновний напр¤м нашоњ медицини Ц це проф≥лактика захворюванн¤. “реба проводити боротьбу з наркоманами не лише там, де вони Ї але ≥ там, де можуть зТ¤витис¤.

ѕроф≥лактика Ц це складна система комплексних державних ≥ сусп≥льних, соц≥ально-економ≥чних ≥ правових, методико-сан≥тарних психолого-педагог≥чних ≥ психолог≥чних заход≥в.

«а суттю вона ¤вл¤Ї комплекс заход≥в, направлених на забезпеченн¤ високого р≥вн¤ здоровТ¤ людей, њх творчого довгол≥тт¤, усуненн¤ р≥зних причин захворювань, пол≥пшенн¤ умов прац≥, побуту ≥ в≥дпочинку, охорону навколишнього середовища.

”весь комплекс проф≥лактичних заход≥в умовно под≥л¤Їтьс¤ на три етапи:

ѕервина проф≥лактика Ц це в основному соц≥альна проф≥лактика, масова ≥ найефективн≥ша. ¬она передус≥м направлена на збереженн¤ ≥ розвиток умов, що спри¤ють здоровТю людини та попередженн¤ впливу р≥зних неспри¤тливих чинник≥в. ќснова цього типу проф≥лактики Ц утвердженн¤ здорового способу житт¤ кожноњ людини ≥ всього сусп≥льства. здоровий спос≥б житт¤ означаЇ повноту включенн¤ людини в р≥зноман≥тн≥ форми ≥ способи соц≥альноњ д≥¤льност≥ в≥дпов≥дно до оптимального ≥ гармон≥чного розвитку вс≥х його п≥д структур Ц т≥лесноњ, псих≥чноњ, соц≥альноњ.

÷≥леспр¤мована робота проф≥лактики наркоман≥њ, боротьба за здоров людину маЇ починатис¤ з раннього дитинства. за даними анон≥много анкетуванн¤, в де¤ких рег≥онах 89-90% школ¤р≥в 5-11 клас≥в мають знайомих ≥ друз≥в, що вживають наркотичн≥ речовини, 35-36% наркотики пропонують спробувати, 42-43% вже пробували (практично кожний другий) ≥ 20% хот≥ли б спробувати, що це таке, хоч раз у житт≥. ћаленьк≥ д≥ти починають формувати своњ пон¤тт¤ про наркотичн≥ засоби та насл≥дки њх зловживанн¤. ѕ≥дготовка проф≥лактичних заход≥в дл¤ д≥тей молодшого в≥ку ефективн≥ша н≥ж спроба зм≥нити пор≥вн¤но м≥цно укор≥нене у¤вленн¤ про наркотичн≥ засоби у п≥дл≥тк≥в старших клас≥в.

однак головна в≥дпов≥дальн≥сть за вихованн¤ дитини звичайно лежить на батьках. ѕравильне вихованн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб батьки усв≥домили, ¤кий глибокий вплив вони справл¤ють на д≥тей ≥ њх повед≥нку. Ѕатьки Ц це перш≥ виховател≥, що формують погл¤ди, схильност≥ ≥ особист≥сть у дитини.

—татистичне встановлено, що б≥льш≥сть наркоман≥в виховувалис¤ в неблагополучних с≥мТ¤х. ¬ажко у¤вити ¤к можуть виховувати д≥тей батьки, котр≥ страждають на хрон≥чний алкогол≥зм або наркоман≥ю. Ќав≥ть ¤кщо намагалис¤ у¤вити, що дитин≥ в так≥й с≥мТњ прид≥лено належну увагу (що мало ймов≥рно), то все одно д≥т¤м властиво коп≥ювати повед≥нку своњх батьк≥в, особливо в дошк≥льний пер≥од, коли вони шукають зразок в≥дпов≥дноњ дл¤ ситуац≥њ повед≥нки. ƒопомогти таким люд¤м можуть активно д≥ючи сп≥льно медичн≥ прац≥вники, викладач≥ шк≥л, середн≥х спец≥альних навчальних заклад≥в, прац≥вники правоохоронних орган≥в. Ѕатьки не повинн≥ займати пасивну позиц≥ю Ц вони зобовТ¤зан≥ пост≥йно проводити виховну роботу, бес≥ди, обговоренн¤.

«ахоплен≥сть молодих людей у будь-¤к≥й област≥ знань або мистецтва (поез≥њ, л≥тератур≥, музиц≥, живопис≥ та ≥н.) Ц один з д≥йових шл¤х≥в нормального, н≥чим не порушеного психоф≥зичного розвитку, що в≥ддал¤Ї юнак≥в ≥ д≥вчат в≥д наркотичних засоб≥в.

ѕравильним вихованн¤м можна приглушити схильн≥сть до вживанн¤ наркотичних речовин. “ому при вихованн¤ ДважкихФ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в необх≥дний максимум уваги ≥ турботи з проф≥лактики можливого розвитку наркоман≥њ.

¬торинна, або соц≥ально-медична, проф≥лактика направлена на ви¤вленн¤ найб≥льш ранн≥х зм≥н ≥ орган≥зм≥ з метою зд≥йсненн¤ негайного ≥ комплексного л≥куванн¤, оздоровленн¤ м≥кро соц≥ального середовища ≥ застосуванн¤ р≥зних виховних заход≥в. ƒуже важливо, щоб антинаркотична ≥нформац≥¤ охоплювала вс≥ с≥мТњ. –еальн≥ шанси на л≥куванн¤ залежать в≥д того, на ¤к≥й стад≥њ захворюванн¤ розпочато л≥куванн¤. ќск≥льки наркомани не можуть р≥зко припинити прийом наркотик≥в, то вони намагаютьс¤ поступово зменшувати дозу. ќднак з цього н≥чого не виходить. Ќазавжди в≥дмовитис¤ в≥д наркотик≥в треба в≥дразу Ц раз ≥ назавжди. —кладн≥сть проблеми л≥куванн¤ пол¤гаЇ в тому, що у хворих на наркоман≥ю дуже важко виробити установку на л≥куванн¤.

“реба знати що хворий, ¤кий добров≥льно зТ¤вивс¤ на л≥куванн¤ не прит¤гуЇтьс¤ н≥ до адм≥н≥стративноњ, н≥ до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥. ” цьому раз≥ отримуЇтьс¤ л≥карська таЇмниц¤. ѕро захворюванн¤ не пов≥домл¤ють за функц≥ю ≥ пом≥чника ≥ консультанта. ѕ≥д час бес≥ди л≥кар викликаЇ у хворого спогади ≥ асоц≥ац≥њ, повТ¤зан≥ з тими моментами в житт≥, ¤к≥ спричинили душевний дискомфорт. ” цьому раз≥ в≥дбуваЇтьс¤ переоц≥нка ц≥нностей, усв≥домленн¤ причини хвороби, зм≥на ставленн¤ до нењ. “од≥ причина н≥би-то втрачаЇ актуальн≥сть, перестаЇ ≥снувати. Ќа цьому будуЇтьс¤ психотерапевтичне л≥куванн¤ хворого.

ѕроцес л≥куванн¤ не простий, в≥н тривалий, ≥ на жаль, насл≥дки л≥куванн¤ залежать не т≥льки в≥д можливостей медичноњ науки. Ќеобх≥дн≥сть л≥куванн¤ маЇ бути усв≥домлена хворим, його бажанн¤ позбутис¤ важкоњ недуги повинно бути сильним.

јктивне прагненн¤ хворого на наркоман≥ю до видужанн¤ Ц одна з умов ефективност≥ л≥куванн¤.

 уди маЇ звернутис¤ хворий на наркоман≥ю за медичною допомогою? ” наш≥й крањн≥ в систем≥ охорони здоровТ¤ д≥Ї нарколог≥чна служба, мета ¤коњ надавати спец≥ал≥зовану допомогу хворим на алкогол≥зм. наркоман≥ю ≥ токсикоман≥ю. ќрган≥зац≥йно-методичним центром, що обТЇднуЇ вс≥ структурн≥ одиниц≥, нарколог≥чноњ служби. Ї нарколог≥чний диспансер. ≤снують м≥ськ≥ й обласн≥ нарколог≥чн≥ диспансери.

 аб≥нет нарколог≥чного диспансеру розм≥щенн≥ в адм≥н≥стративних районах м≥ста. Ќа де¤ких великих промислових п≥дприЇмствах ≥снують нарколог≥чн≥ пункти.

ќрган≥затором нарколог≥чноњ допомоги населенню Ї л≥кар-нарколог. ¬≥н ви¤вл¤Ї хворих на наркоман≥ю, обстежуЇ њх, бере на диспансерний обл≥к, проводить амбулаторне л≥куванн¤, у раз≥ необх≥дност≥ направл¤Ї до нарколог≥чного стац≥онару.

ƒо обовТ¤зк≥в л≥кар¤-нарколога входить також орган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ проф≥лактичноњ роботи. ¬≥н зд≥йснюЇ звТ¤зок з установами ≥ п≥дприЇмствами, розташованими ≥ район≥ обслуговуванн¤.

ќстанн≥ми роками в систем≥ нарколог≥чноњ служби орган≥зовано нарколог≥чн≥ каб≥нети анон≥много л≥куванн¤. ’ворий, що звернувс¤ до такого нарколог≥чного каб≥нету. не пов≥домл¤Ї своњх паспортних даних. ¬≥домост≥ про його л≥куванн¤ в цьому каб≥нет≥, не пов≥домл¤Ї своњх паспортних даних. ¬≥домост≥ про його л≥куванн¤ в цьому каб≥нет≥ не надход¤ть до ≥нших л≥кувальних й адм≥н≥стративних установ, тобто хворого не беруть на диспансерний обл≥к.  аб≥нет анон≥много л≥куванн¤ орган≥зовано у вс≥х великих м≥стах.

“ретина, або медична, проф≥лактика направлена на попередженн¤ прогресуванн¤ захворюванн¤, переходу його в важку стад≥ю, попередженн¤ загострень ≥ ускладнень, а також зниженн¤ р≥вн¤ ≥нвал≥дност≥ та смертност≥. Ќа даному етап≥ розвитку медицини на земн≥й кул≥ не маЇ ¤кого-небудь одного радикального методу л≥куванн¤ в≥д наркотичноњ залежност≥. ≤снуЇ багато метод≥в л≥куванн¤ в≥д наркоман≥њ. ƒо них належать ¤к фармаколог≥чн≥, так ≥ психотерапевтичн≥, а також додатков≥ методи л≥куванн¤, заснован≥ на так зван≥й повед≥нков≥й терап≥њ. “ерм≥ни л≥куванн¤ також можуть бути р≥зними. Ќин≥ в нарколог≥њ розроблен≥ певн≥ принципи ≥ п≥дходи до л≥куванн¤ наркоман≥њ:

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (12323 прочитано)