ћедицина > Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤

ќдн≥Їю з соц≥альних причин було умисне поширенн¤ колон≥заторами наркотик≥в серед населенн¤ колон≥альних ≥ залежних крањн дл¤ ф≥зичного ≥ духовного виснаженн¤ народ≥в з метою њх нац≥онального закабаленн¤, поневоленн¤ ≥ експлуатац≥њ. ¬ ≥сторичному ракурс≥ це можна досл≥дити на приклад≥  итаю, ≤ндонез≥њ та ≥нших крањн.

—учасн≥ американськ≥ письменники ≥ поети, так≥ ¤к –оберт  р≥лл, јлен √≥нзбург, ”≥ль¤н Ѕерроуз та ≥нш≥ у своњх творах описують героњв - наркоман≥в, ≥нтригуючи подробиц≥ њх житт¤ ≥ в≥дчутт≥в. „асто ц≥ твори л≥тератури створювали в пром≥жках м≥ж наркотичним одурманенн¤м. Ќав≥ть де¤к≥ вчен≥, наприклад професор престижного √арвардського ун≥верситету “.Ћ≥р≥ своњми двома публ≥кац≥¤м про наркотики, фактично спри¤ли њх розширенню. јнгл≥йський письменник ќ.’аксл≥ книгою УЅрама сприйн¤тт¤Ф лише п≥дштовхнув розвиток наркоман≥њ в ™вроп≥.

Ќарешт≥ треба врахувати ту обстановку, ¤к≥й проживаЇ молодь, ту досить велику групу юнак≥в ≥ д≥вчат, дл¤ ¤ких споживанн¤ наркотик≥в Ї новим в≥¤нн¤м сучасноњ цив≥л≥зац≥њ. ќдн≥Їю з соц≥альних причин стало також потуранн¤ ур¤ду де ¤ких крањн, зокрема в≥дсутн≥сть належного контролю за поширенн¤м наркотичних засоб≥в, Ї легка њх доступн≥сть. Ќаркотичн≥ засоби за бажанн¤м можна придбати нав≥ть у школах, л≥це¤х, вузах. “ому не дивно, що, зг≥дно з даними де ¤ких американських досл≥дник≥в, т≥льки марихуану кур¤ть близько 50% школ¤р≥в 8-10 клас≥в. ƒ≥ти принос¤ть сигарети з наркотиком до школи, на веч≥рки ≥ пригощають ними один одного.

Ќа р≥вень наркоман≥њ суттЇво впливають механ≥зми соц≥ального контролю, до ¤ких належать сусп≥льство, м≥кро соц≥альне середовище. ќбладнанн¤ цього контролю веде до поширенн¤ наркоман≥њ.

јнал≥з перел≥чених причин св≥дчить, що вони перебувають в площин≥ соц≥альних проблем. ќднак соц≥альн≥ причини у виникненн≥ наркоман≥њ не Їдин≥.

ќсоби з крим≥нального середовища насильно залучають новак≥в у тенета наркоман≥њ дл¤ того, щоб втримати, а пот≥м ≥ закр≥пити њх приналежн≥сть до своЇњ групи з метою зробити тих, що т≥льки но вподобали наркотики, слухн¤ним знар¤дд¤м злочинних задум≥в.

Ќав≥ть тод≥, коли вживанн¤ вт≥шноњ отрути Ї необх≥дним, законним, щоб приборкувати нестерпний б≥ль, наркотик, що приймаЇтьс¤ ¤к найефективн≥ший болезаспок≥йливий зас≥б, труњть орган≥зм, породжуЇ наркоман≥ю, особливим за необх≥дност≥ частих прийом≥в.

ƒл¤ прикладу можна пригадати в≥дому французьку сп≥вачку ≈д≥т ѕ≥аф, у ¤коњ наркоман≥¤ зТ¤вилас¤ п≥сл¤ соматичного захворюванн¤. ¬она описала свою трагед≥ю у книз≥ УћоЇ житт¤Ф. «алежн≥сть в≥д морф≥ю у нењ була на ст≥льки велика що сп≥вачка не р≥дко пр¤мо на сцен≥ робила р¤т≥вн≥ ≥нТЇкц≥њ наркотику, щоб не впасти на очах у публ≥ки.

ўе одн≥Їю причиною розвитку наркоман≥њ Ї недостатньо продуман≥, необережн≥, недбал≥ або нав≥ть несумл≥нн≥ медичн≥ призначенн¤, в насл≥док ¤ких може в≥дбутис¤ перше знайомство з наркотичними препаратами.

«агроза виникненн¤ наркотичноњ залежност≥ стаЇ реальною, ¤кщо людина не розум≥Ї небезпеки вживанн¤ будь ¤ких л≥к≥в без л≥карського призначенн¤.

” розвитку наркоман≥њ в≥д≥граЇ значну роль не правильне вихованн¤ дитини, коли формуЇтьс¤ слабов≥лл¤, схильн≥сть вт≥кати в≥д труднощ≥в. ќсобливу тривогу викликаЇ зростанн¤ наркоман≥њ серед школ¤р≥в ≥ студент≥в (у 6-8 раз за останн≥ 5 рок≥в).

Ќайчаст≥ше наркотики починають вживати п≥дл≥тки, ¤к≥ живуть в неблагополучн≥ соц≥ально-побутов≥й обстановц≥. ÷е, ¤к правило, д≥ти з с≥мей соц≥ально знижених батьк≥в (алкогол≥ки), з неповних с≥мей або с≥мей з порушеними внутр≥шньо с≥мейними емоц≥йно особист≥сними звТ¤зками.

ƒо наступноњ соц≥ально психолог≥чноњ причини можна в≥днести негативний вплив м≥кросоц≥альних груп ≥ негативного л≥дера.

Ќаркомани не лише подають негативний приклад, але й залучають до ц≥Їњ пристраст≥ новак≥в. ¬они потр≥бн≥ њм ¤к однодумц≥ з ¤кими вони д≥л¤тьс¤ своњми наркотичними переживанн¤ми, ¤к кл≥Їнти, ¤к≥м збувають наркотики, а також ¤к УкроликиФ, ¤к≥ згодом визначають разову наркотичну дозу новоњ парт≥њ наркотик≥в. ” нарколог≥њ це ¤вище називаЇтьс¤ Упрозел≥тизм наркоман≥вФ. ¬оно маЇ велике поширенн¤ Ц прийн¤то вважати, що один наркоман залучаЇ до наркоман≥њ до 10 чолов≥к.

¬елике значенн¤ п≥д час першого прийому наркотику маЇ ц≥кав≥сть. ћайбутн≥ наркомани намагаютьс¤ задовольнити њњ, випробувати щось не знане, п≥знати Унезвичайне в≥дчутт¤Ф, нове враженн¤, загадкове переживанн¤.

ƒе ¤к≥ артисти, д≥¤льн≥сть ¤ких вимагаЇ тимчасового напруженн¤, а ≥нод≥ й високого п≥дйому, ≥нод≥ приймають р≥зн≥ доп≥нги п≥д час виходу на сцену. –обитьс¤ це з метою Упол≥пшитиФ св≥й псих≥чний стан, позбутис¤ хвилюванн¤, страху перед публ≥кою ≥ мати б≥льший усп≥х.

Ќе достатньо сан≥тарно-осв≥тн¤ робота також спри¤Ї поширенню наркоман≥њ. Ќаркоман≥¤ Ц хвороба молодих. 85 % хворих на наркоман≥ю - це люди в≥ком в≥д 16-35 рок≥в ≥ б≥льш≥сть (90%) з них нав≥ть не передбачало, ¤к≥ насл≥дки њх чекають. Ќеуцтво ≥ наркотична безграмотн≥сть визначили њх ставленн¤ до наркотик≥в. Ѕагато хто вважав, що небезпека њм не загрожуЇ, оск≥льки вони т≥льки пал¤ть гашиш, а наркоман≥¤, за њхн≥м пон¤тт¤м це коли Уколютьс¤Ф. “ак на нив≥ не знанн¤ ≥ неуцтва виростаЇ повна безстрашн≥сть прийому наркотичноњ речовини.

√овор¤чи про перше, потр≥бно в≥дм≥тити, що наркоман≥¤ отримала розповсюдженн¤ в наш≥й крањн≥ саме в роки кризи : економ≥чноњ, ≥деолог≥чноњ та пол≥тичноњ. «вТ¤зок м≥ж цими ¤вищами безсумн≥вний.

¬ останн≥й час ви¤влено, що неспок≥йний стан людськоњ псих≥ки маЇ ≥ х≥м≥чну природу. ¬и¤влено, що х≥м≥чн≥ Уфактори неспокоюФ. “аким чином, про¤вл¤Їтьс¤ звТ¤зок м≥ж наркоман≥Їю та еколог≥чними, здвигами, забрудненн¤м пов≥тр¤, води та неправильне застосуванн¤ х≥м≥њ, ¤к≥ негативно впливають на орган≥зм в цьому напр¤мку.

÷е св≥дчить про значну складн≥сть ≥ р≥зноман≥тн≥сть причин розвитку та поширенн¤ наркоман≥њ, що ще раз п≥дтверджуЇ ту велику небезпеку, ¤ку наркоман≥¤ несе з ус≥х бок≥в у р≥зних ви¤вах.

1. Ќасл≥дки наркоман≥њ

Ѕагато вчених стали розум≥ти шкоду, завдану наркотиками, ≥ виступати що до контролю над њхн≥м вживанн¤м. ≤ що ширше стали розповсюджуватис¤ наркотичн≥ засоби, то швидше приходило розум≥нн¤ й усв≥домленн¤ хворобливих насл≥дк≥в њх вживанн¤.

—учасн≥ вчен≥ ≥ практичн≥ л≥кар≥ отримали безл≥ч доказ≥в шк≥дливоњ д≥њ наркотик≥в. Ќауков≥ факти диктують необх≥дн≥сть позбутис¤ добросердного ставленн¤ до прийому наркотичних речовин.

Ќаркотики мають наркотичну ≥ токсичну д≥ю. Ќаркотична д≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в тому, що вони робл¤ть людину псих≥чну а пот≥м ф≥зично-залежною. “оксична д≥¤ ви¤вл¤Їтьс¤ в отруйливих властивост¤х наркотик≥в. ќднак хода наркоман≥њ не чутна, а сл≥ди њњ спочатку не пом≥тн≥.

Ќаркоман≥¤ Ц це важка хвороба псих≥ки ≥ всього орган≥зму, ¤ка без л≥куванн¤ веде до деградац≥њ особистост≥, повноњ ≥нвал≥дизац≥њ ≥ передчасноњ смерт≥. ќднак до цього захворюванн¤, на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, людина себе призводить сама, стаючи заложником с власноњ дурост≥ й необережност≥.

ѕо-перше, численн≥ досл≥дженн¤ д≥њ л≥карських засоб≥в св≥дчать про те, що на одн≥ й т≥ ж сам≥ дози здоров≥ люди реагують ≥накше, н≥ж хвор≥. ƒ≥ю медичного препарату розраховано лише на орган≥зм у стан≥ хвороби, тому, що прийом л≥к≥в хворою людини веде до њњ одужанн¤, а здоровою Ц до отруЇнн¤ орган≥зму ≥ порушенн¤ його функц≥й.

ѕо Ц друге, наркотичн≥ препарати не можна приймати з р≥дка ≥ потроху оск≥льки це в корен≥ суперечить њх природ≥. ≈йфорична д≥¤ багатьох медичних препарат≥в часто настаЇ лише в раз≥ перевищенн¤ терапевтичноњ дози або порушенн¤ способу њх уведенн¤. Ќеобх≥дно назавжди запамТ¤тати, що найб≥льша небезпека пол¤гаЇ саме в першому прийому наркотику, в першому шприц≥!

як≥ ж жертви принос¤тьс¤ на в≥втар наркоман≥њ?

÷е передус≥м власне здоровТ¤, здоровТ¤ д≥тей, щаст¤ близьких, шкода оточуючим ≥ всьому сусп≥льству. ѕрийомом наркотик≥в людина прир≥каЇ себе на пов≥льне самогубство.  ≥нець наркоман≥њ завжди драматичний Ц це життЇва катастрофа.

Ќаркотичн≥ речовини руйнують вс≥ органи, але передус≥м вони згубно впливають на центральну нервову систему, ¤ка Ї дл¤ них основною м≥шенню, тому наркотики називають нейтротипними отрутами.

ѕ≥сл¤ вживанн¤ наркотику мозок людини буквально ним просочуЇтьс¤. Ќаркотична речовина в≥льно проникаЇ в мозок ≥ насичуЇ його тканину. ÷е спричин¤Ї нейротоксичн≥ ¤вища: настають кисневе голодуванн¤ ≥ порушенн¤ проводн≥ковоњ регул¤ц≥њ м≥ж основними центрами нервовоњ системи.

¬елик≥ дози наркотику спричин¤ють втрату чутливост≥, парал≥ч нервових зак≥нчень, а також загибель незам≥нних, з найменшим механ≥змом нервових кл≥тин мозку. Ќаркотики вражають насамперед найскладн≥ший вищий в≥дд≥л нервовоњ системи Ц кору головного мозку.

ќслабленн¤ псих≥чноњ д≥¤льност≥, њњ занепад в≥дбуваютьс¤ у наркоман≥в набагато швидше н≥ж у алкогол≥к≥в. ” цьому раз≥ передус≥м зм≥нюЇтьс¤ ¤дро особистост≥ наркомана, порушуютьс¤ головн≥ людськ≥ риси, н≥велюютьс¤ ≥ндив≥дуально-особист≥сн≥ особливост≥ , р≥зноман≥тт¤ псих≥чного житт¤.

” тих ос≥б, ¤к≥ почали вживати наркотики у пер≥од становленн¤ особистост≥ (у п≥дл≥тковому в≥ц≥) прот¤гом 2-5 рок≥в формуютьс¤ ст≥йк≥ паталог≥чн≥ особист≥сн≥ зм≥ни, њх повед≥нка стаЇ психопод≥бною, часто поЇднуютьс¤ з антисоц≥альними ≥ асоц≥альними д≥¤ми. якщо наркоманом стають у п≥зн≥шому в≥ц≥ деформац≥¤ особистост≥ менш виражена, але спостер≥гаЇтьс¤ значне зниженн¤ памТ¤т≥ не лише на поточн≥ д≥њ але й зб≥днюЇтьс¤ запас знань.

Ѕ≥льш≥сть наркоман≥й призводить до зниженн¤ ≥нтелекту. —ильно знижуЇтьс¤ зд≥бност≥ до вищих асоц≥ац≥й, творчост≥.  оло ≥нтерес≥в р≥зко звужуЇтьс¤ ≥ обмежуЇтьс¤ основною метою Ц добути наркотик.

1	2	3	4	5	6	7	8

Ќазва: Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (12323 прочитано)