ћедицина > Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤
Ќастр≥й надто нест≥йкий Ц в≥н р≥зко коливаЇтьс¤ в≥д драт≥вливост≥ до апат≥њ, в≥д депрес≥њ ≥ туги до короткого стану добросерд¤. «годом емоц≥њ тьм¤н≥ють. Ќаркотики, потрапл¤ючи до орган≥зму, дезорган≥зують сприйн¤тт¤ кольору, форму предмет≥в, звук≥в, втрачаЇтьс¤ в≥дчутт¤ часу ≥ простору. ” де¤ких випадках можливе формуванн¤ хрон≥чних психоз≥в, що нагадують шизофрен≥ю, з маренн¤м, галюцинац≥¤ми. ” раз≥ пригн≥ченн¤ функц≥њ ендокринних залоз знижуЇтьс¤ основний обм≥н, внасл≥док цього знижуЇтьс¤ температура т≥ла, виникають симпатьоадренал≥нов≥ кризи, що спричин¤ють головний б≥ль, серцебитт¤, збл≥дненн¤ обличч¤, остуду п≥двищенн¤ або зниженн¤ артер≥ального тиску. ¬насл≥док пост≥йноњ ≥нтоксикац≥њ може розвинутис¤ цукровий д≥абет й ≥нш≥ ендокринн≥ захворюванн¤, спов≥льнюЇтьс¤ р≥ст ≥ розвиток мТ¤зовоњ системи, страждаЇ статева функц≥¤. ” чолов≥к≥в розвиваЇтьс¤ статеве безсилл¤, у ж≥нок в≥дм≥чають розлади менструального циклу, викидн≥, передчасн≥ роди. ” дитини, народженоњ в≥д матер≥ Ц наркоманки, з перших годин житт¤ ви¤вл¤ють ознаки наркоман≥њ. ѓњ орган≥зм вимагаЇ тих наркотик≥в, ¤к≥ в≥н отримував з кровТю в≥д матер≥. ѕозбавл¤ючись наркотику п≥сл¤ народженн¤, вона реагуЇ на це судомами, плачем або ≥ншими про¤вами, властивими дорослим наркоманам у стан≥ абсистенц≥њ. „асто ц≥ д≥ти народжуютьс¤ з ф≥зичною потворн≥стю або ф≥зичними в≥дхиленн¤ми, у них спостер≥гаЇтьс¤ затримка псих≥чного розвитку, аж до вираженого недоумства, кр≥м того часто так≥ новороджен≥ бувають не життЇздатн≥. «а даними статистики, смертн≥сть новороджених, батьки ¤ких були наркоманами дуже висока. ” наркоман≥в, особливо в тих, ¤к≥ вдихають наркотичн≥ отруЇнн¤, вражаютьс¤ органи дихальноњ системи, пригн≥чуЇтьс¤ њх функц≥¤. ” цьому раз≥ страждають ¤к верхн≥ дихальн≥ шл¤хи, так ≥ леген≥. Ќаркомани часто страждають на так≥ специф≥чн≥ й ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤, ¤к в≥русний гепатит стаф≥лококовий ендокардит, сиф≥л≥с, правець, пневмон≥¤, запаленн¤ вен (тромбофлеб≥т), гн≥йничков≥ й ≥нш≥ захворюванн¤ шк≥ри. ” наркоман≥в часто бувають захворюванн¤, ¤к≥ здоровим люд¤м не властив≥. ўоб визначити насл≥дки д≥њ наркотик≥в, не завжди треба потр≥бне л≥карське обстеженн¤, ≥нод≥ за зовн≥шн≥м вигл¤дом можна визначити характер захворюванн¤. Ќасамперед впадаЇ в оч≥ ф≥зичне виснаженн¤. Ќаркомани худ≥, бл≥д≥, виснажен≥, вигл¤дають набагато старшими за св≥й в≥к, сонлив≥, втомлен≥, мл¤в≥, до всього байдуж≥. ќбличч¤ њх створен≥ спотворен≥ ранн≥ми зморшками, жовтувато-с≥рого в≥дт≥нку, шк≥ра витончена, поступово робитьс¤ сухою, старою, лущитьс¤, часто п≥гментована. Ќер≥дко розвиваЇтьс¤ екзема. ќрган≥зм зневоднений, позбавлений необх≥дного запасу в≥там≥н≥в ≥ б≥лк≥в. ” насл≥док порушенн¤ живленн¤ волосс¤ наркомана, ¤к правило, рано сив≥ють ≥ лис≥ють, р≥дке волосс¤ втрачаЇ блиск, стаЇ ламкими. ѕорушенн¤ траф≥ки в≥дбиваЇтьс¤ ≥ на н≥гт¤х: н≥гтьов≥ пластинки по товщин≥, зморшкуват≥, ламк≥, розшаровуютьс¤. «уби вражаютьс¤ кар≥Їсом. У√нил≥Ф зуби ≥ парадантид Ц звичне ¤вище у зовн≥шност≥ молодого наркомана. „ерез дек≥лька рок≥в прийому наркотик≥в молодих людей не маЇ б≥льшоњ частини зуб≥в. ”се це св≥дчить, що наркоман≥¤ Ц дуже важке захворюванн¤, що здеб≥льшого призвод¤ть до ранньоњ ≥нвал≥дизац≥њ ≥ р≥зкого скороченн¤ тривалост≥ житт¤. « упевнен≥стю можна сказати, що кожна нова ≥нТЇкц≥¤ зат¤гуванн¤ або прийом у середину наркотичних речовин неминуче скорочують житт¤. Ќепом≥тно п≥дточуючи ≥ руйнуючи весь орган≥зм наркотичн≥ отрути скорочують житт¤ в 4-5 раз≥в. як правило, третина наркоман≥в вмирають на пот¤з≥ 5 рок≥в п≥сл¤ початку вживанн¤ наркотик≥в, звичайно середн≥й в≥к житт¤ хрон≥чного наркомана не перевищуЇ 30 рок≥в, тому що орган≥зм не може витримати пост≥йного виснаженн¤. —мертн≥сть серед любител≥в наркотик≥в дуже висока. Ќе менше 28 млн. чолов≥к у св≥т≥ приймають психоактивн≥ речовини, з них 1/3 ≥нТЇктують токсичн≥ препарати. ¬ ”крањн≥ за останн≥ 5 рок≥в показники поширеност≥ смертност≥ в≥д наркоман≥њ зросли майже в 2 рази. ” 1999р. на обл≥ку перебувало 91,5 тис. чолов≥к з них близько 70 000 хворих на наркоман≥ю, 21 432 еп≥зодично вживають наркотики. –еальна ц¤ цифра споживач≥в наркотик≥в в 10-12 раз≥в б≥льша, зокрема у 1992р. на обл≥ку перебувало 35 582 людини, ¤к≥ споживають наркотики. ” 2003р. на обл≥ку у —умськ≥й област≥ перебувало 908 чолов≥к; в онотопському район≥ 0,9% наркоман≥в (70 чолов≥к на 100 000 населенн¤), в ”крањн≥ 173,9 на 100 000 населенн¤ (120 000 чолов≥к). “аким чином к≥льк≥сть оф≥ц≥йно зареЇстрованих наркоман≥в зросла майже у 3 рази. ј спец≥альн≥ досл≥дженн¤ св≥дчать, що реальна к≥льк≥сть споживач≥в наркотик≥в перевищила, 500 000 ос≥б. “≥льки серед неповнол≥тн≥х цей показник зр≥с у 1,3 рази. ќтже, крах, до ¤кого приходить наркоман, нев≥дворотний. ÷ей крах Ц плата за в≥дступництво в≥д нормального способу житт¤, за те, що в≥н переступив етичн≥ та моральн≥ правила ≥ норми, вироблен≥ людством у процес≥ розвитку.
Ќаркоман≥¤ ≥ —Ќ≤ƒ ” людини, що вподобала наркотики, страждають практично вс≥ системи життЇд≥¤льност≥ орган≥зму. ¬она, втрачаЇ ф≥зичне здоровТ¤ та працездатн≥сть, у нењ спотворюЇтьс¤ сприйн¤тт¤ св≥ту, деформуЇтьс¤ псих≥ка. ќднак, це ще не все. Ќаркомани наражаютьс¤ ще на одну страшну небезпеку Ц зараженн¤ —Ќ≤ƒом. ” б≥льшост≥ наркоман≥в ≥снують проблеми з житлом, роботою (њњ в≥дсутн≥сть), а в≥дпов≥дно з грошима ≥ законом. ¬≤Ћ Ц ≥нф≥куванн¤ стаЇ дл¤ них ще одн≥Їю проблемою. Ќе випадково ”казом ѕрезидента ”крањни в≥д 10 грудн¤ 1996р. є1184/96 обТЇднано державн≥ програми з проф≥лактики —Ќ≤ƒу ≥ наркоман≥њ та утворено Ќац≥ональний ком≥тет з проф≥лактики наркоман≥њ й захворюванн¤ на —Ќ≤ƒ. (ƒо цього ”казу проф≥лактика наркоман≥њ ≥снувала виключно в компетенц≥њ ћ≥н≥стерства охорони здоровТ¤, ћ≥н≥стерства осв≥ти, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ ”крањни, в≥дпов≥дно проф≥лактичну роботу проводило кожне м≥н≥стерство окремо, а значить не узгоджено). јктуальн≥сть такоњ орган≥зац≥њ очевидна, оск≥льки ≥снуЇ незаперечно жорсткий звТ¤зок наркоман≥њ з еп≥дем≥Їю —Ќ≤ƒу. ÷ей звТ¤зок в≥дм≥чено ≥ де¤кими заруб≥жними вченими. Ћ≥кар –он ЅайЇр ≥з Ќью …орка вважаЇ, що насл≥дки боротьби з≥ —Ќ≤ƒом будуть н≥кчемними, доки не буде завдано удару по наркоман≥њ, лише це може загальмувати поширенн¤ —Ќ≤ƒу. Ќаркоман≥¤, ¤к вже в≥дзначалос¤, ≥снувала на зор≥ розвитку людства. —Ќ≤ƒ почали д≥агностувати т≥льки близько 20 рок≥в тому. —индром набутого ≥мунодеф≥циту Ц —Ќ≤ƒ Ц ≥нфекц≥йне захворюванн¤, ¤ке спричин¤Їтьс¤ в≥русом ≥мунодеф≥циту людини (¬≤Ћ). ¬оно характеризуЇтьс¤ глибоким порушенн¤м кл≥тинного ≥мун≥тету с приЇднанн¤м на дал≥ вторинних ≥нфекц≥й ≥ зло¤к≥сних новоутворень. ¬≥рус ≥мунодеф≥циту було в≥дкрито у 1983 роц≥ у лаборатор≥њ ѕастера у ‘ранц≥њ досл≥дником Ћюком ћонтаньЇ ≥ його сп≥вроб≥тниками. ” 1981 роц≥ було ви¤влено лише 5 випадк≥в хворих на —Ќ≤ƒ на «ах≥дному узбережжю —Ўј, то усього лише через 7 рок≥в у 130 крањнах св≥ту було зареЇстровано понад 108 000 хворих, ≥ в≥русонос≥њв Ц до 10 млн. чолов≥к. ќднак к≥льк≥сть хворих ≥ в≥русонос≥њв продовжуЇ зб≥льшуватись. ” 1991р. ¬ќќ« пов≥домила, що у всьому св≥т≥ перейдений 500 000 руб≥ж зареЇстрованих випадк≥в —Ќ≤ƒу. ” червн≥ 1993р. ¬ќќ« в≥дм≥чаЇ вже 600 000 оф≥ц≥йно зареЇстрованих випадк≥в але реальне число њх оц≥нюЇ в 2,5 млн. к≥льк≥сть в≥русонос≥њв до 13 Ц 15 млн. чолов≥к. «г≥дно з даними в ћ≥жнародного конгресу з≥ —Ќ≤ƒу, що проходив у —анкт ѕетербурз≥ в 1997 роц≥, вибух захворюваност≥ на —Ќ≤ƒ ≥ ¬≤Ћ ≥нф≥куванн¤ у 66 % випадк≥в зумовлен≥ ≥нТЇкц≥йними наркотиками, р≥зке зростанн¤ числа ¤ких було в≥дзначено в ™вроп≥ ≥ 1996 Ц 1997 роках. «а даними сем≥нару ¬ќќ« (1997), еп≥дем≥¤ ¬≤Ћ Ц ≥нфекц≥¤ в «ах≥дн≥й ™вроп≥ серед наркоман≥в почалас¤ з середини 1980 рок≥в. ƒо 1993 року було ≥нф≥ковано до 30% наркоман≥в, а в де¤ких крањнах (таких, ¤к ≤спан≥¤, ≤тал≥¤) Ц до 70%. ѕерш≥ 6 випадк≥в захворюванн¤ на —Ќ≤ƒ в ”крањн≥ було д≥агностовано в 1987 роц≥. ” наступн≥ 7 рок≥в зростанн¤ захворюванн¤ було незначним Ц зареЇстровано 183 ¬≤Ћ ≥нф≥кованих, 43 з ¤ких були хвор≥ на —Ќ≤ƒ, тобто що року ви¤вл¤ли 20-50 нових випадк≥в ¬≤Ћ ≥нф≥кованих. ¬ червн≥ 1982 року було визначено звТ¤зок виникненн¤ —Ќ≤ƒу ≥з вживанн¤ наркотику. 1985 р≥к ви¤вивс¤ переломним. —оц≥альна ≥ економ≥чна кризи спри¤ли поширенню наркотик≥в, призвели до р≥зкого зб≥льшенн¤ ¬≤Ћ ≥нф≥кованих. ¬≥дтод≥ споживач≥ наркотик≥в (особливо важких) стали основною групою передаванн¤ ≥нфекц≥њ. ѕроникненн¤ ¬≤Ћ у середовище наркоман≥в ≥ токсикоман≥в поклало початок нового етапу розвитку еп≥дем≥њ —Ќ≤ƒу. «а 1995 р≥к пор≥вн¤но з 1994 роком на територ≥њ ”крањни загальна к≥льк≥сть ¬≤Ћ ≥нф≥кованих зб≥льшилас¤ майже в 4 рази ≥ до к≥нц¤ 1995 року дос¤гла 1023. ”же через 2 м≥с¤ц≥ (на початок березн¤) к≥льк≥сть ¬≤Ћ ≥нф≥кованих подвоњлас¤ ≥ склала близько 2000, серед ¤ких 300 чолов≥к були хвор≥ на —Ќ≤ƒ. ћайже 70% вс≥х урахованих випадк≥в ¬≤Ћ ≥нф≥кованих припадала на наркоман≥в. ѕоширенн¤ —Ќ≤ƒу в наш≥й крањн≥ набував катастроф≥чних розм≥р≥в. јнал≥з к≥лькост≥ ¬≤Ћ ≥нф≥кованих, оф≥ц≥йно зареЇстрованих в ”крањн≥ останн≥ми роками, св≥дчить, що майже 90% нових випадк≥в припадаЇ на споживач≥в наркотик≥в. «а 1998 р≥к зареЇстровано 6516 ¬≤Ћ ≥нф≥кованих наркоман≥в, а за пер≥од з 1994 по 1998 р≥к ≥ 1 м≥с¤ць 1999 року Ц 19 676 чолов≥к. Ќа с≥чень 1999 року в наш≥й крањн≥ зареЇстровано 25 214 ¬≤Ћ ≥нф≥кованих ≥ 859 хворих на —Ќ≤ƒ. ѕри цьому необх≥дно зазначити, що йдетьс¤ лише про оф≥ц≥йно зареЇстрован≥ випадки. –еальна њх к≥льк≥сть, ймов≥рно, б≥льша, оск≥льки встановити ¬≤Ћ ≥нф≥куванн¤ серед наркоман≥в досить складно. јнал≥зуючи можна в≥дзначити т≥сний звТ¤зок наркоман≥њ з≥ —Ќ≤ƒом. як ми бачимо, зростанн¤ захворюваност≥ в ц≥й груп≥ в≥дбуваЇтьс¤ катастроф≥чно швидко. “ак≥ темпи, зростанн¤ —Ќ≤ƒу ≥ ¬≤Ћ ≥нфекц≥њ в св≥т≥, в ™вроп≥ та ”крањн≥ св≥дчать про те, що наркомани не легко спри¤тливим контингентом ≥ потенц≥йними резервуаром ц≥Їњ страшноњ ≥нфекц≥њ. “ому наркоман≥в називають групою ризику що до —Ќ≤ƒу.
Ќазва: Ќаркоман≥¤, чума XX стол≥тт¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (12323 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
