ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)

¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)

ѕлан:

¬ступ...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...Е....3

—утн≥сть в≥льноњ економ≥чноњ зони

«агальн≥ в≥домост≥ про ¬≈«...ЕЕЕЕЕ...ЕЕЕЕЕ......4

ѕ≥дходи, використан≥ в створенн≥ ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕ......6

÷≥л≥ створенн¤ ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..............7

ѕ≥льги, використан≥ в ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ......8

ќсновн≥ види в≥льних економ≥чних зон

“оргов≥ ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.....11

ѕромислово-виробнич≥ ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕ......................14

“ехн≥ко-впроваджувальн≥ ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕЕЕ..........18

—ерв≥сн≥ ¬≈«

«м≥ст ≥ види оффшорних операц≥й...ЕЕЕЕ..............Е20

ѕодаткова гавань ≥ центр Ђофф - шорї...ЕЕЕ..............23

ќффшорна компан≥¤...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ................27

≤нш≥ види ¬≈«...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ............Е32

ќгл¤д ≥снуючих моделей в≥льних економ≥чних зон у св≥т≥

«агальн≥ в≥домост≥ про ≥снуюч≥ модел≥ ¬≈« у св≥т≥...........34

ћодель розвитку ¬≈« у Ћатинськ≥й јмериц≥...ЕЕ.........36

ћодель розвитку ¬≈« у  итањ...ЕЕЕЕЕЕЕ..............38

¬исновки про загальн≥ риси, дос¤гненн¤ й особливост≥ розвитку ¬≈« у св≥т≥...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..............40

—тановленн¤ в≥льних економ≥чних зон у ћолдов≥...ЕЕ.....Е.....42

¬исновок...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..................47

7. —писок л≥тератури...ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...............51

¬ступ

Ќеобх≥дн≥сть зд≥йсненн¤ обм≥нних операц≥й м≥ж крањнами обумовила формуванн¤ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ¤к окремоњ економ≥чноњ категор≥њ, а також призвела до ≥нтенсивного розвитку м≥жкрањнного под≥лу прац≥ ≥ в≥дпов≥дно зм≥цненню взаЇмозв'¤зк≥в в област≥ торг≥вл≥, руху кап≥талу, наукових ≥ технолог≥чних знань, робочоњ сили, ≥нформац≥њ. ћожна з упевнен≥стю говорити про те, що м≥жнародний под≥л прац≥ ≥ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини при њхньому рац≥ональному ≥ правильному використанн≥ можуть бути взаЇмовиг≥дними дл¤ вс≥х учасник≥в. Ќа сьогодн≥шн≥й день Ї чимало п≥дтверджень тому, що, незважаючи на в≥дносно усп≥шний р≥ст св≥товоњ економ≥ки в ц≥лому, м≥жнародна торг≥вл¤, що базуЇтьс¤ на м≥жнародному под≥л≥ прац≥, розвиваЇтьс¤ б≥льш швидкими темпами.

ќдн≥Їю з важливих ланок у реал≥зац≥њ принцип≥в в≥дкритоњ економ≥ки Ї створенн¤ в≥льних економ≥чних зон. ѓх функц≥онуванн¤ пов'¤зуЇтьс¤ з л≥берал≥зац≥Їю й актив≥зац≥Їю зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ≈коном≥ка в≥льних економ≥чних зон маЇ високий ступ≥нь в≥дкритост≥ зовн≥шньому св≥ту, а митний, податковий ≥ ≥нвестиц≥йний режим спри¤тливий дл¤ зовн≥шн≥х ≥ внутр≥шн≥х ≥нвестиц≥й.

 р≥м залученн¤ ≥ноземного кап≥талу дл¤ актив≥зац≥њ економ≥чних процес≥в усередин≥ крањни, створенн¤ виробничих в≥льних економ≥чних зон погоджують ≥з трьома основними задачами:

—тимулюванн¤ промислового експорту й одержанн¤ на ц≥й основ≥ валютних кошт≥в;

–≥ст зайн¤тост≥;

ѕеретворенн¤ зон у пол≥гон по випробуванню нових метод≥в господарюванн¤, полюса росту нац≥онального господарства.

¬ажливою причиною утворенн¤ в≥льних економ≥чних зон Ї те, що часто крањна не бажаЇ ц≥лком в≥дкривати свою економ≥ку дл¤ припливу ≥ноземного кап≥талу ≥ тому використовуЇ часткову, локальну в≥дкрит≥сть у вид≥ спецзони.

—утн≥сть в≥льноњ економ≥чноњ зони

2.1. «агальн≥ зведенн¤ про ¬≈«

«а останн≥ к≥лька дес¤тил≥ть розвиток в≥льних економ≥чних зон (¬≈«) стало одним з пом≥тних нових ¤вищ у св≥тов≥й економ≥ц≥. ” св≥тов≥й практиц≥ вони з'¤вилис¤ наприк≥нц≥ 50-х Ц початку 60-х рок≥в ≥ одержали широке поширенн¤ в багатьох крањнах. ƒосить сказати, що на початку 90-х рок≥в за р≥зними оц≥нками у св≥т≥ нараховувалос¤ понад тис¤чу таких зон. „ерез них проходить 1/10 св≥тового торгового обороту, а працюЇ в них б≥льш 3 м≥льйон≥в чолов≥к.

Ќ≥ у в≥тчизн≥й, н≥ в закордонн≥й л≥тератур≥ поки не ≥снуЇ Їдиноњ оц≥нки ≥ нав≥ть загальноприйн¤того визначенн¤ в≥льноњ економ≥чноњ зони. ” сам≥й загальн≥й форм≥ можна затверджувати, що в≥льна економ≥чна зона Ц це територ≥¤, що волод≥Ї виг≥дним географ≥чним положенн¤м, над≥лена своњм пол≥тичним центром б≥льш п≥льговим у пор≥вн¤нн≥ з загальноприйн¤тим дл¤ даноњ держави режимом господарськоњ д≥¤льност≥. ≤ншими словами, вона ви¤вл¤Ї собою анклав , де зд≥йснюЇтьс¤ виб≥ркове скороченн¤ державного втручанн¤ в економ≥чн≥ процеси, тобто складаЇ в≥дособлену частину нац≥онального економ≥чного простору, на ¤к≥й застосовуЇтьс¤ визначена система п≥льг, не використовувана на ≥нших територ≥¤х даноњ держави.

¬перше оф≥ц≥йне конкретне визначенн¤ в≥льноњ економ≥чноњ зони було дано в  ≥отськ≥й конвенц≥њ в≥д 18 травн¤ 1973 року. ” н≥й говорилос¤, що п≥д в≥льною економ≥чною зоною варто розум≥ти частину територ≥њ держави, на ¤к≥й завезен≥ товари звичайно розгл¤даютьс¤ ¤к товари, що знаход¤тьс¤ за межами митноњ територ≥њ стосовно права ≥мпорту ≥ в≥дпов≥дним податкам ≥ не п≥ддаютьс¤ звичайному митному контролю. « цього визначенн¤ видно, що вол¤ в≥дособленоњ частини державного простору Ї не абсолютню, а в≥дносню. ¬≥льною ц¤ територ≥¤ Ї лише в т≥м значенн≥, що завезен≥ на нењ товари зв≥льн¤ютьс¤ в≥д митних пошл≥н, податк≥в на ≥мпорт ≥ ≥нш≥ види контролю за ≥мпортом, що в≥дпов≥дно до митного законодавства крањни застосовуЇтьс¤ у в≥дношенн≥ ≥мпортованих товар≥в на ≥нш≥ територ≥њ ц≥Їњ крањни. ÷е означаЇ, що товари, ввезен≥ у в≥льну економ≥чну зону через границю, не декларуютьс¤ ¤к ув≥з на територ≥ю приймаючоњ крањни. јле в теж час закони не зв≥льн¤ють товаровласник≥в ≥ ≥нвестор≥в в≥д ≥снуючого економ≥чного правопор¤дку, а лише полегшують його. ” зв'¤зку з цим в≥льн≥ економ≥чн≥ зони варто було б ≥менувати не в≥льними, а спец≥альними економ≥чними зонами.

2.2. ѕ≥дходи, використан≥ в створенн≥ ¬≈«

≤стор≥¤ створенн¤ ¬≈« знаЇ два концептуальних п≥дходи Ц територ≥альний ≥ функц≥ональний. Ќезважаючи на те, що в њхн≥й основ≥ лежить Їдиний принцип наданн¤ преференц≥йного режиму господарюванн¤, проте, м≥ж ними Ї ≥стотн≥ розходженн¤, що визначають виб≥р одного з них. ¬≥дпов≥дно до першого п≥дходу п≥льговим режимом користаютьс¤ п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ, розташован≥ на в≥дособлен≥й територ≥њ. ѕри другому п≥дход≥ преференц≥њ застосовуютьс¤ до визначених вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ поза залежн≥стю в≥д м≥сц¤ з розм≥щенн¤.

ѕрикладом реал≥зац≥њ першого п≥дходу Ї в≥льн≥ економ≥чн≥ зони  итаю, зона Ђћанаусї (Ѕразил≥¤), багато експортно-виробничих зон у крањнах, що розвиваютьс¤. –езультатом другого п≥дходу Ї Ђкрапков≥ї зони, представлен≥ окремими п≥дприЇмствами (оффшорн≥ ф≥рми, магазини Ђдьют≥ фр≥ї).

¬иб≥р одного з двох зазначених п≥дход≥в залежить в≥д конкретних задач, що повинн≥ бути вир≥шен≥ в результат≥ орган≥зац≥њ в≥льних економ≥чних зон. “ак, територ≥альний п≥дх≥д у б≥льш≥й м≥р≥ застосовуЇмо при р≥шенн≥ проблеми розвитку ¤когось рег≥ону, а функц≥ональний Ц при велик≥й перебудов≥ структури економ≥ки в ц≥лому чи њњ окремих сферах. ‘ункц≥ональний п≥дх≥д б≥льш гнучкий, тому що в≥н даЇ можлив≥сть створити так називан≥ крапков≥ зони, представлен≥ окремими п≥дприЇмствами. ” силу цього в≥н б≥льш зручний дл¤ ≥нвестор≥в, у тому числ≥ й ≥ноземних, не обмежуючи њхн≥м м≥сцем розташуванн¤ в≥дпов≥дноњ ф≥рми в крањн≥. ќднак у реальному житт≥ переважаЇ територ≥альний п≥дх≥д.

2.3. ÷≥л≥ створенн¤ ¬≈«

—в≥това практика орган≥зац≥њ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних економ≥чних зон св≥дчить, що вони створюютьс¤ дл¤ дос¤гненн¤ р≥зноман≥тних ц≥лей.

ѕо-перше, головною метою створенн¤ в≥льних економ≥чних зон Ї б≥льш глибоке включенн¤ крањн у процес розвитку м≥жнародного под≥лу прац≥. ћова йде про зб≥льшенн¤ випуску конкурентноздатноњ продукц≥њ на експорт ≥ забезпеченн≥ таким шл¤хом росту њхн≥х валютних надходжень. ≤ ц¤ лог≥ка ц≥лком зрозум≥ла. якщо крањна за ¤кимись причинами не може забезпечити широке в≥дкритт¤ економ≥ки дл¤ ≥ноземних п≥дприЇмницького чи кап≥талу удатис¤ до стимулюванн¤ експортноњ експанс≥њ, то вона в стан≥ це зробити в рамках в≥льних економ≥чних зон, коли њњ ур¤д маЇ можлив≥сть створити б≥льш спри¤тливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат дл¤ ≥ноземних вкладник≥в.

ѕо-друге, ¬≈« потр≥бн≥ також дл¤ насиченн¤ внутр≥шнього ринку зац≥кавленоњ крањни високо¤к≥сною продукц≥Їю, у першу чергу ≥мортозам≥нюючими товарами. ƒл¤ дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети на анклавн≥й територ≥њ за допомогою ≥ноземного кап≥талу орган≥зуЇтьс¤ ≥мпортозам≥нююче виробництво.

ѕо-третЇ, орган≥зац≥¤ спец≥альних економ≥чних зон передбачаЇ б≥льш глибоке включенн¤ в ћ–“ не т≥льки по виробнич≥й л≥н≥њ, але й в област≥ туризму, культури ≥ санаторно-курортноњ сфери, що, ут≥м, також веде до зб≥льшенн¤ валютних надходжень.

ѕо-четверте, ¬≈« покликан≥ забезпечити прискорене впровадженн¤ у виробництво в≥тчизн¤них ≥ ≥ноземних науково-техн≥чних розробок з подальшим використанн¤м њхн≥х результат≥в у вс≥й нац≥ональн≥й економ≥ц≥ крањни.

ѕо-п'¤те, одн≥Їю з ц≥лей створенн¤ спец≥альних економ≥чних зон дл¤ крањн, що розвиваютьс¤, Ї навчанн¤ ≥ п≥дготовка квал≥ф≥кованих роб≥тник≥в, ≥нженер≥в, господарських ≥ управл≥нських кадр≥в.

ѕо-шосте, важлива мета орган≥зац≥њ ¬≈« Ц стимулюванн¤ економ≥чного розвитку ¤коњсь чи територ≥њ конкретноњ галуз≥ виробництва. Ќаприклад, у —Ўј ≥ ¬еликобритан≥њ спец≥альн≥ економ≥чн≥ зони створювалис¤ на початку 80-х рр. дл¤ пожвавленн¤ др≥бного ≥ середнього б≥знесу в депресивних районах. Ќа цих територ≥¤х п≥дприЇмц¤м надавалос¤ б≥льша, н≥ж в ≥нших м≥сц¤х крањни, вол¤ господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ пом≥тн≥ ф≥нансов≥ п≥льги. ÷≥ програми стимулюванн¤ не мали спец≥альноњ ор≥Їнтац≥њ на залученн¤ ≥ноземного кап≥талу.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13713 прочитано)