ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)

÷≥каво в≥дзначити, що в останн≥ роки на англомовних ямайц≥, √ренад≥, —ент Ц Ћюс≥њ корпорац≥њ —Ўј розвивають зовс≥м нову галузь експортноњ переробки Ц комп'ютерну обробку ≥нформац≥йних масив≥в, що приймаютьс¤ ≥ передаютьс¤ обробленими назад за допомогою парабол≥чних антен через супутники. ” середин≥ 90-х рок≥в на ямайц≥ було зад≥¤но близько 2500 оператор≥в ѕ , ≥ ще близько 300 чолов≥к проходили курс навчанн¤.

3.3. “ехн≥ко-впроваджувальн≥ ¬≈«

¬ останнЇ дес¤тил≥тт¤ широке поширенн¤ одержали так називан≥ техн≥ко-впроваджувальн≥, чи науково Ц технолог≥чн≥ зони. ÷ей процес в окремих крањнах маЇ пом≥тн≥ нац≥ональн≥ особливост≥. ” р≥зних крањнах вони нос¤ть ориг≥нальн≥ назви Ц технопарки, технопол≥си, ≥нновац≥йн≥ центри й ≥нш≥. јле ¤к би вони не ≥менувалис¤, вони завжди, ¤к правило, створюютьс¤ навколо ¤когось наукового ¤дра з особливою ≥нфраструктурою, що забезпечуЇ процес прискоренн¤ передач≥ новоњ технолог≥њ в промислов≥сть. ≤де¤ створенн¤ цих зон, хоча ≥ п≥д ≥ншою назвою виникла й одержала визначене вт≥ленн¤ в –ос≥њ. ƒо числа попередник≥в сучасних науково Ц технолог≥чних зон можна в≥днести јкадемм≥стечко п≥д Ќовосиб≥рськом, м≥ста науки ƒубну й ќбн≥нск у ѕ≥дмосков'¤. ƒосв≥д њхнього створенн¤ ретельно вивчавс¤, прим≥ром, ¤понськими фах≥вц¤ми при розробц≥ власноњ концепц≥њ науково-технолог≥чних зон.

—учасн≥ науково-технолог≥чн≥ парки вперше з'¤вилис¤ в —Ўј ще на початку 70-х рр., але значний р≥ст њх спостер≥гавс¤ в 80-≥ року. Ќауков≥ парки —Ўј Ц це райони з п≥двищеною концентрац≥Їю високотехнолог≥чних п≥дприЇмств, що знаход¤тьс¤ поблизу великих наукових ≥нститут≥в чи ун≥верситет≥в. ќсоблив≥стю розвитку наукових парк≥в —Ўј Ї те, що спочатку вони виникли спонтанно завд¤ки сполученню р¤ду фактор≥в Ц економ≥чного, соц≥ального, географ≥чного й ≥нших. “ак, поруч з м≥стом —анта Ц  лара, б≥л¤ ун≥верситету, виникла науково Ц технолог≥чна зона  ремн≥Їва ƒол≥на (—ил≥кон ¬елл≥). ÷е найб≥льш велика в —Ўј науково Ц технолог≥чна зона, що даЇ 20% св≥тового виробництва засоб≥в обчислювальноњ техн≥ки ≥ комп'ютер≥в. ”сього в —Ўј нараховуЇтьс¤ понад 80 технопарк≥в, де труд¤тьс¤ б≥льш 140 тис¤ч роб≥тник≥в ≥ 45 тис¤ч учених. јналог≥чн≥ технопарки стали створюватис¤ у ‘ранц≥њ, ¬еликобритан≥њ ≥ Ќ≥меччин≥. (є7, стор.189).

” япон≥њ науково Ц техн≥чн≥ центри одержали назву технополис≥в (в≥д грецького techne Ц майстерн≥сть + polis Ц м≥сто). ѕ≥д технопол≥сом розум≥Їтьс¤ м≥сто ≥ прил¤гаюча до нього територ≥¤, де розм≥щен≥ орган≥чно взаЇмод≥юч≥ п≥дприЇмства високотехнолог≥чних галузей промисловост≥, науково Ц досл≥дницьк≥ ≥нститути, вузи, що готують дл¤ технопол≥су науков≥ й ≥нженерн≥ кадри, ≥ житлова забудова ≥з сучасною виробничою ≥ соц≥альною ≥нфраструктурою.

ѕрограма створенн¤ технопол≥с≥в пересл≥дувала наступн≥ ц≥л≥: перерозпод≥л промисловост≥ з центра на перифер≥ю; ≥нтенсиф≥кац≥¤ наукових розробок за рахунок актив≥зац≥њ д≥¤льност≥ м≥сцевих ун≥верситет≥в; переор≥Їнтац≥¤ промисловост≥ на розвиток науком≥стких ≥ енергозбер≥гаючих технолог≥й; прискоренн¤ процесу впровадженн¤ й ≥н. ƒл¤ дос¤гненн¤ цих ц≥лей передбачалис¤ р≥зн≥ м≥ри кредитного ≥ податкового стимулюванн¤. ѕрим≥ром, п≥дприЇмствам з високою технолог≥Їю дозвол¤лос¤ списувати в перший р≥к функц≥онуванн¤ 30% вартост≥ устаткуванн¤ ≥ 15% вартост≥ будинк≥в ≥ споруд. ѕри цьому держава брала на себе третину витрат по проведенню досл≥джень розташованими тут науковими лаборатор≥¤ми ≥ м≥сцевими ф≥рмами.

ќсновним дос¤гненн¤м американських технопарк≥в ≥ ¤понських технопол≥с≥в Ї створенн¤ локал≥зованоњ наукове Ц виробничого середовища, що пост≥йно генеруЇ передов≥ технолог≥њ, висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в ≥ систематично одержуЇ п≥дтримку в≥д сучасноњ мереж≥ науково Ц досл≥дницьких, навчальних ≥ комерц≥йних орган≥зац≥й. ќднак, незважаючи на очевидн≥ дос¤гненн¤ науково Ц впроваджувальних зон, њм так ≥ не вдалос¤ дос¤гти де¤ких ефект≥в, що оч≥кувалис¤. Ќ≥ в —Ўј, н≥ в япон≥њ так ≥ не в≥дбувс¤ перерозпод≥л економ≥чного потенц≥алу крањни на користь в≥дстаючих район≥в, хоча це було ключовою метою нац≥ональних програм створенн¤ технопарк≥в ≥ технопол≥с≥в. ÷е означаЇ, що в черговий раз була доведена непередбачуван≥сть результат≥в зд≥йсненн¤ великих економ≥чних проект≥в.

3.4. —ерв≥сн≥ ¬≈«

—еред безл≥ч≥ спец≥альних економ≥чних зон з'¤вилис¤ ≥ так≥, у ¤ких розвиваЇтьс¤ ¤кий-небудь один вид д≥¤льност≥ Ц банк≥вська, аграрна в агропол≥сах, еколог≥чна в екопарках, туристична й ≥н. ѕрим≥ром, зона одного виду д≥¤льност≥ розташована в ≤зрањл≥ б≥л¤ “ель-јв≥ва. “ут йде торг≥вл¤ алмазами ≥ функц≥онуЇ алмазна б≥ржа крањни.

“ак≥ зони одержали назва серв≥сних економ≥чних зон. јле найб≥льш розповсюдженим видом серв≥сних ¬≈« Ї оффшорн≥ зони.

3.4.1. «м≥ст ≥ види оффшорних операц≥й

¬иникненн¤ оффшорних операц≥й викликано реал≥зац≥Їю зменшенн¤ податк≥в на доходи в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в законодавчому пор¤дку.

ѕ≥дприЇмець Ц резидент зобов'¤заний сплатити податки з обороту ≥ з прибутку, отриманих в≥д своЇњ д≥¤льност≥ усередин≥ крањни ≥ за рубежем.

ѕ≥дприЇмець, що бере участь у зовн≥шньоеконом≥чн≥й д≥¤льност≥, платить податки дв≥ч≥.

ѕодв≥йне оподатковуванн¤ Ц це оподаткуванн¤ прибутку ≥ноземного учасника в сп≥льному п≥дприЇмств≥ при њњ переклад≥ за кордон ≥ обкладанн¤ цього ж прибутку в крањн≥ ≥ноземного учасника.

“ому дл¤ запоб≥ганн¤ подв≥йного оподатковуванн¤ ≥ дл¤ стимулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмц¤ багато держав уклали м≥ж собою угода (конвенц≥ю, догов≥р) про виключенн¤ подв≥йного оподатковуванн¤. (є2, стор.339).

Ќаприклад, за станом на 1 с≥чн¤ 2001 р. у –еспубл≥ц≥ ћолдова д≥ють соглашени¤ (конвенц≥њ) про запоб≥ганн¤ подв≥йного оподатковуванн¤ з поруч крањн (–умун≥¤, Ѕолгар≥¤, „ех≥¤, ѕольща, Ќ≥меччина, япон≥¤ й ≥н.)

 р≥м усуненн¤ подв≥йного оподатковуванн¤ дл¤ стимулюванн¤ м≥жнародного комерц≥йного обороту використовуЇтьс¤ принцип м≥н≥м≥зац≥њ податк≥в на легальн≥й основ≥, що покладений в основу оффшорних зон.

ќффшорн≥ операц≥њ (англ. off - chore Ц знаходитьс¤ на в≥дстан≥ в≥д берега, поза територ≥Їю крањни) ¤вл¤Ї собою законодавчу основу м≥жнародних ф≥нансових ≥ торгових операц≥й, зд≥йснюваних п≥дприЇмствами, зареЇстрованими на територ≥њ, що маЇ статус податковоњ гаван≥, р≥зновидом ¤коњ Ї центр Ђофф - шорї.

ќффшорн≥ операц≥њ по своЇму зм≥ст≥ ¤вл¤ють собою ф≥нансовий ≥нструмент, що, не порушуючи чинне законодавство, використовуЇтьс¤ дл¤ плануванн¤ ≥ м≥н≥м≥зац≥њ оподатковуванн¤ ≥ дл¤ захисту комерц≥йноњ таЇмниц≥.

ќффшорн≥ операц≥њ включають:

 онсультац≥йн≥ послуги по м≥н≥м≥зац≥њ оподатковуванн¤, вибору оффшорноњ зони й ≥н.;

ѕослуги по створенню ≥ реЇстрац≥њ оффшорних п≥дприЇмств (компан≥й), по в≥дкриттю банк≥вських рахунк≥в, ≥з продажу цих п≥дприЇмств ≥ ≥н.;

ѕослуги по ефективному використанню оффшорних компан≥й у м≥жнародному комерц≥йному оборот≥;

ѕослуги по керуванню оффшорноњ компан≥Їю через дов≥рчий керуючого;

—пекул¤тивн≥ операц≥њ по керуванню кап≥талом (валютний дилинг, ≥нвестиц≥њ, волод≥нн¤ ≥ розпор¤дженн¤ закордонним майном, операц≥њ з нерухом≥стю, трансферн≥, трастов≥ операц≥њ ≥ т.п.);

 онсалтингов≥ послуги по податковому плануванню.

ѕодаткове плануванн¤ означаЇ використанн¤ р≥зноман≥тних фактор≥в (географ≥чних, правових, економ≥чних) з метою зниженн¤ податкових утрат.

ѕодаткове плануванн¤ ¤вл¤Ї собою виб≥р оптимального сполученн¤ ≥ побудови правових форм в≥дносин ≥ можливих вар≥ант≥в њхньоњ ≥нтерпретац≥њ в рамках д≥ючого податкового законодавства. ≤ншими словами, податкове плануванн¤ Ї виб≥р м≥ж р≥зними вар≥антами метод≥в зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ ≥ розм≥щенн¤ актив≥в, спр¤мований на дос¤гненн¤ можливо б≥льш низького р≥вн¤ виникаючих при цьому податкових зобов'¤зань.

ѕроцес податкового плануванн¤ включаЇ 4 стад≥њ:

–≥шенн¤ питанн¤ про найб≥льш виг≥дному з податковоњ точки зору м≥сц¤ перебуванн¤ (реЇстрац≥њ) самоњ орган≥зац≥њ, њњ кер≥вних орган≥в, основних, виробничих ≥ комерц≥йних п≥дрозд≥л≥в ≥ т.п.;

¬иб≥р правовоњ орган≥зац≥њ ≥ њњ структури з урахуванн¤м характеру ≥ мети њњ д≥¤льност≥;

ѕравильне ≥ повне використанн¤ можливостей податкового законодавства ≥ податкових п≥льг при визначенн≥ оподатковуваного доходу ≥ численн≥ податкових зобов'¤зань, а також њхнього взаЇмного ув'¤зуванн¤ з правовими формами оформленн¤ угод;

–ац≥ональне з податковоњ точки зору розм≥щенн¤ отриманих прибутк≥в ≥ ≥нших грошових нагромаджень, використанн¤ оборотних кошт≥в.

¬ основ≥ оффшорних операц≥й лежить конф≥денц≥йн≥сть оффшорного п≥дприЇмництва. ” багатьох оффшорних юрисдикц≥¤х прийн¤т≥ спец≥альн≥ закони, що передбачають крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за розголошенн¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ дл¤ ос≥б, що мають до нењ службовоњ доступ.

«ахист комерц≥йноњ таЇмниц≥ звичайно зводитьс¤ до нерозголошенн¤ ≥мен≥ фактичного власника оффшорноњ компан≥њ. “акий захист забезпечуЇтьс¤ шл¤хом випуску акц≥й на пред'¤вника або на основ≥ використанн¤ дов≥рчого керуючого (тобто ном≥нального власника) оффшорноњ компан≥њ.

ƒов≥рчий керуючий (ном≥нальний власник, ном≥нальний партнер) Ц це фактично п≥дставне обличч¤, що вводитьс¤ до складу власник≥в ф≥рми ≥ занимающее посада директора, але за умовами установчого договору ≥ статуту позбавлене практично вс≥х прав.

 онф≥денц≥йн≥сть також зв'¤зана з на¤вн≥стю банк≥вських рахунк≥в оффшорноњ компан≥њ, ≥нформац≥ю про ¤к≥ банк може видати т≥льки у випадку судового розгл¤ду (наприклад, при крим≥нальних справах по торг≥вл≥ наркотиками ≥ т.п.).

3.4.2. ѕодаткова гавань ≥ центр Ђофф Ц шорї

”с≥ крањни св≥ту можна розд≥лити на три велик≥ групи, що розр≥зн¤ютьс¤ за р≥внем оподатковуванн¤ ≥ державного контролю за комерц≥йною д≥¤льн≥стю, по розм≥ру витрат на створенн¤ доч≥рн≥х ф≥рм. ” перш≥й груп≥, у которую вход¤ть найб≥льш≥ промислово розвинут≥ крањни (—Ўј, Ќ≥меччина, япон≥¤, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤), податок на прибуток може складати 40-50% чистого прибутку. ƒ≥¤льн≥сть господарських суб'Їкт≥в строго регламентована, д≥ють спец≥альн≥ правов≥ норми, що обмежують внутр≥ф≥рмов≥ операц≥њ ≥ використанн¤ закордонних ф≥рм ≥з метою в≥дхиленн¤ в≥д податк≥в. «акони цих крањн звичайно установлюють великий м≥н≥мальний статутний кап≥тал акц≥онерних товариств: у Ќ≥меччин≥ Ц 100 тис. марок, у ‘ранц≥њ Ц 500 тис. франк≥в. ƒл¤ товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю цей кап≥тал значно менше.

 рањни, що вход¤ть у другу ≥ третю групу, розгл¤даютьс¤ ¤к зони податкових п≥льг.

ƒо другоњ групи в≥днос¤тьс¤ юрисдикц≥њ, де при досить високому р≥вн≥ прибуткового податку застосовуЇтьс¤ система спец≥альних податкових п≥льг, що стосуютьс¤:

ƒ≥¤льност≥ компан≥й визначених тип≥в, у тому числ≥ холдингових, ф≥нансових ≥ торгових;

ћехан≥зму перекладу доход≥в ≥ репатруванн¤ прибутк≥в.

ѕодатки, ст¤гнут≥ в цих крањнах при вивоз≥ ≥ репатруванн≥ див≥денд≥в, банк≥вського в≥дсотка, платеж≥в ро¤лт≥ ≥ де¤ких ≥нших вид≥в доходу, звичайно знижен≥.  рањни ц≥Їњ групи в≥др≥зн¤ютьс¤ л≥беральними валютними ≥ митними режимами. ƒоч≥рн≥ ф≥рми крањн другоњ групи звичайно зд≥йснюють Ђтранзитї кап≥тал≥в ≥ доходу в≥д них. ” число крањн з пом≥рною податковою системою вход¤ть Ќ≥дерланди, Ўвейцар≥¤ (де¤к≥ кантони), ≤рланд≥¤, Ћюксембург, јвстр≥¤, Ћ≥хтенштейн ≥ де¤к≥ ≥нш≥.

ƒо третьоњ групи в≥днос¤тьс¤ державн≥ утворенн¤ й адм≥н≥стративн≥ територ≥њ, у ¤ких гранично спрощений пор¤док реЇстрац≥њ юридичних ос≥б ≥ значно знижен≥ (чи в≥дсутн≥) податки на прибуток, - Ђподатков≥ гаван≥ї.

Ђѕодаткова гаваньї (податковий притулок, ф≥скальний оазис) ¤вл¤Ї собою невелику чи державу територ≥ю, що проводить пол≥тику залученн¤ ≥ноземних кредитних кап≥тал≥в шл¤хом наданн¤ податкових ≥ ≥нших п≥льг. Ђѕодаткова гаваньї надаЇ п≥льги ≥ноземним ≥ м≥сцевим п≥дприЇмц¤м (ф≥рмам, компан≥¤м). ≤нод≥ п≥льгове оподатковуванн¤ поширюЇтьс¤ т≥льки на окрем≥ види одержуваного доходу, наприклад, у Ћюксембурз≥ Ц це п≥льговий податковий режим дл¤ банк≥в; у Ўвейцар≥њ ≥ Ћ≥хтенштейну Ц дл¤ холдингових посередницьких ≥ торгових компан≥й; на Ѕагамськ островах Ц повне зв≥льненн¤ в≥д прибуткового податку.

«аконодавства держав, що мають Ђподатков≥ гаван≥ї, передбачають дл¤ комерц≥йних структур повне зв≥льненн¤ њх в≥д податку (≤рланд≥¤, Ћ≥бер≥¤) чи обкладанн¤ њх невеликим паушальним податком (Ћ≥хтенштейн, јнтильськ острова, ѕанама й ≥н.). ” Ўвейцар≥њ встановлений б≥льш низький розм≥р податку, що за певних умов може ≥ не ст¤гуватис¤. (є2, стор.341)

ƒо найважлив≥ших переваг розм≥щенн¤ ф≥рм у Ђподаткових гаван¤хї, що робл¤ть њх привабливими дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в, в≥днос¤тьс¤ наступн≥:

ѕодаток на прибуток у Ђподаткових гаван¤хї в≥дсутн≥й, чи не перевищуЇ 1 Ц 2%, чи зам≥нений щор≥чним збором, що у р≥зних крањнах знаходитьс¤ в межах 150 Ц 1000 долар≥в у р≥к ≥ не залежить в≥д розм≥р≥в доходу. ѕодатки на вив≥з доход≥в Ц див≥денди, банк≥вський в≥дсоток, платеж≥ ро¤лт≥ Ц в≥дсутн≥.

” Ђподаткових гаван¤хї максимально спрощена процедура реЇстрац≥њ: м≥н≥мальний розм≥р статутного кап≥талу звичайно не встановлюЇтьс¤; особистост≥ власник≥в ф≥рм не п≥дл¤гають розголошенню.

” Ђподаткових гаван¤хї в≥дсутн≥ обмеженн¤ на вив≥з валюти. ‘≥рми можуть в≥льно в≥дкривати депозити в будь-¤к≥й валют≥ в будь-¤ких закордонних банках, зд≥йснювати й одержувати платеж≥ в будь-¤к≥й валют≥ без ¤ких-небудь обмежень.

ѕроцедура керуванн¤ ф≥рмою також гранично спрощена. ≤нод≥ вона умовна Ц керуванн¤ в цьому випадку зд≥йснюЇтьс¤ секретарською ф≥рмою за дорученн¤м власника. ” де¤ких Ђподаткових гаван¤хї анон≥мн≥сть власника забезпечуЇтьс¤ також можлив≥стю випуску акц≥й на пред'¤вника.

Ѕ≥льш≥сть крањн Ђподатковоњ гаван≥ї не вважаЇ порушенн¤ податкового кодексу ≥ митного законодавства карним злочином. Ќаданн¤ ф≥рмами зв≥ту по веденню чи обл≥ку податкових декларац≥й тут не потр≥бно. ™дина форма зв≥тност≥ Ц щор≥чний ф≥нансовий зв≥т.

–≥зновидом податковоњ гаван≥ Ї центр Ђофф Ц шорї.

÷ентри Ђофф Ц шорї - це невелик≥ держави ≥ територ≥њ, розташован≥ в основному на морських узбережж¤х ≥ в м≥сц¤х розвинутого м≥жнародного туризму ≥ пров≥дну пол≥тику залученн¤ ≥ноземних кредитних (стара назва Ц позичкових) кап≥тал≥в, ≥ на в≥дм≥ну в≥д податкових гаваней, що надають податков≥ й ≥нш≥ п≥льги т≥льки дл¤ ф≥нансово Ц кредитних операц≥й з ≥ноземними резидентами в ≥ноземн≥й валют≥.

ƒо найб≥льш в≥домих центр≥в Ђофф Ц шорї в≥днос¤тьс¤ Ѕел≥з, ѕанама, Ћ≥бер≥¤,  ≥пр, ћальта, —≥нгапур, √ибралтар, Ўтат ƒелавэр у —Ўј й ≥н. ¬ести комерц≥йну д≥¤льн≥сть на територ≥њ крањни реЇстрац≥њ оффшорной компан≥њ, ¤к правило, заборонено.

÷енти Ђофф Ц шорї принципово в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д зон в≥льноњ торг≥вл≥. «они в≥льноњ торг≥вл≥ надають податков≥ та ≥нш≥ п≥льги вс≥м п≥дприЇмствам, що д≥ють усередин≥ зони, а центри Ђофф Ц шорї - т≥льки п≥дприЇмствам (оффшорним компан≥¤м), що ведуть д≥¤льн≥сть поза њхньою територ≥Їю.

÷ентри Ђофф Ц шорї мають визначену спец≥ал≥зац≥ю, в основу ¤коњ покладен≥ р≥зн≥ типи юрисдикц≥њ.

ёрисдикц≥њ бувають банк≥вськ≥, трастов≥ (дов≥рч≥), страхов≥. —еред страхових юрисдикц≥й маютьс¤ також ≥ так≥, котр≥ б≥льше п≥дход¤ть дл¤ внутр≥ф≥рмового страхуванн¤, ≥ так≥, котр≥ б≥льше п≥дход¤ть дл¤ перестрахуванн¤.

Ќа ринку одного проф≥лю може конкурувати м≥ж собою к≥лька центр≥в Ђофф Ц шорї. Ќаприклад, реЇстрац≥¤ оффшорних судовласницьких компан≥й зд≥йснюЇтьс¤ в Ћ≥бер≥њ, ѕанам≥, на островах  ≥пр, ћен ≥ ≥нших м≥сц¤х.

” центрах Ђофф Ц шорї вимоги до обов'¤зкових резерв≥в комерц≥йних банк≥в зм'¤кшен≥ в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами, а в р¤д≥ центр≥в створенн¤ резерв≥в банками взагал≥ не потр≥бно. “акож в≥дсутн¤ пр¤ма залежн≥сть вартост≥ кредитних ресурс≥в з дисконтними ставками центральних банк≥в крањн.

” центрах Ђофф Ц шорї ф≥нансово Ц кредитн≥ установи (нац≥ональн≥ й ≥ноземн≥) зд≥йснюють операц≥њ з нерезидентами й в ≥ноземн≥й дл¤ даноњ крањни валют≥. ¬нутр≥шн≥й ринок кредитних (позичкових) кап≥тал≥в ≥золюЇтьс¤ в≥д м≥жнародного (зовн≥шнього) шл¤хом в≥дд≥ленн¤ рахунк≥в резидент≥в в≥д рахунк≥в нерезидент≥в, надаючи останн≥м податков≥ п≥льги, зв≥льн¤ючи њх в≥д валютного контролю ≥ т.п.

«азначен≥ ф≥нансов≥ центри приваблив≥ дл¤ валютних операц≥й тим, що тут не ущемл¤ютьс¤ ≥нтереси посередник≥в в операц≥¤х з ≥ноземною валютою.

÷ентри Ђофф Ц шорї ≥нод≥ називають оффшорними зонами.  рањни, що створили так≥ зони, здобувають ц≥лий р¤д соц≥ально-економ≥чних вигод. ј саме: вони залучають ≥ноземний кап≥тал, одержують додаткове джерело податкових платеж≥в, збор≥в ≥ ≥нших внеск≥в, зб≥льшують зайн¤т≥сть м≥сцевого населенн¤ ≥, насамперед адвокат≥в, бухгалтер≥в, секретар≥в, сп≥вроб≥тник≥в банк≥в, засоб≥в зв'¤зку, страхових компан≥й ≥ ≥н.

Ќегативною стороною створенн¤ центр≥в Ђофф Ц шорї Ї те, що ц≥ центри можуть служити м≥сцем в≥дмиванн¤ Убрудних грошейФ ≥ проведенн¤ р≥зного роду ф≥нансових афер.

3.4.3. ќффшорна компан≥¤

 омерц≥йн≥ п≥дприЇмства, створен≥ в центрах Ђофф Ц шорї, одержали назву Ђќффшорн≥ компан≥њї.

“ерм≥н Ђоффшорна компан≥¤ї не Ї юридичним терм≥ном. ѕон¤тт¤ оффшорноњ компан≥њ ≥ њњ статус визначаЇтьс¤ спец≥альним чи законом ≥ншими аналог≥чними нормативними актами.

ќффшорна компан≥¤ - це компан≥¤, що Ї стосовно крањни реЇстрац≥њ не резидентськоњ ≥ ц≥лком зв≥льненоњ в≥д податк≥в. ќднак така компан≥¤ зобов'¤зана щор≥чно платити ф≥ксоване мито за це зв≥льненн¤.

¬ оффшорних компан≥¤х веденн¤ бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ зведено до м≥н≥муму (≤рланд≥¤, Ўвейцар≥¤). ” де¤ких центрах вимоги вести бухгалтерський обл≥к взагал≥ в≥дсутнЇ (јнтильськ ≥ Ќормандськ≥ острови, Ћ≥бер≥¤, Ћ≥хтенштейн, ѕанама). ќффшорним компан≥¤м надана повна вол¤ в розпор¤дженн≥ своњми коштами, ¤к в ≥нтересах њхн≥х учасник≥в, так ≥ у власних ≥нтересах компан≥њ. ¬они можуть зд≥йснювати будь-¤к≥ ф≥нансов≥ ≥ торгов≥ операц≥њ по усьому св≥т≥. ¬еликою перевагою д≥¤льност≥ оффшорных компан≥й Ї:

можлив≥сть висновку торгових угод на п≥льгових умовах;

зд≥йсненн¤ в найкоротший терм≥н м≥жнародних ф≥нансових операц≥й в≥дпов≥дно до валюти покупц¤ ≥ продавц¤;

списанн¤ на м≥сц≥ ус≥х витрат, зв'¤заних з висновком угод;

анон≥мн≥сть власник≥в, що по р≥зних причинах може мати велике значенн¤ у видач≥ л≥ценз≥й ≥ наданн≥ ексклюзивних прав визначен≥й ф≥рм≥, не кр≥м при цьому можливост≥ збуту товар≥в в ≥нш≥ чи крањни п≥д ≥ншою маркою в т≥й же крањн≥.

ќффшорна компан≥¤ створюЇтьс¤ з ч≥тко визначеними ц≥л¤ми. “акими ц≥л¤ми можуть бути:

зведенн¤ сплати податк≥в до м≥н≥муму;

зд≥йсненн¤ спец≥альних б≥знес Ц функц≥й профес≥йноњ ор≥Їнтац≥њ;

орган≥зац≥¤ холдингових компан≥й;

створенн¤ ≥м≥джу (нац≥онального чи м≥жнародного);

придбанн¤ ≥ утриманн¤ нерухомост≥ в≥д ≥мен≥ оффшорноњ компан≥њ;

забезпеченн¤ конф≥денц≥йност≥ створенн¤ оффшорноњ компан≥њ, тобто таЇмност≥ ≥мен≥ власника, банк≥вських рахунк≥в ≥ ≥н.;

комерц≥йна необх≥дн≥сть, зв'¤зана з обходом р≥зних орган≥зац≥й ≥ ембарго по окремих видах д≥¤льност≥ ≥ товар≥в;

зб≥льшенн¤ ефективност≥ ф≥нансових ≥ торгових операц≥й.

‘орми реЇстрац≥њ оффшорних компан≥й (див. таблицю) визначаютьс¤ на¤вн≥стю у св≥т≥ двох глобальних правових систем:

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13713 прочитано)