ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
Ќа територ≥њ «—ѕ ведетьс¤ активне буд≥вництво оф≥сних прим≥щень. –обота в сфер≥ наданн¤ послуг на територ≥њ «—ѕ Ц одне ≥з самих виг≥дних ≥ перспективних напр¤мк≥в д≥¤льност≥. ѕри в≥дкритт≥ оф≥су на територ≥њ «они ф≥рма одержуЇ можлив≥сть робити послуги без ѕƒ¬. “акож резиденти «они одержують податкову п≥льгу по сплат≥ прибуткового податку в розм≥р≥ 45% в≥д встановленоњ в ћолдов≥ ставки прот¤гом перших п'¤ти рок≥в своЇњ д≥¤льност≥. “.е. ставка прибуткового податку складе всего 12,5%, весь ≥нший прибуток можна використовувати на розвиток. р≥м того, резиденти, що ≥нвестували в розвиток «—ѕ кап≥тал, екв≥валентний не менш $250000, на п'¤ть рок≥в ц≥лком зв≥льн¤ютьс¤ в≥д сплати прибуткового податку. —аме тому усе б≥льше ф≥рм, ¤к на територ≥њ ћолдови, так ≥ за њњ межами приб≥гають до послуг резидент≥в «они. «акордонн≥ партнери част≥ше використовують можливост≥ складського збереженн¤ своњх товар≥в з наступним њх реекспортом чи оптовим продажем. ћолдавськ≥ ф≥рми, кр≥м цього, прагнуть ≥ до встановленн¤ партнерських в≥дносин з резидентами по переробц≥ р≥зних товар≥в. ”се це актив≥зуЇ д≥¤льн≥сть резидент≥в зони, спри¤Ї зростаючому попиту на складськ≥ й оф≥сн≥ прим≥щенн¤. ¬ище ми докладно розгл¤нули одну з в≥льних економ≥чних зон –еспубл≥ки ћолдова. р≥м цього, на територ≥њ –ћ утворен≥ ≥ функц≥онують наступн≥ зони: "¬иробничий парк "ќтачь-б≥знес" (є11), "¬иробничий парк "“аракл≥¤" (є12), зона в≥льного п≥дприЇмництва "“вард≥ца" (є13), "¬иробничий парк "¬алканеш" (є14). ”с≥ перерахован≥ вище «—ѕ знаход¤тьс¤ на початковому шл¤ху свого розвитку, тобто на стад≥њ становленн¤.
¬исновок ÷≥л≥, пересл≥дуван≥ ≥ншими крањнами при створенн≥ ¬≈«, переважно не в≥др≥зн¤ютьс¤ друг в≥д друга. —пец≥альн≥ економ≥чн≥ зони можуть служити: ‘актором залученн¤ економ≥ки в ћ–“ через розвиток експортно-ор≥Їнтованого чи ≥мпортозам≥щуючого виробництва; —тимулом розвитку окремих рег≥он≥в крањни; «асобом удосконалюванн¤ спец≥альних галузевих виробництв; як територ≥ю в≥льного виробництва, де апробуЇтьс¤ особливий механ≥зм переходу до ринку; —пособом непр¤мого впливу, що модерн≥зуЇ, на економ≥ку через демонстрац≥йн≥ ≥ навчальн≥ ефекти, що виход¤ть за меж≥ зональноњ територ≥њ; ћетодом утворенн¤ в нац≥ональн≥й економ≥ц≥ так званих цент≥в розвитку, чи центр≥в росту. ќднак ус≥ ц≥ ц≥л≥ в≥дразу не можуть бути дос¤гнут≥. “а й прагнути до цьому зовс≥м не обов'¤зково. ћолдов≥, ¤к ≥ ≥ншим крањнам, що знаход¤тьс¤ на стад≥њ переходу до ринкових в≥дносин, у даний час можна сконцентрувати своњ зусилл¤ на дос¤гненн≥ усього лише дек≥лькох пр≥оритетних ц≥лей. “реба виборчо проводити визначен≥ заходи, що будуть спри¤ти залученню ≥ноземного кап≥талу в крањну. ћен≥ представл¤Їтьс¤, що на нин≥шньому етап≥ участ≥ ћолдови у св≥тов≥й економ≥ц≥ головною метою створенн¤ в≥льних економ≥чних зон Ї глибоке включенн¤ республ≥ки в м≥жнародний под≥л прац≥ за допомогою залученн¤ в ц≥ зони ≥ноземного кап≥талу. ’оча б наближене дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети припускаЇ р≥шенн¤ багатьох важливих економ≥чних задач. Ќасамперед, необх≥дно розробити державну програму орган≥зац≥њ спец≥альних економ≥чних зон на територ≥њ республ≥ки ћолдова. ѕри цьому доц≥льно саму програму розвитку ¬≈« скласти з р¤ду частин. ѕост≥йною складовою повинний бути сектор регламентац≥њ умов функц≥онуванн¤ спец≥альних економ≥чних зон. «акордонн≥ ≥нвестори зац≥кавлен≥ мати ч≥тке представленн¤ про митн≥ п≥льги, тобто про зв≥льненн¤ њхн≥й в≥д ≥мпортних пошлин чи њхньому ≥стотному зниженн≥ в пор≥вн¤нн≥ з≥ звичайними. ѓх необх≥дно ознайомити з податковими п≥льгами, тобто з≥ зниженн¤м чи повним зн¤тт¤м податк≥в на додаткову варт≥сть ≥ на прибуток, а також акциз≥в. ≤нвестори повинн≥ бути ≥нформован≥ про наданн¤ р≥зного роду бюджетних субсид≥й, про спрощений правовий режим установи ≥ реЇстрац≥њ своњх п≥дприЇмств, про банк≥вське п≥льгове кредитуванн¤ ≥ повну л≥берал≥зац≥ю валютних операц≥й. « ус≥ма цими й ≥ншими умовами закордонн≥ п≥дприЇмц≥ повинн≥ не звол≥каючи ознайомитис¤ в ≥нформац≥йному центр≥ зональноњ територ≥њ. ” л≥тератур≥, присв¤ченоњ питанню створенн¤ ¬≈«, велика увага прид≥л¤Їтьс¤ наданню закордонним ≥нвесторам р≥зного роду п≥льг Ц митних, податкових, правових ≥ ≥н. ÷е законом≥рний п≥дх≥д, що в≥дбиваЇ практику формуванн¤ в≥льних економ≥чних зон в ≥нших крањнах св≥ту. ќднак цим обмежуватис¤ не можна. —права в т≥м, що, на думку багатьох закордонних експерт≥в, найб≥льший ≥нтерес дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в представл¤ють не додатков≥ прибутки в≥д наданн¤ њм ¤ких-небудь п≥льг, а скор≥ше забезпеченн¤ доступу до нац≥онального ринку. ¬идимо, ц¤ останн¤ обставина повинна знаходитис¤ в центр≥ уваги державних програм по складанню визначених проект≥в ¬≈«, тому що це прагненн¤ припускаЇ встановленн¤ економ≥чних зв'¤зк≥в п≥дприЇмств ¬≈« з в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами на територ≥њ –ћ ≥ так чи ≥накше торкаЇтьс¤ основи структури нац≥ональноњ економ≥ки ≥ механ≥зму њњ функц≥онуванн¤. јнал≥з закордонного досв≥ду створенн¤ ¬≈«, а також г≥ркий досв≥д функц≥онуванн¤ зони в≥льного п≥дприЇмництва ЂExpo-Business-Chisinauї, показуЇ, що дл¤ њхнього нормального функц≥онуванн¤ найважлив≥шою задачею Ї забезпеченн¤ страхуванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. “ому нев≥д'Їмноњ складовою державноњ програми орган≥зац≥њ зон на територ≥њ –ћ Ї необх≥дн≥сть страхуванн¤ молдавських ≥ закордонних кап≥тальних вкладень в≥д р≥зних ризик≥в, у тому числ≥ ≥ пол≥тичних. —трахуванн¤ також повинне гарантувати недоторканн≥сть кап≥талу, вкладеного в≥тчизн¤ними ≥ закордонними п≥дприЇмц¤ми в розвиток даноњ зональноњ територ≥њ. јктуальною задачею державноњ програми орган≥зац≥њ ≥ розвитку в≥льних економ≥чних зон на територ≥њ –ћ Ї розробка ефективноњ системи керуванн¤ зонами в центр≥ ≥ на м≥сц¤х. « одного боку, ц¤ система повинна враховувати потреби м≥сцевих територ≥й у залученн≥ ≥ноземних кап≥тал≥в, зац≥кавлен≥сть м≥сцевоњ влади в розвитку керованих ними територ≥й, у забезпеченн≥ њхнього усп≥шного виходу на св≥товий ринок. « ≥ншого боку, надаючи ф≥нансов≥ ресурси на користь зональних територ≥й, ур¤д зац≥кавлений не т≥льки в задоволенн≥ м≥сцевих, але ≥ загальнонац≥ональних ≥нтерес≥в. “ому ключовим питанн¤м створенн¤ ¬≈« Ї визначенн¤ балансу цих взаЇмозалежних ≥нтерес≥в. ќднак на ¤кому би р≥вн≥ Ц макроеконом≥чному чи м≥сцевому н≥ розробл¤лас¤ система керуванн¤ спец≥альними економ≥чними зонами, у вс≥х випадках вона повинна дотримувати основного принципу Ц бути ефективним ≥нструментом дл¤ ≥нвестора при р≥шенн≥ вс≥х орган≥зац≥йних питань. –озгл¤даючи в≥льн≥ економ≥чн≥ зони ¤к важливу складову частину сучасноњ ринковоњ економ≥ки, не сл≥д переб≥льшувати њхн¤ роль ≥ значим≥сть. ƒосв≥д функц≥онуванн¤ ¬≈« у багатьох крањнах св≥ту св≥дчить про обмежену можлив≥сть њхнього впливу на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки. Ќавр¤д чи й у ћолдов≥ утворенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спецзон варто п≥дн≥мати до р≥вн¤ самост≥йного напр¤мку соц≥ально-економ≥чних перетворень. ѕри Ђблоковомуї поетапному буд≥вництв≥ ринковоњ економ≥ки в≥льн≥ економ≥чн≥ зони будуть тривалий час залишатис¤ Ђр≥ччю в соб≥ї, а аж н≥¤к не Ђполюсами ростуї, що поширюють св≥й вплив на ≥нший економ≥чний прост≥р. ¬ умовах Ђширокозахватногої методу буд≥вництва ринковоњ економ≥ки в≥льн≥ економ≥чн≥ зони не можуть не залучати, кр≥м позитивного п≥дприЇмництва, численний крим≥ногенний елемент, залишаючись також досить тривалий пер≥од утворенн¤ми анклавного характеру. ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони покликан≥ виконувати свою специф≥чну роль, концентруючи експортноор≥Їнтоване ≥ ≥мпортозам≥щуюче виробництво, стимулюючи зовн≥шньоеконом≥чн≥ зв'¤зки, представл¤ючи Ђпасткиї дл¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ¬они також повинн≥ стимулювати зосередженн¤ техн≥ко-технолог≥чних ≥нновац≥й, спри¤ти освоЇнню сучасного ринкового механ≥зму господарюванн¤.
—писок л≥тератури: ≈. ‘. јвдокушин Ђћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниї, ћосква, Ќавчальний пос≥бник, »нформационно-внедренческий центр Ђћаркетингї, 1997 ј. ». Ѕалабан≥в, ». “. Ѕалабан≥в Ђ«овн≥ Ц економ≥чн≥ зв'¤зкиї, ћосква, Ђ‘≥нанси ≥ —татистикаї, 1998 ЂЅухгалтерськ≥ ≥ податков≥ консультац≥њї, є9, 2000 ишин≥в, ѕер≥одичне виданн¤ журнал ј. –. √орбан≥в Ђќффшорний б≥знес ≥ створенн¤ компан≥й за рубежемї, ћосква, ¬идавниче об'Їднанн¤ Ђјнкилї, 1995 ¬. ѕ. ћаксаковский Ђ√еограф≥чна картина св≥туї, частина 1, ярославль, ¬ерхне - ¬олзьке книжкове видавництво, 1996 ƒ.ћ. ћихайлов Ђ«овн≥шньоторговельний контрактї, ћосква, Ђ«акон ≥ правої, ¬идавниче об'Їднанн¤ Ђёнитиї, 1997 .ј. —еменов Ђћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносиниї, ћосква, 1999 Ђ—оц≥ально-економ≥чна географ≥¤ закордонного св≥туї, за редакц≥Їю ¬. ¬. ¬ольського, ћосква, рона-прес, 1998 Ђ≈коном≥чний огл¤д ЂЋогос Ц ѕрессї, є1, 1999, ишин≥в, ўотижневик Ђ≈коном≥чний огл¤д ЂЋогос Ц ѕрессї, є10, 2001, ишин≥в, ўотижневик ѕро зону в≥льного п≥дприЇмництва "¬иробничий парк "ќтачь-бизнес" «акон –еспубл≥ки ћолдова N 1565-XIII в≥д 26 лютого 1998 року (Monitorul Oficial N 36-37 в≥д 23 кв≥тн¤ 1998 року) ѕро зону в≥льного п≥дприЇмництва "¬иробничий парк "“аракли¤" «акон –еспубл≥ки ћолдова N 1529-XIII в≥д 19 лютого 1998 року (Monitorul Oficial N 36-37 в≥д 23 кв≥тн¤ 1998 року) ѕро зону в≥льного п≥дприЇмництва "“вардица" «акон –еспубл≥ки ћолдова N 626-XIII в≥д 3 листопада 1995 року (Monitorul Oficial N 73 в≥д 28 грудн¤ 1995 року)
Ќазва: ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13713 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
