ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
—оц≥ально-економ≥чн≥ вигоди в≥д створенн¤ зон (зовн≥ - торгових у —Ўј, ЂЎеннонї в ≤рланд≥њ та ≥н.) досить вагом≥. ÷≥ зони створили значне число робочих м≥сць, оживили м≥жнародний торговий обм≥н, п≥двищили зовн≥шньоторговельну результативн≥сть, науково Ц виробничий потенц≥ал ≥ ≥н. ¬ажливим аспектом д≥¤льност≥ спец≥альних економ≥чних зон у промислово розвитих крањнах Ї те, що вони працюють не т≥льки на св≥товий, але ≥ на внутр≥шн≥й ринок. ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони, що функц≥онують у крањнах, що розвиваютьс¤, мають р¤д загальних рис розвитку: ѕо-перше, найб≥льше поширенн¤ в цих крањнах одержали експортно-виробнич≥ зони. як було сказано вище, створенн¤ ≈¬« визначаЇтьс¤ р¤дом економ≥чних причин, ≥ насамперед, потребою розвитку ≥ виробництва промислових товар≥в на експорт, залученн¤ в крањну ≥ноземного кап≥талу, передовоњ науки ≥ технолог≥њ, сучасноњ техн≥чноњ ≥нформац≥њ. ѕо-друге, особливий режим господарюванн¤ у в≥льних економ≥чних зонах стаЇ б≥льш л≥беральним ≥ п≥льговим дл¤ ≥ноземних п≥дприЇмц≥в. ÷е зв'¤зано з посиленн¤м м≥жнародноњ конкуренц≥њ м≥ж спец≥альними економ≥чними зонами ≥ в≥дпов≥дно спробами довести своњ пор≥вн¤льн≥ переваги перед под≥бними ≥ншими ¬≈«. ѕо-третЇ, у процес≥ функц≥онуванн¤ в≥льних економ≥чних зон в≥дбуваЇтьс¤ торгово-промислова диверсиф≥кован≥сть њхньоњ д≥¤льност≥, комплексний розвиток. —учасна Ќ“– на перший план висуваЇ в≥льн≥ економ≥чн≥ зони, у ¤ких зосереджуютьс¤ науком≥стк≥ галуз≥ виробництва, зв'¤зан≥ з розробками новоњ ≥ високоњ технолог≥њ. ѕом≥тна роль в≥льних економ≥чних зон у соц≥ально Ц економ≥чному розвитку окремих в≥дособлених район≥в р≥зних крањн, т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ виробництва, у залученн≥ ≥ноземного чи кап≥талу пожвавленн≥ д≥¤льност≥ др≥бного ≥ середнього в≥тчизн¤ного п≥дприЇмництва, проте, не даЇ досить основ розгл¤дати њх ¤к ун≥версальний спос≥б модерн≥зац≥њ економ≥ки. —туп≥нь впливу функц≥онуванн¤ спец≥альних економ≥чних зон на ≥ншу територ≥ю крањн, що розвиваютьс¤, Ї досить обмежений. ƒл¤ промислово розвитих крањн, ¤к правило, ≥ не ставитьс¤ спец≥альною задачею поширенн¤ такого впливу. ќрган≥зац≥¤ ¬≈« граЇ строго визначену роль у пожвавленн≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ даного чи рег≥ону в акцентуванн≥ уваги на розвиток т≥Їњ чи ≥ншоњ галуз≥ економ≥ки. р≥м того, утворенн¤ в≥льних економ≥чних зон сполучено, ¤к правило, з≥ значними кап≥таловкладенн¤ми ≥ наступними ≥стотними зусилл¤ми держави по њхньому розвитку. Ѕез строго визначеноњ централ≥зованоњ п≥дтримки вони практично нежиттЇздатн≥.
5. —тановленн¤ ¬≈« у ћолдов≥ ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони широко поширен≥ у св≥т≥. ÷≥ крапки економ≥чного росту приваблив≥ дл¤ ≥ноземного кап≥талу з погл¤ду оподатковуванн¤, гарант≥й про незм≥нн≥сть нормативноњ бази, а також спрощенн¤ бюрократичних процедур ≥ над≥йноњ безпеки. ¬они робл¤ть на економ≥ку крањни ¤к пр¤мий, так ≥ непр¤мий спри¤тливий вплив. ÷е ≥м≥дж крањни, нов≥ робоч≥ м≥сц¤ з можлив≥стю навчанн¤ новим технолог≥¤м ≥ нов≥й культур≥ виробництва. ƒо цього необх≥дно додати ≥ в≥драхуванн¤ в бюджет, можлив≥сть одержанн¤ д≥лових послуг на сучасному м≥жнародному р≥вн≥, виробництво ≥мпортозам≥нюючих товар≥в, зб≥льшенн¤ експорту, висок≥ темпи розвитку конкретноњ територ≥њ, оголошеною в≥льною економ≥чною зоною. —аме це послужило основою дл¤ прийн¤тт¤ в 1995 роц≥ закону Ђѕро «ону в≥льного п≥дприЇмництва ЂExpo-Business-Chisinauї. Ѕув ще один фактор, що вплинув на це р≥шенн¤ - територ≥¤ колишньоњ ¬ƒЌ√ занепадала, на њњ утриманн¤ вид≥л¤лос¤ т≥льки 30-50% необх≥дних дл¤ цього кошт≥в. ќстанн≥ ≥нвестиц≥њ на розвиток були спр¤мован≥ ще в 1984 роц≥. “ому було вир≥шено в≥дробити нову дл¤ республ≥ки форму господарюванн¤ саме на ц≥й територ≥њ. ќрган≥зац≥¤ в≥льноњ економ≥чноњ зони класичного типу вимагаЇ на етап≥ њњ створенн¤ серйозних витрат на розвиток ≥нфраструктури. ќднак ¤кщо за ¤кимись причинами не можуть бути вид≥лен≥ так≥ кошти, то використовуютьс¤ ≥нш≥ вар≥анти орган≥зац≥њ зони з метою створенн¤ особливоњ привабливост≥ дл¤ кап≥талу. ” пер≥од становленн¤ застосовуютьс¤ в≥дм≥нн≥ в≥д Ђкласикиї види д≥¤льност≥, наприклад, роздр≥бна торг≥вл¤. ѕод≥бного роду зони д≥ють у багатьох крањнах Ћатинськоњ јмерики. ћолдова вибрала саме такий шл¤х дл¤ створенн¤ першоњ ¬≈«, у тому числ≥ через прозор≥сть молдавських границь, високого р≥вн¤ т≥ньовоњ економ≥ки ≥ т.п. ≤нша в≥дм≥нн≥сть в≥д класичноњ схеми пол¤гаЇ в т≥м, що резиденти в≥льноњ зони, обов'¤зково повинн≥ були стати резидентами –ћ. “аким чином, вони включалис¤ в ≥снуючу в крањн≥ систему контролю за дотриманн¤м д≥ючого законодавства. ј за јдм≥н≥страц≥Їю в≥льноњ «они залишавс¤, в основному, контроль за виконанн¤м специф≥чних положень законодавства. ѕри цьому держава надала ≥нвесторам гарант≥њ того, що законодавство про в≥льну економ≥чну зону не буде м≥н¤тис¤ в плин≥ 10 рок≥в. ÷е усе дало великий ≥мпульс дл¤ п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи. ” ћолдову п≥шли ≥нвестиц≥њ, «—ѕ ЂExpo-Business-Chisinauї в умовах загальноњ депрес≥њ стало крапкою економ≥чного росту. «а два роки резидентами «—ѕ стали 64 ≥ноземн≥ ф≥рми, що представл¤ють 22 крањни. «а станом на 30 вересн¤ 1998 року було ≥нвестовано майже 62 млн. лей, причому з них 1/5 безоплатно в розвиток ≥нфраструктури зони. ƒо к≥нц¤ 1998 року оч≥кувалос¤ одержанн¤ ≥нвестиц≥й на 100 млн. лей. јктивно освоювалис¤ нов≥ види д≥¤льност≥. ¬иробництво товар≥в дос¤гло вже 11% в≥д загального обс¤гу обороту у в≥льн≥й зон≥. Ќалагодивс¤ випуск комп'ютер≥в, електронних газових пальник≥в дл¤ тютюносушилок, телев≥зор≥в, касових апарат≥в ≥ ≥н. ќбс¤г надходжень у бюджет з ц≥Їњ територ≥њ з урахуванн¤м р¤ду сп≥льних п≥дприЇмств, що ран≥ше працювали в –ћ ≥ минулих по конкурс≥ у в≥льну зону, зб≥льшивс¤ в 15 раз≥в. ÷≥кава динам≥ка. “ак, ¤кщо в першому п≥вр≥чч≥ 1997 року платеж≥ в бюджет склали 2,4 млн. лей, то в другому п≥вр≥чч≥ вже 6,5 млн. лей. «а цей час було створено майже 1500 нових робочих м≥сць. ƒо них можна додати близько 400 нових робочих м≥сць, створених у п≥др¤дчик≥в. «авд¤ки ц≥леспр¤мован≥й робот≥ пор¤дку 150 м≥сцевих виробник≥в реал≥зували товари через торгову мережу в≥льноњ «они, досить усп≥шно конкуруючи з ≥мпортерами. ќрган≥зац≥¤ «—ѕ споконв≥чно розгл¤давс¤ ¤к спос≥б, модель виходу економ≥ки республ≥ки з глибокоњ економ≥чноњ ≥ соц≥альноњ кризи. ѕерша задача Ц призупинити руйн≥вний процес на територ≥њ ¬ƒЌ√ Ц була вир≥шена буквально за п≥вроку. ƒал≥, в≥дпов≥дно до затвердженоњ концепц≥њ ≥ генеральноњ схеми розвитку була закладена основа створенн¤ в «—ѕ б≥знес Ц центра. ƒруга задача Ц орган≥зац≥¤ виробництва товар≥в, у першу чергу, на територ≥њ субзон. ” першому п≥вр≥чч≥1998 року (до внесенн¤ виправлень у законодавство) в≥с≥м резидент≥в збиралис¤ в≥дкривати виробництво в субзонах, закуповували устаткуванн¤. ÷ьому спри¤ла торг≥вл¤, ≥ в першу чергу, роздр≥бна, котра займала менш 40% в≥д всього обороту у в≥льн≥й «он≥. јле саме вона послужила головним прикритт¤м початку боротьби проти в≥льноњ «они. ¬≥дпов≥дно до законодавства 1998 року, одна ф≥зична особа була вправ≥ придбати товари без ѕƒ¬ ≥ митних пошлин на суму 250 долар≥в —Ўј на м≥с¤ць. „астка товар≥в, реал≥зованих у в≥льн≥й «он≥, не перевищувала 3-4% в≥д обс¤гу легальноњ торг≥вл≥ в республ≥ц≥, при цьому магазини «они давали 35% в≥д ус≥х доход≥в у торг≥вл≥ республ≥ки. ўе одна задача, розв'¤зувана в≥льною «оною Ц це боротьба з чорним ринком. Ќаступ держави на в≥льну «ону на цьому фронт≥ викликав об'Їднанн¤ проти «—ѕ сил, що мають пр¤мий ≥нтерес на чорному ринку. ј чорний ринок у –ћ дуже значний Ц б≥льш≥сть к≥лькост≥ вс≥Їњ торг≥вл≥. ѕо¤ва торг≥вл≥ в «—ѕ зруйнувало монопол≥ю чорного ринку ≥ викликало зниженн¤ на ньому ц≥н. јле покупц≥ в≥ддавали перевагу в≥льн≥й «он≥, тому що тут не було ризику ¤к харчов≥ продукти, а при покупц≥ складноњ техн≥ки кл≥Їнт одержував гарант≥њ на наступне њњ обслуговуванн¤. «аробив економ≥чний механ≥зм боротьби з чорним ринком, але держава не скористалас¤ њм дл¤ подальшого настанн¤. ѕ≥д впливом впливових сил т≥ньовоњ економ≥ки почалос¤ формуванн¤ сусп≥льноњ думки на тему: Ђ«—ѕ завдаЇ шкоди бюджетуї. —тав пропов≥дуватис¤ гасло несправедливост≥ р≥зних умов дл¤ резидент≥в у в≥льн≥й «он≥ й ≥нших п≥дприЇмц¤х. ƒо цього була п≥дключена ≥ легальна торг≥вл¤, хоча, ¤к показуЇ статистика, «—ѕ на товарооб≥г легальноњ торг≥вл≥ не вплинула. Ѕув знайдений прив≥д ≥ можливост≥ дл¤ залученн¤ в боротьбу проти в≥льноњ «они ≥ м≥жнародних структур. ” результат≥ 8 серпн¤ 1998 року виправленн¤ в закон про бюджет позбавили роздр≥бну торг≥влю податкових ≥ митних п≥льг, незважаючи на 10Чл≥тн≥ гарант≥њ, надан≥ законом. ѕот≥м п≥шов р¤д суперечних закону ≥нструкц≥й ћ≥нф≥ну. ” розвитку в≥льноњ економ≥чноњ зони наступив пер≥од спаду: бюджет одержав на 1 млн. лей менше, б≥льша к≥льк≥сть прац≥вник≥в «—ѕ п≥шли в примусову в≥дпустку чи були зв≥льнен≥, застигли буд≥вництва, порушилис¤ укладен≥ контракти, залишилис¤ неповерненими банк≥вськ≥ кредити, збанкрутували багато резидент≥в ≥ адм≥н≥страц≥¤. ѕрот¤гом 2,5 Ц 3 наступного рок≥в у результат≥ вич≥кувальноњ ≥ нер≥шучоњ пол≥тики ур¤ду –ћ «—ѕ не розвивалас¤, але ≥ не вмерла остаточно, тому що були скасован≥ п≥льги т≥льки у в≥дношенн≥ роздр≥бноњ торг≥вл≥. ¬с≥ ≥нш≥ переваги, що надаЇ резидентам закон про «—ѕ, залишилис¤. ¬ даний час д≥¤льн≥сть ≥ ≥нвестиц≥њ де¤ких резидент≥в продовжуютьс¤. «—ѕ зберегла свою приваблив≥сть дл¤ ≥нвестор≥в ≥ може стати гарним трампл≥ном дл¤ розвитку. Ѕагато в чому це обумовлено збереженн¤м р¤ду п≥льг ≥ переваг при зд≥йсненн≥ виробничоњ д≥¤льност≥, оптовоњ торг≥вл≥ ≥ наданн≥ р≥зного виду послуг. Ќаприклад, товари зроблен≥ в «—ѕ при вивоз≥ з њњ територ≥њ зв≥льн¤ютьс¤ в≥д акциз≥в ≥ ѕƒ¬, вони також зв≥льн¤ютьс¤ в≥д митних пошлин при њхньому вивоз≥ на митну територ≥ю ћолдови. ѕри цьому прим≥тно, що зв≥льненн¤ в≥д митних пошлин застосовуЇтьс¤ при тимчасовому вивоз≥ товар≥в ≥з «они, без њхньоњ реал≥зац≥њ, а також ≥ при ввоз≥ назад у переробленому чи доробленому вид≥, ¤кщо ступ≥нь переробки не перевищуЇ 50%. “ака можлив≥сть спри¤Ї стимулюванню роботи ¤к резидент≥в, так ≥ њхн≥х партнер≥в за межами «они, але на територ≥њ ћолдови. ÷≥лком зв≥льнен≥ в≥д сплати мита ≥ товари, що вивоз¤тьс¤ через «—ѕ за меж≥ митноњ територ≥њ ћолдови, незалежно в≥д м≥сц¤ њхнього походженн¤. ÷е спри¤Ї розвитку оптовоњ торг≥вл≥. «бер≥гс¤ ≥ пор¤док зв≥льненн¤ в≥д сплати ѕƒ¬ ≥ акциз≥в на товари ≥ послуги, увезених на територ≥ю «—ѕ через меж≥ ћолдови, а також в≥дбуваютьс¤ з ћолдови ≥ призначених дл¤ к≥нцевого споживанн¤. “овари, зроблен≥ в ћолдов≥ ≥ ран≥ше ≥мпортован≥ в «—ѕ, можуть продаватис¤ на територ≥њ «они без сплати митних процедур.
Ќазва: ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13713 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
