ћ≥жнародн≥ в≥дносини > ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
остр≥вний, чи англо Ц саксонськоњ; континентальноњ, чи франко Ц н≥мецькоњ ћ≥сцев≥ правов≥ нюанси залежать саме в≥д прийн¤тоњ в дан≥й юрисдикц≥њ системи. ќсновн≥ принципи, покладен≥ в основу класиф≥кац≥њ форм веденн¤ б≥знесу ≥ визначальн≥ д≥¤льн≥сть оффшорноњ компан≥њ, в остр≥вн≥й ≥ континентальн≥й юрисдикц≥њ багато в чому аналог≥чн≥. ƒо них в≥дноситьс¤: ѕринцип юридичноњ особи, що означаЇ, що суб'Їкт правов≥дносин ≥снуЇ незалежно в≥д засновник≥в. ¬ласник оффшорноњ компан≥њ вступаЇ в правов≥дносини не безпосередньо, а через контрольоване њм юридична особа, що несе в≥дпов≥дальн≥сть т≥льки в межах своњх актив≥в; ѕринцип Ђобмеженоњ в≥дпов≥дальност≥ї, що означаЇ, що вс≥ орган≥зац≥йно Ц правов≥ форми п≥дприЇмництва п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на п≥дприЇмства з повною в≥дпов≥дальн≥стю ≥ на п≥дприЇмства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю власник≥в. ћожуть ≥снувати ≥ комб≥нован≥ форми п≥дприЇмництва: товариство на в≥р≥ (командитне товариство), товариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю; ѕринцип Ђв≥дкритост≥/закритост≥ї, що означаЇ, що Ђзакритаї компан≥¤ Ї приватною компан≥Їю, а Ђв≥дкритаї компан≥¤ Ц це публ≥чна компан≥¤ з в≥дкритим продажем акц≥й. ѕодатковий статус будь-¤коњ компан≥њ визначаЇтьс¤ критер≥Їм резидентност≥ ≥ критер≥Їм територ≥альност≥. ритер≥й резидентност≥ припускаЇ, що компан≥¤ Ї резидентом даноњ територ≥њ. –езидентськ≥ компан≥њ даноњ крањни п≥дл¤гають у н≥й оподатковуванню щодо ус≥х своњх доход≥в, що вит¤гаютьс¤ ¤к на територ≥њ ц≥Їњ крањни, так ≥ за њњ межами. ритер≥й територ≥альност≥ припускаЇ, що оподатковуванню в дан≥й крањн≥ п≥дл¤гають доходи, що вит¤гаютьс¤ т≥льки на њњ територ≥њ. Ѕ≥льш≥сть крањн застосовують р≥зн≥ сполученн¤ цих двох критер≥њв: за основу беретьс¤ критер≥й резидентност≥, що доповнюЇтьс¤ системою обкладанн¤ доход≥в Ђу джерелаї. ≤ноземна компан≥¤, що збираЇтьс¤ вести активну д≥¤льн≥сть у крањн≥, зобов'¤зана зареЇструватис¤ в податкових органах. якщо в б≥льшост≥ крањн компан≥¤ повинна зареЇструватис¤ т≥льки маючи на це бажанн¤, то в крањнах —Ќƒ вона не зможе нав≥ть в≥дкрити рахунок у банку, не вставши на обл≥к податковоњ ≥нспекц≥њ. якщо ≥ноземна компан≥¤ не збираЇтьс¤ вести активну д≥¤льн≥сть у дан≥й крањн≥, але буде одержувати в н≥й ¤к≥-небудь доходи, то вона обкладаЇтьс¤ податком Ђу джерелаї, що повинний утримуватис¤ при виплат≥ њй цього доходу. Ќаприклад, дл¤ одержанн¤ п≥льгового оподатковуванн¤ на ≥пр≥, в Ћ≥хтенштейн≥, Ўвейцар≥њ необх≥дно в≥дпов≥дати наступним умовам нерезидентност≥ стосовно держави реЇстрац≥њ: ѕост≥йне м≥сце веденн¤ б≥знесу ≥ керуванн¤ компан≥Їю перебуваЇ за межами крањни реЇстрац≥њ; ƒжерело походженн¤ доход≥в перебуваЇ за межами крањни реЇстрац≥њ, тобто на територ≥њ крањни реЇстрац≥њ компан≥¤ не веде н≥¤коњ комерц≥йноњ д≥¤льност≥; ћожлив≥ три види оффшорних компан≥й: Ќерезидентська (Non Ц Resident) омпан≥¤, зв≥льнена в≥д податк≥в (Exempt) омпан≥¤ м≥жнародного б≥знесу (International Business Company) Ќерезидентська компан≥¤ Ц це ф≥рма, власником ¤коњ Ї нерезидент. √оловний (центральний) оф≥с ц≥Їњ компан≥њ оф≥ц≥йно зареЇстрований в ≥нш≥й крањн≥. ƒл¤ такоњ компан≥њ ввод¤тьс¤ податков≥ п≥льги. ¬она зобов'¤зана щор≥чно проводити аудиторську перев≥рку, за результатами ¤коњ сплачуютьс¤ податки. омпан≥¤, зв≥льнена в≥д податк≥в Ц це нерезидентська компан≥¤, дл¤ ¤коњ введене п≥льгове оподатковуванн¤ (чи ц≥лком зв≥льнене в≥д сплати податк≥в, чи платить невелику процентну ставку податку на прибуток) ≥ ¤ка зобов'¤зана щор≥чно проводити аудиторську перев≥рку. омпан≥¤ м≥жнародного б≥знесу Ц це, власне кажучи, ≥ Ї оффшорна компан≥¤. ¬она також Ї нерезидентськоњ, ц≥лком зв≥льнена в≥д податк≥в, але зобов'¤зана щор≥чно виплачувати ф≥ксоване мито. ¬елик≥ компан≥њ з м≥жнародними активами орган≥зують свою власн≥сть шл¤хом створенн¤ оффшорного холдингу. ќсновною функц≥Їю оффшорного холдингу Ї веденн¤ керуванн¤ ≥ноземними доч≥рн≥ми п≥дприЇмствами ¤к пром≥жну ланку м≥ж ними й остаточним власником. “акий ф≥нансовий центр може м≥н≥м≥зувати вплив р≥зних податкових систем ≥ пол≥тичних ризик≥в, накопичувати прибуток доч≥рн≥х п≥дприЇмств; контролювати њхн≥й стан, ре≥нвестувати накопичен≥ засоби. “ака форма холдингу Ї оптимальною дл¤ ≥нвестуванн¤ за рубежем не пр¤мо, а через власного посередника, у статутн≥ кап≥тали компан≥й, у нерухом≥сть ≥ т.п. ќффшорн≥ компан≥њ часто займаютьс¤ торговим ре≥нвойсингом. –е≥нвойсинг Ц процес руху товар≥в в≥д постачальника до покупц¤, у ¤кому оффшорна компан≥¤ використовуЇтьс¤ лише дл¤ оформленн¤ контракт≥в ≥ рахунк≥в. √оловна (материнська) компан≥¤ укладаЇ з оффшорною компан≥Їю контракт на весь товар за Їдиною ц≥ною, а оффшорна компан≥¤ бере контракт на парт≥њ цього товару з покупц¤ми в р≥зних крањнах. √оловна компан≥¤ д≥стаЇ ф≥ксований прибуток, а на рахунку оффшорноњ компан≥њ залишаЇтьс¤ р≥зниц¤, одержувана в≥д окремих контракт≥в, що ц≥лком виводитьс¤ з-п≥д оподатковуванн¤. ќффшорн≥ компан≥њ не т≥льки займаютьс¤ торговим ре≥нвойсингом. ¬они волод≥ють судновим флотом, створюють своњ страхов≥ ф≥л≥њ дл¤ страхуванн¤ власних ризик≥в (¤кщо мають можлив≥сть уключити страхов≥ прем≥њ в соб≥варт≥сть чи продукц≥њ њњ перевезенн¤), створюють л≥зингов≥ оффшорн≥ компан≥њ (¤кщо ≥нвестован≥ ресурси оффшорноњ компан≥њ використовуютьс¤ на придбанн¤ устаткуванн¤ дл¤ головноњ компан≥њ).
3.5. ≤нш≥ види ¬≈« ѕор¤д ≥з ¬≈«, ор≥Їнтованими на один вид д≥¤льност≥, одержали поширенн¤ в≥льн≥ економ≥чн≥ зони багатогалузевого призначенн¤, чи комплексн≥ зони. ѕрактично вони мають характерн≥ риси вс≥х ≥нших зон. ” цьому в≥дношенн≥ становить великий ≥нтерес в≥льна зона Ђћанаусї у Ѕразил≥њ. ” 1967 роц≥ в бразильськоњ јмазон≥њ на площ≥ 3,6 млн. кв. км. був вид≥лений Ђпромисловий округ в≥льноњ зони Ђћанаусї. “ут поступово складаЇтьс¤ ун≥кальний господарський комплекс, що ¤вл¤Ї вражаючий приклад могутнього економ≥чного п≥дйому територ≥њ практично з нульового стартового р≥вн¤ розвитку. ќсоблив≥сть в≥льноњ зони Ђћанаусї пол¤гаЇ в тому, що вона направл¤Ї на експорт т≥льки 3-5% виробничоњ продукц≥њ, а ≥нша споживаЇтьс¤ в сам≥й Ѕразил≥њ. ” цю зону вкладено б≥льш 13 млрд. долар≥в ≥нвестиц≥й. ” 30 галуз¤х виробництва, що розвиваютьс¤ тут, орган≥зовано 600 промислових п≥дприЇмств ≥з загальною чисельн≥стю працюючих близько 80 тис¤ч чолов≥к. Ќаприк≥нц≥ 70-80 р. у итањ одержали розвиток спец≥альн≥ в≥дкрит≥ райони. ўе в 1978 р. на вищому парт≥йному р≥вн≥ там було прийн¤те р≥шенн¤ про створенн¤ ¬≈« у 14 прибережних м≥стах ≥з загальною чисельн≥стю населенн¤ б≥льш 20 млн. чолов≥к. ‘актично ц≥ територ≥њ м≥ст¤ть у соб≥ весь приморський по¤с крањни ≥ значно поширюютьс¤ всередину крањни. ¬они формуютьс¤ шл¤хом п≥льгового в пор≥вн¤нн≥ з загальним режимом господарськоњ д≥¤льност≥. ” в≥дкритих районах розм≥щаютьс¤ експортоор≥Їнтоване виробництво, технопарки, торгов≥ п≥дприЇмства. ¬ласне кажучи вони Ї р≥зновидом зон комплексного типу. ¬иробництво итаю затратило велик≥ засоби на облаштован≥сть цих район≥в. ” ц≥лому з урахуванн¤м недержавних засоб≥в у кожен гектар зони вкладалос¤ 15-17 млн. долар≥в. ѕо оф≥ц≥йним даним, через економ≥чно зони итаю проходить 2/3 його зовн≥шнього обороту. ” 90-≥ роки актив≥зуютьс¤ процеси по формуванню м≥жнародних в≥льних економ≥чних зон. “ак, маЇтьс¤ проект створенн¤ спец≥альноњ економ≥чноњ зони Ђ“уманганї (“уманцз¤н). ÷¤ в≥льна економ≥чна зона повинна бути створена на стику границь –ос≥њ, итаю ≥ Ќƒ–. ѕроект розрахований на 20 рок≥в, його варт≥сть на першому етап≥ оц≥нюЇтьс¤ в 90-110 млрд. долар≥в. ¬≈« Ђ“уманганї припускаЇ участь япон≥њ, ѕ≥вденноњ орењ, ћонгол≥њ, итаю, Ќƒ– ≥ –ос≥њ. ” в≥льн≥й економ≥чн≥й зон≥ буде побудований великий порт, численн≥ промислов≥ п≥дприЇмства з використанн¤м китайською ≥ корейською робочою силою. –ос≥¤ повинна буде поставл¤ти на ц≥ п≥дприЇмства сировина дл¤ переробки. ѕ≥дприЇмц≥, що орган≥зували виробництво у в≥льн≥й економ≥чн≥й зон≥, будуть користатис¤ поруч п≥льг. ѕередбачаЇтьс¤, що зони будуть мати гнучк≥ границ≥, до участ≥ в сп≥льному освоЇнн≥ можуть п≥дключатис¤ також ≥ сум≥жн≥ райони. ¬≥дпрацьовуванн¤ д≥лових контакт≥в не на м≥ждержавному, а на рег≥ональному р≥вн≥ привела до по¤ви так званих еврорег≥он≥в, ¤к форми орган≥зац≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ взаЇмод≥њ. ≈врорег≥он ¤вл¤Ї собою добров≥льне об'Їднанн¤ прикордонних областей р≥зних держав, насамперед у господарськ≥й сфер≥, з метою ≥нтенсиф≥кац≥њ зв'¤зк≥в один з одним. ¬ищ≥ органи влади кожноњ крањни, що зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у рамках еврорег≥она, делегують даноњ област≥ повноваженн¤, що спри¤ють ≥нтенсиф≥кац≥њ прикордонних господарських ≥ ≥нших зв'¤зк≥в. јктивну роль у створенн≥ еврорег≥ону грають ѕольща, —ловаччина, „ех≥¤, ”горщина, а також ”крањна ≥ ЅЇларусь.
4. ќгл¤д ≥снуючих моделей ¬≈« у св≥т≥ 4.1. «агальн≥ зведенн¤ про ≥снуюч≥ модел¤х ¬≈« у св≥т≥ „исло ¬≈« в економ≥чно розвинутих крањнах «аходу, очевидно, уже перевищуЇ 250. ѕриблизно 90 з них знаход¤тьс¤ в «ах≥дн≥й ™вроп≥. «деб≥льшого це в≥льн≥ торгов≥ (безмитн≥) зони в морських портах дл¤ зд≥йсненн¤ вантажно-розвантажувальних операц≥й ≥з транзитними вантажами. ѕрикладом такого роду можуть служити ш≥сть Ђв≥льних порт≥вї ‘–Ќ Ц √амбург, ≥ль, ≈мден, уксхафен, Ѕремерхафен ≥ Ѕремен. Ђ¬≥льна гаваньї у √амбурз≥ спец≥ал≥зуЇтьс¤ також на суднобудуванн≥, судноремонт≥, нафтопереробц≥; у н≥й зайн¤то 60 тис¤ч чолов≥к. ƒл¤ ¬еликобритан≥њ б≥льш характерн≥ п≥дприЇмницьк≥ зони, дл¤ Ўвейцар≥њ Ц страхов≥ ≥ банк≥вськ≥. ” де¤ких крањнах рег≥ону виникли також науково Ц впроваджувальн≥ зони ≥ експортно-промислов≥ (≥рландський винах≥д, зв'¤заний з аеропортом Ўеннон).
Ќазва: ¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони та зони пр≥оритетного розвитку (проблеми, перспективи)
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-03 (13713 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
