ѕол≥толог≥¤ > ¬плив нац≥онал≥зму на зовн≥шню пол≥тику крањн св≥ту в ’’ стол≥тт≥
ќднак, 1995 року був погоджений новий “рансатлантичний пор¤док денний (New Transatlantic Agenda), нац≥лений на б≥льш ефективну трансатлантичну сп≥впрацю та сп≥льне св≥тове л≥дерство ™— ≥ —Ўј у р≥зних сферах, починаючи в≥д л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥ до безпеки та гуман≥тарних операц≥й. ¬≥н базувавс¤ на “рансатлантичн≥й декларац≥њ, прийн¤т≥й у 1990 роц≥. лючовим пон¤тт¤м у сп≥впрац≥ м≥ж ™— ≥ —Ўј з цього моменту оф≥ц≥йно визнаЇтьс¤ саме спри¤нн¤ в≥льн≥й св≥тов≥й торг≥вл≥ та л≥берал≥зац≥њ св≥товоњ економ≥ки. ўодо безпеки, то —Ўј погодилис¤ широко сп≥впрацювати з ™— у так званих УмС¤ких питанн¤хФ, повС¤заних з тероризмом, орган≥зованою злочинн≥стю, контрабандою ≥ розповсюдженн¤м наркотик≥в. “аким чином, —Ўј не готов≥ були визнати ™вропейський —оюз важливою в≥йськовою силою сучасност≥ або найближчого майбутнього. “еритор≥¤ ™вропейського —оюзу значно поступаЇтьс¤ своњми розм≥рами територ≥њ —получених Ўтат≥в. Ќаселенн¤ ™— у 1998 роц≥ становило 375,3 м≥льйона ос≥б, населенн¤ —Ўј - 271,5 м≥льйона. √устота населенн¤ ™— та —Ўј в≥дпов≥дно 300,5 та 72,7 ос≥б на квадратну милю. ≤ндекс к≥лькост≥ природних ресурс≥в на душу населенн¤ в≥дпов≥дно дор≥внюЇ 67 та 265. ѕри цьому ¬¬ѕ њх майже р≥вний: ™— - 8345,9 та —Ўј -8230,9 м≥ль¤рда долар≥в у ≤998 роц≥, що становить в≥дпов≥дно 22238 та 30316 долар≥в на душу населенн¤. “аким чином, в≥дносно б≥дний на ресурси, однак б≥льш густонаселений ™вропейський —оюз, ¤кий до того ж не може вповн≥ користуватис¤ перевагами пол≥тичноњ Їдност≥, дос¤гнув однакового ≥з —Ўј обс¤гу ¬¬ѕ. ÷е може бути ще одним св≥дченн¤м того, що особливе становище —получених Ўтат≥в у св≥т≥ ¤к Їдиноњ наддержави визначаЇтьс¤ в першу чергу в≥йськовою та пол≥тичною могутн≥стю. ™— та —Ўј Ї дв≥ найб≥льш≥ економ≥ки у св≥т≥, ¤к≥ разом складають приблизно половину вс≥Їњ св≥товоњ економ≥ки з щоденним трансатлантичним торговим та ≥нвестиц≥йним потоком в 1 м≥ль¤рд долар≥в. ™вропейський —оюз та —получен≥ Ўтати јмерики, за даними ™вропейськоњ ом≥с≥њ, Ї найб≥льшими торговими та ≥нвестиц≥йними партнерами один одного. ” 1998 роц≥ двосторонн¤ торг≥вл¤ м≥ж ними була зд≥йснена на суму 474,7 м≥ль¤рда долар≥в. ќбСЇднана частка ™— та —Ўј у св≥тов≥й торг≥вл≥ становить близько 40%. ≤нвестиц≥њ ™— в американську економ≥ку у 1998 роц≥ становили 481,7 м≥ль¤рда долар≥в, або 59% ус≥х ≥ноземних пр¤мих ≥нвестиц≥й у —получених Ўтатах. ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ —Ўј у ™— у тому ж роц≥ склали 433,7 м≥ль¤рда долар≥в. ѕопри величезн≥ суми товарооб≥гу м≥ж ™— та —Ўј, обидв≥ сторони застосовують значн≥ протекц≥он≥стськ≥ заходи щодо своњх ф≥рм, њхн≥ ринки добре захищен≥ один в≥д одного, а суперечки щодо торгових санкц≥й стосовно трет≥х крањн (санкц≥њ щодо ≤рану та Ћ≥в≥њ, а також уби 1996 року) та м≥ж окремими компан≥¤ми (Убананов≥ в≥йниФ та непорозум≥нн¤ щодо генетично-модиф≥кованих орган≥зм≥в) часто не поступаютьс¤ за масштабн≥стю дос¤гнутим результатам сп≥впрац≥. ≤снують де¤к≥ тенденц≥њ, ¤к≥ серйозно непоко¤ть партнер≥в-суперник≥в по обох берегах јтлантики. “ак, Ївропейц≥ набагато б≥льше, н≥ж американц≥, вдаютьс¤ до державного контролю над п≥дприЇмствами, запроваджують широк≥ соц≥альн≥ програми ≥ зазвичай плат¤ть своњм прац≥вникам найб≥льшу у св≥т≥ зарплатню. «≥ своЇю концепц≥Їю соц≥ального ринку, ¤ка все б≥льше потрапл¤Ї п≥д вогонь критики через невиправдано велик≥ соц≥альн≥ витрати, ™вропейський —оюз поступово стаЇ менш конкурентним на св≥товому ринку. ¬≥н фактично пропагуЇ конкуренц≥ю, не п≥дтримуючи њњ на власн≥й територ≥њ. ” свою чергу, —получен≥ Ўтати јмерики, також потерпаючи в≥д найр≥зноман≥тн≥ших проблем, впевнено показують кращ≥ результати, н≥ж обСЇднана ™вропа. ¬они переживають восьмий р≥к свого зростанн¤, маючи прир≥ст ¬¬ѕ (95/96 рр.) 3,9%, в той час ¤к ™— мав прир≥ст 2,8%. –≥вень безроб≥тт¤ в —Ўј вдвоЇ менший, н≥ж у ™вроп≥ (4,5% та 10%; 1998 р.). ѕри цьому —получен≥ Ўтати створюють 3 м≥льйони нових робочих м≥сць щор≥чно - «ах≥дна ™вропа не змогла орган≥зувати ст≥льки нових робочих м≥сць за останн≥ 10 рок≥в. —Ўј також залишаютьс¤ наймолодшим сусп≥льством розвиненого кап≥тал≥стичного св≥ту, що на найближче майбутнЇ позбавл¤Ї њх жорстких демограф≥чних проблем, перед ¤кими ™— стоњть сьогодн≥. Ќебезпеки, перед ¤кими постають —получен≥ Ўтати, криютьс¤ саме в њхньому зовн≥ бездоганному процв≥танн≥ ≥ добробут≥. јмерика - одна з небагатьох крањн св≥ту, ¤к≥ можуть дозволити соб≥ безтурботно жити в борг, не т≥льки тому, що зможуть цей борг в≥дшкодувати, а ще й тому, що н≥хто не зможе його за на¤вних обставин належним чином ст¤гнути. Ќа сьогодн≥ —получен≥ Ўтати споживають на 2% ¬¬ѕ б≥льше, н≥ж виробл¤ють, а 1999 року њх торговий деф≥цит перевищив 400 м≥ль¤рд≥в долар≥в. «начною м≥рою таке становище обумовлено пануванн¤м долара ¤к св≥товоњ валюти, коли —Ўј взам≥н реальних товар≥в з усп≥хом розплачуютьс¤ зеленими пап≥рц¤ми. ќчевидно, що под≥бний стан справ Ї надзвичайно виг≥дним дл¤ американц≥в, хоча у довгостроков≥й перспектив≥ в≥н може стати пасткою. “ак, уже сьогодн≥ кап≥тал≥зац≥¤ американського ринку склала близько 150% (у 1990 роц≥ вона становила 70%). ÷е означаЇ, що ном≥нальне паперове багатство у п≥втора раза б≥льше реального. ÷≥ показники перевищують показники 1929 року перед початком Увеликоњ депрес≥њФ. ўе одним фактором, ¤кий викликаЇ трансатлантичне напруженн¤, Ї запровадженн¤ Їдиноњ Ївропейськоњ валюти Ївро. ’оча оф≥ц≥йна американська позиц≥¤ щодо нењ Ї досить прихильною, такий крок може серйозно п≥д≥рвати становище долара ¤к св≥товоњ валюти ≥ зумовити подальшу неможлив≥сть дл¤ —получених Ўтат≥в жити в кредит, споживаючи реальн≥ товари з усього св≥ту ≥ розраховуючись за них лише паперовими грошима. «агальний зовн≥шн≥й борг —Ўј зараз становить приблизно 2 трильйони долар≥в. ÷ей фактор, п≥дсилений досить швидким зсувом в≥д долара до Ївро ¤к альтернативноњ св≥товоњ валюти, а також у поЇднанн≥ з ≥ншими ф≥нансово-економ≥чними чинниками, повинен призвести до р≥зкого пад≥нн¤ курсу долара, в тому числ≥ ≥ щодо Ївро. ÷е, своЇю чергою, знизить приваблив≥сть Ївропейських товар≥в ≥ п≥двищить конкурентоздатн≥сть американських. ¬ будь-¤кому випадку р≥зк≥ зм≥ни курс≥в цих двох потужних валют, а також ≥нш≥ порушенн¤ трансатлантичноњ р≥вноваги у ф≥нансово-економ≥чн≥й сфер≥ можуть негативно позначитись на стан≥ св≥товоњ економ≥ки ≥ окремих економ≥к р≥зних крањн. ’оча глобал≥зац≥¤, ¤к вже зазначалос¤, маЇ суто зах≥дн≥ витоки, ≥ найменше у розбалансуванн≥ сучасноњ св≥товоњ системи зац≥кавлен≥ њњ тепер≥шн≥ кер≥вники - крањни «аходу, негативн≥ насл≥дки в≥дчуватимуть ус≥ залежн≥ в≥д «аходу в т≥й або ≥нш≥й м≥р≥ крањни - а це б≥льша частина св≥тового сп≥втовариства. ¬ сучасних умовах «ах≥д отримуЇ значну частину своњх прибутк≥в за рахунок трет≥х крањн - ¤кщо не њх пр¤моњ експлуатац≥њ, то дискрим≥нац≥њ та приведенн¤ њх у в≥дпов≥дн≥сть до зах≥дних стандарт≥в. ўо ж до глобал≥зац≥њ, то вона, скор≥ше за все, може стати небезпечною дл¤ «аходу лише в тому випадку, ¤кщо в≥н не буде спроможний утримуватись на вершин≥ цього процесу або не зможе захистити себе в≥д конкуренц≥њ б≥льш молодих ≥ витривал≥ших та амб≥ц≥йн≥ших сусп≥льств. ÷е не виключаЇ ≥снуванн¤ ≥нших загрозливих процес≥в, ¤к≥ «ах≥д вже сьогодн≥ не здатний усп≥шно контролювати ≥ ¤к≥ обСЇктивно знищують його цив≥л≥зац≥ю. …детьс¤ насамперед про кризу стар≥нн¤ зах≥дних сусп≥льств, еколог≥чну кризу, а також духовну кризу сусп≥льства споживанн¤. ѕроте перед обличч¤м таких небезпек «ах≥д не т≥льки не може дос¤гти своЇњ колишньоњ згуртованост≥ час≥в Ухолодноњ в≥йниФ, а навпаки, його члени пост≥йно перебувають у стан≥ суперництва м≥ж собою. ќдним з останн≥х важливих крок≥в у цьому сенс≥ стало п≥дписанн¤ ”годи про в≥льну торг≥влю м≥ж ™— та ћексикою. «а ”мовами ”годи, ¤ка вступила в силу 1 липн¤ 2000 року, торг≥вл¤ ™вропи з ћексикою буде л≥берал≥зована на 95%, тобто будуть зн¤т≥ майже вс≥ обмеженн¤ на шл¤ху в≥льного товарооб≥гу. р≥м розширенн¤ своЇњ торг≥вл≥, ¤ка ≥ так ведетьс¤ дуже активно з крањнами ÷ентральноњ та Ћатинськоњ јмерики, ™— пересл≥дував мету оминути барСЇри на шл¤ху до виходу на американськ≥ та канадськ≥ ринки, чого його ф≥рми довго й безрезультатно прагнули. “акий опосередкований доступ не може йти в пор≥вн¤нн¤ з пр¤мою в≥льною торг≥влею, але даЇ можлив≥сть Ївропейському б≥знесу реекспортувати своњ товари через ћексику дал≥ в ѕ≥вн≥чну јмерику. Ћог≥чний висновок в ц≥й ситуац≥њ такий: торгов≥ в≥йни ≥ суперечки м≥ж титанами навр¤д чи матимуть тенденц≥ю до затиханн¤, а навпаки, скор≥ше за все можуть посилитись у найближчому майбутньому. ≤стор≥¤ пол≥тичного «аходу даЇ ус≥ п≥дстави говорити про двозначний характер в≥дносин м≥ж «ах≥дною ™вропою ≥ —Ўј, коли, з одного боку, за¤вл¤Їтьс¤ партнерство ≥ розпод≥л т¤гар¤ св≥тового л≥дерства, з другого - вс≥м в≥доме зверхнЇ ставленн¤ јмерики до ≥нших крањн та мес≥анське розум≥нн¤ своЇњ рол≥ у св≥т≥, њњ цин≥чна зовн≥шн¤ пол≥тика, подв≥йн≥ стандарти поводженн¤ на м≥жнародн≥й арен≥. «≥ свого боку, ™вропа н≥коли не була справжн≥м союзником —Ўј , тим самим п≥дтверджуючи думку, що —Ўј не маЇ союзник≥в, а т≥льки кл≥Їнт≥в - користувач≥в американського ¤дерного щита. ™вропа часто досить споживацьки ставилас¤ до союзу з јмерикою. ѕри цьому дол¤ пол≥тичного «аходу вигл¤даЇ досить безальтернативно, але не песим≥стично, ¤кщо не дотримуватись зат¤тоњ трансатлантичноњ точки зору. як показали останн≥ 10 рок≥в (а особливо ситуац≥¤ щодо в≥йни в ≤рац≥), в≥н не спроможний п≥дтримувати колишн≥й р≥вень згуртованост≥ ≥ кооперац≥њ його член≥в. “рансформац≥¤ «аходу в б≥к б≥льш в≥дкритоњ сп≥льноти, нац≥леноњ на широк≥ зовн≥шн≥ звС¤зки ≥ сп≥вроб≥тництво, Ї неминучою. “ака трансформац≥¤ зумовлена ¤к процесами зм≥н у структур≥ ≥ сутност≥ глобального сп≥втовариства, так ≥ зм≥нами в межах самого «аходу: так, б≥льший ступ≥нь Ївропейськоњ сдност≥ в результат≥ призведе до глибшого розколу всередин≥ трансатлантичного союзу, а зм≥ни у геопол≥тиц≥ стратег≥чних ≥нтерес≥в —получених Ўтат≥в позначатьс¤ на ¤кост≥ впливу на ™— ≥ стосунках з ним загалом. Ѕезпека «ах≥дноњ ™вропи все б≥льше переходитиме до в≥дома Ївропейц≥в. ћожна припустити, що поступово всередин≥ Ќј“ќ зах≥дноЇвропейський воЇнний компонент буде рухатись в б≥к б≥льш в≥дд≥леноњ в≥йськовоњ одиниц≥. Ќа в≥дносинах —Ўј - ™— негативно позначатьс¤ й економ≥чн≥ барСЇри та протекц≥он≥зм з обох бок≥в.
Ќазва: ¬плив нац≥онал≥зму на зовн≥шню пол≥тику крањн св≥ту в ’’ стол≥тт≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (5357 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
