—оц≥олог≥¤ > —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥

—оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥

–озвиток соц≥альних процес≥в в ”крањн≥ у 1994 Ч 1996 роках маЇ суперечливий характер. «начним не лишень економ≥чним, а й соц≥альним результатом стали про¤ви ф≥нансово - грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ й насамперед значне зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ¬же 1994 року вдалос¤ зменшити темпи зростанн¤ споживчих ц≥н до 501,1 в≥дсотка пор≥вн¤но з 10255,0 в≥дсотка 1993 року, або у 20 раз≥в. 1995 року ≥ндекс споживчих товар≥в знизивс¤ до 281,7 в≥дсотка, причому вперше за 1991 Ч 1995 роки в ос≥нньо-зимовий пер≥од (у жовтн≥-груднi) в≥дбулос¤ нав≥ть зменшенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ.

«а 9 м≥с¤ц≥в 1996 року темпи ≥нфл¤ц≥њ у кожному з м≥с¤ц≥в (за вин¤тком серпн¤) були найменшими дл¤ в≥дпов≥дних пер≥од≥в з 1992 Ч 1995 роки. ƒе¤ке зб≥льшенн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ у серпн≥ 199 року по¤снюютьс¤ виключно адм≥н≥стративним п≥двищенн¤м вартост≥ житлово-комунальних послуг.

” травн≥ Ч липн≥ щом≥с¤чне зростанн¤ споживчих ц≥н становило менше одного в≥дсотка й було найменшим за весь пер≥од розрахунку загального ≥ндексу ≥нфл¤ц≥њ споживчого ринку з серпн¤ 199 року.

ƒуже важливе значенн¤ дл¤ позитивних зрушень у соц≥ально - психолог≥чному станi широких верств населенн¤ мало те, що у травн≥ Ч серпн≥ 1996 року, тобто впродовж 4 м≥с¤ц≥в посп≥ль, в≥дбувалос¤ щом≥с¤чне зниженн¤ зростанн¤ ц≥н на найб≥льш соц≥ально важливу групу споживчих товар≥в Ч продовольство. «а 9 м≥с¤ц≥в 1996 року ц≥ни на продовольч≥ товари зросли на 12,2 в≥дсотка пор≥вн¤но з груднем попереднього року, натом≥сть за в≥дпов≥дний пер≥од 1994 року Ч на 51,4 в≥дсотка, а 1995 року на 94,7 в≥дсотка.

¬одночас динам≥ка ≥нших соц≥альних ≥ндикатор≥в у 1994 Ч 1996 роках була значно г≥ршою. «окрема, це стосуЇтьс¤ такого важливого соц≥ального показника, ¤к середньом≥с¤чна зароб≥тна плата. –еальна зароб≥тна плата (на к≥нець року) 1994 року становила 85,3 в≥дсотка в≥д њњ р≥вн¤ 1993 року. ÷е зниженн¤ реальноњ зароб≥тноњ плати ви¤вилос¤ найменшим пор≥вн¤но з двома попередн≥ми роками, коли так≥ показники становили в≥дпов≥дно 61,4 в≥дсотка 1992 року та 48,4 в≥дсотка 1993 року. 1995 року, починаючи з лютого, впродовж усього року (за вин¤тком вересн¤) в≥дбувалос¤ щом≥с¤чне зростанн¤ не лише ном≥нальноњ, а й реальноњ зароб≥тноњ плати. ¬насл≥док цього вперше за роки кризи середньом≥с¤чна заро6iтна плата за р≥к не лише не зменшилас¤, а в≥дчутно зросла й становила у грудн≥ 1995 року 128,1 в≥дсотка в≥д Вњњ р≥вн¤ у в≥дпов≥дний пер≥од попереднього року.

ѕроте цю позитивну тенденц≥ю не вдалос¤ закр≥пити й зробити необоротною. «а 8 м≥с¤ц≥в 1996 року так i не вдалос¤ вийти на р≥вень к≥нц¤ 1995 року. ” серпн≥ 1996 року реальна зароб≥тна плата пор≥вн¤но з груднем минулого року зменшилас¤ на 19,4 в≥дсотка, натом≥сть за в≥дпов≥дний пер≥од 1995 року вона зросла на 15,0 в≥дсотка.

ўе значн≥шим ви¤вилос¤ зниженн¤ реального розм≥ру такого важливого р≥зновиду доход≥в, ¤к середн¤ пенс≥¤. ” липн≥ 1996 року середн¤ пенс≥¤ становила 31,3 в≥дсотка в≥д реальноњ зароб≥тноњ плати. ÷е сп≥вв≥дношенн¤ зменшилос¤ на 3,8 в≥дсоткового пункту пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом попереднього року.

„и не найб≥льшою соц≥альною загрозою нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни 1996 року стали дедал≥ б≥льш≥ затримки виплати зароб≥тноњ плати, пенс≥й, стипенд≥й та ≥нших соц≥альних виплат. ¬ ≈коном≥чн≥й допов≥д≥ ѕрезидента ”крањни за 1994 р≥к в≥дзначалос¤, що звол≥кати з розвТ¤занн¤м цього питанн¤ не можна, адже це одне з найбрутальн≥ших порушень прав людини. Ќеобх≥дно крок за кроком утверджувати в держав≥ цивiлiзованi правов≥ в≥дносини м≥ж працюючими та роботодавц¤ми.

ѕроте за 1995 Ч 1996 роки ситуац≥¤ ≥з затримками виплати зароб≥тноњ плати не т≥льки не була розвТ¤зана, а й значно загострилас¤, що дедал≥ б≥л≥ше загрожуЇ соц≥ально - пол≥тичн≥й стаб≥льност≥ у держав≥. якщо на 1 с≥чн¤ 1995 року загальна сума заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥ становила 3599,8 м≥ль¤рда карбованц≥в, то за р≥к вона зросла до 57541,0 м≥ль¤рда карбованц≥в, або у 16 раз≥в. Ќав≥ть з урахуванн¤м зростанн¤ споживчих ц≥н обс¤ги реальноњ заборгованост≥ за 1995 р≥к зросли у 5,67 раза.

” першому п≥вр≥чч≥ 1996 року затримки виплати зароб≥тноњ плати прогресуюче зб≥льшувалис¤. Ќа 1 вересн¤ 1996 року загальна сума заборгованост≥ дос¤гла 300099,2 м≥ль¤рда карбованц≥в, або зб≥льшилас¤ пор≥вн¤но з початком року ще у 5,2 раза. “аким чином, 21 м≥с¤ць з к≥нц¤ 1994 року затримки виплати зароб≥тноњ плањ зб≥льшилис¤ у 83,4 раза (з урахуванн¤м ≥ндексу споживчих ц≥н у 22,4 раза). Ћишень у другому п≥вр≥чч≥ 1996 року вдалос¤ зменшив до 6 Ч 8 в≥дсотк≥в щом≥с¤чн≥ темпи зростанн¤ заборгованост≥ ≥ зароб≥тн≥й плат≥.

Ѕезпосередн≥м насл≥дком негативних тенденц≥й соц≥ального розвитку стало зростанн¤ страйкового руху. ” 1990 Ч 1993 роках масштаби та к≥льк≥сть страйк≥в в ”крањн≥ щор≥чно зростали дос¤гли свого максимуму 1993 року, коли страйки в≥дбулис¤ загалом на 485 п≥дприЇмствах за участю 260 тис¤ч прац≥вник≥в. «агалом через страйки було втрачено 2676 тис¤ч робочих дн≥в.

“аким чином, сп≥вв≥дношенн¤ втрачених робочих дн≥в до к≥л≥ кост≥ прац≥вник≥в, що вз¤ли участь у страйках, становило приблизно 10:1, що, ¤к в≥дзначають експерти ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ ѕрац≥, дуже багато за м≥жнародними стандартами.

ѕ≥сл¤ 1993 року страйковий рух в ”крањн≥ п≥шов на спад. 199 року страйкували головним чином прац≥вники осв≥ти (93,5 тис¤ч≥ з 126,3 тис¤ч≥ страйкар≥в). —п≥вв≥дношенн¤ втрачених робочих дн≥ до к≥лькост≥ прац≥вник≥в, ¤к≥ вз¤ли участь у страйках, скоротилос¤ до 3:1.

1995 року загальна к≥льк≥сть прац≥вник≥в, ¤к≥ брали участь страйках, скоротилас¤ б≥льш н≥ж удв≥ч≥ й становила 57,6 тис¤ч≥ чолов≥к. —трайки мали суто економ≥чний характер ≥ були недовгочасними (2Ч4 дн≥). ѕереважна частина страйкар≥в 1995 рок припадала на вуг≥льну промислов≥сть (48,2 тис¤ч≥ чолов≥к).

1996 року ситуац≥¤ у страйковому рус≥ ”крањни кардинально зм≥нилас¤. Ћише за с≥чень Ч липень у страйках вз¤ли участь 134,6 тис¤ч чолов≥к, тобто у 2,3 раза б≥льше, н≥ж за весь попередн≥й пер≥од ¬трати робочого часу через страйки дос¤гли майже 1800 людино дн≥в. —п≥вв≥дношенн¤ њх до к≥лькост≥ прац≥вник≥в, що вз¤ли участ≥ у страйках, становило 13:1. ќтже, р≥вень цього важливого ≥ндика тора соц≥альноњ небезпеки ви¤вивс¤ нав≥ть вищим, н≥ж 1993 року.

√оловну частину страйкар≥в 1996 року становили прац≥вники вуг≥льноњ промисловост≥ Ч 104,8 тис¤ч≥ чолов≥к. ƒва страйки шахтар≥в (лютневий та липневий) спричинили значн≥ не лишень економ≥чн≥, а й пол≥тичн≥ насл≥дки дл¤ вс≥Їњ крањни.

Ћютневий (1996 р.) страйк шахтар≥в призв≥в до реальноњ загрози економ≥чн≥й безпец≥ держави. Ќа меж≥ зупинки опинилис¤ коксох≥м≥чн≥ та металург≥йн≥ заводи, в тому числ≥ цехи з неперервним циклом виробництва, в≥дновити роботу ¤ких могло б пот≥м коштувати дорожче, н≥ж збудувати ноз≥. «упинка низки “≈÷ через в≥дсутн≥сть вуг≥лл¤ призвела до критичного пад≥нн¤ частоти струму енергосистем≥ ”крањни. як в≥дзначалос¤ ур¤дом ”крањни, вин¤тково неспри¤тливу роль в≥д≥грав шахтарський страйк, ¤кий вн≥с дезорган≥зац≥ю у функц≥юванн¤ виробничоњ га житлово-комунальноњ сфери.

—л≥д мати на уваз≥ те, то хоча шахтар≥ й виходили на страйк п≥д гаслами л≥кв≥дац≥њ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й плат≥, справжньою метою орган≥затор≥в акц≥њ, зокрема директор≥в вуг≥льних п≥дприЇмств та профсп≥лкових кер≥вник≥в (÷  профсп≥лки прац≥вник≥в вуг≥льноњ промисловост≥ ”крањни), можна вважати здобутт¤ державних дотац≥й вуг≥льн≥й галуз≥ та перешкоджанн¤ зд≥йсненню у н≥й реформ.

“ак, проти страйку виступили кер≥вники Ќезалежноњ профсп≥лки г≥рник≥в ƒонбасу (Ќ√“√ƒ) та –ег≥ональноњ ради страйкових ком≥тет≥в ƒонбасу (––— ƒ). ѕовн≥стю п≥дтримуючи економ≥чн≥ вимоги, вони аг≥тували проти страйку саме через ≥мов≥рн≥сть використанн¤ акц≥њ г≥рник≥в у пол≥тичних ц≥л¤х.

√либоко кризовий стан вуг≥льноњ промисловост≥, необх≥дн≥сть зд≥йсненн¤ њњ докор≥нноњ реструктуризац≥њ, що пов'¤зане з масштабними негативними соц≥альними насл≥дками, об'Їктивно визначають цю галузь ¤к джерело потенц≥йних та реальних загроз нац≥ональн≥й безпец≥ ”крањни. ÷е потребуЇ в≥дпов≥дного врахуванн¤ щодо реал≥зац≥њ Їдиноњ державноњ пол≥тики у сфер≥ нац≥ональноњ безпеки а оборони ”крањни. Ќеобх≥дна розробка взаЇмопов'¤заних ≥ скоординованих д≥й орган≥в виконавчоњ влади щодо запоб≥ганн¤ конфл≥ктним ситуац≥¤м у вуг≥льн≥й галуз≥, а у раз≥ виникненн¤ таких ситуац≥й Ч њх щонайшвидшого та ефективного розв'¤занн¤. як показали подальш≥ под≥њ, спроби розв'¤занн¤ цих проблем ¤к суто соц≥ально-економ≥чних лише в режим≥ повс¤кденноњ д≥¤льност≥ ур¤ду не змогли н≥ в≥двернути вже через п≥вроку нову небезпечну ситуац≥ю у вуг≥льн≥й промисловост≥, н≥ зд≥йснити ефективн≥ заходи щодо рац≥онального виходу з нењ.

Ќезважаючи на те, що соц≥ально-економ≥чн≥ питанн¤ вуг≥льноњ промисловост≥ за перше п≥вр≥чч¤ (996 року чотири рази спец≥ально розгл¤далис¤ ур¤дом, липневий страйк шахтар≥в за своњм характером ви¤вивс¤ не менш небезпечним, н≥ж лютневий. ’оча масштабами та тривал≥стю в≥н поступавс¤ попередньому (в ньому вз¤ли участь близько 40000 чолов≥к та було втрачено через страйк 60 тис¤ч людино-дн≥в), кр≥м припиненн¤ роботи страйкар≥ такс удалис¤ до масового тривалого заблокуванн¤ автомоб≥льних шл¤х та зал≥зничних транспортних комун≥кац≥й. ÷е поставило п≥д загрозу нормальну життЇд≥¤льн≥сть ц≥лого рег≥ону, зокрема 1100 тис≥ жител≥в м-ƒонецька, завдало шкоди транспортуванню транзитн≥ вантаж≥в ≥ пасажир≥в через ƒонбас.

¬одночас затриманн¤ орган≥затор≥в блокуванн¤ транспортн≥ маг≥стралей правоохоронними органами, а також порушенн¤ крим≥нальних справ проти них мало значний не лише внутр≥шн≥й, а м≥жнародний резонанс, що негативно позначилос¤ на авторитет ”крањни ¤к демократичноњ держави. 17 парт≥й та громадськ≥ орган≥зац≥й, що вход¤ть у "√ромад¤нський конгрес ”крањни", п( дали зверненн¤ в –аду ™вропи з проханн¤м звернути увагу ≥ порушенн¤ прав людини в ”крањн≥. —турбован≥сть з приводу дискрим≥нац≥њ та перешкоди д≥¤льност≥ Ќезалежноњ профсп≥лки г≥рник≥в ”крањни висловили шерег ≥ноземних ≥ м≥жнародних профсп≥лок «окрема, √енеральний секретар ћ≥жнародноњ федерац≥њ профсп≥лок х≥м≥чноњ та г≥рничорудноњ промисловост≥ звернувс¤ до ћ≥жнародноњ ќрган≥зац≥њ ѕрац≥ з проханн¤м над≥слати в ”крањну ком≥с≥њ дл¤ встановленн¤ факт≥в обмеженн¤ прав "на свободу об'Їднанн¤ Ќе сл≥д применшувати також значенн¤ страйк≥в, ¤к≥ в≥дбулиї 1996 року в ≥нших галуз¤х, зокрема в осв≥тн≥х установах ≥ заклади ќсобливо негативним сл≥д визнати те, що на початок навчальноњ року внасл≥док страйк≥в осв≥т¤н 500 шк≥л ”крањни не працювали —еред неспри¤тливих тенденц≥й у соц≥альн≥й сфер≥, ¤к≥ набули розвитку 1996 року, треба в≥дзначити також загостренн¤ ситуац≥њ на ринку прац≥. ¬продовж 1993 Ч 1995 рок≥в чисельн≥сть громад¤н не зайн¤тих трудовою д≥¤льн≥стю й зареЇстрованих у служб≥ зайн¤тост≥, коливалас¤ в межах 115 Ч 130 тис¤ч чолов≥к. ќф≥ц≥йний р≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤ у цей час становив лише 0,7 в≥дсотка. ѕроте з другого п≥вр≥чч¤ 1995 року починаЇтьс¤ що м≥с¤чне зростанн¤ ≥ чисельност≥ незайн¤тих громад¤н, ≥ оф≥ц≥йного р≥вн¤ безроб≥тт¤.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5757 прочитано)