—оц≥олог≥¤ > —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥

 орпорац≥њ (в цьому ще одна њхн¤ в≥дм≥нн≥сть в≥д "команд" або ц≥льових груп) можуть бути частиною, ¤дром орган≥зац≥њ, але при цьому можуть сам≥ трансформуватис¤ в нењ.  орпо≠рац≥њ, що мають статус орган≥зац≥њ, Ч ¤вище нове дл¤ постра≠д¤нських крањн ≥ водночас зовс≥м не випадкове. ѕоказово, що наприк≥нц≥ так званоњ перебудови нов≥ орган≥зац≥њ виникали в кулуарах кер≥вних орган≥в комсомолу (обком≥в, м≥ськком≥в, райком≥в) Ч утворень ¤вно корпоративного характеру в струк≠тур≥ п≥знього соц≥ал≥зму. —праведливо припустити, що переро≠станн¤ в орган≥зац≥ю Ї дл¤ корпорац≥њ обов'¤зковою умовою дос¤гненн¤ амб≥ц≥йних ц≥лей ≥ збереженн¤, так само ¤к ≥ роз≠ширенн¤, контролю над ресурсами.

≤ нарешт≥, корпорац≥¤ стаЇ головним джерелом само ≥дентиф≥кац≥њ дл¤ ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ до нењ вход¤ть. –≥ч не лише в т≥м, що кожен маЇ можлив≥сть визначити себе в рол≥ людини корпо≠рац≥њ, а насамперед у т≥м, що вона надаЇ членам наочн≥ скла≠дов≥ майнового ≥ громад¤нського статус≥в. ¬ обм≥н на ло¤ль≠н≥сть, в≥дпов≥дальн≥сть ≥ зобов'¤занн¤ з боку ≥ндив≥да корпора≠ц≥¤ забезпечуЇ йому гарант≥њ стаб≥льност≥ й захищеност≥ у кри≠зових соц≥альних ≥ економ≥чних ситуац≥¤х; за умови дотриман≠н¤ етосу корпоративност≥ не допускаЇ розриву м≥ж належн≥стю ≥ участю, створюючи тим самим передумови п≥дтримки й куль≠тивуванн¤ ≥дентичност≥. ¬ корпорац≥њ належн≥сть означаЇ по≠вноц≥нну участь, будь-¤ка ≥м≥тац≥¤ участ≥ негайно викриваЇтьс¤ й належн≥сть припин¤Їтьс¤.

Ќайближчий соц≥альний насл≥док д≥¤льност≥ корпорац≥й по≠л¤гаЇ в тому, що в кожному з трьох найважлив≥ших "просто≠р≥в" сусп≥льства Ч економ≥чному, пол≥тичному ≥ простор≥ пре≠стижу (розпод≥лу авторитету ≥ визнанн¤) Ч в≥дбуваЇтьс¤ фор≠муванн¤, виокремленн¤ й в≥дносне розмежуванн¤ р≥зних галу≠зей, тобто складаютьс¤ нов≥ неоднор≥дност≥. “ак, зокрема, еко≠ном≥чний прост≥р починаЇ розпадатис¤ на дв≥ частини, в одн≥й з ¤ких доступ до благ менше визначаЇтьс¤ традиц≥йними чин≠никами, такими ¤к компетентн≥сть, квал≥ф≥кац≥¤ ≥ в≥дпов≥даль≠н≥сть, тод≥ ¤к у друг≥й ц≥ чинники збер≥гають свою значущ≥сть, ≥накше кажучи, цей прост≥р розпадаЇтьс¤ на галузь стагнац≥њ ≥ галузь економ≥чного пожвавленн¤ з в≥дпов≥дними в≥дм≥нност¤≠ми стосовно перспектив на майбутнЇ у належних до них ≥нди≠в≥д≥в. Ќин≥шн≥й стан економ≥ки й повед≥нка ≥ндив≥д≥в, ¤к≥ на≠магаютьс¤ пристосуватис¤ до незнайомого й незвичного сере≠довища, зумовлюють дом≥нуванн¤ ситуативних, короткочас≠них, а то й просто випадкових чинник≥в формуванн¤ ≥дентич≠ност≥ над традиц≥йними, властивими нормальн≥й економ≥ц≥. ѕерш≥ н≥велюють, пригн≥чують друг≥, що призводить до виник≠ненн¤ ембр≥ональних ≥ не чинних соц≥альних утворень, своЇр≥д≠них соц≥альних "мутант≥в".

—оц≥альний портрет сучасноњ ”крањни

–≥вень житт¤

«а б≥льш≥стю прийн¤тих у св≥тов≥й практиц≥ показник≥в, ”крањна за роки не≠залежност≥ пос≥ла м≥сце серед б≥дних держав третього св≥ту. ј в останн≥ роки ми близьк≥ до можливост≥ перетнути межу, що в≥дд≥л¤Ї престо б≥дн≥ держави в≥д найб≥дн≥ших. ≤ все ж ”крањна в бага≠тьох рисах ще далека в≥д третього св≥ту ¤к крањна переважно ≥ндустр≥альна, урбан≥зована, з достатньо високим р≥внем ≥нтелекту Ч завд¤ки розвинут≥й систем≥ середньоњ, середньоњ спец≥альноњ та ви≠щоњ осв≥ти. ј от дох≥д на душу населен≠н¤, за оф≥ц≥йними показниками, ц≥лком-можна з≥ставити з багатьма крањнами, що розвиваютьс¤. „и можна сьогодн≥ з р≥чним доходом у к≥лькасот долар≥в та ц≥нами, близькими до зах≥дних, п≥дтри≠мувати б≥льш-менш нормальне ≥снуван≠н¤, нав≥ть на таких родючих чорнозе≠мах?

«доровий глузд п≥дказуЇ, що це не≠можливо. як св≥дчать результати соц≥о≠лог≥чних опитувань, з кожним роком оц≥нки р≥вн¤ житт¤ стають дедал≥ ниж≠чими , а настроњ, пов'¤зан≥ з можлив≥стю задовольн¤ти соц≥альн≥ потреби Ч де≠дал≥ песим≥стичн≥шими. ўороку (почи≠наючи з опитуванн¤, проведеного 1994 року) близько половини громад¤н ”кра≠њни стверджують, ≥до матер≥альне ста≠новище њхн≥х с≥мей набагато пог≥ршило≠с¤, 20-25 в≥дсотк≥в Ч дещо пог≥ршило≠с¤, 18-22 Ч залишилос¤ ¤к було, ≥ т≥ль≠ки 5-7 в≥дсотк≥в в≥дзначають пол≥пшен≠н¤, ћолодь у в≥ц≥ до «ќ рок≥в не так по≠терпаЇ за "соц≥ал≥стичними здобутка≠ми", ¤к старш≥ покол≥нн¤. ѕроте ≥ вона на запитанн¤ "ўо особисто вам прин≥с перех≥д до ринковоњ економ≥ки?" най≠част≥ше згадуЇ "втрату соц≥альних га≠рант≥й ≥ допомоги " Ч 40 в≥дсотк≥в опи≠таних за загальноукрањнською виб≥р≠кою, "зниженн¤ р≥вн¤ житт¤" -- 36, "можлив≥сть стати безроб≥тним" Ч^29 в≥дсотк≥в. ѕри цьому не так часто згадуютьс¤ можлив≥сть заробл¤ти без обмежень" ≥ "прост≥р дл¤ п≥дприЇмництва" Чпо 24 в≥дсотки.

“обто за останн≥ 10Ч15 рок≥в б≥ль≠ш≥сть людей перетворилис¤ на злиденних ≥ незаможних. «алишаЇтьс¤ т≥льки зрозум≥ти, зв≥дки берутьс¤ в так≥й б≥дн≥й крањн≥ автомоб≥льн≥ пробки, де знахо≠д¤ть покупц≥в численн≥ магазини та к≥≠оски з дорогими товарами ≥ кому зубо≠ж≥л≥ колгоспники продають продукти за ц≥нами, що дивують нав≥ть закордонних гостей. Ќапевне, ≥снують податков≥ джерела, ¤к≥ компенсують м≥зерн≥ зар≠плати, пенси та стипенд≥њ. ѕро це св≥д≠чать ≥ соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн¤. «окре≠ма, вивченн¤ домашн≥х господарств ”к≠рањни, зд≥йснене  ињвським м≥жнарод≠ним ≥нститутом соц≥олог≥њ ще 1995 року, засв≥дчило, що в щоденниках доход≥в ≥ витрат с≥мей спостер≥гаЇтьс¤ суттЇва розб≥жн≥сть: витрати майже вдв≥ч≥ перевищують доходи. ѕроте й ц¤ розб≥ж≠н≥сть мало що по¤снюЇ. јдже суми, ¤ки≠ми оперували досл≥джуван≥ у своњх що≠денниках, не перевищували к≥лькох дес¤тк≥в долар≥в на м≥с¤ць. Ќа так≥ грош≥ п≥дтримувати б≥льш-менш пристойне ≥снуванн¤ практично неможливо.

“ак≥ показники, ¤к середньом≥с¤чна зароб≥тна плата чи дох≥д с≥м'њ, обрахо≠ваний за самооц≥нками украњнц≥в, сьо≠годн≥ абсолютно непридатн≥ дл¤ об'Їк≠тивного вим≥рюванн¤. Ќасамперед то-≥ му, що основн≥ доходи людей пов'¤зан≥ з джерелами, ¤к≥ вони вол≥ють не аф≥≠шувати з огл¤ду на њхню переважно т≥ньову природу. —к≥льки грошей наб≥гаЇ громад¤нам ”крањни з т≥ньового секто≠ра, не знаЇ н≥хто. ’оча б≥льш≥сть екс≠перт≥в схильн≥ вважати, що той щонайменше не поступаЇтьс¤ "сон¤чному" сектору.

Ќад≥йн≥шим Ї анал≥з матер≥ального становища с≥м'њ за таким показником, ¤к доступн≥сть необх≥дних дл¤ цив≥л≥зо≠ваного побуту предмет≥в тривалого ко≠ристуванн¤ та комунальних послуг, њх на¤вн≥сть у с≥м'њ св≥дчить про певний р≥≠вень добробуту. ¬ 1981-1982 роках со≠ц≥ологи провели репрезентативн≥ опи≠туванн¤ населенн¤ ”крањни. “ому можна пор≥вн¤ти де¤к≥ показники матер≥альноњ забезпеченост≥ с≥мей в останн≥ роки "розвинутого соц≥ал≥зму" та перш≥ роки незалежност≥ ”крањни.

як видно, пор≥вн¤но з 1982 роком, у к≥лька раз≥в зб≥льшилас¤ частка власни≠к≥в садових д≥л¤нок ≥ дач. ¬дв≥ч≥ б≥льше стало власник≥в легкових автомоб≥л≥в. Ѕ≥льше стало у населенн¤ холодильни≠к≥в, кольорових телев≥зор≥в, пральних ≥ швейних машин, ¤к≥ становл¤ть основу сучасного цив≥л≥зованого побуту. ѕол≥п≠шилис¤ й умови дл¤ духовного розвит≠ку, оск≥льки набагато зб≥льшилас¤ к≥ль≠к≥сть с≥мей, ¤к≥ мають домашню б≥бл≥о≠теку, в≥део та стерео техн≥ку.

“обто за низкою показник≥в сучасна с≥м'¤ живе краще, н≥ж в останн≥ роки "розвинутого соц≥ал≥зму". Ѕ≥льше того, ¤кщо в ностальг≥йному минулому головн≥ комунальн≥ вигоди мали лише близько 40 в≥дсотк≥в с≥мей, то в останн≥ роки Ч б≥льш≥сть населенн¤. ўоправда, оф≥ц≥йнеї статистика св≥дчить, що вс≥ ц≥ блага було нагромад≠жено ще за час≥в соц≥ал≥зму ќднак фак≠ти реального, житт¤ змушують сумн≥ва≠тис¤ в коректност≥ цих даних. јдже ¤к≠що все це було придбано за роки "розвинутого соц≥ал≥зму" та перебудови, то чому з 1994 до 2000 року автомоб≥л≥в, телев≥зор≥в, холодильник≥в, стерео та в≥део апаратури менше не стало (при тому, по зношенн¤ придбаного ран≥ше дос¤гло понад крайн≥х терм≥н≥в Ч в се≠редньому 17-22 роки).

ѕор≥вн¤но з 1994 у 2000 роц≥ стало менше садових д≥л¤нок, швейних машин, спор¤дженн¤ дл¤ туризму, мисливства та ри≠бальства. “обто люди ≥ дал≥ актив≠но купують все, що потр≥бно дл¤ споживанн¤, ≥ втрачають те, що могло б принести додатковий до≠х≥д (робота на садов≥й д≥л¤нц≥, по≠шитт¤.

—оц≥альне самопочутт¤ населенн¤

«вичайно, важливо, що люди думають про сусп≥льство ≥ ¤к вони його оц≥нюють. ќднак головне Ч наск≥льки добре чи погано вони почуваютьс¤ за на¤вноњ соц≥альноњ ситуац≥њ. —аме тому перш≥ запи≠танн¤, ¤ких потребують ≥ медична, ≥ соц≥альна д≥агностика: "як почуваЇтьс¤ ≥ на що скаржитес¤?"

јле коли ставиш пр¤ме запи≠танн¤, отримуЇш, ¤к правило, категоричну в≥дпов≥дь, в ¤к≥й немаЇ м≥сц¤ нюансам ≥ нап≥втонам само≠почуттю людини. ” нашому мон≥то≠рингу ми запитували людей про те, наск≥льки вони задоволен≥ сво≠њм становищем у сусп≥льств≥.

¬же в перший р≥к незалежност≥ ”кра≠њни близько половини населенн¤ було незадоволено своњм становищем, а на 1998-й невдоволенн¤ висловлювали вже понад три чверт≥. ¬≥дпов≥дно скорочува≠лась ≥ невелика частина задоволених. ѕо≠зитивн≥ зрушенн¤ пом≥тн≥ пише в останн≥ два роки, але вони принципово не зм≥нюють картини масового соц≥ального в≥д≠чуженн¤. ƒо того ж невдоволенн¤ пере≠важаЇ практично в ус≥х верствах населен≠н¤, демограф≥чних ≥ профес≥йних групах.

«а таких настроњв в ”крањн≥ збер≥га≠Їтьс¤ в≥дносна соц≥альна стаб≥льн≥сть. „и не парадокс це? „ому люди не посп≥≠шають залишити наст≥льки незручн≥ соц≥альн≥ позиц≥њ ≥ не борютьс¤ за нечис≠ленн≥ "м≥сц¤ п≥д сонцем"? „и справа лише в безмежн≥й терпл¤чост≥ народу? „и Ї соц≥альн≥ чинники, спроможн≥ компен≠сувати це незадоволенн¤? ќдин з них Ч побутова забезпечен≥сть. ¬ останнЇ дес¤тир≥чч¤ вона стала ірунтовн≥шою та цив≥л≥зован≥шою ≥, безперечно, стри≠муЇ бурхлив≥ про¤ви невдоволенн¤. ѕроте Ї й ≥нш≥ соц≥альн≥ блага, ¤к≥ люди ц≥нують не менше, н≥ж побутовий ком≠форт.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5757 прочитано)