—оц≥олог≥¤ > —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
Ќа початок вересн¤ 1996 року о державних службах зайн¤тост≥ обл≥ку перебували 278,8 тис¤ч≥ незайн¤тих трудовою д≥¤льн≥стю громад¤н (р≥к тому у в≥дпов≥дний пер≥од Ч 125,7 тис¤ч≥ громад¤н), ¤ких 242,1 тис¤ч≥ ос≥б мали статус безроб≥тного (тор≥к Ч 94,6 тис¤ч≥ ос≥б). –≥вень зареЇстрованого безроб≥тт¤ дос¤г 0,9 в≥дсотка працездатного населенн¤ (на 1 вересн¤ 1995 року Ч 0,34 в≥дсотка). ¬одночас фактичне безроб≥тт¤ значно перевищуЇ його оф≥ц≥йно реЇстрований р≥вень. ¬≥дпов≥дно до ƒержавноњ програми переходу ”крањни на м≥жнародну систему обл≥ку ≥ статистики та зг≥дно з розпор¤дженн¤м аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни органи державноњ статистики вперше провели виб≥ркове обстеженн¤ хатн≥х господарств з питань зайн¤тост≥ та безроб≥тт¤. «а п≥дсумками цього обстеженн¤ у жовтн≥ 1995 року р≥вень безроб≥тт¤ загалом по ”крањн≥ становив 4,7 в≥дсотка, тобто у 13 раз≥в перевищував показник зареЇстрованого безроб≥тт¤. ѕричому 43,2 в≥дсотка (1,7 м≥льйона ос≥б) незайн¤того населенн¤ становила молодь в≥ком 16Ч29 рок≥в. ўе б≥льш вражаюч≥ результати щодо фактичного р≥вн¤ безроб≥тт¤ спостер≥гаютьс¤ за п≥дсумками соц≥олог≥чних досл≥джень. ѕо допомогу щодо працевлаштуванн¤, зг≥дно з цими досл≥дженн¤ми, до служб зайн¤тост≥ зверталис¤ лише 18,5 в≥дсотка громад¤н, ¤к≥ втратили пост≥йне м≥сце роботи. ѕричому лишень один з шести громад¤н, що звернулис¤, скориставс¤ з ц≥Їњ допомоги (тобто лише в≥дсотки тих, хто втратив роботу). Ќа¤вн≥сть чисельноњ резервноњ арм≥њ прац≥ (безроб≥тних), ¤ка перевищуЇ за най стриман≥шими оц≥нками 3 м≥льйони чолов≥к ≥ ¤ка практично повн≥стю знаходитьс¤ поза сферою державного регулюванн¤ ринку прац≥, може за певних умов стати дуже небезпечним шпиком соц≥ально-пол≥тичноњ нестаб≥льност≥. ƒо цього сл≥д додати, що водночас ≥з зростанн¤м ¤к фактичного, так ≥ оф≥ц≥йно зареЇстрованого безроб≥тт¤ дуже швидко скорочуЇтьс¤ попит на робочу силу на ринку прац≥. ѕо серпень 1995 року включно загальна к≥льк≥сть в≥льних робочих м≥сць та вакантних осад становила 130 Ч 140 тис¤ч, а коеф≥ц≥Їнт навантаженн¤ на одне в≥льне робоче м≥сце (вакантну посаду) дор≥внював 0,8 Ч 0,9. Ќа початок вересн¤ 1996 року загальна потреба п≥дприЇмств у прац≥вниках дл¤ зам≥щенн¤ в≥льних робочих м≥сць та вакантних осад зменшилас¤ до 63,6 тис¤ч≥ чолов≥к, що наполовину (49 в≥дсотк≥в) менше, н≥ж на в≥дпов≥дну дату минулого року. оеф≥ц≥Їнт навантаженн¤ на одне в≥льне робоче м≥сце дос¤г 4,4. ќтже, попит на робочу силу вже неспроможний реал≥зувати пропозиц≥ю нав≥ть оф≥ц≥йно зареЇстрованих громад¤н, не зайн¤т≥ трудовою д≥¤льн≥стю. якщо ж з≥ставити к≥льк≥сть в≥льних робоч≥ м≥сць з оц≥нками фактичного безроб≥тт¤, то лишень один з 5 безроб≥тних м≥г би претендувати на отриманн¤ роботи. омплексна оц≥нка та прогноз потенц≥йних та реальних загроз державн≥й ≥ сусп≥льн≥й безпец≥ повинн≥ адекватно враховувати процеси, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на ринку прац≥ ≥ ¤к≥ можуть справл¤ти вагомий вплив на стан та розвиток внутр≥шньопол≥тичноњ ситуац≥њ. —оц≥альним чинником, ¤кий за певних умов може створи загрозу соц≥ально-пол≥тичн≥й стаб≥льност≥ в держав≥, стало також випереджаюче зростанн¤ вартост≥ житлово-комунальних послуг ¤ке триваЇ вже трет≥й р≥к. “ак, ¤кщо 1994 року загальний ≥ндекс споживчих ц≥н становив 501,1 в≥дсотка, то зростанн¤ вартост≥ платних послуг Ч 881,4 в≥дсотка, а 1995 року Ч в≥дпов≥дно 250,2 в≥дсотка та 584,4 в≥дсотка. «а 9 м≥с¤ц≥в 1996 року ц≥ни на споживч≥ товари та послуги загалом зросли на 34,8 в≥дсотка, в тому числ≥ на продовольство Ч на 12,3 в≥дсотка, а на непродовольч≥ товари Ч на 15,9 в≥дсотка. «а цей пер≥од варт≥сть платних послуг зросла на 11 в≥дсотк≥в. —еред платних послуг найб≥льше зростанн¤ ц≥н ≥ тариф≥в в≥дбулос¤ на житлово-комунальн≥ послуги, плата за ¤к≥ лише 1996 року зб≥льшилас¤: за житло Ч у 7,9 раза, за опаленн¤ Ч у 12,1 раза, за воду Ч у 10,2 раза, за газ Ч у 15,3 раза, за електроенерг≥ю -11,1 раза. «а 1996 р≥к тарифи на житлово-комунальн≥ послуги зростали ≥ дв≥ч≥: у с≥чн≥ Ч лютому та у серпн≥. «окрема, за с≥чень Ч лютий плата за гар¤чу воду зросла у 2 рази, за центральне опаленн¤ -1,9 раза, за холодну воду та канал≥зац≥ю Ч у 1,8 раза. ” серпн≥ в≥дпов≥дне п≥двищенн¤ тариф≥в становило: за житло Ч на 80 в≥дсотк≥в, за холодну воду Ч на 44 в≥дсотки, за гар¤чу воду Ч 39 в≥дсотк≥в, за центральне опаленн¤ Ч на 37 в≥дсотк≥в, за електроенерг≥ю Ч на 29 в≥дсотк≥в. ѕ≥двищенн¤ частки в≥дшкодуванн¤ населенн¤м реальноњ вартост≥ житлово-комунальних послуг водночас з≥ зд≥йсненн¤м адресних субсид≥й малозабезпеченим верствам Ї необх≥дною складовою економ≥чного реформуванн¤. ÷≥лком визнаючи необх≥дн≥сть цих, хоча й непопул¤рних, р≥шень, сл≥д дуже виважено п≥дходити до впровадженн¤ конкретного механ≥зму њхньоњ реал≥зац≥њ, всеб≥чно враховуючи можлив≥ соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ насл≥дки. «аборгован≥сть 3а житлово-комунальн≥ послуги у багатьох громад¤н становить 2 Ч 4 м≥с¤ц≥ та б≥льше. ” результат≥ до житлово-комунальноњ сфери надходить менше 50 в≥дсотк≥в нарахованих сум. ѕрактично виникла нова соц≥ально-економ≥чна проблема: забезпеченн¤ своЇчасноњ сплати широкими верствами населенн¤ цих платеж≥в. —тр≥мке зростанн¤ ц≥н на житлово-комунальн≥ послуги на тл≥ розвитку негативних тенденц≥й щодо реальних доход≥в населенн¤ 1996 року, ≥ насамперед затримок виплати зароб≥тноњ плати та ≥нших соц≥альних виплат, призводить до посиленн¤ соц≥альноњ напруженост≥ та актив≥зац≥њ на цьому ірунт≥ пол≥тичних сил та громадських орган≥зац≥й, у першу чергу профсп≥лок. “ак, у сп≥льному зверненн≥ п'¤ти профсп≥лкових об'Їднань ”крањни до ѕрезидента, √олови ¬ерховноњ –ади та прем'Їр-м≥н≥стра ”крањни з при≠воду прийн¤тоњ ур¤дом постанови "ѕро зм≥ну розм≥р≥в в≥дшкодуванн¤ населенн¤м вартост≥ житлово-комунальних послуг" (серпень 1996 року) зазначалос¤ про необх≥дн≥сть "ужити вс≥х можливих заход≥в щодо перегл¤ду тариф≥в, затверджених ц≥Їю ѕостановою, з урахуванн¤м реальних ф≥нансових можливостей населенн¤ ”крањни. ” раз≥ ≥гноруванн¤ позиц≥њ профсп≥лкових об'Їднань ми не зможемо гарантувати стримуванн¤ зростанн¤ пол≥тичноњ напруги у сусп≥льств≥". як показуЇ досв≥д не лише далеких час≥в, а й сьогоденн¤, безпосередн≥ми причинами соц≥альних конфл≥кт≥в та пол≥тичних ускладнень у багатьох випадках стають чинники не загальновизнаного стратег≥чного характеру, а зовн≥ досить локального значенн¤, але ¤к≥ безпосередньо заторкують повс¤кденн≥ потреби громад¤н. “ак, прем'Їр-м≥н≥стр ¬еликобритан≥њ ћ.“етчер була змушена п≥ти у в≥дставку внасл≥док сусп≥льно-пол≥тичноњ реакц≥њ на введенн¤ територ≥ального податку, що аж н≥¤к не входив у систему нац≥ональних пр≥оритет≥в державноњ пол≥тики. ѕол≥тика нац≥ональноњ безпеки повинна завчасно визначати Дподразлив≥" соц≥альн≥ чинники, до ¤ких сьогодн≥ безперечно входить ≥ плата за житлово-комунальн≥ послуги, та об'Їктивно оц≥нювати њхню загрозу соц≥ально-пол≥тичн≥й стаб≥льност≥ у держав≥. «агальна характеристика соц≥альноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ ¬ ”крањн≥ також в≥дбуваЇтьс¤ зв≥льненн¤ в≥д конвенц≥њ ≥ден≠тичност≥, але зовс≥м з ≥нших причин. «ат¤жна економ≥чна кри≠за, зупинка промислових п≥дприЇмств (тобто фактично вилу≠ченн¤ людей ≥з сп≥льних економ≥чних практик), багатом≥с¤чн≥ невиплати зароб≥тноњ платн≥ ставл¤ть п≥д сумн≥в, а то й просто заперечують колишн≥ фахов≥ та соц≥альн≥ ≥дентичност≥. ќс≠новн≥ ресурси ≥дентиф≥кац≥йних практик Ч винагорода за пра≠цю, визнанн¤ й престиж, реал≥зац≥¤ компетенц≥њ та в≥дпов≥≠дальност≥, п≥дтверджуван≥сть оч≥кувань Ч ви¤вилис¤ практич≠но недоступними дл¤ значноњ частини населенн¤. ѕод≥бний де≠ф≥цит ресурс≥в п≥дриваЇ ≥дентичност≥. Ѕ≥льш≥сть ≥ндив≥д≥в ¤вно втратила контроль над власною економ≥чною та соц≥альною си≠туац≥Їю. ”крањнський соц≥ум безсумн≥вно Ї диференц≥йованим, гете≠рогенним, а його структуру визначаЇ взаЇмод≥¤ двох тенденц≥й Ч тенденц≥¤ до поглибленн¤ нер≥вност≥ ≥ водночас, хоч би ¤к парадоксально це звучало, тенденц≥Їю до соц≥альноњ гомоген≥≠зац≥њ. ¬ останн≥ роки в наш≥й крањн≥ спостер≥гаЇтьс¤ небачене зростанн¤ реальноњ соц≥альноњ однор≥дност≥: невиплати винаго≠роди за працю фактично означають не п≥дтвердженн¤ держа≠вою (основним ≥нститутом сусп≥льства) профес≥йних ≥ квал≥ф≥≠кац≥йних в≥дм≥нностей, тобто зр≥внюванн¤ вс≥х у т≥й еконо≠м≥чн≥й ситуац≥њ, що склалас¤. Ѕ≥льше того, оск≥льки дл¤ б≥ль≠шост≥ пенс≥онер≥в установлено Їдиний розм≥р пенс≥й, не визна≠ютьс¤ ≥ в≥дм≥нност≥ щодо характеру, тривалост≥ ≥ т. ≥н. прац≥ кожного у минулому. олишн≥ конвенц≥њ, правила ≥ зразки взаЇмод≥й або частково де≥нституц≥ал≥зован≥, або не повн≥стю ≥нституц≥ал≥зован≥. “ак, скаж≥мо, лег≥тимн≥сть державноњ влас≠ност≥ адже ірунтовно п≥д≥рвано, проте ще дуже далеко до лег≥тим≥зац≥њ приватноњ власност≥. ѕоширенн¤ не≥нституц≥ал≥зованих в≥дм≥нностей чи стратиф≥кац≥й засв≥дчуЇ, що правила, на основ≥ ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ доступ до обмежених ресурс≥в (до влади, власност≥, престижу), позбавлен≥ визначеност≥, через що ≥ндив≥ди й групи змушен≥ винаходити њх самост≥йно, всту≠паючи в не ≥нституц≥йн≥ взаЇмод≥њ ≥ укладаючи м≥ж собою в≥д≠пов≥дн≥ угоди. ≤накше кажучи, доступ до ресурс≥в зд≥йснюЇтьс¤ за умов неповноц≥нних правил або ж зовс≥м без таких. ќстаннЇ спонукаЇ ≥ндив≥д≥в та групи до д≥й, що лежать поза загально≠прийн¤тим ц≥нн≥сним або етичним контекстом та не мають жод≠них м≥цних сусп≥льних п≥дстав значущих ¤кщо не дл¤ вс≥х, то дл¤ б≥льшост≥. Ќасл≥дком ¤вного дом≥нуванн¤ процес≥в де≥нституц≥ал≥зац≥њ над процесами "у¤ви, що ≥нституц≥ал≥зуЇтьс¤" ( астор≥ад≥с) стали необоротне знец≥нюванн¤ ран≥ше ≥нтернал≥зованих зраз≠к≥в ≥ стандарт≥в повед≥нки, тих габ≥тус≥в, ¤к≥ забезпечували ≥н≠див≥дам ≥ групам соц≥альну компетентн≥сть, тобто вм≥нн¤ ≥ на≠вички правильно розум≥ти, оц≥нювати те, що в≥дбуваЇтьс¤, та ефективно д≥¤ти, виход¤чи з такого розум≥нн¤ ≥ оц≥нок, мож≠лив≥сть невимушене почуватис¤ в стих≥њ соц≥альност≥. Ќеспод≥≠вану ≥ вельми значну соц≥альну перевагу одержали т≥ ≥ндив≥ди, ¤к≥ на початку сусп≥льних трансформац≥й не волод≥ли устале≠ними габ≥тусами (насамперед, молодь, ≥ передовс≥м молодь ве≠ликих м≥ст), а також т≥, чињ габ≥туси ви¤вилис¤ вкрай ≥нстру≠ментальними за нових умов. –ешта ж опинилась у стан≥ "проблематизованих ≥дентичностей ≥ габ≥тус≥в", не п≥дтверджених емп≥ричною практикою та "значущими ≥ншими" (державою, орган≥зац≥¤ми, колективними у¤вленн¤ми).
Ќазва: —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5757 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
