—оц≥олог≥¤ > —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
—аме ¤к узагальнена оц≥нка того, наск≥льки вистачаЇ (чи бракуЇ) людин≥ тих чи ≥нших соц≥альних благ, розгл¤да≠Їтьс¤ р≥вень соц≥ального самопочутт¤. …детьс¤ ≥ про матер≥альн≥, ≥ про соц≥аль≠н≥ та духовн≥ блага. 3 1 995 року щороку визначаЇтьс¤, ¤кою м≥рою не вистачаЇ люд¤м соц≥альних благ в 11 основних сферах житт¤. ¬им≥ри ірунтуютьс¤ на тез≥: чим б≥льше людина в≥дчуваЇ не≠достатн≥сть соц≥альних благ, тим г≥рше њњ самопочутт¤. ” б≥льшост≥ аспект≥в, пов'¤заних з≥ щоденними матер≥альними турботами, роботою, дозв≥лл¤м та п≥дтриманн¤м здоров'¤, переважаЇ в≥дчутт¤ недостат≠ност≥ соц≥альних благ. 3 1995 до 2000 року з одних пози≠ц≥й деф≥цит соц≥альних благ зр≥с, а з ≥нших Ч скоротивс¤. —уттЇво зросла час≠тка людей, ¤ким бракуЇ належноњ робо≠ти, можливост≥ п≥дробл¤ти ≥ працювати з повною в≥ддачею. 3 одного боку, це св≥дчить про зростанн¤ напруженост≥ у сфер≥ зайн¤тост≥, загостренн¤ проблем безроб≥тт¤, а з ≥ншого Ч люди б≥льше налаштован≥ на ≥нтенсиф≥кац≥ю трудо≠вих зусиль, н≥ж у минулому. ÷е може стати одн≥Їю з важливих психолог≥чних передумов подоланн¤ соц≥ально-еко≠ном≥чноњ кризи. ¬ажливою Ї тенденц≥¤ скороченн¤ деф≥циту житла, мебл≥в, не≠обх≥дного од¤гу. якщо вона триватиме ≥ дал≥, то з'¤вл¤тьс¤ передумови дл¤ по≠л≥пшенн¤ структури ≥ ¤кост≥ харчуванн¤, а дал≥ Ч дл¤ зростанн¤ заощаджень, що, нарешт≥, означатиме реальний ус≠п≥х декларованоњ ринковоњ реформи. ” недостатньо осв≥чених, малоквал≥ф≥кованих ≥ незайн¤тих соц≥альне самопочутт¤ за останн≥ роки знизилос¤, тод≥ ¤к у квал≥ф≥кованих прац≥вник≥в ≥ людей з вищою осв≥тою воно дещо зросло. Ќайг≥рш≥ показники у прац≥вни≠к≥в с≥льського господарства, службов≠ц≥в з допом≥жного персоналу прац≥вни≠к≥в низькоњ квал≥ф≥кац≥њ, домашн≥х гос≠подарок, непрацюючих пенс≥онер≥в. ÷е природно, оск≥льки державн≥ допомога вкрай обмежена, а власних зусиль дл¤ виживанн¤ в нових умовах њм не вистачаЇ через похилий в≥к, низьку квал≥ф≥кац≥ю, втрату роботи тощо. ћенш природним Ї те, що не п≥двищуЇтьс¤ р≥вень соц≥ального самопочутт¤ у зайн¤тих у приватному сектор≥. як що вони не в≥дчувають зм≥н на краще, то це означаЇ, що економ≥чн≥ реформи не принос¤ть позитивних результат≥в. ” зайн¤тих в державному сектор≥ само≠почутт¤ на тому ж р≥вн≥, що й у незайн¤≠того населенн¤. ÷е Ч ознака глибокоњ кризи в державному виробничому сек≠тор≥, ¤кий стаЇ дедал≥ важчим т¤гарем дл¤ економ≥ки крањни. 1995 року трохи г≥рше в≥д молод≥ та старшого покол≥нн¤ почувалис¤ люди середнього в≥ку, на ¤ких л¤гла головна в≥дпов≥дальн≥сть за виживанн¤ сус≠п≥льства. 2000 року соц≥альне самопочут≠т¤ молод≥ дещо пол≥пшилос¤, а у старшого ≥ середнього покол≥нь Ч пог≥ршилос¤. Ќапевне, дл¤ молод≥ проблеми соц≥альноњ адаптац≥њ до нових сусп≥льних умов ви¤вилис¤ не такими складними ћолод≥ б≥льшою м≥рою бракуЇ на≠лежноњ роботи, модного од¤гу, хорошо≠го житла, сучасних економ≥чних знань. Ћюд¤м середнього в≥ку част≥ше не вис≠тачаЇ можливост≥ мати повноц≥нну в≥д≠пустку та дозв≥лл¤, працювати з повною в≥ддачею, придбати необх≥дний од¤г. Ћюди старшого в≥ку насамперед скар≠жатьс¤ на здоров'¤, ¤к≥сть медичноњ до≠помоги, неможлив≥сть купувати необ≠х≥дн≥ продукти та харчуватис¤ на св≥й смак. ожне покол≥нн¤ в≥дчуваЇ деф≥цит соц≥альних благ у тих сферах, ¤к≥ Ї най≠важлив≥шими дл¤ нього: молодь Ч у сфер≥ профес≥йного самовизначенн¤ та зовн≥шнього вигл¤ду; люди середнього в≥ку Ч в забезпеченн≥ можливостей дл¤ прац≥ ≥ в≥дпочинку; старше покол≥нн¤ Ч у зм≥цнен≥ здоров'¤, нормальному хар≠чуванн≥ та п≥дтримц≥ морального духу за умов трансформац≥њ сусп≥льства. ќднак на перш≥ м≥сц¤ за напруже≠н≥стю у вс≥х в≥кових категор≥¤х виход¤ть ц≥нност≥, пов'¤зан≥ з потребою соц≥альноњ стаб≥льност≥: "державний захист в≥д зниженн¤ р≥вн¤ житт¤", "стаб≥льн≥сть у держав≥ та сусп≥льств≥" , "еколог≥чна безпека", "впевнен≥сть у тому, що ситуац≥¤ в крањн≥ пол≥пшуватиметьс¤". ѕри цьому дл¤ вс≥х в≥кових катего≠р≥й "державний захист в≥д зниженн¤ р≥вн¤ житт¤" Ї найдеф≥цитн≥шим соц≥≠альним благом. ”с≥ чекають захисту в≥д держави ≥ не отримують його достат≠ньо. «а цих умов в≥дносна соц≥альна стаб≥льн≥сть збер≥гаЇтьс¤ завд¤ки тако≠му компенсаторному чиннику, ¤к благо≠получн≥сть с≥мейних та м≥ж особист≥сних стосунк≥в. * * * ѕ≥дсумовуючи результати анал≥зу соц≥альних процес≥в в ”крањн≥ 1994 Ч 2000 роки, можна зробити так≥ висновки щодо подальшоњ соц≥альноњ пол≥тики в ”крањн≥. «д≥йсненн¤ ф≥нансово-грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ супроводжуЇтьс¤ лише певними позитивними соц≥альними результатами, пов'¤заними ≥з значним зниженн¤м ≥нфл¤ц≥њ на споживчому ринку, а пог≥ршенн¤м динам≥ки головних соц≥альних ≥ндикатор≥в: середньоњ зароб≥тноњ плати, грошових доход≥в на душу населенн¤, середн≥ та м≥н≥мальноњ пенс≥њ. ¬иникла-низка соц≥альних проблем, ≥ потребують дл¤ свого розв'¤зан≥ в≥дпов≥дних коригувань у державн≥й пол≥тиц≥. Ќайб≥льш гострою та масштабною серед них стала проблема затримок виплати зароб≥тноњ плати, пенс≥й, грошових допомог, ≥нших соц≥альних виплат. ’оча на цьому напр¤мку вже зд≥йснено низку державних заход≥в, проте необх≥дне формуванн¤ ц≥л≥сноњ системи законодавчих, орган≥зац≥йних, економ≥чних та правових засад, ¤к≥ б забезпечували узгоджен≥сть ≥ ц≥леспр¤мован≥сть державноњ пол≥тики щодо ефективного подоланн¤ цього небезпечного не лише в соц≥альному, а й у пол≥тичному план≥ ¤вища. —кладовими такоњ системи повинн≥ бути: визначенн¤ реальних джерел ф≥нансуванн¤ соц≥альних потреб та недопущенн¤ прихованого деф≥циту в бюджетах ус≥х р≥вн≥в; скороченн¤ соц≥альних витрат до обс¤г≥в, ¤кого можуть реально забезпечуватис¤ ф≥нансуванн¤м; зд≥йсненн¤ суц≥льного характеру використанн¤ бюджетних кошт≥в на соц≥альн≥ потреби та встановленн¤ безпосередньоњ в≥дпов≥дальност≥ конкретних посадових ос≥б за так≥ порушенн¤; створенн¤ орган≥зац≥йного та правового механ≥зму, ¤кий би передбачав обов'¤зковий розгл¤д справ щодо перевищенн¤ встановлених граничних обс¤г≥в та строк≥в заборгованост≥ органами виконавчоњ, законодавчоњ судовоњ влади. Ќеобх≥дним продовженн¤м ф≥нансово-грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ структурна санац≥¤ п≥дприЇмств, виробництв та галузей, ¤ка повинна супроводжуватис¤ державними заходами щодо соц≥ального захисту прац≥вник≥в в≥дпов≥дних п≥дприЇмств. “ак, на закритт¤ одн≥Їњ шахти з урахуванн¤м розв'¤занн¤ соц≥альних питань необх≥дно 5 м≥льйон≥в гривень. ѕорушенн¤ строк≥в ≥ необх≥дних обс¤г≥в ф≥нансуванн¤ може мати непередбачен≥ соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ насл≥дки. ћехан≥зм розв'¤занн¤ в≥дпов≥дних соц≥альних питань повинен бути розроблений дл¤ вс≥х галузевих та рег≥ональних програм (проект≥в) структурного оздоровленн¤ економ≥ки. ѕотребуЇ ч≥тк≥шоњ визначеност≥ державна пол≥тика зароб≥тноњ плати. ¬она повинна передбачати не лише пр¤ме, а й опосередковане регулюванн¤ зароб≥тноњ плати в окремих галуз¤х. ƒинам≥ц≥ зм≥н абсолютних та в≥дносних р≥вн≥в зароб≥тноњ плати в окремих галуз¤х повинна всеб≥чно анал≥зуватис¤ в структурах виконавчоњ влади; мають своЇчасно розробл¤тис¤ необх≥дн≥ державн≥ заходи недопущенн¤ необірунтованого зростанн¤ зароб≥тноњ плати в окремих галуз¤х унасл≥док њхнього монопольного становища або економ≥чних прив≥лењв; зд≥йсненн¤ державного впливу на розвиток галузей з прогресуючим зниженн¤м зароб≥тноњ плати. ¬≥дпов≥дно до вимог ф≥нансово-грошовоњ стаб≥л≥зац≥њ необх≥дно внести корективи у пол≥тику регулюванн¤ зароб≥тноњ плати у бюд≠жетних галуз¤х. ÷е стосуЇтьс¤ врахуванн¤ реальних ф≥нансових можливостей при встановленн≥ посадових оклад≥в, збалансуванн¤ необх≥дних пропорц≥й м≥ж оплатою прац≥ в окремих галуз¤х, установах та орган≥зац≥¤х бюджетноњ сфери, а також м≥ж оплатою прац≥ бюджетн≥й та виробнич≥й сферах. «абезпеченн¤ достатн≥х джерел ф≥нансуванн¤ бюджету, в тому числ≥ й соц≥альних потреб, визначаЇ необх≥дн≥сть розширенн¤ сфери оподаткуванн¤. “ак≥ корективи в податков≥й пол≥тиц≥ потребують формуванн¤ ц≥леспр¤мованоњ пол≥тики доход≥в ¤к одного з найважлив≥ших напр¤мк≥в соц≥альноњ пол≥тики. ƒоходи населенн¤, що в≥дбиваютьс¤ державною статистикою, охоплюють дедал≥ меншу њхню реальну частину. ƒоходи та ≥нш≥ надходженн¤ ф≥зичних ос≥б Ч суб'Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ зг≥дно ≥з статистичною зв≥тн≥стю становл¤ть всього 0,4 в≥дсотка грошових доход≥в населенн¤ ”крањни. ¬ –ос≥њ питома вага п≥дприЇмницького доходу, ¤кий враховуЇтьс¤ аналог≥чною державною статистичною зв≥тн≥стю, вже перевищила третину вс≥х доход≥в населенн¤. Ѕез адекватного врахуванн¤ п≥дприЇмницьких доход≥в ”крањн≥ навр¤д чи може бути забезпечена обірунтован≥сть ≥ пол≥тики доход≥в, ≥ вдосконаленн¤ системи оподаткуванн¤. јдекватного обл≥ку потребують доходи не лише п≥дприЇмц≥в, а вс≥х зайн¤тих у недержавному сектор≥ економ≥ки. ƒуже важливим напр¤мком соц≥альноњ пол≥тики маЇ стати створенн¤ системи визначенн¤ форм б≥дност≥, оц≥нки та спостереженн¤ а с≥м'¤ми та громад¤нами, ¤к≥ мають недостатн≥ дл¤ життЇд≥¤льност≥ доходи. Ћише на таких засадах можна буде забезпечити адресне наданн¤ соц≥альноњ допомоги, а отже Ч п≥двищити ефективн≥сть використанн¤ в≥дпов≥дних державних кошт≥в. «асадовим стосовно наданн¤ допомоги маЇ бути встановленн¤ реального р≥вн¤ нужденност≥ громад¤н, а не лише документальне св≥дченн¤ про р≥вень доход≥в, ¤ке за умов масовоњ не реЇстрованоњ вторинноњ зайн¤тост≥ часто-густо не Ї адекватним реальност≥. 1996 року визначилас¤ необх≥дн≥сть п≥дтримки реального розм≥ру пенс≥й, оск≥льки негативн≥ тенденц≥њ щодо цього р≥зновид доход≥в дуже чисельноњ соц≥альноњ групи ви¤вилис¤ найб≥льш в≥дчутно. ¬одночас потр≥бно адекватно оц≥нювати реальний р≥вень достатку громад¤н, ¤к≥ належать до ц≥Їњ категор≥њ, забезпечують посиленн¤ п≥дтримки тим з них, що д≥йсно њњ потребують. Ќезважаючи на непопул¤рн≥сть таких заход≥в, ¤к скасуванн¤ п≥льг на проњзд у транспорт≥, оплату житлово-комунальних послуг, споживанн¤ електроенерг≥њ, подальше зат¤гуванн¤ з њх реал≥зац≥Їю може лишень ускладнити д≥йову п≥дтримку нужденних громад¤н.
Ќазва: —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5757 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
