—оц≥олог≥¤ > —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥

Ѕагатопланов≥сть соц≥альних процес≥в, глибина та масштаби соц≥альних утрат, деформац≥й та руйнувань визначають необх≥дн≥сть всеб≥чного, системного врахуванн¤ соц≥альних аспект≥в державн≥й пол≥тиц≥ нац≥ональноњ безпеки, потребують формуванню соц≥альноњ безпеки ¤к окремого, ц≥л≥сного њњ напр¤мку.

Ќадзвичайно важливо визначити реальн≥ соц≥альн≥ ≥нтереси держави та сусп≥льства й забезпечити њхню Їдн≥сть з ≥ншими нац≥ональними ≥нтересами.

якщо в економ≥чн≥й сфер≥ головним нац≥ональним пр≥оритетом Ї створенн¤ сучасноњ ринковоњ економ≥ки, ≥нтегрованоњ у м≥ждународну економ≥чну систему, то в соц≥альн≥й сфер≥ нац≥ональним пр≥оритетом такоњ самоњ значимост≥ Ї формуванн¤ сучасного середнього класу ¤к головноњ складовоњ реформованого сусп≥льства.

—творенн¤ середнього класу, ¤кий базуЇтьс¤ на способ≥ житт¤ притаманному розвиненим крањнам, ≥ ¤кий охоплюватиме найр≥зноман≥тн≥ш≥ верстви населенн¤ (в тому числ≥ й вразлив≥ соц≥альн≥ групи пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, багатод≥тн≥ с≥мњ), можна визначити ¤к стратег≥чну соц≥альну мету реформуванн¤ економ≥ки та сусп≥льства. —аме чисельний середн≥й клас Ї т≥Їю сучасною соц≥альною формою, ¤ зможе вт≥лити потреби народу ”крањни у г≥дних умовах життЇд≥¤льност≥, а також цив≥л≥зован≥ шл¤хи та способи створенн¤ таких умов.

ѕерех≥д до ринковоњ, економ≥ки маЇ так≥ альтернативи: або формуванн¤ середнього класу ¤к пан≥вноњ соц≥альноњ сили, або утворенн¤ соц≥альне пол¤ризованого сусп≥льства. Ќадзвичайно складн≥ умови переходу до ринку, що склалис¤ в ”крањн≥, визначають небезпеку утворенн¤ соц≥альне пол¤ризованого сусп≥льства, в ¤кому Ї дв≥ головн≥ соц≥альн≥ групи: багат≥ та б≥дн≥. ”твердженн¤ соц≥альне пол¤ризованого сусп≥льства на ск≥льки-небудь тривалий терм≥н часу може перекреслити ≥ розвиток демократичних засад державного устрою, ≥ намаганн¤ створити соц≥альне зор≥Їнтовану економ≥ку, ≥ становленн¤ ”крањни ¤к стаб≥льноњ м≥цноњ держави.

—тратег≥чним завданн¤м державноњ пол≥тики маЇ бути збережен≠н¤ соц≥ального п≥дірунт¤ середнього класу, зд≥йсненн¤ його трансформац≥њ в≥дпов≥дно до вимог утвердженн¤ середнього класу сучасноњ демократичноњ держави.

Ќадзвичайно важливо, щоб була забезпечена структура середнього класу ¤к зосередженн¤ потенц≥алу продукуванн¤ матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей сусп≥льства. –озв'¤занн¤ такоњ масштаб≠ноњ проблеми, ¤к збереженн¤ ≥ трансформац≥¤ в≥дпов≥дно до ринкових умов трудового потенц≥алу крањни, маЇ. зд≥йснюватис¤ саме ¤к один з найважлив≥ших напр¤мк≥в формуванн¤ середнього класу. ¬их≥д економ≥ки на виший щабель техн≥ко-технолог≥чного розвитку потребуЇ не лише створенн¤ сучасноњ матер≥ально-техн≥чноњ бази впровадженн¤ нов≥тн≥х, високопродуктивних технолог≥й, а й на¤вност≥ висококвал≥ф≥кованого трудового потенц≥алу, ¤кий за своЇю структурою та профес≥йним складом був би спроможний задовольнити потреби виробництва. ѕричому втрати в≥д руйнуванн¤ трудового потенц≥алу, порушенн¤ процесу в≥дтворенн¤ квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в можуть ви¤витис¤ б≥льш непоправними, н≥ж суто економ≥чн≥ втрати внасл≥док кризи. «авданн¤ ринковоњ трансформац≥њ середнього класу набуваЇ особливо нагального значенн¤ дл¤ науково-техн≥чноњ сфери. ѓњ ефективне функц≥юванн¤, ¤кщо науково-техн≥чн≥ прац≥вники не пос≥датимуть ч≥льного м≥сц¤ в структур≥ середнього класу, практично неможливе. ѕроте сусп≥льний статус науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ знизивс¤ в останн≥ роки поза будь-¤к≥ припустим≥ меж≥. «а нею дедал≥ б≥льше закр≥плюЇтьс¤ сусп≥льна оц≥нка ¤к сфери не т≥льки з низькими, а ще ≥ з нерегул¤рними та негарантованими доходами.

Ќадзвичайно болючим на тепер≥шньому етап≥ перетворень Ї розв'¤занн¤ питанн¤ щодо забезпеченн¤ прийн¤тних доход≥в уразливих верств населенн¤ (пенс≥онер≥в, ≥нвал≥д≥в, багатод≥тних ≥ неповних с≥мей). ѕроте без розробки ≥ реал≥зац≥њ довгостроковоњ стратег≥њ створенн¤ належних соц≥ально-економ≥чних умов тим соц≥альним групам, ¤к≥ б забезпечили врешт≥-решт дл¤ б≥льшост≥ њхн≥х представник≥в належн≥сть до середнього класу, навр¤д чи можна казати про повноц≥нне утвердженн¤ ”крањни ¤к цив≥л≥зованоњ демократичноњ держави. Ќедопущенн¤ остаточного зб≥дненн¤ уразливих верств населенн¤, њхньоњ соц≥альноњ деградац≥њ, незважаючи на будь-¤к≥ труднощ≥ держави, маЇ бути закр≥плене в≥дпов≥дним законодавчим та орган≥зац≥йним державним механ≥змом.

Ќарешт≥, об'Їктом державноњ пол≥тики мають стати процеси формуванн¤ тих прошарк≥в середнього класу, життЇвий р≥вень ¤кий за умов економ≥чноњ кризи не т≥льки не знизивс¤, а навпаки, стати значно вищим. ÷≥ прошарки об'Їднують життЇво активних людей , ≥ндив≥дуальн≥ особливост≥ та профес≥йн≥ навички ¤ких за умов послабленн¤ регламентац≥њ економ≥чних та соц≥альних процес≥в змогли реал≥зуватис¤ та забезпечити њхн≥м власникам в≥дпов≥дний р≥вень доход≥в. «а своњм складом "вгаразд≥л≥" прошарки середнього класу вельми р≥зноман≥тн≥. ƒо них вход¤ть п≥дприЇмц≥ та комерсанти приватних, малих та сп≥льних п≥дприЇмств, службовц≥ банк≥вських структур, спец≥ал≥сти та квал≥ф≥кован≥ роб≥тники певного фаху, ¤к≥ працюють переважно у недержавному сектор≥ економ≥ки. ќск≥льки "вгаразд≥л≥" прошарки середнього класу завд¤ки зд≥йсненню економ≥чних перетворень п≥двищили св≥й життЇвий р≥вень ≥ сусп≥льний статус, вони схильн≥ п≥дтримувати подальше зм≥ненн¤ ринковоњ економ≥ки. ÷≥ прошарки становл¤ть важливу складову поки що не дуже чисельноњ соц≥альноњ бази ринкових реформ;

¬одночас у державн≥й пол≥тиц≥ необх≥дно враховувати й те, що паростки "нового" середнього класу виникли в пер≥од економ≥чноњ нестаб≥льност≥, що зумовило њхню певну деформац≥ю. ‘≥нансово грошова стаб≥л≥зац≥¤ може призвести до ускладненн¤ соц≥ально економ≥чного становища значноњ частини нового середнього класу ¤ка або безпосередньо використовувала особливост≥ економ≥чноњ нестаб≥льност≥ дл¤ забезпеченн¤ власного високого добробуту, а була пов'¤зана з недержавними структурами, ¤к≥ звикли працювати; лише за умов ≥нфл¤ц≥њ.

ƒержавна пол≥тика повинна адекватно оц≥нювати це ¤вище перех≥дного пер≥оду, правильно передбачати його майбутн≥ насл≥дки ≥ своЇчасно розробл¤ти необх≥дн≥ державн≥ заходи.

”загальнюючи, можна визначити так≥ найб≥льш небезпечн≥ соц≥альн≥ загрози нац≥ональним ≥нтересам:

руйнуванн¤ соц≥альноњ бази пол≥тичноњ стаб≥льност≥ в держав≥ та спад продукуванн¤ матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей сусп≥льства;

занепад квал≥ф≥кованого трудового потенц≥алу крањни, знец≥ненн¤ нац≥ональноњ робочоњ сили та порушенн¤ необх≥дних умов дл¤ њњ повноц≥нного в≥дтворенн¤;

розлад науково-технолог≥чного та ≥нтелектуального потенц≥алу, порушенн¤ процесу в≥дтворенн¤ науково-техн≥чних кадр≥в; зниженн¤ сусп≥льного статусу њхньоњ д≥¤льност≥; в≥дплив молод≥ з галузей науки ≥ техн≥ки, осв≥ти ≥ культури;

знец≥ненн¤ мотивац≥йних стимул≥в до продуктивноњ прац≥, руйнац≥¤ обірунтованоњ м≥жгалузевоњ, м≥жквал≥ф≥кац≥йноњ, м≥жпосадовоњ диференц≥ац≥њ зароб≥тноњ плати;

закр≥пленн¤ п≥дприЇмницькоњ активност≥ переважно у сфер≥ перерозпод≥лу сусп≥льного доходу, а не у сфер≥ зб≥льшенн¤ його виробництва;

дестаб≥л≥зац≥¤ соц≥ально-трудових взаЇмов≥дносин; вих≥д њх за меж≥ правового пол¤; прогресуюч≥ затримки виплат зароб≥тноњ плати, стипенд≥й, пенс≥й, ≥нших соц≥альних виплат; не правов≥ форми розв'¤занн¤ трудових конфл≥кт≥в та зд≥йсненн¤ акт≥в грома≠д¤нськоњ непокори (блокуванн¤ автомоб≥льних та зал≥зничних маг≥стралей, порушенн¤ нормального функц≥юванн¤ систем виробничого та соц≥ально-побутового життЇзабезпеченн¤, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й);

загостренн¤ ситуац≥њ на ринку прац≥; зростанн¤ оф≥ц≥йного та прихованого безроб≥тт¤, скороченн¤ попиту на робочу силу к≥лькост≥ в≥льних робочих м≥сць та вакантних посад); втрата сталого соц≥ально-профес≥йного статусу чисельними соц≥альними групами;

масове зб≥дненн¤ населенн¤; зниженн¤ споживанн¤ найважлив≥ших продукт≥в харчуванн¤ нижче м≥н≥мально допустимих ф≥з≥олог≥чних норм; соц≥ально-психолог≥чн≥ насл≥дки руйнуванн¤ не злиденного способу житт¤; розвиток насильства, поширенн¤ ;соц≥альних хвороб сусп≥льства (алкогол≥зм, наркотики, злочинн≥сть), руйнуванн¤ ≥нституц≥њ с≥м'њ;

соц≥альне розшаруванн¤ у сусп≥льств≥, протисто¤нн¤ р≥зних соц≥альних груп (багатих ≥ б≥дних), посиленн¤ на цьому ірунт≥ д≥¤льност≥ радикальних пол≥тичних сил;

соц≥альн≥ ускладненн¤ в процес≥ приватизац≥њ, конфл≥ктн≥ ситуац≥њ м≥ж новими власниками та прац≥вниками п≥дприЇмств;

руйнуванн¤ галузей соц≥альноњ сфери (осв≥ти, охорони здоров'¤, культури); соц≥ально-пол≥тичн≥ насл≥дки ускладненн¤ умов щодо задоволенн¤ соц≥альних потреб головними соц≥альними гру≠пами;

поширенн¤ корупц≥њ та злочинност≥ ≥, ¤к насл≥док, в≥дчутт¤ незахищеност≥ громад¤н; зрощенн¤ крим≥нальних структур з п≥дприЇмницькими колами та проникненн¤ њх у р≥зн≥ г≥лки влади.

—истема соц≥альноњ безпеки, ¤к ≥ нац≥ональноњ безпеки загалом повинна базуватис¤ на взаЇмод≥њ вс≥х г≥лок влади: законодавчоњ, виконавчоњ, судовоњ. “аким чином, необх≥дна розробка технолого соц≥альноњ безпеки, ¤ка б визначила в≥дпов≥дн≥ функц≥њ та вимоги щодо њњ зд≥йсненн¤ дл¤ вс≥х суб'Їкт≥в забезпеченн¤ соц≥альноњ безпеки. ѕри цьому сл≥д передбачити механ≥зми, ¤к≥ були б у змоз≥ нейтрал≥зувати деструктивний вплив на соц≥альну безпеку також самих орган≥в державноњ влади. “ак, на р≥вн≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни повинн≥ бути впроваджен≥ законодавч≥ та орган≥зац≥йн≥ механ≥зми ¤к≥ стали б на завад≥ схваленню попул≥стських заход≥в, не п≥дкр≥плених реальними можливост¤ми держави.

Ќа р≥вн≥  аб≥нету м≥н≥стр≥в ”крањни повинн≥ бути ч≥тко визначенн¤ реальн≥ розм≥ри соц≥альних гарант≥й, в≥дпов≥дальн≥сть за п≥дтримки соц≥альних пропорц≥й та своЇчасн≥сть заход≥в щодо виправленн¤ соц≥альних деформац≥й.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: —оц≥ально-економiчнi процеси в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (5757 прочитано)