≈коном≥чна теор≥¤ > –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва

–инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва

«м≥ст

«м≥ст

¬ступ† 3

1. “оварне виробництво, ¤к передумова формуванн¤ ринковоњ економ≥ки. 5

2. –инок : сутн≥сть, еволюц≥¤ розвитку, субТЇкти та обТЇкти. 11

3. ¬иди ринку: загальна характеристика та його особливост≥ 14

4. ћ≥сце ринку в систем≥ сусп≥льного виробництва. 16

5. ќсновн≥ проблеми становленн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥. 23

¬исновок† 31

—писок використаноњ л≥тератури† 33

ƒодатки† 34

¬ступ

ѕроголошенн¤ ”крањни незалежною державою в≥дкрило реальн≥ можливост≥ переходу њњ до ринку. ѕодоланн¤ деструктивного тотал≥тарно-адм≥н≥стративного режиму, кор≥нна перебудова економ≥чних процес≥в шл¤хом зд≥йсненн¤ радикальних реформ, спр¤мованих на ринкову трансформац≥ю вс≥х сфер господарського житт¤ сусп≥льства Ц основн≥ засади економ≥чноњ та соц≥альноњ пол≥тики украњнськоњ держави.

ѕобудова розвинутого ринкового господарства Ц процес досить складний ≥ тривалий. ” розвинутих крањнах «аходу в≥н в≥дбувс¤ ¤к природний, взаЇмоповТ¤заний з економ≥чним ≥ соц≥альним прогресом сусп≥льства.

–инок Ч дос¤гненн¤ всього людства на вс≥х етапах його розвитку до найвищих форм сусп≥льного прогресу. –инкове господарство Ї середовищем, "атмосферою", в рамках ≥ з допомогою ¤ких в≥дтворюютьс¤ ≥ панують в≥дносини ≥ зв'¤зки товарного виробництва.

–инок ¤к самодостатн≥й, автоматично д≥ючий, саморегульований механ≥зм Ч це абстракц≥¤, ¤ка де¤кою м≥рою в≥дбиваЇ реал≥њ XIX ст. —учасний же ринок Ч це один з феномен≥в, ¤кий зумовлюЇ складну систему господарюванн¤, в ¤к≥й т≥сно взаЇмод≥ють ринков≥ законом≥рност≥, численн≥ регулююч≥ ≥нститути (передус≥м державн≥) ≥ масова св≥дом≥сть.

÷ив≥л≥зований характер ринку в промислових розвинутих крањнах визначаЇтьс¤ широким арсеналом перев≥рених часом ≥ господарською практикою законодавчих ≥ моральних норм, багатоплановою ≥ компетентною пол≥тикою держави щодо розвитку економ≥ки та соц≥альноњ ≥нфраструктури, ≥нформован≥стю ≥ самост≥йн≥стю кер≥вник≥в господарських структур на вс≥х р≥вн¤х, правовою свободою економ≥чноњ самод≥¤льност≥ людини.

«вичайно, ”крањна, ¤к нова самост≥йна держава, що виникла на розколотому терен≥ колишнього народногосподарського комплексу —–—– з≥ складною ≥нфраструктурою ,створеною за багато дес¤тир≥ч, не може повторити за короткий час той шл¤х, ¤кий пройшов ринок «аходу. ¬она може т≥льки розумно скористатис¤ певним досв≥дом цих крањн, а шл¤х переходу до ринковоњ системи маЇ бути св≥й, з урахуванн¤м ус≥х нац≥ональних, пол≥тичних, економ≥чних, географ≥чних та ≥нших особливостей ≥сторичного розвитку ”крањни.

ќднак складн≥сть завданн¤ пол¤гаЇ в тому, що немаЇ у св≥т≥ аналог≥в переходу до ринку великоњ держави з такою, ¤к в ”крањн≥, спотвореною тотал≥тарною системою структурою господарства, високим р≥внем монопол≥зму в промисловост≥, залежн≥стю тис¤ч промислових п≥дприЇмств в≥д постачальник≥в окремих вид≥в продукц≥њ, що залишилис¤ за межами державних кордон≥в. ¬ таких скрутних умовах, що склалис¤ в ”крањн≥ ,в умовах глибокоњ економ≥чноњ, ф≥нансово-кредитноњ, паливно-сировинноњ, еколог≥чноњ та ≥нших криз перех≥д до реального ринку надзвичайно утруднений.

¬ своњй курсов≥й робот≥ ¤ намагалас¤ дати ¤к≥сну характеристику ринку, визначити його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва,† а також вид≥лити основн≥ проблеми становленн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥.

1. “оварне виробництво, ¤к передумова формуванн¤ ринковоњ економ≥ки.

“оварне виробництво ≥снувало вже 5-7 тис¤чол≥ть тому, за час≥в перв≥сного сусп≥льства. “ою чи ≥ншою м≥рою воно було поширене в р≥зних соц≥ально-економ≥чних системах. “ак, автори пос≥бнику У”крањна ≥ св≥тФ, характеризуючи економ≥ку —тародавньоњ √рец≥њ, звертають увагу нате, що Уширокого розмаху набули у грецьких м≥стах грошовий об≥г ≥ товарне виробництвоФ[1]. ўодо нашоњ крањни, то тут вже Уна початку ’≤≤≤ ст. зТ¤вл¤Їтьс¤ тенденц≥¤ товарного ремесла, коли предмети виробл¤лис¤ не т≥льки на замовленн¤, а й на продажФ[2]. ќтже, ≥снують сп≥льн≥ дл¤ р≥зних ≥сторичних епох причини виникненн¤ товарного виробництва.

–озвиток сусп≥льного виробництва пов'¤заний з ≥снуванн¤м р≥зних його форм. Ќайпершою формою господарюванн¤ було натуральне виробництво, за ¤кого продукти прац≥ призначаютьс¤ дл¤ задоволенн¤ власних потреб безпосередн≥х виробник≥в життЇвих благ, тобто дл¤ внутр≥господарського споживанн¤. ƒл¤ натурального господарства характерн≥ нерозвинут≥сть сусп≥льного под≥лу прац≥, його замкнут≥сть, в≥дсутн≥сть зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в, прим≥тивна техн≥ка, технолог≥¤, патр≥архальн≥сть виробництва загалом. …ому в≥дпов≥даЇ заст≥й, пов≥льн≥сть розвитку самого виробництва ≥ сусп≥льного розвитку в ц≥лому. “аке виробництво замикаЇ вс≥ економ≥чн≥ процеси в т≥сних межах локальних виробничих одиниць, не в≥дкриваючи канал≥в дл¤ зовн≥шн≥х зв'¤зк≥в. –обоча сила, закр≥плена за локальними виробничими одиниц¤ми, позбавлена моб≥льност≥. ¬иробнич≥ в≥дносини тут виступають у своњй "прозор≥й", неуречевлен≥й, нематер≥ал≥зован≥й форм≥ ¤к пр¤м≥ в≥дносини м≥ж людьми. —аме така форма господарюванн¤ Ї типовою дл¤ вс≥х докап≥тал≥стичних стад≥й розвитку сусп≥льного виробництва. ¬она довела свою життЇв≥сть прот¤гом тис¤чол≥ть. Ќа зм≥ну натуральн≥й форм≥ господарюванн¤ поступово приходить товарна форма виробництва, ¤ка тривалий час ≥снуЇ пор¤д з натуральною, проникаючи в нењ ≥ розкладаючи њњ. ќстаточний розклад натурального виробництва ¤к основноњ форми господарюванн¤ в≥дбуваЇтьс¤ в епоху п≥знього середньов≥чч¤, епоху зародженн¤ й прогресу кап≥тал≥зму. «амкнут≥сть натурального господарства, його в≥дособлен≥сть, прим≥тивн≥сть, косн≥сть, патр≥архальн≥сть, заст≥й кап≥тулюють перед взаЇмним обм≥ном ≥ прогресом.

ѕотребу в обм≥н≥ результатами прац≥ мають ≥ натуральне, ≥ товарне виробництво, оск≥льки в них в т≥й або ≥нш≥й форм≥ ≥снуЇ под≥л прац≥. ¬≥н виступаЇ загальною умовою обм≥ну незалежно в≥д форми виробництва. јле ¤кщо в натуральному господарств≥ обм≥н зд≥йснюЇтьс¤ у вигл¤д≥ продуктообм≥ну, без умови екв≥валентност≥, то товарне господарство об'Їктивно вимагаЇ зовс≥м ≥ншоњ форми обм≥ну. ѕродукт прац≥ в товарному господарств≥ призначаЇтьс¤ не дл¤ власного споживанн¤, а дл¤ продажу, дл¤ обм≥ну через ринок. ÷е передбачаЇ пост≥йне економ≥чне сп≥лкуванн¤, економ≥чний взаЇмозв'¤зок м≥ж людьми, що розпочинаЇтьс¤ з придбанн¤ засоб≥в виробництва й зак≥нчуЇтьс¤ реал≥зац≥Їю готовоњ продукц≥њ, обм≥ном досв≥дом.

ќтже, товарне виробництво - це така форма орган≥зац≥њ сусп≥льного господарства, за ¤коњ продукти виробл¤ютьс¤ економ≥чно в≥дособленими виробниками, котр≥ спец≥ал≥зуютьс¤ на виготовленн≥ певного продукту, що потребуЇ обм≥ну у вигл¤д≥ куп≥вл≥-продажу на ринку. ѕри цьому продукти прац≥, ¤кими вони обм≥нюютьс¤, стають товарами. « даного визначенн¤ випливаЇ:

по-перше, основою виникненн¤ товарного виробництва й обм≥ну, тобто перетворенн¤ натурального господарства в товарне, Ї сусп≥льний под≥л прац≥. —аме в≥н приводить до того, що виробники дл¤ задоволенн¤ особистих ≥ виробничих потреб повинн≥ обм≥нювати продукти своЇњ прац≥ на необх≥дн≥ дл¤ них продукти прац≥ ≥нших виробник≥в. ≤ коли перший сусп≥льний под≥л прац≥ (в≥дд≥ленн¤ пастуших племен) зробив можливим регул¤рний обм≥н м≥ж общинами, а другий (в≥докремленн¤ ремесла в≥д землеробства й скотарства) зумовив зародженн¤ товарного виробництва, то трет≥й (в≥дд≥ленн¤ торг≥вл≥) спри¤в завершенню формуванн¤ товарного господарства;

по-друге, под≥л прац≥ в сусп≥льств≥ лише тод≥ стаЇ основою формуванн¤ товарного виробництва й обм≥ну продукт≥в через ринок, коли в≥дбуваЇтьс¤ в≥докремленн¤ виробник≥в ¤к самост≥йних власник≥в засоб≥в виробництва. ≤ ¤кщо сусп≥льний под≥л прац≥ потребуЇ обм≥ну взагал≥, то економ≥чна в≥дособлен≥сть виробник≥в вимагаЇ екв≥валентного, товарного обм≥ну.

“оварне виробництво виникаЇ ¤к просте товарне виробництво. ¬оно засноване на особист≥й прац≥ власника засоб≥в виробництва, др≥бне за своњми розм≥рами, йому властив≥ пр¤ме поЇднанн¤ виробника ≥з засобами виробництва та в≥дсутн≥сть експлуатац≥њ людини людиною. ” форм≥ товару тут виступають лише речов≥ фактори виробництва та готовий продукт.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (6869 прочитано)