≈коном≥чна теор≥¤ > –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва

‘ормуванн¤ ринковоњ економ≥ки в ”крањн≥ розпочалос¤ з в≥дтворенн¤м ринкових ≥нституц≥й, ¤к≥ ≥снували лише в зародковому стан≥. ÷е маЇ в≥дбуватис¤ за схемою, ¤ка враховуЇ економ≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥сторичн≥ та психолог≥чн≥ особливост≥, характерн≥ дл¤ нашоњ крањни.

ѕередус≥м зазначимо, що ”крањна н≥коли не мала високорозвинених товарно-грошових в≥дносин. —тановленн¤ њх по сут≥ розпочалос¤ п≥сл¤ скасуванн¤ кр≥пацтва у 1861 р. ≥ в≥дбувалос¤ на фон≥ значних феодальних пережитк≥в. «начним було втручанн¤ держави в економ≥ку.

ѕ≥сл¤ 1917р. впродовж майже 70 рок≥в крањна йшла шл¤хом розвитку економ≥ки, ¤кий ≥гнорував ринок, вважаючи його рудиментом, що маЇ в≥джити у всьому св≥т≥. –езультат в≥домий: створено сусп≥льство з низькою ефективн≥стю виробництва ≥ в≥дсталим р≥внем житт¤ людей, загальним одержавленн¤м ≥ монопол≥зованою, негнучкою економ≥кою, п≥дпор¤дкуванн¤м особистих ≥ колективних ≥нтерес≥в в≥домчим, в≥дсутн≥стю демократичних ≥нституц≥й. ÷е спри¤ло проведенню пол≥тики автарк≥њ, тобто економ≥чного в≥дособленн¤ в≥д св≥тового ринку. —аме тому ”крањна не пос≥даЇ в≥дпов≥дного м≥сц¤ у м≥жнародному под≥л≥ прац≥, в зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зках.

” нас була в≥дсутн¤ визначальна ринкова ≥нституц≥¤ Ч економ≥чна самост≥йн≥сть господарюючих суб'Їкт≥в. —аме вона гарантуЇ незалежн≥сть суб'Їкт≥в ринковоњ економ≥ки, њхню економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть, без чого ринку бути не може. Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств ”крањни належали держав≥, управл¤лись њњ органами, що зумовлювало високий ступ≥нь монопол≥зму.

¬≥дтворенн¤ ≥нституц≥й багато субТЇктних власник≥в в≥дбуваЇтьс¤ через роздержавленн¤ власност≥, њњ трансформац≥ю у р≥зн≥ форми Ч колективну, приватну. ÷е спри¤Ї розвитку р≥зноман≥тних форм господарюванн¤ та в≥дтворенню конкурентного середовища.

Ќа 1 липн¤ 2000 р. в ”крањн≥ було приватизовано понад 59 тис. об'Їкт≥в, у тому числ≥ 15,7 тис. об'Їкт≥в (26,8 в≥дсотка) державноњ та 43,3 тис, (73,2 в≥дсотка) комунальноњ форм власност≥.(ƒодаток √) ћайже повн≥стю роздержавлен≥ п≥дприЇмства легкоњ (93,5 в≥дсотка), деревообробноњ та целюлозно-паперовоњ промисловост≥ (91,9 в≥дсотка). ¬они виробл¤ють близько 98 в≥дсотк≥в продукц≥њ кожноњ галуз≥.

¬насл≥док приватизац≥њ та акц≥онуванн¤ п≥дприЇмств, розвитку фермерства та ≥нших форм господарюванн¤ все значн≥шу роль починаЇ в≥д≥гравати недержавний сектор економ≥ки.

Ќев≥дд≥льною ≥нституц≥Їю ринку Ї в≥льн≥ ц≥ни, за допомогою ¤ких в умовах конкурентного середовища зд≥йснюЇтьс¤ екв≥валентний обм≥н, а отже, реал≥зуютьс¤ ≥нтереси продавц¤ ≥ покупц¤, в≥дтворюЇтьс¤ р≥вновага в економ≥ц≥. ѕроте це класичне положенн¤ економ≥чноњ теор≥њ д≥Ї лише за на¤вност≥ в≥дпов≥дних ≥нших ринкових умов: монопол≥зац≥њ сфер розпод≥лу, обм≥ну ≥ виробництва, на¤вност≥ р≥зних форм господарюванн¤, великих, середн≥х, малих п≥дприЇмств, ¤к≥ управл¤ютьс¤ не з Їдиного центру, а самост≥йними товаровиробниками. ¬ ”крањн≥ ус≥х цих передумов поки що в розвиненому вигл¤д≥ немаЇ.

Ћ≥берал≥зац≥¤ ц≥н при високому р≥вн≥ монопол≥зму призводить до обов'¤зкового зростанн¤ њх ≥ не створюЇ стимул≥в до виробництва. Ќав≥що виробл¤ти додаткову продукц≥ю, ¤кщо прибуток залежить в≥д зменшенн¤ њњ к≥лькост≥ в умовах монопол≥њ? ќтже, те, що Ї правильним теоретично ≥ д≥Ї за умов, ¤к≥ в≥дтворюють ринкове середовище у будь-¤к≥й крањн≥, не може бути правильним дл¤ економ≥ки, де не створен≥ в≥дпов≥дн≥ ринков≥ ≥нституц≥њ.

 онкуренц≥¤, в≥льне ц≥ноутворенн¤ ¤к необх≥дн≥ ≥нституц≥њ ринку можуть функц≥онувати лише за умов на¤вност≥ ринковоњ ≥нфраструктури (б≥рж, ≥нформац≥йно-комерц≥йних, оптових та постачальницьких орган≥зац≥й, пункт≥в прокату), культури веденн¤ ринковоњ економ≥ки.

ƒл¤ того щоб суб'Їкти нац≥онального ринку не т≥льки мали ринкову ≥нфраструктуру, право власност≥ на засоби виробництва ≥ продукц≥ю, а й могли реал≥зувати це право, кр≥м економ≥чних потр≥бн≥ ще й правов≥ передумови. ќсь чому в крањн≥ йде процес в≥дпрацюванн¤ ≥ прийн¤тт¤ юридичних закон≥в, ¤к≥ спри¤ють формуванню рин≠кового середовища. ѕроте в≥н ≥де пов≥льно, часто в прийн¤т≥ закони внос¤тьс¤ суттЇв≥ зм≥ни, в≥дсутн¤ узгоджен≥сть законодавчих акт≥в. ¬се це гальмуЇ ринков≥ перетворенн¤. ёридичн≥ закони мають в≥дбивати реал≥њ економ≥чного житт¤, бути нац≥леними на в≥дтворенн¤ конкурентного середовища. —л≥д в≥дпрацювати механ≥зм реал≥зац≥њ цих закон≥в.

¬≥дтворюючи ринков≥ ≥нституц≥њ, не можна забувати, що ринок будують люди, в≥д њхн≥х св≥домост≥, бажанн¤, розум≥нн¤ залежить дуже багато. якщо сусп≥льна св≥дом≥сть не буде настроЇна на ринкову хвилю, ринок не формуватиметьс¤. ÷ей процес може зат¤гтись, а то й п≥ти у ¤комусь ≥ншому напр¤м≥. —л≥д урахувати, що психолог≥чний стан наших людей нин≥ досить складний ≥ суперечливий. ¬они не т≥льки мало знають про ринок, а й вважають, що держава кинула њх напризвол¤ще. ” так≥й обстановц≥ виб≥р модел≥ й шл¤ху побудови ринку маЇ надзвичайно важливе значенн¤.

—в≥товий досв≥д показуЇ, що при вибор≥ певноњ модел≥ економ≥ки та њњ реал≥зац≥њ потр≥бно враховувати загальне ≥ специф≥чне, ¤ке Ї зм≥стом перех≥дноњ економ≥ки, у стад≥њ ¤коњ перебуваЇ ”крањна.

¬одночас обов'¤зково сл≥д мати на уваз≥, що загальн≥ законом≥рност≥ дл¤ перех≥дноњ економ≥ки неоднаково ви¤вл¤ютьс¤ в р≥зних умовах, скаж≥мо, в умовах сх≥дноњ та зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ.

«аконом≥рн≥стю перех≥дноњ економ≥ки Ї нестаб≥льн≥сть ≥ нест≥йк≥сть, оск≥льки в њњ основ≥ лежать суперечност≥ старих ≥ нових форм господарюванн¤, що призводить до швидких ¤к≥сних зм≥н в економ≥чному ≥ соц≥альному житт≥ сусп≥льства. ” зв'¤зку з цим треба передбачати альтернативн≥ шл¤хи њњ розвитку. ѕотенц≥йно ≥снуЇ широкий спектр перспектив: в≥д поверненн¤ у певн≥й форм≥ до авторитарно-бюрократичноњ системи ≥ до пост≥ндустр≥ального сусп≥льства; в≥д корумпованоњ т≥ньовоњ економ≥ки до правол≥беральних, заснованих на приватн≥й власност≥ систем. —л≥д ураховувати ≥ те, що альтернативн≥сть маЇ певн≥ меж≥, ¤к≥ зумовлен≥ об'Їктивними ≥ суб'Їктивними чинниками. —еред багатьох вар≥ант≥в Ї оптимальний дл¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни.  ритер≥Їм цього вибору Ї ¤к загальн≥ тенденц≥њ розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ, так ≥ врахуванн¤ реальних ресурс≥в, нац≥ональних особливостей, ≥сторичних традиц≥й, географ≥чного та геопол≥тичного положенн¤. ќтже, формувати економ≥чну стратег≥ю, спр¤мовану на побудову певноњ модел≥ ринковоњ економ≥ки, сл≥д, спираючись на перел≥чен≥ чинники.

ќсоблив≥стю економ≥ки ”крањни Ї те, що перед початком ринкових трансформац≥й вона ¤вл¤ла собою адм≥н≥стративно-командний тип, де дом≥нував тотальний монопол≥зм: власност≥, централ≥зовано-директивного прийн¤тт¤ р≥шень ≥ технолог≥чний монопол≥зм. Ѕуло багато п≥дприЇмств, ¤к≥ виробл¤ли 60-100 в≥дсотк≥в певного виду продукц≥њ. “ака монопол≥¤ не Ї ринковою. ¬она не передбачаЇ конкуренц≥њ, ринкових в≥дносин, робить господарюючим суб'Їктом систему державних установ, а п≥дприЇмства виконують лише виробнич≥ функц≥њ.

Ќегативний вплив на формуванн¤ ринкових в≥дносин в ”крањн≥ маЇ ≥ те, що њњ економ≥ка великомасштабна з незавершеним циклом виробництва, а також в≥дбиваЇ спец≥ал≥зац≥ю у колишньому –ад¤нському —оюз≥ на важк≥й промисловост≥, воЇнно-промисловому виробництв≥ та видобувних галуз¤х. —аме це сьогодн≥ в≥дтворюЇ нестачу товар≥в народного споживанн¤, з одного боку, ≥ техн≥чну та технолог≥чну в≥дстал≥стьЧз ≥ншого. ÷е породжуЇ величезну потребу в придбанн≥ нафти та газу на св≥товому ринку, а отже, проблеми з торговельним балансом, перекоси у ц≥нах на внутр≥шньому ринку.

—творенн¤ достатньоњ к≥лькост≥ п≥дприЇмств в ”крањн≥, ¤к≥ б формували конкурентне середовище, може зд≥йснюватис¤ двома шл¤хами: реформуванн¤м ≥снуючих п≥дприЇмств ≥ створенн¤м нових. ѕерший шл¤х передбачаЇ: демонопол≥зац≥ю; роздержавленн¤ ≥ приватизац≥ю; залученн¤ в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ структурноњ перебудови п≥дприЇмств; диверсиф≥кац≥ю. ƒругий шл¤х ставить за мету спри¤нн¤ розвитку малого та середнього б≥знесу; залученн¤ в≥тчизн¤них та ≥ноземних ≥нвестиц≥й дл¤ створенн¤ нових п≥дприЇмств, а також реструктуризац≥њ застар≥лих, тих, ¤к≥ потребують повного оновленн¤.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (6869 прочитано)