≈коном≥чна теор≥¤ > –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва

якщо розгл¤дати еволюц≥ю ринку з точки зору суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин, то ми побачимо, що спочатку це були безпосередньо виробники ≥ споживач≥ товарноњ продукц≥њ. ѕот≥м, у м≥ру його розвитку й в≥докремленн¤ в самост≥йн≥ галуз≥ торг≥вл≥ та грошового об≥гу, активними учасниками ринкових в≥дносин стають торговельн≥ й ф≥нансов≥ посередники: комерц≥йн≥ агенти, ком≥во¤жери, консигнатори, брокери, д≥лери та ≥н.

Ќазван≥ суб'Їкти, д≥ючи на правах ф≥зичних або юридичних ос≥б, в≥д≥грають всезростаючу роль у ринков≥й економ≥ц≥, ≥ не випадково. –инок ¤вл¤Ї собою складний механ≥зм ви¤вленн¤ й узгодженн¤ економ≥чних ≥нтерес≥в. —аме цим ≥ займаютьс¤ торгов≥ й ф≥нансов≥ посередники. ¬они вивчають стан справ з пропонуванн¤м ≥ попитом тих чи ≥нших товар≥в, динам≥ку ц≥н, установлюють д≥лов≥ контакти, прогнозують ринкову ситуац≥ю тощо. ѓхн¤ д≥¤льн≥сть вважаЇтьс¤ вкрай необх≥дною ≥ високо оц≥нюЇтьс¤ сусп≥льством. ≤снуЇ нав≥ть думка, що в ринковому механ≥зм≥ посередницьк≥ ланки виконують роль керуючоњ системи.

¬ умовах командноњ економ≥ки посередницька д≥¤льн≥сть розгл¤даЇтьс¤ ¤к другор¤дна, а то й зовс≥м небажана. ÷е зумовлено тим, що тут всеохоплюючим регул¤тором сусп≥льного житт¤ виступаЇ державний апарат. ѕосередник же, котрий забезпечуЇ незалежне функц≥онуванн¤ господарств, своЇю д≥¤льн≥стю об'Їктивно протистоњть держапарату, загрожуючи самому його ≥снуванню.

3. ¬иди ринку: загальна характеристика та його особливост≥

—учасна економ≥ка ¤вл¤Ї собою синтез великоњ к≥лькост≥ взаЇмод≥ючих ринк≥в. ѓх п≥дрозд≥л¤ють на р≥зн≥ види залежно в≥д умов д≥¤льност≥ суб'Їкт≥в ринкових в≥дносин, в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству за ознакою простору д≥њ, об'Їкта куп≥вл≥-продажу та ≥н.

«алежно в≥д умов, у ¤ких д≥ють суб'Їкти господарського житт¤, вир≥зн¤ють в≥льний, монопол≥зований ≥ регульований ринки.

¬≥льний ринок Ц це ринок з великою к≥льк≥стю виробник≥в однор≥дноњ продукц≥њ, ¤к≥ не в змоз≥ впливати на р≥шенн¤ один одного. ” ньому немаЇ обмежень в ≥нформац≥њ про попит, пропонуванн¤, ц≥ни, ¤к≥сть продукц≥њ тощо. “ут в≥льне ц≥ноутворенн¤, в≥дсутн≥ штучн≥ бар'Їри при входженн≥ на ринок того чи ≥ншого товару та виходу з нього.

ћонопол≥зований ринок Ц це ринок, дл¤ ¤кого характерна незначна к≥льк≥сть виробник≥в даного товару, застосовуЇтьс¤ його диференц≥ац≥¤, ≥снуЇ деф≥цит необх≥дноњ ≥нформац≥њ, утруднений доступ до ресурс≥в, погоджуютьс¤ д≥њ учасник≥в ринкових в≥дносин. –егульований ринок - це ринок, ¤кий контролюЇтьс¤ ≥ регулюЇтьс¤ державою за допомогою спец≥альних заход≥в економ≥чного та адм≥н≥стративного характеру.

«а ознакою простору д≥њ вир≥зн¤ють м≥сцевий (у межах м≥ста чи села), рег≥ональний (певна територ≥¤ ¤коњсь крањни), нац≥ональний ≥ св≥товий ринки, а з точки зору в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству -легальний (оф≥ц≥йний) ≥ т≥ньовий ринки.

«алежно в≥д об'Їкт≥в куп≥вл≥-продажу розр≥зн¤ють так≥ види ринк≥в: товар≥в широкого вжитку, товар≥в промислового призначенн¤, прац≥, ц≥нних папер≥в, науково-техн≥чних знань та ≥н.

ќсобливу класиф≥кац≥ю вид≥в ринку застосовують фах≥вц≥ з маркетингу. ¬они розр≥зн¤ють ринок продавц¤ ≥ ринок покупц¤. Ќа першому б≥льше влади мають продавц≥, а найактивн≥шими "д≥¤чами" вимушен≥ бути покупц≥. Ќа другому, навпаки, б≥льше влади мають покупц≥ й найактивн≥шими "д≥¤чами" вимушен≥ бути продавц≥.

«алежно в≥д того, хто Ї покупцем товару, що продаЇтьс¤ ≥ з ¤кою метою в≥н купуЇтьс¤, розр≥зн¤ють також споживчий ринок, ринки виробник≥в, пром≥жних продавц≥в, державних установ ≥ м≥жнародний ринок.

—поживчий ринок - окрем≥ особи ≥ господарства, ¤к≥ купують товари дл¤ особистого споживанн¤.

–инок виробник≥в - орган≥зац≥њ, що купують товари дл¤ використанн¤ њх у процес≥ виробництва.

–инок пром≥жних продавц≥в - орган≥зац≥њ, що купують товари дл¤ наступного перепродажу њх з прибутком дл¤ себе.

–инок державних установ - державн≥ орган≥зац≥њ, що купують товари або дл¤ наступного њх використанн¤ у сфер≥ комунальних послуг, або дл¤ передач≥ цих товар≥в тим, кому вони потр≥бн≥.

ћ≥жнародний ринок - покупц≥ за межами крањни, включаючи закордонних споживач≥в, виробник≥в, пром≥жних продавц≥в, держави ≥ установи.

 ожен вид ринку, що згадувавс¤, маЇ свою ≥нфраструктуру, св≥й наб≥р ≥нструмент≥в, ¤к≥ забезпечують його життЇд≥¤льн≥сть. ќкрем≥ види ринку не ≥снують сам≥ по соб≥. ¬с≥ вони пов'¤зан≥ м≥ж собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. ¬она д≥Ї не т≥льки в межах т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни, а й глобально, охоплюючи своњм впливом значну частину св≥тового господарства.

4. ћ≥сце ринку в систем≥ сусп≥льного виробництва.

–инок - дос¤гненн¤ всього людства на вс≥х етапах його розвитку до найвищих форм сусп≥льного прогресу. –инкове господарство Ї середовищем, "атмосферою", в рамках ≥ з допомогою ¤ких в≥дтворюютьс¤ ≥ панують в≥дносини ≥ зв'¤зки товарного виробництва. —аме вони ≥ Ї тим "робочим од¤гом", в ¤кому д≥ють економ≥чн≥ закони сусп≥льного виробництва, тобто утверджуЇтьс¤ природний х≥д господарського житт¤ сусп≥льства.

« пол≥тико-економ≥чноњ точки зору ринкове господарство Ї обов'¤зковим, нев≥д'Їмним компонентом товарного виробництва. ќтже, природа, економ≥чний зм≥ст, функц≥њ ≥ структура ринковоњ господарськоњ системи зумовлюютьс¤ товарним виробництвом, його принципами та законами.

” сучасн≥й науков≥й л≥тератур≥, в пол≥тичних ≥ законодавчих документах пон¤тт¤ "ринкове господарство" нер≥дко ототожнюють з такими пон¤тт¤ми, ¤к "ринок", "ринкова економ≥ка", "ринкова орган≥зац≥¤ виробництва". ÷≥ пон¤тт¤ в ц≥лому можна використовувати ¤к тотожн≥ дл¤ економ≥чних систем, господарська д≥¤льн≥сть ¤ких ірунтуЇтьс¤ на конкуренц≥њ.

¬ економ≥чн≥й систем≥ ринкове господарство, з одного боку, Ї сферою обм≥ну, сукупн≥стю куп≥вл≥-продажу, ¤к≥ в≥дбивають збалансуванн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ, р≥вновагу вигоди дл¤ господарських суб'Їкт≥в; з другого - воно генеруЇ безперервн≥сть процесу в≥дтворенн¤, його ц≥л≥сн≥сть. ¬иход¤чи з останнього, ринок Ї складовою частиною, компонентом ринкового господарства. –инкова економ≥ка - це сфера про¤ву ≥ в≥дтворенн¤ в≥дносин товарного виробництва. –инок Ї механ≥змом, за допомогою ¤кого товарно-грошов≥ в≥дносини перманентне ви¤вл¤ютьс¤ у господарському житт≥, формуючи конкурентне середовище, ринок Ї ефективним орган≥затором товарного виробництва.

–инок ¤к спос≥б орган≥зац≥њ сусп≥льного виробництва можна подати за схемою, наведеною у ƒодатку ¬.

—уть кожного ринкового господарства - додатковий продукт ¤к конкретне вираженн¤ п≥дтвердженн¤ сусп≥льне корисноњ прац≥.

–инкова економ≥ка ірунтуЇтьс¤ на могутньому фундамент≥ матер≥альних ≥нтерес≥в. ¬она не визнаЇ стандартно-усереднених ставок ≥ тариф≥в, зр≥вн¤л≥вки в оплат≥ прац≥.

 онкурентно-ринкове середовище визначаЇ найжиттЇздатн≥ш≥ структури. –инок спонукаЇ до рац≥онального господарюванн¤, вм≥нн¤ рахувати витрати й прибутки. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки життЇздатним зв'¤зком Ї екв≥валентний обм≥н, оплачена послуга.  р≥м того, ринок стимулюЇ диференц≥ац≥ю прибутк≥в в≥дпов≥дно до к≥нцевих результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥.

 онцепц≥њ ринкового господарюванн¤ включають право господарюючого суб'Їкта оперативно розробл¤ти ≥ зд≥йснювати ефективн≥ задуми за рахунок гнучкого управл≥нн¤ економ≥чними ≥нтересами. ¬они не в≥дкидають пр¤мого централ≥зованого впливу, коли це необх≥дно. Ќебезпечна не централ≥зац≥¤ ¤к така, а перевищенн¤ њњ м≥ри, в≥дрив вказ≥вок ≥ рекомендац≥й центральних структур управл≥нн¤ економ≥кою в≥д економ≥чних ≥нтерес≥в господарюючого суб'Їкта.

«агальнолюдська практика господарюванн¤ виробила два фактори, що спонукають вс≥х учасник≥в виробництва працювати сумл≥нно й високоефективно. ÷е, з одного боку, реальна можлив≥сть значного економ≥чного зиску, в≥дчутного виграшу на основ≥ п≥дприЇмливих управл≥нських задум≥в та гнучких багатовар≥антних маневр≥в, а з другого - ц≥лком реальна можлив≥сть провалу, тобто неминучоњ економ≥чноњ в≥дпов≥дальност≥ за р≥шенн¤, що приймаютьс¤. ћожлив≥сть економ≥чного провалу визначаЇтьс¤ реальними умовами господарськоњ д≥¤льност≥, р≥внем науковоњ зваженост≥ запрограмованих маневр≥в. Ѕудь-¤ка форма господарюванн¤ й п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що припускаЇ п≥двищенн¤ витрат виробництва або в≥дстаЇ щодо оновленн¤ продукц≥њ, призводить до втрати споживач≥в на користь конкурент≥в. «в≥дси неминуче пад≥нн¤ прибутк≥в ≥, ¤кщо не буде прийн¤то ефективних заход≥в, - банкрутство.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: –инок та його м≥сце в систем≥ сусп≥льного виробництва
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (6869 прочитано)