
		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

—тор≥нка: 1/27

«м≥ст

¬ступЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ....3

1.”мови та чинники динам≥ки та розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни....................................................................................4

2.—учасний стан населенн¤ ”крањниЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.....8

2.1.ќсобливост≥ сучасного розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни та њх територ≥альн≥ в≥дм≥нност≥ ЕЕЕЕЕЕЕЕ...8

2.2.¬плив розм≥щенн¤ м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ на територ≥альну орган≥зац≥ю продуктивних сил ”крањниЕЕЕЕЕЕЕ.17

3.ѕроблеми та перспективи розвитку та розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни в умовах розвитку ринковоњ економ≥ки..20

¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.26

Ћ≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..27

ƒодатки ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ...28
¬ступ

“рансформац≥¤ сусп≥льно-демограф≥чноњ системи в ”крањн≥, особливо в пер≥од здобутт¤ нею державноњ незалежност≥ ≥ самост≥йного управл≥нн¤ соц≥ально-економ≥чним та еколог≥чним розвитком, вимагаЇ всеб≥чного анал≥зу та розробки глибоких наукових засад вдосконаленн¤ соц≥альноњ та демограф≥чноњ пол≥тики загальнодержавного та рег≥онального розвитку. Ќа таких наукових засадах мають будуватис¤ п≥дходи до конкретних перетворень, розробл¤тис¤ прогнози ≥ формуватис¤ пол≥тика реформуванн¤ сусп≥льства на ближню та дальню перспективу.

ќстанн≥ми роками загальна економ≥чна криза в ус≥х рег≥онах ”крањни призвела до повсюдного р≥зкого пог≥ршенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ. р≥м суто економ≥чних та еколог≥чних чинник≥в, причинами пог≥ршенн¤ демограф≥чноњ ситуац≥њ Ї безсистемний п≥дх≥д до керуванн¤ адм≥н≥стративними територ≥¤ми та рег≥онами; в≥дсутн≥сть методолог≥њ прогнозуванн¤ та стратег≥чного керуванн¤ майбутньою повед≥нкою орган≥зац≥йних систем рег≥он≥в; невизначен≥сть параметр≥в, через ¤к≥ система втрачаЇ контроль над своњм внутр≥шн≥м ≥ зовн≥шн≥м середовищами, що призводить до њњ розпаду; нев≥дпов≥дн≥сть функц≥й, що њх виконують територ≥альн≥ органи керуванн¤, д≥йсному њх призначенню у систем≥ тощо. “еритор≥¤ ¤к соц≥альна, економ≥чна, демограф≥чна та еколог≥чна система не розгл¤даЇтьс¤ ¤к ц≥л≥сн≥сть з≥ своњми загально та внутр≥шньо системними завданн¤ми, потребами й ≥нтересами. ¬≥дсутн≥ в≥дпов≥дн≥ служби, не залучаютьс¤ до ц≥Їњ справи спец≥ал≥сти належного проф≥лю. ¬се це призводить до пог≥ршенн¤ ≥ без того складноњ демограф≥чноњ ситуац≥њ в кожному рег≥он≥ та в крањн≥ в ц≥лому.

¬ своњй робот≥ ¤ намагатимус¤ дати ¤к≥сну характеристику с≥льському та м≥ському розселенню населенн¤, розгл¤нути проблеми з ¤кими воно стикаЇтьс¤ ≥ спробувати знайти њм вир≥шенн¤.

1.”мови та чинники динам≥ки та

розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни

–ег≥ональн≥ особливост≥ демограф≥чноњ ситуац≥њ формуютьс¤ п≥д д≥Їю зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х дл¤ даноњ крањни чинник≥в, у тому числ≥ й природних умов, базового генофонду, правових, моральних та рел≥г≥йних норм, адм≥н≥стративно-регул¤торних акт≥в, еколог≥чних умов проживанн¤ тощо.

ќсновними чинниками розселенн¤, в тому числ≥ його ≥нтенсивност≥ ≥ напр¤м≥в, Ї соц≥ально-економ≥чн≥ (розвиток та розм≥щенн¤ продуктивних сил тощо), природн≥ та демограф≥чн≥.

ѕриродн≥ фактори позначаютьс¤ на процес≥ розселенн¤ внасл≥док територ≥альних в≥дм≥нностей природного середовища (поверхн≥,кл≥мату,г≥дрограф≥чноњ мереж≥, корисних копалин, ¤кост≥ земельних ресурс≥в та ≥н.).

“еритор≥альн≥ особливост≥ розселенн¤, кр≥м того, залежать в≥д ≥нтенсивност≥ та напр¤м≥в пост≥йних та ма¤тникових перем≥щень населенн¤.

–озселенн¤, ¤к в≥домо, оц≥нюЇтьс¤ рег≥ональними в≥дм≥нност¤ми в густот≥ населенн¤, сп≥вв≥дношенн¤м чисельност≥ м≥ських ≥ с≥льських жител≥в, ≥нтенсивност≥ зм≥ни к≥лькост≥ жител≥в с≥льських ≥ м≥ських населених пункт≥в тощо. ¬ свою чергу, просторов≥ зрушенн¤ в порайонн≥й орган≥зац≥њ виробництва та ≥нших видах трудовоњ д≥¤льност≥ мають пр¤мий вплив на форми й територ≥альн≥ особливост≥ розселенн¤ людей, в значн≥й м≥р≥ зумовлюють ≥нтенсивн≥сть ≥ напр¤м пост≥йних ≥ ма¤тникових м≥грац≥й,призвод¤ть до зм≥ни в питом≥й ваз≥ м≥ських ≥ с≥льських жител≥в у всьому населенн≥ ”крањни та њњ областей (див. табл. 1).

ƒ≥¤ цих чинник≥в у конкретних рег≥онах маЇ своњ особливост≥ ≥ загальний стан демопроцес≥в утворюЇ мозањчну картину ¤к у к≥льк≥сному, так ≥ в ¤к≥сному план≥. ƒосл≥дженн¤ ц≥Їњ картини дасть змогу визначити, за рахунок ¤ких рег≥он≥в ≥ в ¤кому напр¤мку розгортаютьс¤ процеси в≥дтворенн¤ населенн¤. ƒо того ж демоситуац≥¤ в окремих рег≥онах може стати базою, на ¤к≥й ірунтуватимутьс¤ модел≥ майбутнього ст≥йкого в≥дтворенн¤ народу ”крањни в ц≥лому та певних рег≥он≥в зокрема, формуванн¤ демопол≥тики держави.

Ќа територ≥њ ”крањни ч≥тко вид≥л¤Їтьс¤ д≥¤ трьох чинник≥в, що впливають на розм≥щенн¤ населенн¤, в тому числ≥ м≥ського. Ќайважлив≥шим Ї соц≥ально-економ≥чний чинник, тобто розм≥щенн¤ продуктивних сил, що впливаЇ на виникненн¤ м≥ст ≥ значний приплив с≥льського населенн¤ до них. “ак, м≥ське населенн¤ з 1913 до 2000 р. зросло у 5,5 рази, а с≥льське зменшилос¤ в 1,9 рази. “епер в ”крањн≥ 445 м≥ст та 909 селищ м≥ського типу. ћ≥ж цими двома видами поселень Ї ≥стотна в≥дм≥нн≥сть. ћ≥стом, в ”крањн≥, вважають населений пункт, ¤кий виконуЇ промислов≥, транспортн≥, культурн≥, торгов≥ та адм≥н≥стративн≥ функц≥њ, а населенн¤ складаЇтьс¤ переважно з роб≥тник≥в, службовц≥в та њхн≥х с≥мей. ћ≥ста под≥л¤ють на економ≥чн≥ (промислов≥, транспортн≥,торгово-розпод≥льн≥) та нееконом≥чн≥ (адм≥н≥стративн≥, рекреац≥йн≥ та ≥н.) ћ≥ське розселенн¤ Ч форма територ≥альноњ орган≥зац≥њ житт¤ населенн¤ у вигл¤д≥ м≥ст, розвиток ¤ких пов'¤заний з розм≥щенн¤м промислових п≥дприЇмств, об'Їкт≥в буд≥вництва, транспорту, з пост≥ндустр≥альними видами д≥¤льност≥.(див. табл. 2)

—оц≥ально-економ≥чний розвиток сусп≥льства, ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, зм≥ни в структур≥ прац≥ зумовлюють зростаючу концентрац≥ю населенн¤ в м≥стах. «а 1940Ч2000 роки, наприклад, к≥льк≥сть м≥ських жител≥в ”крањни зросла з 14,0 до 34,1 млн. чол., тод≥ ¤к к≥льк≥сть с≥льського населенн¤ скоротилас¤ з 27,0 до 14,0 млн. чол. (при зб≥льшенн≥ чисельност≥ всього населенн¤ з 41,3 до 48,0, або на 6,4 млн. чол.). «начно зб≥льшилас¤ питома вага м≥ських жител≥в ≥ зменшилась с≥льських Ч за наведен≥ роки в≥дпов≥дно з 34% до 71% ≥ з 66% до 29% (зб≥льшенн¤ частки м≥ських ≥ зменшенн¤ частки с≥льських жител≥в становило по 37%).

Ќа¤вн≥ також поселенн¤, чисельн≥сть жител≥в ¤ких або зменшуЇтьс¤ або зростаЇ дуже пов≥льно. ÷ей процес особливо посиливс¤ в останн≥ роки у зв'¤зку з пом≥тним скороченн¤м зайн¤тост≥. ÷е, насамперед, м≥ста ≥ селища м≥ського типу в ƒонбас≥, що вичерпали (або вичерпують) можливост≥ свого економ≥чного зростанн¤, а також м≥ськ≥ поселенн¤ при- чорнобильськоњ зони. ƒо м≥ст, чисельн≥сть населенн¤ ¤ких скорочувалас¤, в≥дноситьс¤, зокрема, “орез (за 1970Ч2000 роки зменшилос¤ з 90 до 78 тис.), зменшуЇтьс¤ ћак≥њвка (на 2 тис.),—лов'¤нськ (1« тис.), ост¤нтин≥вка (4 тис.), а також √орл≥вка(3 тис.), Ѕр¤нка (7 тис.), јртем≥вськ ƒонецькоњ обл. (9 тис.), —таханов(11 тис.) та де¤к≥ ≥нш≥.{є 13}

ќстанн≥м часом спов≥льнили св≥й р≥ст не лише м≥ста ƒонбасу,а й ≥нших рег≥он≥в. —еред них Ч Ѕердич≥в,Ѕ≥лгород-ƒн≥стровський,Ѕорисп≥ль,ƒзержинськ,ƒрогобич, ƒружк≥вка,≤зюм,≤лл≥ч≥вськ, алуш,Ћубни,ћарганець,Ќ≥жин,Ќововолинськ,Ќовомосковськ (ƒн≥пропетровськоњ обл.), ќхтирка, ѕрилуки, –омни, ялта та де¤к≥ ≥нш≥.

”крањнц≥ розселен≥ досить нер≥вном≥рно по територ≥њ крањни. Ќайб≥льша њх к≥льк≥сть проживаЇ в ињвськ≥й (9,6% в≥д загальноњ чисельност≥ в крањн≥), ƒн≥пропетровськ≥й (7, 4%), ƒонецьк≥й(7,2%), Ћьв≥вськ≥й (6, 6%), ’арк≥вськ≥й (5, 3%) област¤х. “ака ситуац≥¤ в ц≥лому в≥дпов≥даЇ загальн≥й тенденц≥њ розселенн¤ населенн¤ ”крањни ≥ зумовлена головним чином високим р≥внем урбан≥зац≥њ та промисловост≥ у вищезгаданих област¤х .

” перспектив≥ список м≥ст (переважно в ƒонбас≥, а також у Ћьв≥всько-¬олинському басейн≥) може суттЇво розширитис¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що в результат≥ закритт¤ р¤ду д≥ючих шахт р≥зко скоротитьс¤ к≥льк≥сть робочих м≥сць. “ому дуже важливо ви¤вити так≥ поселенн¤, визначити оч≥куван≥ обс¤ги скороченн¤ потреб у трудових ресурсах, обірунтувати й реал≥зувати систему заход≥в, спр¤мованих на те, щоб ус≥ прац≥вники, ¤к≥ вив≥льн¤тимутьс¤ на п≥дприЇмствах вуг≥льноњ промисловост≥ та повТ¤заних з ними об'Їктах, могли бути своЇчасно працевлаштован≥ (за м≥сцем проживанн¤, або на невеликих в≥дстан¤х в≥д них).