Sort-ref - ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

«начний ≥нтерес дл¤ комплексноњ характеристики населенн¤ маЇ визначенн¤ частки м≥ських ≥ с≥льських жител≥в серед р≥зних нац≥ональностей, що проживають в ”крањн≥. ÷е зумовлено насамперед тим, що в умовах плановоњ економ≥ки м≥ським жител¤м були повсюдно створен≥ в≥дносно кращ≥ умови житт¤, трудовоњ д≥¤льност≥ ≥ соц≥ального розвитку, н≥ж жител¤м с≥льських населених пункт≥в. “аким чином, переважанн¤ в м≥ських поселенн¤х представник≥в певноњ нац≥њ даЇ п≥дставу стверджувати, що вона мала певн≥ переваги в р≥вн≥ житт¤ ≥ можливост¤х соц≥ального розвитку.{є 14}

ѕлануванн¤ с≥льських поселень в ”крањн≥ групове, одновуличне, ланцюгове, регул¤рне, у вигл¤д≥ прис≥лк≥в ≥ хутор≥в. —ела т≥сно повТ¤зан≥ м≥ж собою р≥зними виробничими, адм≥н≥стративними, управл≥нськими, культурно-побутовими зв'¤зками, що зумовлюЇ р≥зн≥ системи розселенн¤. ¬ ”крањн≥ ≥снуЇ Їдина система розселенн¤, в основу ¤коњ покладено адм≥н≥стративно, виробничо та культурно-побутов≥ важел≥ з центру держави Ч иЇва. ¬ид≥л¤ють так≥ рег≥ональн≥ м≥жобласн≥ системи розселенн¤: ÷ентральну, «ах≥дну, ѕ≥вн≥чно-—х≥дну ≥ ѕ≥вденну, а ≥нод≥ ще ≥ ѕод≥льську.

ќднак на територ≥њ ”крањни Ї 25 рег≥ональних систем розселенн¤. ÷е сукупн≥сть м≥ських ≥ с≥льських поселень, об'Їднаних навколо обласних центр≥в ≥ ними керованих.

У–озукрупненн¤Ф с≥льських населених пункт≥в Ч процес обТЇктивний. Ћюдн≥сть абсолютноњ б≥льшост≥ с≥л зменшилась насамперед у результат≥ в≥дпливу с≥льського населенн¤ в м≥ста. –езультати досл≥джень показують, що в багатьох област¤х ”крањни, перш за все зах≥дноњ њњ частини, мал≥ села практично не л≥кв≥довуютьс¤: населенн¤ багатьох з них зростаЇ швидкими темпами. ќтже, твердженн¤ про ≥нтенсивний в≥дплив у м≥ста с≥льських жител≥в, ¤к≥ проживають в невеликих селах, не п≥дтверджуютьс¤. ” р¤д≥ випадк≥в м≥грац≥¤ населенн¤ з великих с≥л б≥льш ≥нтенсивна, н≥ж з малих.

«м≥ни в с≥льському розселенн≥, ¤к бачимо з наведених показник≥в, в≥дбуваютьс¤ в≥дносно невисокими темпами. ¬ той же час загальна тенденц≥¤ цих зм≥н досить ч≥тко в≥дображаЇ об'Їктивн≥ процеси, що мають м≥сце останн≥м часом у с≥льському розселенн≥.

ѕри вивченн≥ рег≥ональних особливостей с≥льського розселенн¤ в умовах ≥нтенсивного в≥дпливу с≥льських жител≥в у м≥ста важливе значенн¤ маЇ й визначенн¤ ст≥йкост≥ (життЇздатност≥) р≥зних розм≥рних категор≥й с≥льських поселень. ѕри цьому враховувалис¤ ¤к показники масовост≥ таких с≥л, так ≥ показники в≥дносно стаб≥льноњ чисельност≥ њх населенн¤, оск≥льки беруть до уваги найб≥льш типов≥ залежност≥. Ќаприклад, певна розм≥рна категор≥¤ с≥льських населених пункт≥в ¤к за к≥льк≥стю, так ≥ за чисельн≥стю населенн¤ може видатис¤, пор≥вн¤но з ≥ншим, найб≥льш стаб≥льною. “им часом, питома вага ц≥Їњ розм≥рноњ категор≥њ (за чисельн≥стю с≥л) становить т≥льки 2% в≥д загальноњ к≥лькост≥ населених пункт≥в крањни, в цих поселенн¤х проживаЇ лише 3% с≥льських жител≥в.

ѕон¤тт¤ Уст≥йк≥стьФ, Уперспективн≥стьФ зовс≥м не означаЇ, що з найб≥льш масових ≥ в≥дносно стаб≥льних за к≥льк≥стю населенн¤ с≥л жител≥ не вибувають в ≥нш≥ поселенн¤, переважно в м≥ськ≥. «а сучасних умов такий процес ц≥лком законом≥рний дл¤ с≥льських населених пункт≥в ус≥х розм≥р≥в, в тому числ≥ ≥ дл¤ тих, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до категор≥њ найб≥льш ст≥йких. ќднак в≥дплив з них населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤ менш ≥нтенсивно, причому чисельна р≥вновага частково забезпечуЇтьс¤ за рахунок м≥грант≥в, ¤к≥ прибувають з ≥нших населених пункт≥в. ќтже, так≥ в≥дносно стаб≥льн≥ за чисельн≥стю жител≥в села Ї досить важливими Уор≥ЇнтирамиФ при визначенн≥ найб≥льш прийн¤тних њх розм≥р≥в.{є 10}

2.—учасний стан населенн¤ ”крањни. 2.1.ќсобливост≥ сучасного розм≥щенн¤ м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ ”крањни та њх територ≥альн≥ в≥дм≥нност≥.

„исельн≥сть населенн¤ ”крањни на початок 2000 р. становила 48,9млн. ос≥б(див.табл.3). «а к≥льк≥стю населенн¤ ”крањна належить до великих держав ™вропи: вона пос≥даЇ шосте м≥сце п≥сл¤ –ос≥њ, Ќ≥меччини, ¬еликобритан≥њ, ≤тал≥њ та ‘ранц≥њ.

”крањна маЇ високу щ≥льн≥сть населенн¤. Ќа початок 2001 року вона становила 81 особа на 1 км2. Ќайменша щ≥льн≥сть населенн¤ у п≥вн≥чн≥й (пол≥ськ≥й) частин≥ ”крањни та на п≥вдн≥ (трохи б≥льше 60 ос≥б на 1 км2 ),найвища у сх≥дному рег≥он≥ Ч ƒонецьк≥й, ƒн≥пропетровськ≥й, Ћуганськ≥й та ’арк≥вськ≥й област¤х (понад 131 особи на 1 км2 ).

«г≥дно з адм≥н≥стративно-територ≥альним под≥лом ”крањна складаЇтьс¤ (2005 р.) з 24 областей та ј– рим, 481 району, 436 м≥ст (з них 149 м≥ст республ≥канського й обласного п≥дпор¤дкуванн¤), 120 район≥в у м≥стах,925 селищ м≥ського типу ≥ 9211 с≥льських –ад. ƒва м≥ста республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ Ч ињв ≥ —евастополь Ч мають статус областей. «а останн≥ роки к≥льк≥сть названих адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць суттЇво не зм≥нювалас¤. ¬ин¤ток становл¤ть с≥льськ≥ –ади (за 1940-1987 роки число њх скоротилос¤ вдв≥ч≥, а за 1989Ч1991 роки Ч на 406),м≥ста ≥ селища м≥ського типу, райони в м≥стах (за названий пер≥од њх к≥льк≥сть також скоротилас¤ майже наполовину).

Ќайб≥льше м≥ст зосереджено в «ах≥дн≥й економ≥чн≥й зон≥ - 210 (47% ус≥х м≥ст ”крањни), проте в них проживаЇ т≥льки 36,1% м≥ського населенн¤ крањни. Ќавпаки, у —х≥дн≥й економ≥чн≥й зон≥ Ч 183 м≥ста(41% м≥ст), проте в них проживаЇ майже половина вс≥х город¤н(49,3%).” ѕ≥вденн≥й економ≥чн≥й зон≥ ”крањни зосереджено понад 11% м≥ст ≥ 14% м≥ського населенн¤ держави.

Ќайгуст≥ша мережа м≥ст характерна дл¤ ƒонецькоњ(51 м≥сто), Ћуганськоњ (37), ињвськоњ (25), ќдеськоњ та ’арк≥вськоњ (в≥дпов≥дно 18 ≥ 17) областей. Ќайменше њх у ћиколањвськ≥й та ’ерсонськ≥й(по 9 у кожн≥й), –≥вненськ≥й, «акарпатськ≥й та ¬олинськ≥й (в≥дпов≥дно 10,10,11).{є 1}

” повоЇнн≥ роки в≥дбулос¤ певне зм≥щенн¤ питомоњ ваги р≥зних розм≥рних категор≥й м≥ських поселень за критер≥Їм частки њх населенн¤ : за 1959 Ч 1989 роки питома вага жител≥в малих м≥ських поселень скоротилас¤ на 4,1%, середн≥хЧзалишилас¤ без пом≥тних зм≥н, великих - зросла на 3%, б≥льших Ч на 0,3% ≥ найб≥льших Ч на 0, 8%.“аким чином, в ”крањн≥ найвищими темпами зростало число жител≥в великих м≥ських поселень. ÷¤ особлив≥сть Ї типовою дл¤ б≥льшост≥ крањн «ах≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи.

”крањна характеризуЇтьс¤ високою густотою м≥ських поселень. Ќа 10 тис. км2 у республ≥ц≥ припадаЇ близько 23 м≥ськ≥ поселенн¤, в тому числ≥ 7 м≥ст ≥ 16 селищ м≥ського типу. ” р≥зних рег≥онах республ≥ки густота м≥ських населених пункт≥в суттЇво зм≥нюЇтьс¤: р≥зниц¤ в максимальн≥й ≥ м≥н≥мальн≥й њх чисельност≥ дос¤гаЇ 6-кратноњ величини (ƒонецька обл.- 70, ћиколањвська обл.Ч11). Ќайвища густота м≥ських поселень в ƒонбас≥ (в ƒонецьк≥й обл. вона становить, ¤к уже зазначалос¤, 70,Ћуганськ≥й - 53). ¬ищою н≥ж середн¤ по ”крањн≥ Ї густота м≥ських населених пункт≥в у зах≥дних њњ област¤х (у Ћьв≥вськ≥й Ч35, «акарпатськ≥й -29, ≤вано-‘ранк≥вськ≥йЧ28). ѕричому переважаючими тут Ї невелик≥ поселенн¤. якщо середн¤ людн≥сть м≥ського населеного пункту становить по республ≥ц≥ близько 25 тис. чол., то в названих вище област¤х - 12-13 тис. чол. ѕор≥вн¤но невелик≥ м≥ськ≥ населен≥ пункти сформувалис¤ також на п≥вноч≥ ”крањни, де середн¤ њх людн≥сть у ¬олинськ≥й, –≥вненськ≥й, ∆итомирськ≥й, „ерн≥г≥вськ≥й област¤х коливаЇтьс¤ в межах 15-20 тис. чол.

” повоЇнн≥ роки в≥дбулис¤ певн≥ зм≥ни в географ≥њ м≥ського населенн¤. ЌайсуттЇв≥шими з них Ї прискорене зростанн¤ чисельност≥ м≥ських жител≥в зах≥дноњ ≥ п≥вденноњ частини ”крањни. ¬ результат≥ частка м≥ських жител≥в сх≥дних ≥ п≥вденно-сх≥дних областей в усьому м≥ському населенн≥ сильно (майже на 10%) скоротилас¤. ѕродовжувавс¤ неухильний процес повсюдноњ концентрац≥њ населенн¤ в обласних центрах.{є 9}

« 1992 р. депопул¤ц≥йн≥ процеси поширились також на м≥ське населенн¤. . „исельн≥сть населенн¤ за природним убуванн¤м упродовж розгл¤дуваного пер≥оду(1992р-2002р) зменшилас¤ на 981,9тис., а с≥льського Чна 514,3 тис. ос≥б. Ќайб≥льше зменшенн¤ загальноњ чисельност≥ населенн¤ припадало на високоурбан≥зован≥ рег≥они ”крањни Ч ƒонецьку, ’арк≥вську, Ћуганську та ƒн≥пропетровську област≥. „исельн≥сть жител≥в у зазначених област¤х зменшувалас¤ через зменшенн¤ в них ¤к м≥ського населенн¤, так ≥ с≥льського. ” цих област¤х загальна чисельн≥сть м≥ського населенн¤ зменшилас¤ б≥льш ¤к на 322,7 тис. ос≥б.(див. табл. 4)