Sort-ref - ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

«начний науковий ≥ практичний ≥нтерес викликаЇ вивченн¤ с≥льського розселенн¤, географ≥¤ ¤кого зм≥нюЇтьс¤ досить швидко. “ак, за 1970 - 1979 роки число с≥льських населених пункт≥в у республ≥ц≥ зменшилос¤ з 31,3 до 29, 7 тис., причому одночасно знижувалас¤ загальна к≥льк≥сть с≥льського населенн¤ (з 21, 4 до 19,4 млн. чол., або на 9,3%).” наступн≥ роки ц≥ в ц≥лому висок≥ темпи були ще вищими (за 1979Ч1989рр.чисельн≥сть с≥льського населенн¤ скоротилас¤ до 17, 1 млн. чол., або на 11,9%). Ќайб≥льш ≥нтенсивне скороченн¤ к≥лькост≥ с≥льських населених пункт≥в в≥дбувалос¤ в област¤х сх≥дноњ ≥ п≥вденноњ частини ”крањни. ¬ колишньому ѕ≥вденно-«ах≥дному економ≥чному район≥, де зосереджено майже 50% ус≥х с≥л республ≥ки, к≥льк≥сть њх зменшилас¤ на незначну величину. ¬ р¤д≥ областей даного району (≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ¬олинськ≥й) число с≥льських поселень практично не скоротилос¤.

ƒепопул¤ц≥йн≥ процеси в межах с≥льського населенн¤, що розпочалис¤ ще у 1979 роц≥, нин≥ охопили вже понад 90% с≥льських адм≥н≥стративних район≥в ”крањни.

ѕор≥вн¤но з 1979 роком чисельн≥сть с≥льського населенн¤ зменшилас¤ на 15,0%,≥ сьогодн≥ вона становить 32,2% загальноњ чисельност≥ населенн¤. « 1979 по 1989 р≥к середньор≥чне зменшенн¤ чисельност≥ с≥льського населенн¤ становило 200 тис. ос≥б. « 1989 року темпи зменшенн¤ чисельност≥ с≥льського населенн¤ спов≥льнюютьс¤. «а 1992 р≥к м≥грац≥йне сальдо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ було додатним ≥ становило 78, 7 тис. ос≥б, за 1993 Ч41,7 тис., за 1994 - 0,5 тис., за 1995 р≥к м≥грац≥йне сальдо зб≥льшило чисельн≥сть с≥льського населенн¤ на 1« тис. ос≥б, а за 1996 Ч 7, 6 тис.

—≥льське населенн¤ на початок 1997 року нал≥чувало 16,4 млн. ос≥б, що проживали у 28,9 тис. с≥льських поселень. «араз воно нал≥чуЇ близько 14 млн. чол.. —≥льське населенн¤ загалом маЇ довготривалу тенденц≥ю до зменшенн¤ ≥ питанн¤ с≥льського розселенн¤ дуже актуальне на сучасному етап≥ розвитку територ≥альноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства. …ого чисельн≥сть в ”крањн≥ пост≥йно зменшуЇтьс¤. “ак, ¤кщо його частка в 1913 роц≥ становила 81% всього населенн¤ в ”крањни, то в 2005 р. Ч т≥льки 29,0%. населенн¤ за цей самий. —≥льське населенн¤ переважаЇ ще у ¬≥нницьк≥й (53 %), 3акарпатськ≥й (61 ∞/о), ≤вано-‘ранк≥вськ≥й (56 %), –≥вненськ≥й (52 %), “ерноп≥льськ≥й (56%), „ерн≥вецьк≥й (57 %) област¤х, тобто в зах≥дн≥й частин≥ ”крањни та на ѕод≥лл≥, де промислов≥сть розвивалас¤ пов≥льн≥ше, н≥ж на сход≥ нашоњ крањни. Ќайменша частка с≥льського населенн¤ у ƒонецьк≥й (10%), Ћуганськ≥й (14∞/о), ƒн≥пропетровськ≥й (16 %), ’арк≥вськ≥й (21%) област¤х та ≥н.

—≥льське населенн¤ живе в селах, загальна к≥льк≥сть ¤ких зменшуЇтьс¤. «а пер≥од 1961Ч2001 рр. к≥льк≥сть с≥л скоротилас¤ з 42229 до 28742,тобто б≥льше н≥ж в 1,5 рази. ѕоловина с≥л зосереджена у «ах≥дн≥й економ≥чн≥й зон≥ Ч51%.

¬икористанн¤ результат≥в перепис≥в населенн¤ за р¤д рок≥в дозвол¤Ї визначити певн≥ тенденц≥њ в с≥льському розселенн≥, ви¤вити головн≥ причини, що обумовлюють дан≥ процеси.

«а 1970Ч1989 роки число малих с≥льських поселень ”крањни (з населенн¤м менше 50 чол.) скоротилос¤ Ч з 1499 до 1336. ” той же час зросла к≥льк≥сть поселень з населенн¤м 51Ч100 чол.Ч в≥дпов≥дно з 2251 до 2835. ≥льк≥сть великих с≥льських населених пункт≥в значно зменшилась. якщо, наприклад, у 1970 р. в республ≥ц≥ нараховувалось 637 с≥л з населенн¤м понад 3 тис. чол. в кожному, то в 1979 р. к≥льк≥сть њх скоротилас¤ Чдо 581, у 1989 р.Ч до 516. р≥м того, за вказаний пер≥од к≥льк≥сть с≥л з населенн¤м 1001Ч3000 чол. також пом≥тно зменшилас¤ - з 6194 до 4540. ѕри цьому досить ч≥тко простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до росту питомоњ ваги невеликих с≥л (з населенн¤м до 100 чол.). “ак, ¤кщо в 1970 р. њх частка в ”крањн≥ становила 12% в≥д загальноњ к≥лькост≥ с≥льських населених пункт≥в, в 1979 р.Ч15, 3%, то в 1989 р. њх питома вага уже зросла до 23%. «а цей же час питома вага населених пункт≥в з населенн¤м в кожному понад 1 тис. чол. скоротилас¤ з 21,8%, 20, 4% до 17,8%.

—постер≥гаютьс¤ значн≥ м≥жобласн≥ в≥дм≥нност≥ в розм≥рах с≥льських поселень. Ѕ≥льш≥сть с≥л з населенн¤м до 50 чол. в 1999 р. було зосереджено в колишньому ƒонецько-ѕридн≥провському район≥ (близько 60% вс≥х такого розм≥ру с≥л ”крањни).Ћише в ’арк≥вськ≥й, —умськ≥й ≥ ѕолтавськ≥й област¤х к≥льк≥сть таких с≥л складала близько третини загальноњ к≥лькост≥ њх у республ≥ц≥. ƒосить мала к≥льк≥сть с≥л вказаних розм≥р≥в (до 115) припадаЇ на «акарпатську, ’мельницьку, –≥вненську, “ерноп≥льську ≥ ¬олинську област≥. Ѕ≥льш крупн≥ с≥льськ≥ населен≥ пункти переважно зосереджен≥ в центральн≥й ≥ сх≥дн≥й частинах республ≥ки.

ѕом≥тн≥ територ≥альн≥ зм≥ни в≥дбулис¤ в людност≥ с≥льських населених пункт≥в. —ередн¤ людн≥сть населеного пункту ”крањни за 1970-1979 роки зменшилас¤ з 685,4 до 654,7, або на «0,7 чол., за 1979Ч1989 роки - з 654, 7 до 600, 7 жител¤, або на 54 чол., а за останн≥ 10 рок≥в-ще б≥льш н≥ж на 50 чол. ÷≥ досить значн≥ зм≥ни св≥дчать про високу ≥нтенсивн≥сть тих процес≥в, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в с≥льському розселенн≥ республ≥ки. Ќайб≥льш крупн≥ села зосереджен≥ в колишньому ѕ≥вденно-«ах≥дному економ≥чному район≥ (њх середн¤ людн≥сть становила близько 750 чол.). —аме в даному район≥ середн¤ людн≥сть с≥л зростала найменше.

ѕор¤д з≥ зб≥льшенн¤м к≥лькост≥ невеликих с≥л пом≥тно зросла к≥льк≥сть њх жител≥в. ” селах ”крањни з населенн¤м до 50 чол. загальна чисельн≥сть њх населенн¤ за 1959-1979 роки зросла з 42,3 до 56,9 тис.чол., за 1979 - 1989 рокиЧ з 56,9 до 74,8тис. чол.,1989-1999роки-з 74,8 до 85,2тис.чол.. ; з населенн¤м 51Ч100 чол.Ч в≥дпов≥дно з 171, 8 тис. до 188,5 тис.,200, 4тис.чол.,207,2тис.чол. “им часом населенн¤ великих с≥л зменшилос¤: в селах з к≥льк≥стю жител≥в понад 5000 чол.Чз 809 тис. до 692, 2 тис. ≥ до 630, 3 тис чол., 3001Ч5000 Ч з 1875 тис. до 1753,5 ≥ до 155, 5 тис чол., 2001Ч-3000Ч з 2905, 4 тис. до 2549, 5 ≥ 207,4 тис.чол., 1001-2000 жител≥в Ч з 6882, 3 тис. до 6037, 6 ≥ до 5051 тис.чол. —ловом, найб≥льш значне скороченн¤ с≥льського населенн¤ в≥дбуваЇтьс¤, ¤к уже зазначалос¤, за рахунок жител≥в не малих, а великих с≥л. ÷¤ особлив≥сть, що характерна майже дл¤ ус≥х областей, не в≥дпов≥даЇ нашим традиц≥йним у¤вленн¤м про зм≥ни, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ останн≥м часом в с≥льському розселенн≥ ”крањни. «а 25 рок≥в питома вага с≥льського населенн¤, ¤ке проживаЇ в поселенн¤х з числом жител≥в понад 1 тис.чол., скоротилас¤ з 58, 2 до приблизно 55%, тод≥ ¤к питома вага населенн¤ невеликих с≥л (з числом жител≥в до 100 чол. зросла з 1 до 1, 5%).

«а к≥льк≥стю жител≥в села под≥л¤ють на мал≥ (до 500 ос≥б)-57,7%, середн≥ (500Ч1000 ос≥б) Ч22, 4 ∞/о ≥ велик≥ (понад 1000 ос≥б)-19,9%. ѕереважна б≥льш≥сть с≥льського населенн¤ проживаЇ у середн≥х ≥ великих селах. “еритор≥альн≥ в≥дм≥нност≥ с≥льського розселенн¤ зумовлен≥ природними умовами, сусп≥льно-економ≥чними в≥дм≥нност¤ми та ≥сторичним минулим, мають своњ особливост≥ у р≥зних природних зонах ≥ районах ”крањни. “ак, на ѕол≥сс≥, де с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤ мозањчн≥, села здеб≥льшого невелик≥ за людн≥стю, хоча Ї в≥дм≥нн≥сть м≥ж ѕравобережним ≥ Ћ≥вобережним ѕол≥сс¤м. ” Ћ≥состепу густота с≥льського населенн¤ висока ≥ багато с≥льських поселень, розм≥щених поблизу одне в≥д одного; у —тепу Ч зр≥джена мережа с≥льських поселень, розм≥щених б≥л¤ водоток≥в при незначн≥й густот≥ с≥льського населенн¤.

” районах «акарпатт¤ та ѕрикарпатт¤ Ч села велик≥. ” риму вони розм≥щен≥ уздовж водоток≥в та на крутих г≥рських схилах.

Ќайб≥льш ≥нтенсивно скорочувалас¤ к≥льк≥сть с≥льських жител≥в в област¤х колишнього ƒонецько-ѕридн≥провського економ≥чного району, особливо в рег≥онах з високою питомою вагою с≥льського населенн¤ (менш розвинутих у промисловому в≥дношенн≥). «а 1980Ч2000 рр. чисельн≥сть с≥льського населенн¤ в колишньому ƒонецько-ѕридн≥провському економ≥чному район≥ зменшилас¤ приблизно на 10% в —≥льське розселенн¤ ”крањни своЇр≥дне у т≥й чи ≥нш≥й м≥сцевост≥. ÷е й зрозум≥ло, оск≥льки села перебувають у р≥зних соц≥ально-економ≥чних та географ≥чних умовах. ¬загал≥ в ”крањн≥ вид≥л¤ють 26 клас≥в с≥льського розселенн¤. Ќайтипов≥ший рег≥он с≥льського розселенн¤ (за площею в≥н становить трохи б≥льше третини територ≥њ крањни - 38%)- —х≥дноукрањнський. ” ньому низька щ≥льн≥сть с≥льського населенн¤ -21 чол./км2 ≥ невелика людн≥сть с≥льських поселень Ч у середньому 423 особи. ¬≥н займаЇ значну територ≥ю на Ћ≥вобережн≥й ”крањн≥, аж до јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ заходить на ѕравобережну в район≥ ињвсько-∆итомирського ѕол≥сс¤, а на п≥вдн≥ Ч до ќдеськоњ ≥ ≥ровоградськоњ областей. ” цьому рег≥он≥ Ї й велик≥ с≥льськ≥ поселенн¤, проте в ц≥лому це рег≥он др≥бного розселенн¤, ¤кий потребуЇ активних державних заход≥в щодо в≥дтворенн¤ с≥льського розселенн¤, зб≥льшенн¤ чисельност≥ с≥льського населенн¤.