Sort-ref - ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

Ќайб≥льш щ≥льна мережа м≥ських поселень склалас¤ в ƒонбас≥ : у ƒонецьк≥й та Ћуганськ≥й област¤х зосереджено в≥дпов≥дно 50 ≥ 37 м≥ст, а також 134 ≥ 109 селищ м≥ського типу. ÷е становить близько четвертоњ частини вс≥х м≥ських поселень республ≥ки.

” ƒонбас≥ ц≥ поселенн¤ характеризуютьс¤ пор≥вн¤но високою густотою заселенн¤, в зах≥дн≥й частин≥ ”крањни також зосереджена густа мережа м≥ських поселень Ч м≥ст ≥ селищ м≥ського типу (м≥стечок),але густота заселенн¤ б≥льшост≥ з них незначна (4Ч10 тис. чол.).

Ќайб≥льшим населеним пунктом республ≥ки Ї њњ столиц¤ м. ињв з населенн¤м 2635 тис. чол. (2001р.). ¬ ”крањн≥ розташовано пТ¤ть м≥ст м≥льйонер≥в: ’арк≥в (1623тис. чол.), ƒн≥пропетровськ(1189тис.), ƒонецьк (1121 тис.), ќдеса (1101 тис. чол.). ƒо м≥льйонного рубежу наближаютьс¤ «апор≥жж¤ (897 тис.) ≥ Ћьв≥в (802 тис. чол.).Ќаселенн¤ ривого –огу (724 тис.), ћар≥упол¤ (522 тис.), ћиколаЇва (512 тис.) ≥ Ћуганська (504 тис.) перевищило 0,5 млн. чол.; ћак≥њвки(424 тис.) - 0,4 млн. чол. ѕонад 0, 3 млн. чол. живе у ¬≥нниц≥ (381 тис.), —евастопол≥ (366 тис.), ’ерсон≥ (362 тис.), —≥мферопол≥ (353 тис.), √орл≥вц≥(337 тис.), ѕолтав≥ (320 тис.), „ерн≥гов≥ (306 тис.), „еркасах (302 тис.),—умах (301 тис.). ¬ ”крањн≥ розташована велика к≥льк≥сть малих (до 50 тис. чол.) ≥ середн≥х (50Ч100 тис.) м≥ських поселень (у 2000р.Ч в≥дпов≥дно-1241 ≥ 51), частина ¤ких маЇ необх≥дн≥ територ≥альн≥ ресурси дл¤ свого розвитку. “ак≥ м≥ста Ї в ус≥х област¤х; найб≥льше њх розташовано у зах≥дн≥й частин≥ республ≥ки, включаючи ’мельницьку, ¬≥нницьку, а також „еркаську област≥. ¬ ”крањн≥ Ї близько 40 м≥ст з населенн¤м в≥д 100 до 500 тис. чолов≥к .

¬ажливою Ї вчасна оц≥нка тих зм≥н, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ у розвитку м≥ських поселень. «а останн≥ роки спостер≥гаЇтьс¤ значне скороченн¤ темп≥в приросту м≥ського населенн¤ : за 1980Ч2000 роки вони стали втроЇ нижч≥, н≥ж за 1960Ч1970 роки. ” ц≥лому так≥ зм≥ни оц≥нюютьс¤ позитивно, оск≥льки прискорене зростанн¤ чисельност≥ м≥ських жител≥в, ¤ке в≥дбувалос¤ переважно за рахунок с≥льського населенн¤, ускладнюЇ проблему розвитку с≥льського господарства й соц≥альноњ перебудови села.{є 2}

„исельн≥сть м≥ського населенн¤ ”крањни на початок 2000 року становила 33,0 млн. ос≥б (67,0% загальноњ чисельност≥ населенн¤ держави). “еритор≥альна концентрац≥¤ м≥ських жител≥в маЇ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥. —короченн¤ темп≥в приросту населенн¤ Ї характерним дл¤ вс≥х розм≥рних категор≥й м≥ських поселень, у тому числ≥ б≥льших ≥ найб≥льших м≥ст, але найпом≥тн≥ше воно саме в малих поселенн¤х.

–ег≥ональн≥ особливост≥ розм≥щенн¤ населенн¤ зумовлюютьс¤ характером поселенськоњ мереж≥. ћ≥ське населенн¤ ”крањни розм≥щене досить нер≥вном≥рно. ѕереважна б≥льш≥сть його знаходитьс¤ у високо урбан≥зованому ƒонецько-ѕридн≥провському рег≥он≥. ќсобливо висока зосереджен≥сть населенн¤ у ƒн≥пропетровськ≥й, ƒонецьк≥й та «апор≥зьк≥й област¤х, на ¤к≥ припадаЇ майже третина вс≥х м≥ських жител≥в ”крањни. ƒинам≥ка м≥ського населенн¤ маЇ ≥стотн≥ територ≥альн≥ в≥дм≥нност≥. “ак, зараз ≥снуЇ певна тенденц≥¤ зниженн¤ темп≥в приросту м≥ських жител≥в у ƒонецько-ѕридн≥провському рег≥он≥ ≥ незначне зростанн¤ приросту населенн¤ у слабо урбан≥зованих област¤х (≤вано-‘ранк≥вськ≥й, “ерноп≥льськ≥й та ’мельницьк≥й).(див. табл. 5) ƒжерелом приросту чисельност≥ жител≥в цих областей був природний прир≥ст (в≥дпов≥дно 1, 3;1,3;0,8 тис. ос≥б).{є 15}

«м≥нюЇтьс¤ також сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж типами м≥ських поселень - м≥стами та селищами м≥ського типу. Ќа сьогодн≥шн≥й день спостер≥гаЇтьс¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ м≥ст ≥ зменшенн¤ селищ м≥ського типу, що повТ¤зане ≥ з наданн¤м селищам м≥ського типу статусу м≥ст, ≥ з переводом селищ м≥ського типу в ранг с≥льських поселень.

јнал≥з розпод≥лу жител≥в за типами поселень св≥дчить про те, що хоча к≥льк≥сть м≥ських поселень у 1999-2001рр роц≥ дещо перевищувала 4,5% ус≥х поселень ”крањни, проте в них проживало понад дв≥ третини населенн¤ держави. ѕри цьому м≥ста становили менше третини м≥ських поселень, але вони концентрували понад 86% м≥ських жител≥в. ƒо того ж основна њх частка (понад 50∞/о) припадала на велик≥ м≥ста з чисельн≥стю жител≥в понад 250 тис. ос≥б. ” таких м≥стах проживало понад 16 млн. ос≥б. ” малих м≥стах проживало понад 8 млн. ос≥б.

«начне територ≥альне зосередженн¤ м≥ських поселень у ƒонецько-ѕридн≥провському рег≥он≥ та навколо великих м≥ст, особливо навколо м≥ст-м≥льйонер≥в, а також високе скупченн¤ б≥л¤ них с≥льських поселень спричинили формуванн¤ агломеративних форм розселенн¤. Ќайвиразн≥ших ознак агломерац≥й дос¤гло розселенн¤ у ƒонецьк≥й област≥, центральн≥й та п≥вденн≥й частинах Ћуганськоњ област≥, навколо таких великих м≥ст ≥з сум≥жними поселенн¤ми, ¤к «апор≥жж¤, ињв, ’арк≥в, Ћьв≥в та ≥н.

¬ ”крањн≥ вид≥л¤ють так≥ групи м≥ських поселень: мал≥(до 50 тис. чол.), середн≥ (50Ч100 тис. чол.), велик≥ (100Ч500 тис. чол.),дуже велик≥ (500Ч1000 тис. чол.), м≥ста-м≥льйонери (понад 1000 тис. ос≥б).(див. табл.. 6)

Ќайчисленн≥ша група Ч це мал≥ м≥ста (куди належать ≥ селища м≥ського типу). ≤з загальноњ к≥лькост≥ м≥ст (1356) на цю групу припадаЇ 1247, тобто 92 %, проте в них проживаЇ всього 31,3% м≥ського населенн¤ ”крањни. ¬≥дпов≥дно Ч середн≥х м≥ст 55 (11∞/о м≥ського населенн¤ ), великих Ч 40 ≥ майже 25 % м≥ських жител≥в, дуже великих Ч6 м≥ст, у них 11% мешканц≥в. ” п'¤тьох м≥стах-м≥льйонерах проживаЇ 21,6% м≥ського населенн¤ (табл. 1). “аким чином, у великих, дуже великих ≥ м≥стах-м≥льйонерах проживаЇ 57, 7 % м≥ського населенн¤ ”крањни. ™ пр¤ма залежн≥сть м≥ж р≥внем урбан≥зац≥њ та загальною густотою населенн¤. —правд≥, в ”крањн≥ вид≥л¤ють к≥лька областей з високим р≥внем м≥ського населенн¤: ƒонецька Ч 90 % м≥ського населенн¤, густота населенн¤ Ч 196,2 чол./км2 ; ƒн≥пропетровська - в≥дпов≥дно 84% та 120, 8 чол./км2 ,’арк≥вська Ч79% ≥ 98,4 чол./км 2 , Ћьв≥вська Ч 61% ≥ 126,7 чол./км 2 та ≥н. √устота населенн¤ в цих та ≥нших област¤х зазнаЇ п≥двищенн¤ за рахунок м≥ського населенн¤.

¬ ”крањн≥ вид≥л¤ютьс¤ окрем≥ рег≥они Ч ѕол≥сс¤, ѕ≥вдень, де густота населенн¤ не перевищуЇ 60 чол./км2 ,р≥вень урбан≥зац≥њ коливаЇтьс¤ в≥д 48% у –≥вненськ≥й област≥ до 61% у ’ерсонськ≥й .

ћ≥ське населенн¤ в ”крањн≥ за 45 рок≥в (1959Ч2004рр.) зросло. Ќайб≥льше це характерно дл¤ «аходу ≥ центральних областей, починаючи в≥д ињвськоњ, уздовж ƒн≥пра до јвтономноњ –еспубл≥ки рим ; у високо урбан≥зованих област¤х —ходу ≥ ÷ентру ”крањни м≥ське населенн¤ зростало пов≥льно. Ўвидка урбан≥зац≥¤ характерна дл¤ –≥вненськоњ област≥, де м≥ське населенн¤ зросло б≥льше н≥ж у 3 рази.

—ередн≥й в≥к м≥ського населенн¤ в ц≥лому майже на 5 рок≥в нижчий, н≥ж с≥льського, до того ж тут людей пенс≥йного в≥ку менше на 10%, н≥ж у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ ”крањни. р≥м того, б≥льш≥сть м≥ських жител≥в проживаЇ у так званих селищах м≥ського типу. ÷е пром≥жна ланка поселень м≥ж м≥стом ≥ селом. ÷≥ поселенн¤ розм≥щуютьс¤ навколо промислових п≥дприЇмств, зал≥зничних вузл≥в, курорт≥в чи санатор≥њв ≥ мають дв≥ ≥ б≥льше тис¤ч мешканц≥в, переважно роб≥тник≥в ≥ службовц≥в та член≥в њхн≥х с≥мей. —елища м≥ського типу под≥л¤ють на ≥ндустр≥альн≥, агропромислов≥, с≥льськогосподарськ≥, нес≥льськогосподарськ≥ та м≥шаного типу. ўе 10 рок≥в тому њх в крањн≥ було 907, або 67,2 % загальноњ к≥лькост≥ вс≥х м≥ських поселень ”крањни, проте в них проживало т≥льки 13,2 % загальноњ к≥лькост≥ м≥ського населенн¤. «араз њх к≥льк≥сть дедал≥ зростаЇ. ¬ ц≥лому селища м≥ського типу под≥л¤ють на др≥бн≥ (в≥д 2 до 10 тис. чол.) Ч усього 829 (91 ∞/о загальноњ к≥лькост≥ њх). Ќайб≥льше селищ м≥ського типу зосереджено у —х≥дн≥й (446) та в «ах≥дн≥й (327) зонах. Ќайменше њх у ѕ≥вденн≥й економ≥чн≥й зон≥ Ч 138. Ќайпоширен≥ш≥ селища м≥ського типу Ч ≥ндустр≥альн≥, що характерно дл¤ —х≥дноњ економ≥чноњ зони, та м≥шаного типу(адм≥н≥стративного-агропромислов≥) Ч в «ах≥дн≥й економ≥чн≥й зон≥; курортн≥ ж найб≥льш характерн≥ дл¤ ѕ≥вденноњ економ≥чноњ зони, а також у рег≥он≥, що прил¤гаЇ до зони ”крањнських арпат.

„астка населенн¤ у селищах м≥ського типу за останн≥ дек≥лька рок≥в теж зменшилас¤ на 1,6%.ј велик≥ м≥ста, в свою чергу, кр≥м позитивних (високий виробничий потенц≥ал, можлив≥сть здобути осв≥ту, отримати медичн≥, культурн≥, комунальн≥ послуги тощо), мають ≥ негативн≥ характеристики : гостр≥ транспортн≥, житлов≥ проблеми, п≥двищений р≥вень забрудненн¤ навколишнього середовища, злочинн≥сть тощо.{є 4}