–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни
ƒругий за площею Ч ѕод≥льський рег≥он с≥льського розселенн¤, що розм≥щуЇтьс¤ на ѕод≥льськ≥й височин≥ (’мельницька, ¬≥нницька област≥), маЇ середн≥ показники розселенн¤ (густота с≥льського населенн¤-34 чол./км2 ≥ людн≥сть с≥льських поселень в середньому 620 чол.).—ела розм≥щуютьс¤ в л≥состепов≥й частин≥ ”крањни уздовж численних р≥чок ≥ шосейних шл¤х≥в. « ѕод≥лл¤м пов'¤зан≥ ще два класи с≥льського розселенн¤; —х≥днопод≥льський та «ах≥днопод≥льський. ѕерший розм≥щений на сход≥ ѕод≥лл¤ ≥ на ѕридн≥провськ≥й височин≥. “ут вища густота с≥льського розселенн¤ (понад 41 чол./км 2 ≥ б≥льше), людн≥ш≥ села (в середньому 869 чол.). ƒругий Ч «ах≥днопод≥льський, розм≥щений клином в≥д Ћуцька - √ощ≥ (–≥вненська обл.) до Ѕара (¬≥нницька обл.). ” ньому пор≥вн¤но висока густота с≥льського населенн¤ (понад 48 чол./км 2 ) ≥ середн≥ за чисельн≥стю населенн¤ села (до 600 чол.).“им часом тут мали м≥сце значн≥ територ≥альн≥ в≥дхиленн¤. ” груп≥ областей зах≥дноњ частини ”крањни чисельн≥сть с≥льських жител≥в практично збереглис¤ на р≥вн≥ 1970 р. ќкрему групу становл¤ть п≥вн≥чно-зах≥дн≥ област≥, де с≥льське населенн¤ скорочувалос¤ дещо пов≥льн≥ше, н≥ж у ц≥лому по економ≥чному району. ўо стосуЇтьс¤ областей центральноњ частини ѕол≥сс¤ ≥ ѕод≥лл¤ ,то тут чисельн≥сть с≥льського населенн¤ знизилас¤ найб≥льш Ч на 20-25(за вин¤тком ињвськоњ обл., де це скороченн¤ становило близько 12%. «а 1970Ч1989 роки практично не зменшилась к≥льк≥сть с≥льських жител≥в колишнього ѕ≥вденного економ≥чного району, а в таких його област¤х, ¤к римська ≥ ’ерсонська, воно нав≥ть пом≥тно зросло. Ќе зупин¤ючись на рег≥ональних особливост¤х чисельност≥ населенн¤ р≥зних розм≥рних категор≥й с≥льських поселень, зробимо спробу ви¤вити найст≥йк≥ш≥ розм≥рн≥ категор≥њ с≥льських населених пункт≥в ”крањни. ѕоказники дають досить повну картину територ≥альних в≥дм≥нностей, що склалис¤ в зм≥н≥ чисельност≥ с≥льського населенн¤ республ≥ки та областей, а також с≥льських населених пункт≥в р≥зних розм≥рних категор≥й. јле вони не дають змоги повн≥стю ви¤вити найб≥льш ст≥йк≥ розм≥рн≥ категор≥њ с≥л, ¤к≥ можна прийн¤ти за типов≥. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що показники не враховують масштабност≥ зм≥н у чисельност≥ населенн¤ в р≥зних розм≥рних категор≥¤х с≥льських поселень. ј це Ї конче необх≥дним, оск≥льки в одних випадках може становити к≥лька тис¤ч чолов≥к, в ≥нших Ч к≥лька сотень тис¤ч ≥ б≥льше. “ому однакова абсолютна величина приросту (або скороченн¤) чисельност≥ населенн¤ в результат≥ неоднаковоњ частки цих величин серед ус≥х жител≥в буде виражатис¤ р≥зними показниками. ”с≥ 26 клас≥в с≥льського розселенн¤ можна обТЇднати у так≥ групи : 1.“иповоукрањнська 2.ѕрикарпатська 3.—ередньос≥льська 4.Ѕуковинська-«акарпатська 5.¬еликос≥льська {є 5} 2.2.¬плив розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ на територ≥альну орган≥зац≥ю продуктивних сил ”крањни ¬≥дт≥к с≥льських жител≥в у м≥ста докор≥нно зм≥нив характер розселенн¤ в межах ”крањни. “ут сформувались системи розселенн¤ з високою концентрац≥Їю м≥ського та с≥льського населенн¤, що сп≥вв≥днос¤тьс¤ з найб≥льш складними та динам≥чними, виробничими, урбан≥стичними, транспортними структурами ”крањни. ќдночасно у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ в багатьох рег≥онах утворюютьс¤ та ширшають слабо заселен≥ територ≥њ, де через це вилучаютьс¤ з господарського обороту значн≥ за площею земл≥. ћал≥ та середн≥ м≥ста виконують, ¤к правило, адм≥н≥стративн≥ та торгово-розпод≥льн≥ функц≥њ ≥ Ї центрами областей та адм≥н≥стративних район≥в ”крањни. ” них часто зосереджуютьс¤ переробн≥ п≥дприЇмства поблизу джерел с≥льськогосподарськоњ сировини, родовищ корисних копалин. ÷≥ м≥ста використовують власну робочу силу ≥ трудов≥ ресурси навколишньоњ с≥льськоњ м≥сцевост≥. ѕроте на —ход≥ ≥ ѕ≥вдн≥ ”крањни Ї р¤д великих м≥ст, ¤к≥ обслуговують потужну промислов≥сть ƒонбасу та ѕридн≥провТ¤, морський транспорт ≥ курортно-рекреац≥йну галузь. ÷е Ч √орл≥вка, ™нак≥Їве, ост¤нтин≥вка, јлчевськ, ћак≥њвка, —евастополь, —≥мферополь, ерч, ™впатор≥¤ та ≥н. —аме ц¤ група м≥ст за 1990Ч1995 рр. зросла чисельно на 17,1 %, тод≥ ¤к усе м≥ське населенн¤ Ч лише на 2,5%.” м≥стах-м≥льйонерах фактично чисельн≥сть населенн¤ знизилас¤ до р≥вн¤ 1989р.,а у великих м≥стах (100Ч500 тис. чол.) нав≥ть зменшилас¤ на 0,6%. ¬ ”крањн≥ склалис¤ пом≥тн≥ територ≥альн≥ в≥дм≥нност≥ у характеристиках зайн¤того населенн¤, що по¤снюЇтьс¤ рег≥ональними особливост¤ми структури матер≥ального виробництва та невиробничоњ сфери, р≥внем розвитку продуктивних сил, демограф≥чною ситуац≥Їю, традиц≥¤ми м≥сцевого населенн¤ тощо. ¬исока зайн¤т≥сть у промисловому виробництв≥, зокрема у важк≥й промисловост≥. јнал≥з св≥дчить, що в ус≥х великих м≥стах склалас¤ висока частка зайн¤тост≥ прац≥вник≥в у машинобудуванн≥, легк≥й та харчов≥й промисловост≥. ћал≥ та середн≥ за розм≥ром м≥ськ≥ поселенн¤ Ї переважно центрами харчовоњ ≥ндустр≥њ та промислового обслуговуванн¤ с≥льськогосподарського виробництва. ƒл¤ ”крањни характерне таке утворенн¤, ¤к м≥ськ≥ агломерац≥њ - њх 19. ÷е зосередженн¤ функц≥онально пов'¤заних м≥ж собою м≥ських поселень, що концентрують у соб≥ потужний виробничий, культурний, осв≥тн≥й ≥ торговий потенц≥ал. ѕроте надм≥рна концентрац≥¤ великих м≥ських агломерац≥й породжуЇ негативн≥ ¤вища через надм≥рну концентрац≥ю промисловост≥, зменшуютьс¤ рекреац≥йн≥ зони ≥ взагал≥ в≥льн≥ територ≥њ дл¤ озелененн¤ та ≥н. ћоноцентричн≥ агломерац≥њ зумовлен≥ значним виробничим та невиробничим потенц≥алом. ÷е стосуЇтьс¤ м≥ст иЇва, ’аркова, ќдеси, Ћьвова. Ѕ≥центричн≥ та пол≥центричн≥ м≥ськ≥ агломерац≥њ характерн≥ дл¤ район≥в ≥нтенсивного розвитку сучасноњ важкоњ ≥ндустр≥њ у —х≥дному та ѕридн≥провському економ≥чних районах: ƒонецько-ћак≥њвська, ƒн≥пропетровсько-ƒн≥продзержинська, √орл≥всько - ™нак≥њвська та ≥н. ” вс≥х 19 агломерац≥¤х проживаЇ понад 16 млн. чол. м≥ського населенн¤ крањни. ѕроблемами розвитку ≥ плануванн¤ м≥ст в ”крањн≥ займаЇтьс¤ р¤д науково-досл≥дних та проектних ≥нститут≥в (у иЇв≥) та њх обласних центрах. ‘ункц≥онально вид≥л¤ють столицю держави ињв-головний адм≥н≥стративно-пол≥тичний, ≥ндустр≥альний, науковий ≥ культурний центр. р≥м того, Ї 24 м≥ста Ч центри адм≥н≥стративних одиниць, ¤к≥ в≥дзначаютьс¤ багатофункц≥ональн≥стю. ƒо багатогалузевих промислових центр≥в належать ривий –≥г, Ќ≥кополь, ћар≥уполь, √орл≥вка, ћак≥њвка та ≥н., одно галузевих - “орез, Ўостка, ƒел¤тин тощо. ќкремо вид≥л¤ють транспортн≥ центри: «долбун≥в, ∆меринка, ‘аст≥в, оз¤тин та ≥н. ƒо невеликих м≥ст, що виконують орган≥зац≥йно-господарськ≥, промислово-переробн≥ та культурно-осв≥тн≥ функц≥њ м≥сцевого значенн¤, в≥днос¤ть ∆идач≥в, оломию, ос≥в, —тр≥й, ременець, ƒубно, ќстрог, —лавуту, Ћ≥тин, Ќ≥жин та ≥н. ÷ентрами рекреац≥њ та оздоровленн¤ населенн¤ Ї так≥ м≥ста, ¤к ћоршин, ’м≥льник, “рускавець, ™впатор≥¤, ялта та ≥н. —≥льськ≥ поселенн¤ виконують функц≥њ с≥льськогосподарськ≥ ≥ нес≥льськогосподарськ≥ (б≥л¤ промислових п≥дприЇмств, транспортних вузл≥в, л≥сопромислових заклад≥в та ≥н.). ќсновна маса с≥льських поселень Ч це села першого типу. ¬ них Ї умови дл¤ розвитку переробноњ промисловост≥, культурно-побутового, торгового та медичного обслуговуванн¤. ” певний час соц≥ально-економ≥чн≥ умови розвитку господарства зумовили таку форму розселенн¤, ¤к хутори, прис≥лки ≥ взагал≥ дисперсну (розс≥¤ну) форму розселенн¤, ¤ку у 50-х роках XX ст. л≥кв≥довували ¤к неперспективну. ѕр¤моњ залежност≥ м≥ж розм≥щенн¤м м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни ≥ територ≥альною орган≥зац≥Їю продуктивних сил не простежуЇтьс¤. јле, все ж таки, можна говорити, що нов≥ промислов≥ п≥дприЇмства ор≥Їнтуютьс¤ на велику к≥льк≥сть робочоњ сили, переважно квал≥ф≥ковану, тому ≥ будуютьс¤ у великих та середн≥х м≥стах. ўо стосуЇтьс¤ с≥льського населенн¤, то воно Ї головним УдвигуномФ аграрно - промислового комплексу нашоњ крањни. «≥бравши все разом, можна сказати, що демограф≥чн≥ фактори: чисельн≥сть населенн¤ ≥ його розм≥щенн¤, к≥льк≥сна та ¤к≥сна оц≥нки трудових ресурс≥в у розр≥з≥ областей ≥ район≥в, м≥ст ≥ селищ в≥д≥грають першочергову роль при розм≥щенн≥ продуктивних сил ¤к ”крањни, так ≥ ≥нших держав. Ќер≥вном≥рн≥сть розселенн¤ населенн¤ зумовлюЇ потребу розм≥щенн¤ промисловост≥ в≥дносно споживача готовоњ продукц≥њ ,а також оц≥нки моб≥льност≥ населенн¤ дл¤ прогнозуванн¤ його м≥грац≥њ з огл¤ду перспектив розвитку економ≥чних район≥в. ≈фективне використанн¤ трудових ресурс≥в потребуЇ розм≥щенн¤ виробництва у невеликих ≥ середн≥х м≥стах ≥ обмеженн¤ нового буд≥вництва - у великих. ƒемограф≥чн≥ фактори найб≥льше впливають на розм≥щенн¤ праце- та науком≥стких галузей промисловост≥(приладобудуванн¤,≥нструментальноњ,рад≥отехн≥чноњ,електронноњ,електротехн≥чноњ галузей тощо).–озм≥щенн¤ п≥дприЇмств цих галузей здеб≥льшого залежить в≥д на¤вност≥ квал≥ф≥кованих кадр≥в.{є 6}
Ќазва: ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-12-15 (18483 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
