Sort-ref - ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни


		√оловна Ј «амовити реферат Ј √остьова к≥мната Ј ѕартнери Ј онтакт Ј



		ѕошук



		–екомендуЇм

–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ћ≥ське та с≥льське населенн¤ ”крањни

3.ѕроблеми та перспективи розвитку та розм≥щенн¤ м≥ського та с≥льського населенн¤ ”крањни в умовах розвитку ринковоњ економ≥ки

”пов≥льненн¤ ≥ вир≥внюванн¤ темп≥в росту великих, б≥льших та найб≥льших м≥ст необх≥дно оц≥нювати позитивно. “им часом подальше упов≥льненн¤ темп≥в зростанн¤ малих та середн≥х м≥ських поселень не можна визнати прийн¤тим. ” багатьох м≥ських поселенн¤х названоњ розм≥рноњ категор≥њ ≥снують досить спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку: в них та ≥ на прилеглих до них територ≥¤х Ї певн≥ резерви трудових ресурс≥в, запаси багатьох вид≥в м≥неральноњ сировини, води, палива тощо.

ƒосл≥дженн¤ р≥вн≥в житт¤ м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ св≥дчать, що р≥вн≥ сукупних доход≥в с≥мей роб≥тника ≥ службовц¤ (м≥ськ≥ поселенн¤),а також с≥мТњ колгоспника (с≥льськ≥ поселенн¤),скорегован≥ з урахуванн¤м витрат часу на роботу в сусп≥льному господарств≥, а також з урахуванн¤м з≥ставленн¤ доход≥в, що використовуютьс¤ вказаними групами населенн¤ на буд≥вництво ≥ обслуговуванн¤ житла, допом≥жних буд≥вель ≥ споруд, на оплату комунальних послуг з фонд≥в сусп≥льного споживанн¤, реально складають в≥дпов≥дно 100 ≥ 66,8%.—ловом, р≥зниц¤ м≥ж доходами м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ досить значна ≥ складаЇ 23,2% на користь м≥ського. ѕричому, вказана р≥зниц¤ створювалалас¤ в умовах, коли р≥вн≥ грошових доход≥в м≥ських ≥ с≥льських жител≥в ”крањни були майже однаков≥. ќтже, дана р≥зниц¤ формувалас¤ за рахунок того, що в м≥стах оплата житла становила лише незначну частину ус≥х витрат на його спорудженн¤ ≥ обслуговуванн¤, тод≥ ¤к у селах практично усе це оплачували сам≥ жител≥. р≥м того, м≥ське населенн¤ користувалос¤ значно б≥льшими коштами на ≥нш≥ види соц≥альних витрат з розрахунку на одного жител¤. ќсобливо велика р≥зниц¤ в р≥вн¤х доход≥в ≥ можливост¤х соц≥ального розвитку за рахунок держави була серед жител≥в великих м≥ст ≥ с≥л, що по¤снюЇтьс¤ б≥льшими розм≥рами кошт≥в, ¤к≥ направл¤ла держава в розрахунку на одного жител¤ великого м≥ста, а отже, б≥льшими соц≥альними витратами ≥ вищою ¤к≥стю обслуговуванн¤.

Ќа терен≥ крањни в систем≥ с≥льського населенн¤ ≥ розселенн¤ поширене таке негативне ¤вище, ¤к депопул¤ц≥¤, особливо в „ерн≥г≥вськ≥й, ¬≥нницьк≥й, —умськ≥й, ѕолтавськ≥й, ∆итомирськ≥й, „еркаськ≥й, ≥ровоградськ≥й, ƒн≥пропетровськ≥й област¤х. ≤накше кажучи, це зони, де смертн≥сть перевищуЇ народжуван≥сть, спостер≥гаЇтьс¤ природний регрес населенн¤. —правд≥, починаючи з 1979 р., у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ ”крањни к≥льк≥сть померлих перевищуЇ к≥льк≥сть народжених. «а 1979-1995 рр. чисельн≥сть с≥льського населенн¤ зменшилас¤ на 2, 8 млн. чол., або на 14,5%.¬се це св≥дчить про неспри¤тливу демограф≥чну ситуац≥ю.

Ѕарометром депопул¤ц≥њ, регресу на сел≥ стала вс¤ система с≥льського розселенн¤. ѕриблизно половина малих с≥л крањни знелюднена. ƒе¤к≥ "теоретики" вважали це прогресивним ¤вищем, оск≥льки так н≥бито л≥кв≥дували так зван≥ неперспективн≥ села, а все с≥льське населенн¤ концентрувалос¤ у великих "опорних" поселенн¤х, прообразах ун≥версальних, передових, "комун≥стичних" с≥л. ƒо чого ж це призвело? ѕередус≥м до абсолютноњ в≥дсталост≥ села, нестач≥ сучасного житла, комунальних послуг, мереж≥ шк≥л, медичних ≥ культурних заклад≥в.

¬насл≥док цього виникла незворотна м≥грац≥¤ у м≥ста. ¬ 1979-1995 рр. щор≥чно м≥грувало з села до м≥ста майже 180 тис. чол. ¬≥дпов≥дно за цей самий пер≥од зменшилас¤ к≥льк≥сть с≥льських поселень -на 900 с≥л, або на 3% загальноњ к≥лькост≥ њх. ¬одночас знизилас¤ середн¤ людн≥сть с≥льських поселень Ч з 645 ос≥б у 1977 р. до 507Чу 2004 р.

ѕроте люди повертаютьс¤ в села ≥ не завд¤ки кращим умовам житт¤, а тому що жити в м≥стах стало дуже т¤жко. «атримка зароб≥тноњ плати та проживанн¤ по дв≥-три с≥м'њ в одн≥й квартир≥ змушують старше покол≥нн¤ повертатис¤ до батьк≥вських осель.

ќтже, ¤кщо в попередн≥ дес¤тир≥чч¤ переважав м≥грац≥йний пот≥к ≥з с≥л до м≥ст, то нин≥ спостер≥гаЇтьс¤ зворотний процес Ч наростанн¤ тенденц≥њ переселенн¤ з м≥ст у села. ћ≥грац≥йн≥ процеси сл≥д вважати найзагальн≥шим виразником реакц≥њ населенн¤ на умови проживанн¤. ¬еличина ≥ спр¤мован≥сть м≥грац≥йних процес≥в визначають територ≥альними в≥дм≥нност¤ми в умовах житт¤.

ƒр≥бн≥ села та прис≥лки найб≥льш зазнали впливу депопул¤ц≥њ та деградац≥њ. —ело у пер≥од колектив≥зац≥њ та ≥нших експериментальних процес≥в колон≥зац≥йноњ пол≥тики занепало, а значна пост≥йна ≥ ма¤тникова м≥грац≥њ спричинили порушенн¤ статево-в≥ковоњ р≥вноваги, збайдуж≥нн¤ сел¤нина до р≥дноњ земл≥. —≥льське населенн¤ до того ж стар≥Ї. —ело не забезпечене фах≥вц¤ми вищоњ квал≥ф≥кац≥њ, нав≥ть квал≥ф≥кованими роб≥тниками (механ≥заторами, буд≥вельниками), проте простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ фах≥вц≥в(див. табл. 7).

Ќе завжди задовольн¤Ї с≥льського жител¤ соц≥ально-економ≥чна та культурно-духовна ≥нфраструктура. якщо, наприклад, школами село забезпечене в ц≥лому задов≥льно, то сам≥ вони часто не в≥дпов≥дають своЇму призначенню. —правд≥, в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ област≥ типових шк≥л усього 45 % ≥ в них навчаЇтьс¤ 60 ∞/о д≥тей. –ешта д≥тей навчаЇтьс¤ в пристосованих прим≥щенн¤х, а часто взагал≥ у старих та авар≥йних. Ќин≥ часто в селах не вистачаЇ шк≥л, хоча Ї багато д≥тей шк≥льного в≥ку. “аке саме становище з дошк≥льними закладами у с≥льськ≥й м≥сцевост≥. –≥вень забезпеченн¤ ними становить 65 ∞/о. «а таких умов значна частина ж≥нок змушена залишати д≥тей на родич≥в похилого в≥ку чи батьк≥в, а ≥нод≥ взагал≥ без догл¤ду.{є 12}

–озвиток агломерац≥йних форм розселенн¤ призводить до формуванн¤ найактивн≥ших зон взаЇмод≥њ територ≥альних сп≥льнот людей ≥з навколишн≥м природним середовищем. –езультатом ц≥Їњ взаЇмод≥њ Ї забрудненн¤ вс≥х компонент≥в природного середовища, насамперед внасл≥док виробничоњ та комунально-побутовоњ д≥¤льност≥ населенн¤, що зрештою впливаЇ на здоров'¤ жител≥в цих рег≥он≥в. ÷е потребуЇ запровадженн¤ досконал≥ших форм територ≥альноњ орган≥зац≥њ розселенн¤ людей, визначенн¤ оптимальних тип≥в поселень ≥ запровадженн¤ рег≥ональних механ≥зм≥в компенсац≥њ негативного впливу на природу, а також шк≥дливих дл¤ населенн¤ природних умов проживанн¤. ƒл¤ цього сл≥д насамперед визначити зони негативного впливу агломерац≥й на природне середовище, розробити економ≥чн≥ механ≥зми та нормативи компенсац≥њ за завдану шкоду тощо.

ќпр≥ч того, весь повоЇнний час переважав в≥дт≥к с≥льськоњ молод≥ у м≥ста та за меж≥ ”крањни; щор≥чно в≥н у середньому становив 225 тис. ос≥б. « 1986 року в≥дт≥к с≥льських жител≥в зменшуЇтьс¤ ≥ поступово, вже з 1992 року переходить у позитивне сальдо м≥грац≥њ. Ѕагатор≥чний в≥дплив с≥льськоњ молод≥ у м≥ста ”крањни та за њњ меж≥ визначив деформац≥ю вс≥х демограф≥чних структур ≥ процес≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥, адже село залишали переважно молод≥ та працездатн≥ люди. ÷ей процес супроводжувавс¤ зб≥льшенн¤м частки ос≥б пенс≥йного в≥ку, зростанн¤м смертност≥ с≥льського населенн¤, скороченн¤м його народжуваност≥, зниженн¤м природного приросту населенн¤. ≤ хоча в 1992 роц≥ вперше за багато дес¤тил≥ть сальдо м≥грац≥њ с≥льського населенн¤ в ”крањн≥ стало позитивним, це не вплинуло на деформац≥њ процес≥в у с≥льськ≥й м≥сцевост≥ , тому що в сел≥ спостер≥гавс¤ приплив людей пенс≥йного в≥ку.

—≥льське розселенн¤ на сучасному етап≥ деградуЇ (знелюднюЇтьс¤). —л≥д зазначити ≥ те, що в селах залишаютьс¤ на пост≥йне помешканн¤, ¤к правило, люди старшого в≥ку (28 %).

ѕриродно, що в кожн≥й з цих груп с≥льського розселенн¤ маЇ проводитис¤ своЇр≥дна державна пол≥тика щодо демограф≥чноњ та розселенськоњ ситуац≥њ, а тому кожн≥й област≥, кожному рег≥ону необх≥дна програма розвитку народонаселенн¤ на найближч≥ 10Ч 15 рок≥в з урахуванн¤м сучасних тенденц≥й ≥ процес≥в.

—ело не забезпечене повноц≥нними закладами охорони здоровТ¤, тут вдвоЇ менше л≥карн¤них л≥жок, н≥ж у середньому в ”крањн≥. Ќедостатн¤ ≥ мережа служби побуту (будинк≥в побуту, комплексних приймальних пункт≥в тощо), що здеб≥льшого розм≥щена в авар≥йних будинках.

Ѕезперечно, в майбутньому, у зв'¤зку з переходом до ринковоњ економ≥ки, критер≥њ оц≥нок р≥вн≥в житт¤ ≥ можливостей соц≥ального розвитку м≥ського ≥ с≥льського населенн¤ зм≥н¤тьс¤. јле на сучасному етап≥ р≥зке перевищенн¤ частки м≥ського населенн¤ одних нац≥ональностей пор≥вн¤но з часткою населенн¤ ≥нших Ї досить переконливим св≥дченн¤м неоднозначного п≥дходу до питань соц≥ального захисту населенн¤ р≥зних нац≥ональностей в умовах функц≥онуванн¤ плановоњ економ≥ки.