Логіка > Шпори з логіки
Б. Проміжне положення між поняттями загальними і одиничними займають поняття
збірні, які мисляться нами як такі, що складаються з певного числа, але його
ознаки, як цілого, не поширюються на елементи збірного (Колектив – не кожний
член колективу несе на собі ознаку колективу. Полк – не кожен солдат має ознаку
полку. Сузір’я Оріона – не кожна зірка цього сузір’я несе на собі ознаки сузір’я
Оріона).
В. Одиничними називається поняття, що відображують ознаки одного предмета/явища.
Одиничні поняття дуже близькі до уявлень про конкретні предмети і явища. Проте
в Логіці одиничні поняття – це все ж таки поняття, елементи логічного мислення.
Наприклад: Поема Т.Г. Шевченка “Катерина”. Філософ Аристотель. Крейсер “Аврора”.
Поет Павло Григорович Тичина.
За змістом поняття поділяються на види:
А. Поняття конкретні і абстрактні. Конкретні П. Відображують в собі реальні
(конкретні) предмети чи клас предметів (Річка. Місто. Рука. Базар.). Абстракті
П – відображують окремі властивості (не предмети!) і сторони відношення предметів
(Мужність. Любов. Темнота. Активність).
Б. Поняття позитивні і негативні. Позитивні П. виражають наявність у предмета
думки тих чи інших ознак. (Хоробрий воїн. Благодійний акт. Смачний сніданок).
Негативні П. Заперечують наявність тих чи інших ознак у предмета думки (Неблагодарний.
Невихований.) Зміст негативних понять завжди співвідноситься з поняттями позитивними
і заперечують саме цей позитивний зміст. Негативні П. Виражаються в словах з
приставкою “не-“, “без-”, або грецькою приставкою “а” (Аморальний. Алогічний.)
В. Поняття безвідносні і співвідносні. Безвідносні П. мисляться як незалежні
від інших понять і не вимагають їх (Папір. Хустка. Ялинка. Завод). Співвідносні
П. немислимі без іншого, для свого розуміння вимагають співставлення з іншим.
(Поняття “Батьки” вимагає співставляти його з поняттям “Діти”, “Внутрішнє” –
“Зовнішнє”. “Кінець” – “Початок”. “Причина” – “Наслідок”).
6. Відношення між поняттями
Формально-логічні відношення між сумісними поняттями.
Відображуючи об’єктивну взаємозалежність предметів і явищ, поняття самі вступають
між собою в певні стосунки, взаємозалежність. В логіці ця взаємозалежність понять
може бути відношенням сумісним і несумісним.
Сумісними називаються поняття, ознаки яких допускають можливість повного
чи часткового співпадання їх обсягу. Сумісність понять буває таких видів: Рівнозначними.
Підпорядкованими і Перехресними.
А. Рівнозначним називаються поняття, зміст яких рівнозначний, а їх обсяги
співпадають. Наприклад: Київ і Столиця України. Тарас Григорович Шевченко і
автор “Кобзаря”. Саме велике озеро і Каспійське море. Найближча до нас зірка
і Сонце. Логіка не вважає рівнозначні поняття тотожними. Тотожні поняття по
своєму змісту і обсягу повністю співпадають, а рівнозначні, маючи на увазі один
і той же за об’ємом об’єкт (предмет, явище), зосереджують увагу на різних суттєвих
ознаках цього поняття.
Б. При підпорядкуванні (субординації) понять в обсяг першого поняття (А)
цілком входить обсяг другого (Б), але в змістом першого входить лише частина
змісту другого. (Обсяг А більший обсягу Б, а зміст Б більший змісту А). Наприклад:
А.Дерево – Б. Горіх. А.Тварина – Б. Кішка. А. Людина – Б. Юнак. Частина мови
– Дієслово.
В. Перехресні (часткового співпадання) поняття за ознаками не виключають
одне одного, але їх обсяги співпадають лише частково. Наприклад: А. Спортсмен
– Б. Студент. (Спортсмен може бути студентом, а може ним і не бути. Так само
і студент: може бути спортсменом, а може спортсменом і не бути) А.Танкіст –
Б. Офіцер. А. Киянин – Б. Школяр.
Формально-логічні відношення між поняттями несумісними.
Несумісними поняттями називаються ті, в зміст яких входять взаємовиключні
ознаки, а тому обсяги їх не співпадають (не сумісні між собою). У співставленні
одного з одним несумісні поняття знаходяться між собою в відношеннях: співпорядкування
(координації), протилежності (контрарності) і протиріччя (контрадикції).
А. Співпорядкованими (координованими) називаються поняття, які рівною мірою
є загальними і входять в обсяг (підпорядковуються) одному і тому ж спільному
для них (родовому) поняттю. Наприклад. 1. А. Курка – Б. Гуска. С. Домашня птиця.
2.А. Ялинка – Б. Сосна. С. Хвойне дерево.
Б. Протилежними (контрарними) називаються поняття, у яких зміст не лише виключає
(заперечує) ознаки другого, але до цього ж і замінюється зовсім протилежними
ознаками. Наприклад: А.Хоробрий – Б.Боягуз. А.Здоровий – Б.Хворий. А. Добрий
– Б. Злий. А. Скнара – Б. Марнотрат. А. Білий – Чорний.
В. Протирічливими (контрадикторними) називаються поняття, у яких зміст одного
лише виключає (заперечує) зміст другого, але не утверджує (не пропонує) іншого
свого змісту. Наприклад: А. Добрий – Б. Недобрий. А.Злий – Б. Незлий. А.Скнара
– Б. Нескнара. А. Білий – Б. Небілий.
10. Правила поділу понять:
1.За основу поділу поняття слід брати лише одну ознаку. Людей, наприклад
можна діли за ознакою статті (чоловіча, жіноча), чи за ознакою віку (немовля,
дитина, юнак, дорослий), чи за ознакою раси, нації, освіти тощо. Але не можна
одноразово проділяти людей на чоловіків, жінок і циган; чи за національністю
і шкільними класами.
Сама ознака основи поділу повинна бути суттєвою. Немає ніякого сенсу поділяти
людей на тих, хто переступає через поріг спочатку лівою чи спочатку правою ногою.
2.Члени поділу повинні повністю виключати одне одного. Тобто поділ поняття
слід провести так, що серед членів ділення не було понять сумісних: рівнозначних,
підпорядкованих чи перехресних. Якщо внаслідок поділу поняття дерево, ви одержали
поняття дерев: листяних, хвойних, кісточкових і паркових, значить діленні відбулося
з порушенням правил.
3.Члени ділення і своїй сумі повинні дорівнювати (вичерпати) обсяг поняття
діленого. Якщо обсяг суми членів ділення менша за обсяг поняття діленого, то
таке ділення є неповним (щось пропущено), а якщо сума більша, то логічне ділення
виявилося надмірним (щось зайве).
4.Поділ має бути безперервним, без перескакувати на наступний рівень ділення.
Не можна, наприклад ділити птахів на диких, домашніх і гусей. Гуси тут входять
в поняття птахів через поняття домашні птахи.
7/ 11. Визначення понять. Правила визначення понять.
Для того, щоб поняття утримували в собі наслідки пізнання людиною світу,
щоб оперування ними не вводило нас в оману, в них належить чітко розкрити і
уяснити собі їх зміст. Це досягається визначенням (дефініцією) цього поняття.
Визначити поняття – означає розкрити істотні (суттєві) ознаки його змісту.
Визначення є підсумком складного процесу пізнання, воно до певної міри завершує
процес логічного формування поняття. Лише чітко знаючи зміст поняття, ми можемо
впевнено оперувати ним в своїх судженнях, умовиводах, доказах і спростуваннях,
побудовах гіпотез і теорій..
В логіці розрізнюють визначення номінальні і реальні. Номінальні (від латинського
слова “nominae” - назва, ім’я) називаються ті визначення, якими розкривають
походження і значення слова, яким позначено поняття. Наприклад: “Монотеїзм”
(від грецьких слів “monos” – один + “theos” – бог) – однобожжя, віра в існування
одного бога. Реальні визначення здійснюються шляхом перерахування суттєвих ознак
поняття. Наприклад: Курка – це птах, від якого людина має м’ясо, пір’я і яйці,
на відміну від гуски і качки, курка не плаває у воді.
Розрізняють також визначення явні і неявні. В явних визначеннях чітко розкривається
основний зміст поняття. Основною формою явного визначення є визначення через
вказівку на рід та видову ознаку даного поняття.. В неявних – визначення дається
побічно, в контексті.. В останньому випадку може появитися марксистське визначення
релігії як опіуму народу.
Назва: Шпори з логіки
Дата публікації: 2006-02-03 (8757 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
