Логіка > Шпори з логіки
Дискусія – публічне обговорення проблеми з висловленням протилежних думок,
їх аргументація і спростування. Розгляд питань, проблеми чи тез з різних точок
зору має на меті, в решті решт, знайдення загальноприйнятого висновку чи оцінки.
До позитивного завершення дискусії може привести лише змістовне знання її учасниками
теми обговорення і додержання всіх законів (тотожності, заперечення, виключення
третього та достатньої підстави) та правил (про поняття – їх співвідношення
та операції з ними -, про судження – їх види і склад –, умовиводи та їх модуси)
логічного мислення. Без володіння логічним мисленням, як і без фундаментального
знання змісту теми обговорення, дискусія перетворюється в сумбурні і пусті балачки.
Полеміка (від грецького слова – polemikos – войовничий) – це протиборство
опозиційних одна до одної сторін з метою спростувати твердження, тези, ідеї
супротивної сторони і довести правоту своєї, протилежної, думки. Полеміка заздалегідь
ставить собі на меті не знайти спільну думку зі своїм опонентом, як то ми можемо
бути в дискусії, а довести безпідставність суджень опонента. Тут окрім слідування
логікою та оперування ґрунтовними знаннями використовуються і спроба дискредитувати
опонента моральними судженнями, чи безпідставними звинуваченнями в його необізнаності,
чи використати софістику (судження, які лише зовні нагадують логіку, а насправді
не мають з нею нічого спільного). Перемога в полеміці може дати якийсь тимчасовий
ефект, але його достовірність – минуща.
Оратори, логіки, юристи, полемісти в диспутах, дискусіях і полеміках використовують
різні методи і в своїх порадах рекомендують різні правила ведення спору зі своїми
опонентами. Їх рекомендації одностайно пропонують знати закони і правила логіки,
вміло використовувати їх при обговорення зі своїми опонентами тих чи інших проблем,
за тих чи інших умов. Про все це всебічно, цікаво і на прикладах розказується
у підручниках по ораторському мистецтву, про виступи юристів в час захисту чи
звинувачення своїх клієнтів.
9. Поділ понять.
При вивченні поняття самого по собі потрібно розкрити його обсяг, тобто розподілити
на групи складові елементи, які входять в це поняття. Логічна операція, що розкриває
обсяг поняття називається діленням (поділом) поняття . Поділ понять – це не
розчленування того предмета/явища, що виражається в понятті (це не розклад людини
на члени його тіла: рука, голова, вуха.... або тони картоплі по мішках, бо в
таких розчленуваннях не утримується ознака людини, не виявляється чогось нового
в понятті картоплі), а виявлення в цьому понятті тих складових, менших за обсягом,
понять, які входять до складу, (охоплюються) даного поняття.
Ознака (принцип), за яким поділяється поняття, називається основою поділу;
поняття, яке ділиться, – діленим, а поняття, які ми одержуємо в наслідок, ділення
– членами поділу.
Традиційно розрізняють два види поділу – поділ за видотвірною ознакою і дихотомію.
Поділ за видотвірною ознакою – поділ, з допомогою якого поділюване поняття
мислено розбивають на види з урахуванням специфіки прояву певної ознаки в різних
групах елементів цього обсягу.
Основою цього поділу є ознака, характерна для кожного предмета, який мислиться
в цьому поділюваному терміні, але проявляється в ньому по-різному. Так, кожна
людина має стать (цим люди подібні), проте різні люди мають різну стать. Ця
відмінність і є об’єктивною основою для поділу обсягу поняття “людина” на “чоловік”
і “жінка”.
На нашу думку, основою наведеного поділу може бути як одна ознака, так і
дві й більше ознак. Не погодившись з цією істиною, довелося б визнати існування
ще й третього виду поділу, основою якої є понад одна ознака.
Внаслідок поділу понять за видотвірною ознакою одержують різну кількість
членів поділу – від двох (існують два пояси Землі – Південний і Північний) до
нескінченності.
Дихотомічний поділ – поділ, членами якого є два суперечних поняття.
Основою цього поділу є наявність чи відсутність певної ознаки (ознак) у предметів,
які мисляться в поділюваному понятті. Внаслідок такого поділу одержуються лише
два члени поділу, які завжди є суперечними поняттями. Наприклад, предмети і
явища можна поділити на красиві і некрасиві, спільноти людей – на нації і ненації.
Графічна зображення дихотомії здійснюється дуже просто: круг, яким позначається
обсяг поділюваного поняття, ділиться навпіл; одна половина цього круга зображує
обсяг відповідного позитивного поняття, а друга - обсяг негативного (заперечного)
поняття. Проста і сама “технічна” процедура здійснення дихотомічного поділу:
обравши будь-яке поняття (не поділюване, а позитивний його різновид) і відповідне
йому слово, додаємо до цього слова частку “не” – і поділ здійснено.
26. Полісилогізми
Силогізм як вид дедуктивного умовиводу вартий особливої уваги. Слід окремо
зазначити, що існують сталі правила - аксіоми силогізму:
Все, що стверджується або заперечується про клас предметів в цілому стверджується
або заперечується стосовно частини або окремого елементу цього класу;
У силогізми мають бути лише три терміни (суб’єкт, предикат і середній термін).
Порушення цього правила призводить до логічної помилки, яка має назву “учетверіння
термінів”.
Якщо одна з посилок негативна, то і висновок буде негативним. (Будь-який
злочин – правопорушення. Моральний проступок – не правопорушення. Моральний
проступок не є злочином).
З двох часткових посилок певного висновку зробити не можна. (Деякі депутати
Верховної Ради – юристи. Деякі артисти - депутати Верховної Ради. Деякі артисти
є юристами).
Якщо одна з посилок часткова і висновок буде частковим. (Деякі пенсіонери
працюють. Всі працюючі отримують заробітню платню. Деякі з тих, хто отримує
заробітню платню – пенсіонери).
Крім простого силогізму існує також складний силогізм (полісилогізм), який
складають кілька простих силогізмів, які певним чином пов’язані між собою.
 Наприклад:
Всі рослини – живі організми
Всі квіти – рослини полі-
Всі квіти – живі організми (висн.1) сило-
Троянда – квітка гізм
Троянда – живий організм (висн. 2)
Перший проміжний висновок може бути пропущений і тоді умовивід в цілому прийме
такий вигляд: “Всі рослини – живі організми. Всі квіти – рослини. Троянда –
квітка. Троянда – живий організм”.
Такий силогізм має назву “сорит” – він застосовується для простеження тривалої
залежності між класами предметів.
Скорочений силогізм без однієї посилки має назву “ентимема”. У ентимемі може
бути також відсутнім висновок. Така ентимема зокрема застосовується тоді, коли
висновок людина робити не хоче в силу його очевидності, або небажаності.
Приклади:
Всі колекціонери – збирачі. Третьяков – збирач (відсутня друга посилка).
Всі співаки – люди. Ф. Кіркоров – співак (відсутнє заключення).
3. Аристотель як фундатор формальної логіки
Як самостійна наука логіка склалася більше двох тисяч років назад в ІV ст.
до н.е. Її засновником є давньогрецький філософ Арістотель (384-322 рр. до н.е.).
В своїх працях, які отримали назву “Органон” (грец. “знаряддя пізнання”), Арістотель
сформулював основні закони мислення: тотожності, протиріччя і виключеного третього
– описав важливі логічні операції, розробив теорію поняття і судження, змістовно
дослідив дедуктивний (силогістичний) умовивід. Арістотелівське вчення про силогізм
склало основу логіки предикатів (математична логіка).
Аристотель використовував весь той могутній логічний апарат, якому він навчився
в Академії Платона. Однак логіка Аристотеля має інший характер, ніж у Платона.
Головним, мабуть, відмінністю є те, що при аналізі протилежностей, з яких і
в елеатів і в Платона починаються логіко-діалектичні побудови і визначення типу
“буття - небуття”, “єдине - багато чого”, ці протилежності не є в Аристотеля
сутностями, чи, іншими словами, це не підлягаючі, це присудки. Вони не абсолютні,
вони мають сенс тільки як визначення конкретної сутності, будь те людин, кінь,
бик. Таким чином це людина може чи бути не бути, а саме по собі буття чи бути
не бути не може. Таким чином сутність (первинна) завжди конкретна. Усі такі
сутності рівноправні, однак окремий індивід більш сутність чим вид (вторинна
сутність), а усередині первинних усі рівноправні.
Назва: Шпори з логіки
Дата публікації: 2006-02-03 (8757 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
