≤ноземна мова > Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси
«а походженн¤м б≥льш≥сть емоц≥йно-експресивних сл≥в, ужитих в роман≥ "Ѕалада
про вершника на б≥лому кон≥", Ї сп≥льнослов'¤нськими, сх≥днослов'¤нськими або
власне украњнськими. «устр≥чаютьс¤ серед цих лексичних одиниць й ≥ншомовн≥ вкрапленн¤
(тал¤рчик, борзенько, татарва, дукатик, козаченьки), що допомагаЇ авторов≥ в≥дтворити
≥сторичний та м≥сцевий колорит. ћ.≤васюк, природно, широко демонструЇ у своЇму
роман≥ зах≥дноукрањнський д≥алект, зокрема п≥вн≥чнобуковинську ≥ гуцульську
гов≥рки (бахурисько, горн¤тко, когутик, маржинка тощо). ƒоречне ≥ застосуванн¤
≥сторизм≥в, що визначено тематикою роману. —лова ≥з значенн¤м суб'Їктивноњ оц≥нки
в роман≥ "Ѕалада про вершника на б≥лому кон≥" Ї показниками схваленн¤ чи несхваленн¤
автором зображуваного.[17, 5]
–озд≥л 2. —ловотворенн¤ в англ≥йськ≥й мов≥.
—ловотв≥р в англ≥йськ≥й мов≥ розр≥зн¤ють два способи утворенн¤ сл≥в:
1. —ловотворенн¤, тобто морфолог≥чний словотв≥р.
2. —ловоскладанн¤, тобто утворенн¤ одного слова шл¤хом поЇднанн¤ двох сл≥в.
[11, 456]
–озгл¤немо детальн≥ше перший спос≥б словотворенн¤, а саме слововиробництво.
”творенн¤ одного слова з ≥ншого в≥дбуваЇтьс¤ наступними способами:
Ѕез будь-¤коњ зм≥ни вимови ≥ написанн¤ слова;
«а допомогою зм≥ни м≥сц¤ наголосу;
«а допомогою чергуванн¤ звук≥в;
«а допомогою аф≥кс≥в (преф≥кс≥в та суф≥кс≥в).[14, 456]
ƒл¤ досл≥дженн¤ вибраноњ нами теми необх≥дно звернути увагу на останн≥й спос≥б
словотворенн¤, а саме за допомогою аф≥кс≥в.
—уф≥кси Ц це д≥Їсл≥вн≥ елементи, ¤к≥ розм≥щен≥ в к≥нц≥ сл≥в ≥ утворюють ц≥лком
нов≥ слова. ¬они зм≥нюють категор≥ю слова, перетворюючи ≥менник в прикметник,
прикметник в ≥менник, ≥менник в д≥Їслово ≥ т.д. додаючи суф≥кси до прикметника
weak ми одержуЇмо д≥Їслово weaken, ≥менник weakness ≥ присл≥вник weakly. ор≥нь
just даЇ так≥ пох≥дн≥ ¤к justice, justify, justifiable, justicatory, justificative,
justiceship.
“ак само в≥д латинськоњ основи dur, значенн¤ УhardФ, УlastingФ мають слова
duration, durability, durance, during. “ак, одна лише основа може утворювати
слова без допомоги суф≥кс≥в ≥ це утворюЇ значну к≥льк≥сть незвТ¤заних сл≥в.
¬ англ≥йськ≥й мов≥ Ї велика к≥льк≥сть суф≥кс≥в, ¤к≥ мають велику к≥льк≥сть
значень. ƒл¤ кращого розум≥нн¤ сучасних сл≥в нам вистачить ознайомитись з б≥льш
важливими суф≥ксами ≥ визначити б≥льш загальне значенн¤, ¤ке кожен з них передаЇ.
Ќайб≥льш важлив≥ значенн¤ можуть бути згрупован≥ в мал≥й к≥лькост≥ основних
значень, так≥ ¤к УtasteФ чи УconditionФ дл¤ суф≥кс≥в, ¤к≥ утворюють абстрактн≥
≥менники, ¤к -dom ≥ -ness.
«агалом б≥льш≥сть суф≥кс≥в втратили своЇ початкове значенн¤ ≥ зараз здеб≥льшого
позначають частину мови, показуючи наприклад, що visible Ц це прикметник, а
не ≥менник чи д≥Їслово, що activity Ц це ≥менник, не прикметник чи щось ≥нше.
¬елика к≥льк≥сть англ≥йських суф≥кс≥в поход¤ть в≥д грецьких, латинських,
французьких суф≥кс≥в. “акож приЇднують англосаксонськ≥ не в≥др≥зн¤ютьс¤ у значенн≥
з староангл≥йськими суф≥ксами. ќдержуючи суф≥кси в≥д двох мов в р≥зн≥ часи,
де¤к≥ основи утворювали слова, ¤к≥ в де¤к≥й м≥р≥ под≥бн≥ за значенн¤м. Ќаприклад:
fatal I fateful, beauteous, beautiful; plenteous, plentiful, перше маЇ латинський
суф≥кс, другий старо(давньо)англ≥йський. ™ незл≥чим≥ випадки паралельно латинських
≥ французьких сл≥в, ¤к≥ утворювались таким шл¤хом, латинськ≥ слова почали запозичувати
п≥зн≥ше.
« того часу ¤к значенн¤ базувались на походженн≥ суф≥кс≥в, почали не застосовувати
староангл≥йськ≥ основи з латинськими чи грецькими суф≥ксами ≥ т.п.
2.1. ¬икористанн¤ суф≥кс≥в у р≥зних частинах англ≥йськоњ мови.
≤менники бувають прост≥ та пох≥дн≥. ƒо простих ≥менник≥в в≥днос¤ть ≥менники,
¤к≥ не мають в своЇму склад≥ н≥ преф≥кс≥в н≥ суф≥кс≥в. ƒо пох≥дних Ц ≥менники,
¤к≥ м≥ст¤ть суф≥кси або преф≥кси, або одночасно ≥ те ≥ ≥нше: darkness Ц темнота,
misprint Ц помилка, unemployment Ц безроб≥тт¤. [14, 8]
ƒо найб≥льш характерних суф≥кс≥в пох≥дних ≥менник≥в в≥днос¤тьс¤:
-er
|
worker
writer
|
роб≥тник
письменник
|
-ment
|
development
government
|
розвиток
ур¤д
|
-ness
|
happiness
kindness
|
щаст¤
любТ¤зн≥сть
|
-ion
|
restriction
connection
|
обмеженн¤
звТ¤зок
|
-dom
|
freedom
wisdom
|
свобода
мудр≥сть
|
-hood
|
childhood
neighborhood
|
дитинство
сус≥дство
|
-ship
|
leadership
friendship
|
кер≥вництво
дружба
|
ѕрикметники також бувають прост≥ ≥ пох≥дн≥. јналог≥чно до ≥менник≥в в≥дносно
нашого досл≥дженн¤ нас ц≥кавл¤ть пох≥дн≥ прикметники. Ќайб≥льш характерними
суф≥ксами прикметник≥в Ї:
-ful
|
useful
doubtful
|
корисний
сумн≥вний
|
Ќазва: Ќайпродуктивн≥ш≥ суф≥кси ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (4602 прочитано) |
|