√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект

√рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект

1. “еоретичн≥ концепц≥њ ≥нфл¤ц≥њ

≤нфл¤ц≥¤ ¤к насл≥док негативних процес≥в в економ≥ц≥ в≥дома вже дек≥лька стол≥ть. ќднак, попри це, в економ≥чн≥й теор≥њ не ≥снуЇ Їдиного погл¤ду на суть цього надзвичайно складного економ≥чного ¤вища. ¬ економ≥чн≥й науц≥ сформувалос¤ дв≥ основн≥ концепц≥њ ≥нфл¤ц≥њ:

1) ≥нфл¤ц≥¤ ¾ знец≥ненн¤ нерозм≥нних на золото паперових грошей внасл≥док переповненн¤ канал≥в об≥гу грошовою масою;

2) ≥нфл¤ц≥¤ ¾ загальне зростанн¤ ц≥н на товари та послуги.

ѕредставники першого напр¤му стараютьс¤ довести, що ≥нфл¤ц≥¤ можлива лише за умов функц≥онуванн¤ нерозм≥нних на золото паперових грошей. ¬они вважають, що в умовах золотого стандарту ≥нфл¤ц≥¤ неможлива. ” даному випадку ми зустр≥чаЇмос¤ з вар≥антом так званоњ метал≥стичноњ теор≥њ грошей, в≥домоњ в ™вроп≥ ще у часи раннього кап≥тал≥зму.

’≥д думок неометал≥ст≥в наступний: золото маЇ високу внутр≥шню варт≥сть ≥ тому незнец≥нюЇтьс¤ под≥бно до його паперових дубл≥кат≥в, символ≥в. ѕереповненн¤ канал≥в грошового об≥гу золотими грошима малоймов≥рно, оск≥льки золото ¾ вт≥ленн¤ багатства ≥ за таких умов воно перет≥каЇ у сферу тезаврац≥њ. ј при умовах економ≥чного буму, зростанн≥ потреб у компонентах сусп≥льного виробництва ¾ заощаджене золото знову повертаЇтьс¤ у сферу об≥гу.

“аким чином, при золотому стандарт≥ п≥дтримуЇтьс¤ товарно-грошова р≥вновага. ѕри такому п≥дход≥ звужуютьс¤ ≥сторичн≥ меж≥ та характер ≥нфл¤ц≥њ, за ними залишаютьс¤ пер≥оди функц≥онуванн¤ товарних грошей.

ѕредставники другого напр¤му вир≥шального значенн¤ у трактуванн≥ ≥нфл¤ц≥њ надають зростанню ц≥н незалежно в≥д його причин та умов, за ¤ких воно в≥дбуваЇтьс¤. —таб≥льн≥сть ц≥н Ї дл¤ нього головною ознакою в≥дсутност≥ ≥нфл¤ц≥њ. “ому вони нер≥дко допускають можлив≥сть ≥нфл¤ц≥њ приоб≥гу д≥йсних грошей ≥ говор¤ть про металеву ≥нфл¤ц≥ю, оск≥льки ≥ за таких умов можливе п≥двищенн¤ ц≥н. “ак ј.ѕезент≥ називаЇ ≥нфл¤ц≥Їю зростанн¤ ц≥н внасл≥док псуванн¤ монет (золотих, ср≥бних) або здешевленн¤ благородного металу. “аких погл¤д≥в дотримуЇтьс¤ б≥льш≥сть економ≥ст≥в «аходу.

≤нфл¤ц≥¤ ≥ при золотому стандарт≥ можлива. “ак вважають ѕ. —амуельсон,  . ћакконнел, ≈. ƒж. ƒолан та ≥нш≥. ≤нфл¤ц≥¤, на њх думку, в≥дбуваЇтьс¤ при наплив≥ американського золота ≥ ср≥бла в ™вропу в XVI ст. “оварн≥ ц≥ни п≥двищились у 4-5 раз≥в, тод≥ ¤к у подальшому вони були в≥дносно стаб≥льн≥. якщо технолог≥¤ видобуванн¤ та виробництва золота п≥дн≥маЇтьс¤ на ¤к≥сний щабель, ≥нфл¤ц≥¤, ≥ при збереженн≥ розм≥ну паперових грошей на золото, ц≥лком можлива. ј тому б≥льш розумно використовувати паперов≥ грош≥, проте необх≥дно вм≥ло управл¤ти њх пропозиц≥Їю.

÷¤ ≥стина пробиваЇ соб≥ шл¤х методом проб ≥ помилок. ѕ≥сл¤ першоњ св≥товоњ в≥йни в крањнах «аходу розм≥н банкнот на золото було припинено, лютувала г≥пер≥нфл¤ц≥¤. ѕроте рефлекси золотого гегемону залишались сильними, ≥ не лише у народу. ‘≥нансов≥ ≥ституц≥њ робили спроби вплинути на ≥нфл¤ц≥ю шл¤хом зб≥льшенн¤ своњх золотих запас≥в. «олото скуповували на в≥льному ринку за щойно в≥ддрукован≥ паперов≥ грош≥. –езультат ви¤вивс¤, однак, протележний оч≥куваному. ќск≥льки в м≥ру зменшенн¤ к≥лькост≥ золотих монет в об≥гу з¢¤вл¤Їтьс¤ УлажФ на золото ¤к перша ознака ≥нфл¤ц≥њ. ≤нфл¤ц≥йний тиск надлишку паперових грошей зосереджувавс¤ переважно на золот≥, нав≥ть ¤кщо ц≥ни на товари залишалис¤ стаб≥льними. —права п≥шла на лад п≥сл¤ зм≥ни пр≥оритет≥в у грошов≥й пол≥тиц≥: переходу до розпродажу золота за ринковими ц≥нами, тобто викачуванн¤ зайвих банкнот з об≥гу та њх знищенн¤.

«араз золото справл¤Ї поб≥чний вплив на грошовий об≥г. ѕродаж дердавою золота за ц≥нами св≥тового ринку дозвол¤Ї закупити товари ≥ п≥двищити њх пропозиц≥ю в середин≥ крањни, тобто ослабити частково товарний деф≥цит. јле у ц≥й операц≥њ роль золота принципово не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д рол≥ ≥нших товар≥в, хоч золото ≥ Ї б≥льш л≥кв≥дним товаром.

¬идаЇтьс¤, що можливост≥ використанн¤ золотого потоку дл¤ оздоровленн¤ грошового об≥гу невелик≥, нос¤ть палл≥ативний характер ≥ сам≥ по соб≥ не вир≥шують проблеми ≥нфл¤ц≥њ.

«начн≥ розб≥жност≥ в економ≥чн≥й теор≥њ ≥снують в≥дносно причин ≥нфл¤ц≥њ. «а цим критер≥Їм вид≥л¤ютьс¤ так≥ теор≥њ ≥нфл¤ц≥њ: надм≥рного попиту, грошових витрат виробництва та теор≥¤ ≥нфл¤ц≥њ, ¤к багатофакторного ¤вища.

“еор≥¤ У≥нфл¤ц≥њ попитуФ. «апочаткував цю теор≥ю ƒж.  ейнс. ¬≥н розгл¤дав ≥нфл¤ц≥йн≥ процеси ¤к нев≥д¢Їмну складову елемент≥в макроеконом≥чноњ системи. ¬ кейс≥анських теор≥¤х наголошуЇтьс¤, що причиною ≥нфл¤ц≥йних процес≥в Ї надм≥рний попит в≥дносно товарноњ пропозиц≥њ. ѕеревищенн¤ попиту над пропозиц≥Їю ƒж.  ейнс назвав У≥нфл¤ц≥йним розривомФ. ѕри цьому чинники ≥нфл¤ц≥њ можуть бути ¤к на сторон≥ пропозиц≥њ, так ≥ попиту. ƒж.  ейнс в≥дм≥чав: У...¤кщо пропозиц≥¤ грошей в пор≥вн¤нн≥ з пропозиц≥Їю товар≥в дл¤ куп≥вл≥ зб≥льшуЇтьс¤, маЇ м≥сце ≥нфл¤ц≥¤Ф. ¬≥н доказував, що пропозиц≥¤ грошей не може безпосередньо впливати на сукупний попит, оск≥льки зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ п≥двищуЇ л≥кв≥дн≥сть в економ≥ц≥, ≥ р≥вень процентноњ ставки (ц≥ни за л≥кв≥дн≥ кошти) падаЇ. —укупний попит буде зб≥льшуватись пом≥рковано, оск≥льки зниженн¤ процентноњ ставки приведе до зб≥льшенн¤ ≥нвестиц≥йних затрат.

“еор≥¤ У≥нфл¤ц≥њ витратФ. ÷¤ теор≥¤ виникла внасл≥док подальшого розвитку кейс≥анськоњ ≥дењ УнегрошовогоФ механ≥зму ≥нфл¤ц≥йного процесу. ” 60-т≥ роки в —Ўј ≥нфл¤ц≥¤ розвивалас¤ при в≥дсутност≥ надм≥рного попиту ≥ повноњ зайн¤тост≥, тобто всупереч теор≥њ У≥нфл¤ц≥йного розривуФ. ÷е дало п≥дстави стверджувати, що в умовах високоњ монопол≥зац≥њ виробництва ≥ рол≥ профсп≥лок на ринку прац≥ п≥дприЇмц≥ можуть п≥двищувати ц≥ни, а профсп≥лки ¾ зароб≥тну плату за своЇю ≥н≥ц≥ативою, нав≥ть при незм≥нност≥ попиту. ѕод≥бна ≥н≥ц≥атива виступаЇ ≥мпульсом ≥нфл¤ц≥йного процесу. ¬с¤ в≥дпов≥дальн≥сть за ≥нфл¤ц≥ю покладаЇтьс¤ на п≥дприЇмц≥в, котр≥ не хочуть поступатис¤ своњми прибутками ≥ п≥двищують ц≥ни в м≥ру зростанн¤ виробничих витрат. ѕрихильники ц≥Їњ теор≥њ з ус≥х виробничих витрат вид≥лили зароб≥тну плату, оск≥льки вона найб≥льш т≥сно пов¢¤зана з ≥нфл¤ц≥Їю, обслуговуЇ особисте споживанн¤ ≥ не спри¤Ї розширенню виробництва.

ѕо-≥ншому по¤снюють причини ≥нфл¤ц≥њ представники монетаристськоњ теор≥њ. ћонетаризм вже не просто включаЇ проблеми ≥нфл¤ц≥њ до макроеконом≥чноњ теор≥њ, а вони стають њњ найважлив≥шою складовою частиною. ћ. ‘р≥дмен, засновник теор≥њ монетаризму, розум≥Ї п≥д ≥нфл¤ц≥Їю ст≥йке ≥ безперервне зростанн¤ ц≥н, викликане надм≥рною масою грошей по в≥дношенню до валового внутр≥шнього продукту. ћонетаристи стверджують, шо саме зм≥ни в грошов≥й мас≥ Ї основним чинником формуванн¤ економ≥чного циклу та ≥нфл¤ц≥њ. ѓх погл¤ди на природу ≥нфл¤ц≥њ викладен≥ у хрестоматичному вислов≥ ћ. ‘р≥дмена: У≤нфл¤ц≥¤ завжди ≥ всюди Ї грошовим феноменомФ. ƒане положенн¤ трактуЇ про пр¤мму залежн≥сть зростанн¤ ц≥н в≥д зб≥льшенн¤ грошовоњ маси, ≥ що причини ≥нфл¤ц≥й знаход¤тьс¤ у сфер≥ об≥гу.

ѕроте, досв≥д крањн де в≥дбувавс¤ ≥нфл¤ц≥йний процес св≥дчить, що позиц≥¤ монетарист≥в в певн≥й м≥р≥ Ї правильною в≥дносно довгостроковоњ перспективи, а також у тих випадках, коли зростанн¤ грошовоњ маси с¤гаЇ крупних масштаб≥в. ќднак в короткостроков≥й перспектив≥ зв¢¤зок м≥ж грошима та ≥нфл¤ц≥Їю залишаЇтьс¤ невизначеним. √рошова маса хоч ≥ Ї головним чинником ≥нфл¤ц≥њ, але далеко не Їдиним.

« середини 60-х рок≥в 20 ст. у економ≥чн≥й теор≥њ формуЇтьс¤ новий напр¤м у досл≥дженн≥ ≥нфл¤ц≥њ ¤к багатофакторного процесу, що в≥дбуваЇтьс¤ в сфер≥ грошового об≥гу та безпосередньо в сусп≥льному виробництв≥. ѕредмставники сучасного монетаризму виход¤ть з необх≥дност≥ комплексного анал≥зу ≥нфл¤ц≥њ. ¬они вважають, що найважлив≥шою ознакою ≥нфл¤ц≥йних процес≥в Ї т≥сне переплетенн¤ монетарних та загальноеконом≥чних чинник≥в зростанн¤ ц≥н. « цього випливаЇ: незалежно в≥д того, ¤к≥ причини Ї початковими ≥мпульсами, будь-¤ке п≥двищенн¤ ц≥н викликаЇ необх≥дн≥сть п≥дищенн¤ обс¤г≥в грошовоњ маси ≥ навпаки. ≤накше кажучи, зб≥льшенн¤ грошовоњ маси часто виступаЇ вже не ¤к причина зростанн¤ ц≥н, а ¤к його пох≥дна. јле не залежно в≥д характеру д≥њ тих , чи ≥нших чинник≥в ¾ ≥нфл¤ц≥йне зростанн¤ ц≥н завжди супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м грошовоњ маси. —початку воно в≥дбуваЇтьс¤ в активному об≥гу за рахунок зменшенн¤ нагромаджень чи збережень, а пот≥м зростаЇ загальна маса грошей в об≥гу за рахунок надм≥рноњ ем≥с≥њ. ѕереповнюютьс¤ канали об≥гу грошовою масою ≥ знец≥нюЇтьс¤ грошова одиниц¤, що характеризуЇ ≥нфл¤ц≥ю в њњ класичному вигл¤д≥.

јнти≥нфл¤ц≥йн≥ рекомендац≥њ представник≥в ц≥Їњ теор≥њ мають, ¤к правило, комплексний характер ≥ спр¤мован≥ на вс≥ сфери економ≥чних в≥дносин, в ¤ких д≥ють чинники, що спричин¤ють ≥нфл¤ц≥ю.

¬се це п≥дтверджуЇ, що витоки ≥нфл¤ц≥њ, особливо в њњ найвищих формах, можуть бути не т≥льки суто в грошов≥й сфер≥, а й у сфер≥ виробництва, а отже, й заходи щодо њњ подолан¤ повинн≥ бути комплексними, охоплювати вс≥ складов≥ елементи економ≥чноњ системи.

2. —уть та форми ≥нфл¤ц≥њ

≤нфл¤ц≥¤ ¾ процес знец≥ненн¤ грошей внасл≥док надм≥рноњ ем≥с≥њ та пероповненн¤ канал≥в об≥гу грошовою масою. «овн≥ вона про¤вл¤Їтьс¤ у зростанн≥ загального р≥вн¤ ц≥н та зниженн≥ куп≥вельноњ спроможност≥ грошей. ≤нфл¤ц≥йний процес можна схематично про≥люструвати на малюнку 1.

≤нфл¤ц≥¤ призводить до стих≥йного перерозпод≥лу доход≥в та багатства м≥ж соц≥альними групами населенн¤, пад≥нн¤ матер≥альних стимул≥в до прац≥, спаду виробництва, скороченн¤ ≥нвестиц≥й, загальмовуЇ науково-техн≥чний прогрес, послаблюЇ зовн≥шньоеконосм≥чн≥ позиц≥њ крањни, зменшуЇ конкурентн≥ можливост≥ на св≥товому ринку.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано)