√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект

—аме ц≥ величезн≥ за обс¤гами кредитн≥ ем≥с≥њ Ї головною причиною г≥пер≥нфл¤ц≥њ 1993 року, поглибленн¤ ф≥нансовоњ кризи, ¤ка набула зат¤жного характеру. ƒодатковим чинником зниженн¤ вартост≥ нац≥ональноњ валюти було те, що ем≥с≥йн≥ кредити в той час надавались за п≥льговими процентними ставками, ¤к≥ були значно нижче ≥нфл¤ц≥њ.

«а такоњ ситуац≥њ ем≥с≥¤ була вимушеною. ¬она сл≥дувала за адм≥н≥стративним п≥двищенн¤м ц≥н, була його результатом. ѕри цьому сл≥д врахувати ≥ те, що в ”крањн≥ тод≥ не ≥снувало ч≥ткого розмежуванн¤ м≥ж бюджетною та кредитною системою. ” ц≥й ситуац≥й автономн≥сть ЌЅ” була значною м≥рою формальною. ¬≥дносно кредитноњ ем≥с≥њ, то вона мала ф≥скальну природу, тобто зд≥йснювалас¤ не на кредитних, а на суто деф≥цитних засадах. ј тому основним спонукачем ≥нфл¤ц≥йного процесу були державн≥ структури, ¤к≥ за допомогою ем≥с≥йного верстата намагалис¤ компенсувати надм≥рн≥ (амб≥ц≥озн≥) бюджетн≥ витрати, значною м≥рою породжен≥ невиважен≥стю економ≥чноњ пол≥тики. «вернемос¤ до факт≥в.

” 1994 роц≥ Ќацбанк в≥дпов≥дно до р≥шень ¬ерховноњ –ади зд≥йснював заходи, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ обс¤г≥в плат≥жних засоб≥в дл¤ забезпеченн¤ нормального товарно-грошового об≥гу. «а р≥к њх темпи зростанн¤ становили 6668,3% ≥ дещо перевищили темпи зростанн¤ оптових (656,5%) та споживчих (501,1%) ц≥н. Ќа 1 с≥чн¤ 1995 року гот≥вка поза банками становила невиправдано велику частку в≥д загального обс¤гу грошовоњ маси, а саме 25,1%. ¬насл≥док розбалансованост≥ споживчого ринку т≥льки прот¤гом с≥чн¤-липн¤ перевищенн¤ грошових доход≥в населенн¤ над витратами та заощадженн¤ми с¤гнуло 120 трлн. крб., або склало 11,4% в≥д грошових доход≥в у сум≥ 1054 трлн. крб., а напередодн≥ серпневого п≥дйому курсу долара, це перевищенн¤ дос¤гло майже 52 трлн. крб. ¬с≥ ц≥ обс¤ги залишили сферу оф≥ц≥йного об≥гу ≥ зникли у Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥. ќтже, швидке зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ прискорило ≥нфл¤ц≥ю ¾ накопичена в Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥ (внасл≥док розбалансованост≥ споживчого ринку) гот≥вка реал≥зувала св≥й ≥нфл¤ц≥йний потенц≥ал. ÷е означаЇ, насамперед, що оф≥ц≥йна економ≥ка (та, котра враховуЇтьс¤ статистикою ≥ сплачуЇ податки) перманентно не щздатна запропонувати громад¤нам ”крањни необх≥дн≥ обс¤ги товар≥в ≥ послуг. „ерез те частка грошових доход≥в населенн¤ (в≥д 10 до 20%) пост≥йно зникаЇ в Ут≥ньов≥йФ економ≥ц≥. ÷≥ грош≥ звужукють монетарну базу дл¤ кредитуванн¤ виробництва ≥ дл¤ покращенн¤ взаЇморозрахунк≥в.

” суб¢Їкт≥в господарюванн¤ обс¤г грошовоњ маси вир≥с в≥д 116 на 1 с≥чн¤ ≥ до 204,866 трлн. крб. на 1 жовтн¤ 1994р. (темп 175,9%). ќдночасно обс¤г кредитних вкладень в економ≥ку с¤гнув 387 трлн. крб. ¾ вир≥с у 7 раз≥в. ѕонад 56% кредит≥в комерц≥йних банк≥в надано державним п≥дприЇмствам. ÷е з урахуванн¤м зниженн¤ обс¤г≥в виробництва, ¤ке об¢Їктивно Увив≥льн¤ЇФ грош≥ з об≥гу. ќтже, швидке зростанн¤ грошовоњ пропозиц≥њ прискорило ≥нфл¤ц≥ю.

ќб¢Їктивна ц≥на грошей ¾ фундамент об¢Їктивного ц≥ноутворенн¤. ўе в 1994 роц≥ вдалос¤ забезпечити б≥льш посл≥довне просуванн¤ до об¢Їктивноњ ц≥ни грошей визначенн¤ котроњ починаЇтьс¤ з встановленн¤ реальноњ позитивноњ обл≥ковоњ ставки. ¬же з лютого 1994 року њњ значенн¤ з розрахунку на м≥с¤ць перевищило темпи ≥нфл¤ц≥њ (20 ≥ 16%, в≥дпов≥дно).  редитн≥ грош≥ перестали бути засобом накопиченн¤ невипраданих обс¤г≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей та валюти. Ѕлокуванн¤ стимул≥в до накопиченн¤ в≥дкриваЇ шл¤х до заробл¤нн¤ грошей безпосередньо у виробництв≥. ѕозитивна процентна ставка примушуЇ працювати все сусп≥льство.

¬ м≥ру упов≥льненн¤ темп≥в ≥нфл¤ц≥њ Ќацбанк розпочав зниженн¤ р≥вн¤ обл≥ковоњ ставки: 190% ¾ з липн¤, до 175% ¾ з серпн¤, до 140% ¾ з 15 серпн¤. “обто, за п≥втора м≥с¤ц¤ процентна ставка Ќацбанку була знижена на 100 пункт≥в. ÷е високий темп. јджеж внасл≥док необ¢Їктивност≥ ц≥ноутворенн¤ та нев≥дпов≥дност≥ ц≥н визнаним ринком виробничим витратам в середин≥ року економ≥ка з≥ткнулас¤ з вкрай небезпечним ¤вищем: темпи ≥нфл¤ц≥њ упов≥льнилис¤ ≥ становили всього к≥лька в≥дсотк≥в. ¬ той же самий час деф≥цит ƒержавного бюджету с¤гнув небезпечноњ меж≥. ¬ ц≥лому за трет≥й квартал минулого року споживч≥ ц≥ни зростали з середн≥м темпом 4%, а деф≥цит ƒержавного бюджету склав б≥л¤ 17% валового внутр≥шнього продукту. ƒеф≥цит ƒержавного бюджету нев≥дворотно в≥в до чергового ≥нфл¤ц≥йного сплеку. ўо ≥ в≥дбулос¤ у четвертому квартал≥. “обто, не було економ≥чного фундаменту дл¤ б≥льш результативноњ процентноњ пол≥тики.

Ќе справили суттЇвого впливу на зниженн¤ ц≥ни грошей ≥ кредити ”р¤ду, ¤к≥ надавалис¤ Ѕ≈«ќѕЋј“Ќќ, тобто, Ѕ≈« —ѕЋј“» ѕ–ќ÷≈Ќ“≤¬. ¬они на 1 с≥чн¤ склали в загальному обс¤гу випуску плат≥жних засоб≥в 85,9% (проти 53,8% тор≥к), або 141,5 трлн. крб. ÷е в 9 раз≥в б≥льше в≥д обс¤г≥в ѕЋј“Ќ»’ кредит≥в реф≥нансуванн¤, ¤к≥ продавалис¤ п≥д певний процент. ÷≥ грош≥ не виступають у ¤кост≥ кап≥талу ≥ практично обертаютьс¤ один раз ≥ перетворюютьс¤ у бюджетне дотац≥йне ф≥нансуванн¤ ¾ другий бюджет держави по доходах. —аме ц≥ кредити були одним з найвпливов≥ших чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ.

–азом з тим Ќацбанк пост≥йно кредитував розв¢¤занн¤ найб≥льш важливих господарських проблем за ставкою, котра була значно нижчою в≥д оф≥ц≥йно встановленоњ. ” грудн≥ 1993 року в умовах зростанн¤ ц≥н на 90,3% кредити реф≥нансуванн¤ були надан≥ за ставкою ” ѕ≈–≈–ј’”Ќ ” Ќј ћ≤—я÷№ 10,9% ¾ тобто, ” 9 –ј«≤¬ ћ≈ЌЎќё! ” с≥чн≥ 1994 року ≥нфл¤ц≥¤ становила 23,8%, а Ќацбанк реф≥нансував економ≥ку за ставкою 10,5%. ÷≥Їњ пол≥тики дотримувалис¤ прот¤гом усього 1994 року ¾ фактичн≥ середньозважен≥ обл≥ков≥ ставки регулювалис¤ на р≥вн≥, що був у 1,5-2 рази меншим в≥д оф≥ц≥йно встановленого.

« жовтн¤ року розпочато поступове наближенн¤ ц≥н та тариф≥в до р≥вн≥в витрат, що об¢Їктивно складаютьс¤ у наш≥й економ≥ц≥. ѕроте майже в≥дразу нам≥тивс¤ новий сплеск ≥нфл¤ц≥њ. јби запоб≥гти перет≥канню грошей у лихварськ≥ торгово-посередницьк≥ структури Ќацбанк був змушений п≥дн¤ти обл≥кову ставку до 25% з розрахунку на м≥с¤ць, хоч це не зробило њњ позитивною.

¬иход¤чи з ѕрограми економ≥чноњ стаб≥л≥зац≥њ передбачено розв¢¤занн¤ комплексу наступних задач:

1. «абезпеченн¤ позитивних, вищих за ≥нфл¤ц≥ю, р≥вн≥в процент≥в по кредитах та депозитах;

2. ”досконаленн¤ кредитуванн¤ розв¢¤занн¤ найболюч≥ших проблем сусп≥льного виробництва (зокрема, структурноњ перебудови) маючи за мету стриманн¤ зростанн¤ грошовоњ маси понад узгоджен≥ з ”р¤дом ор≥Їнтири;

3. –озвиток ф≥нансового ринку з метою створенн¤ сучасних механ≥зм≥в регулюванн¤ обс¤гу грошей у об≥гу;

4. «апровадженн¤ об¢Їктивного курсоутворенн¤ ¤к засобу розвитку експорту та обмеженн¤ ≥мпорту;

5. ”досконаленн¤ системи платеж≥в та взаЇморорозрахунк≥в.

6. ”досконаленн¤ банк≥вськоњ д≥¤льност≥;

7. ѕ≥дготовка до проведенн¤ грошовоњ реформи.

ѕередбачаЇтьс¤ поступово запроваджувати загальноприйн¤т≥ у св≥тов≥й банк≥вськ≥й практиц≥ ≥нструменти регулюванн¤ процес≥в на грошово-кредитному ринку. ѕро що саме йдетьс¤?

1.  редити ”р¤ду надаватимутьс¤ на платн≥й основ≥.

2. Ќацбанк надаватиме традиц≥йн≥ кредити реф≥нансуванн¤ комерц≥йним банкам п≥д заставу ц≥нних папер≥в (¤к державних, так ≥ банк≥вських) та вексел≥в, що мають товарну основу. ÷е стимулюватиме розширенн¤ попиту на боргов≥ зобов¢¤занн¤ ”р¤ду ≥ банк≥в та актив≥зуватиме використанн¤ вексел≥в у розрахунках, що, в свою чергу, спри¤тиме подоланню плат≥жноњ кризи. «абезпечен≥сть отримувач≥в активами буде необх≥дною передумовою одержанн¤ кредит≥в.

3. «апроваджуютьс¤ ефективн≥ механ≥зми регулюванн¤ грошово-кредитного ринку. …детьс¤ про кредитн≥ аукц≥они, вексельне редисконтуванн¤, депозитн≥ сертиф≥кати. ÷е екв≥валентно зб≥льшенню плат≥жних засоб≥в у об≥з≥ та скороченню пр¤моњ ем≥с≥њ, ¤ка прискорюЇ ≥нфл¤ц≥ю.

«а 1995 р≥к Ќацбанком проведено 20 кредитних аукц≥он≥в з продажу кредит≥в комерц≥йним банкам дл¤ подальшого кредитуванн¤ суб¢Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥. ќбс¤г продаж склав 35,1 трлн. крб., в т.ч. через 14 ц≥льових кредитних аукц≥он≥в 30,8 трлн. крб. « них:

1. Ќацбанк удосконалюЇ механ≥зми п≥дтримки комерц≥йних банк≥в д≥¤льн≥сть ¤ких спр¤мована на залученн¤ кошт≥в у довгостроков≥ депозити та кредитуванн¤ структурноњ перебудови ≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ п≥дприЇмств.

¬раховуючи необх≥дн≥сть наданн¤ кредитноњ п≥дтримки п≥дприЇмствам паливно-енергетичного та агропромислового комплекс≥в Ќацбанк дозволив (¤к вин¤ток) ѕром≥нвестбанку, ”крсоцбанку та банку У”крањнаФ зарахувати залишки гот≥вки в касах у випадку недорезервуванн¤ необх≥дноњ суми кошт≥в на коррахунках.

‘ормуванн¤ ринку ц≥нних папер≥в.

—учасний ф≥нансовий ринок маЇ стати основою зваженого грошового регулюванн¤ економ≥ки.

1. Ќац≥ональний банк ”крањни за дорученн¤м ”р¤ду розпочав продаж державних обл≥гац≥й внутр≥шньоњ позики 1995 року. ÷≥ кошти ф≥нансуватимуть деф≥циту ƒержавного бюджету. ѕочинаючи з березн¤ проведено 20 аукц≥он≥в з розм≥щенн¤ обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики ¤к≥ дозволили залучити до бюджету б≥л¤ 20 трлн. крб.

¬≥дбуваЇтьс¤ процес створенн¤ вторинного б≥ржевого ринку державних ц≥нних папер≥в. ÷е стимулюватиме розвиток б≥ржевого ринку корпоративних ц≥нних папер≥в. «абезпечуватиметьс¤ л≥кв≥дн≥сть ф≥нансових ≥нструмент≥в, що вже ≥снують. Ѕуде надано ≥мпульсу до запровадженн¤ нових ф≥нансових ≥нструмент≥в (опц≥они, фьючерси, форварди тощо). ‘ункц≥онуванн¤ вторинного б≥ржевого ринку державних ц≥нних папер≥в дозволить значно, на пор¤док, зб≥льшити залученн¤ кошт≥в на первинному ринку дл¤ ф≥нансуванн¤ державних потреб сучасними засобами. “им самим реал≥зуватиметьс¤ один з неем≥с≥йних шл¤х≥в ф≥нансуванн¤ структурних зрушень.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано)