√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект

Ќер≥дко хвил≥ ≥нфл¤ц≥њ приносили з собою так≥ драматичн≥ зм≥ни, ¤к≥ ≥нколи приводили до соц≥альноњ напруженост≥ та пол≥тичних конвульс≥й. Ќайб≥льш ¤скравим прикладом Ї г≥пер≥нфл¤ц≥¤ в Ќ≥меччин≥ на початку 20-х рок≥в, коли розм≥р ≥нфл¤ц≥њ вим≥рювавс¤ цифрою з трьома ≥ б≥льше нул¤ми. ¬ результат≥ реальна ≥варть≥сть заощаджень середн≥х верств населенн¤ перетворилась у н≥що. ≤ це, на думку де¤ких ≥сторик≥в, стало в майбутньому важливим фактором сходженн¤ √≥тлера до влади. ” 80-их роках нав≥ть так≥ крањни ¤к ≤зрањль, ёгослав≥¤ та б≥льш≥сть латиноамериканських крањн попали в полон глибокоњ ≥нфл¤ц≥њ. Ќа жаль, на початку 90-х рок≥в це негативне ¤вище охопило ”крањну.

≤нфл¤ц≥¤ послаблюЇ зовн≥шньоеконом≥чн≥ позиц≥њ держави, зменшуЇ њњ конкурентн≥ можливост≥ на св≥товому ринку, веде до пад≥нн¤ валютного курсу (куп≥вельноњ спроможност≥) нац≥ональноњ валюти, загострюЇтьс¤ деф≥цит плат≥жного балансу, зб≥льшуЇтьс¤ зовн≥шн≥ борги, що призводить до порушень зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносин.

3. ѕричини ≥нфл¤ц≥њ

¬ кейс≥анськ≥й макроеконом≥чн≥й модел≥ формою про¤ву ≥нфл¤ц≥њ Ї динам≥ка ц≥н, ≥мпульс до зростанн¤ ¤ких може виходити ¤к з боку попиту, так ≥ з боку пропозиц≥њ. «упинимос¤ на цих висновках б≥льш детально.

Ќа мал. 1 показано спочатку л≥н≥ю сукупного попиту јƒ ≥ л≥н≥ю сукупноњ пропозиц≥њ AS. Ћ≥н≥¤ сукупного попиту јƒ показуЇ р≥вень випуску продукц≥њ ≥ доход≥в, при ¤ких видатки дор≥внюють доходам, а грошовий ринок знаходитьс¤ в стан≥ р≥вноваги. Ћ≥н≥¤ сукупноњ пропозиц≥њ AS показуЇ, ¤кий обс¤г продукц≥њ господарськ≥ агенти готов≥ запропонувати на ринку при кожному р≥вн≥ ц≥н. ќтож, стан р≥вноваги на ринку буде знаходитись на перехрест≥ л≥н≥й јƒ ≥ AS, у точц≥ ≈. ѕри р≥вноважному р≥вн≥ ц≥н Po попит в≥дпов≥даЇ обс¤гу продукц≥њ Yo, ¤кий господарськ≥ агенти готов≥ реал≥зувати на ринку.

ѕрипустимо, що центральний банк зб≥льшив грошову масу в два рази, купл¤ючи на в≥дкритому ринку державн≥ ц≥нн≥ папери. Ќа малюнку 1 показано, що прир≥ст ном≥нальноњ грошовоњ маси перем≥щуЇ точку р≥вноваги ≥з ≈у≈1, зб≥льшуючи ¤к обс¤г виробництва, так ≥ р≥вень ц≥н. ¬≥дстань м≥ж ≈ ≥ ≈¢ в≥дпов≥даЇ приросту ном≥нальноњ грошовоњ маси; ¤кщо ц≥ни зб≥льшуютьс¤ в т≥й же пропорц≥њ, що й ном≥нальна грошова маса, то реальн≥ залишки ћ/P, ¤к ≥ попит, не зм≥нюютьс¤. Ћ≥н≥¤ сукупного попиту јƒ зрушуЇтьс¤ вправо-догори в положенн¤ јƒ¢ в т≥й же пропорц≥њ, в ¤к≥й зб≥льшуЇтьс¤ пропозиц≥¤ грошей. ѕопит дл¤ кожного р≥вн¤ ц≥н буде зб≥льшуватис¤. якщо л≥н≥¤ сукупного попиту јƒ стр≥мко п≥дн≥маЇтьс¤ догори, то в сновному пристосовуютьс¤ ц≥ни, а випуск продукц≥њ зб≥льшуЇтьс¤ пом≥рковано, незам≥тно. “акий вар≥ант називаЇтьс¤ У≥нфл¤ц≥Їю попитуФ, оск≥льки зростаючий попит п≥дштовхуЇ догори р≥вень ц≥н. ѕричиною зростанн¤ ц≥н Ї надм≥рний сукупний попит на грош≥ по в≥дношенню до загальноњ пропозиц≥њ товар≥в в умовах повноњ зайн¤тост≥ економ≥ки.

“епер розгл¤немо зм≥ни чи порушенн¤, що мають м≥сце у сфер≥ пропозиц≥њ (малюнок 2). ѕрипустимо, що ц≥ни на компоненти виробництва (на енергонос≥њ) зростають. √осподарськ≥ агенти, щоб покрити своњ зростаюч≥ витрати, будуть старатись продати свою продукц≥ю по б≥льш висок≥й ц≥н≥. Ћ≥н≥¤ сукупноњ пропозиц≥њ п≥д впливом зростаючих затрат перем≥щуЇтьс¤ вл≥во ≥ догори ≥з положенн¤ AS в положенн¤ AS¢.

«ростанн¤ витрат виробництва веде до по¤вленн¤ новоњ точки короткостроковоњ р≥вноваги ≈¢. –≥вень ц≥н зростаЇ з Po до P1, а реальний випуск продукц≥њ зменшуЇьс¤ з Yo до Y1. як бачимо, негативн≥ зм≥ни у сфер≥ пропозиц≥њ викликають спад виробництва ≥ зростанн¤ ц≥н. “акий вар≥ант називаЇтьс¤ У≥нфл¤ц≥Їю витратФ, оск≥льки ц≥ни зростають за рахунок оч≥куваного зб≥льшенн¤ затрат виробництва.

ќтже, економ≥чною теор≥Їю доведено, що основн≥ причини ≥нфл¤ц≥њ це: зростанн¤ надм≥рного попиту над пропозиц≥Їю ¾ У≥нфл¤ц≥¤ попитуФ та зростанн¤ грошових витрат виробництва ¾ У≥нфл¤ц≥¤ витратФ. ÷≥ дв≥ класичн≥ причини безперечно можуть бути викликан≥ низкою монетарних та загальноеконм≥чних чинник≥в, сила впливу ¤ких на економ≥чний процес неоднакова. ƒо таких чинник≥в можна в≥днести: ≥нфл¤ц≥ю, викликану надлишком в об≥гу грошовоњ маси внасл≥док кредитноњ ем≥с≥њ; ф≥скальну ≥нфл¤ц≥ю, що пов¢¤зана ≥з деф≥цитом бюджету; ≥нфл¤ц≥ю, викликану зростанн¤м виробничих витрат ≥ доход≥в, ≥мпортовану ≥нфл¤ц≥ю тощо.

≤нфл¤ц≥¤ попиту.

≤нфл¤ц≥¤ попиту генеруЇтьс¤ надм≥рним зростанн¤м попиту пор≥вн¤но з пропозиц≥Їю. якщо у в≥дпов≥дь не в≥дбудетьс¤ п≥двищенн¤ пропозиц≥њ, зростанн¤ попиту компенсуЇтьс¤ п≥двищенн¤м ц≥н ≥ р≥вень ≥нфл¤ц≥њ зросте. ≤нфл¤ц≥¤ попиту безпосередньо пов¢¤зана з д≥Їю монетарних чинник≥в.ћова йде про невиважену грошову ем≥с≥ю, що призводить до перевищенн¤ попиту на грош≥ пор≥вн¤но з на¤вною пропозиц≥Їю товар≥в ≥ послуг. ” цьому випадку безпосередн≥м чинником ≥нфл¤ц≥њ Ї зростанн¤ грошовоњ маси, що порушуЇ закон грошового об≥гу ¾ Ms = Md.

ѕроцес генерац≥њ ≥нфл¤ц≥њ можна наочно розкрити за допомогою Ур≥вн¤нн¤ обм≥нуФ:

M*V = P*Y (1)

де, M ¾ ном≥нальна грошова маса (к≥льк≥сть грошей в об≥гу);

V ¾ швидк≥сть, або норма об≥гу грошовоњ маси;

Y ¾ реальн≥ доходи, або товарне забезпеченн¤ грошей.

—початку нагадаЇмо значенн¤ окремих економ≥чних показник≥в. Ќом≥нальний доход (PY) ном≥нальна сума отриманоњ зарплати, виплати по в≥дсотках, прибутку, див≥дент≥в, рентних платеж≥в тощо. –еальний доход (Y) ¾ к≥льк≥сть товар≥в ≥ послуг, що њх можна придбати на суму ном≥нального доходу. ƒинам≥ка реального доходу визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж ном≥нальним доходом та р≥внем ц≥н (≥нфл¤ц≥Їю). якщо за р≥к середн≥й показник ном≥нального доходу вир≥с на 15%, а ц≥ни прот¤гом цього ж часу ¾ на 10%, то можна вважати, що реальн≥ доходи населенн¤ за вказаний пер≥од зб≥льшилис¤ на 5%.

« формули (1) випливаЇ, що збалансован≥сть м≥ж грошовою масою та њњ товарним забезпеченн¤м дос¤гаЇтьс¤ шл¤хом зм≥ни р≥вн¤ ц≥н.

–≥вень ц≥н можна визначити за допомогою перетворенн¤ р≥вн¤нн¤ (1) за формулою:

P = MV/Y (2)

≤з формули випливаЇ, що р≥вень ц≥н (норма ≥нфл¤ц≥њ) пост≥йно зростаЇ, коли ном≥нальна грошова маса зб≥льшуЇтьс¤ в≥дносно попиту на реальн≥ залишки. ÷≥ни тим вищ≥, чим б≥льше в об≥гу грошей та менша пропозиц≥¤ товар≥в ≥ послуг.  ≥льк≥сна теор≥¤ грошей припускаЇ, ¤кщо (V) ≥ (Y) величини пост≥йн≥ (constant), або зм≥нюютьс¤ незначно, тод≥ р≥вн¤нн¤ (2) вит≥каЇ, що м≥ж показниками (M) ≥ (P) ≥снуЇ пр¤ма залежн≥сть: ¤кщо грошова маса (M) подвоюЇтьс¤, теж саме в≥дбуваЇтьс¤ з ц≥нами (P).

–озгл¤немо механ≥зм д≥њ ≥нфл¤ц≥њ на конкретному приклад≥. ѕрипустимо, в об≥гу знаходитьс¤ грошова маса в сум≥ 500 млн. долар≥в, ¤к≥й протистоњть в≥дпов≥дне товарне забезпеченн¤ теж на суму 500 млн. долар≥в. ѕот≥м держава випустила в об≥г ще 250 млн. долар≥в, скаж≥мо, дл¤ покритт¤ бюджетного деф≥циту. ѕри цьому ном≥нальний обс¤г виробництва товар≥в не зм≥нивс¤. “од≥ ном≥нальний попит перевищуватиме пропозиц≥ю в базових ц≥нах на 250 млн. долар≥в, або в 1,5 рази. “акий стан в економ≥чн≥й теор≥њ отримав назву У≥нфл¤ц≥йний розривФ. ÷ей розрив л≥кв≥дуЇтьс¤ зм≥ною р≥вн¤ ц≥н. якщо ц≥ни зб≥льшатьс¤ в 1,5 рази, то пропозиц≥¤ товар≥в в≥дпов≥датиме грошовому попиту.

ќтже, п≥двищенн¤ попиту при обмеженн≥й пропозиц≥њ призводить до п≥двищенн¤ ц≥н. ѕо¤снюЇтьс¤ це тим, що еластичн≥сть пропозиц≥њ по ц≥н≥ залишаЇтьс¤ низькою. ÷е зумовить подальше зростанн¤ У≥нфл¤ц≥йного розривуФ м≥ж сукупним попитом та сукупною пропозиц≥Їю.

якщо р≥вн¤нн¤ обм≥ну розгл¤дати з позиц≥њ динам≥ки ц≥н, гроей, випуску продукц≥њ (¬¬ѕ) ≥ швидкост≥ об≥гу грошей, то р≥вн¤нн¤ (2) можна переписати в терм≥нах темп≥в приросту:

P = M ¾ Y + V (3) або M/P = Y ¾ V (4)

ќтже, норма ≥нфл¤ц≥њ (P) дор≥внюЇ р≥зниц≥ м≥ж темпами приросту ном≥нальноњ грошовоњ маси ≥ реального попиту на грош≥ (3).

≤з р≥вн¤нн¤ (4) вит≥каЇ, що темп приросту реального попиту (M/P) на грош≥ дор≥внюЇ темпам приросту реальних доход≥в (Y) за м≥нусом приросту швидкост≥ об≥гу грошей (V).

–озгл¤даючи р≥вн¤нн¤ (3) ≥ (4) ми можемо прийти до висновку: ¤кщо зростають ном≥нальна грошова маса ≥ реальн≥ доходи, то обидва ц≥ чинники впливають на р≥вень ц≥н у протележних напр¤мках: зростанн¤ ном≥нальноњ грошовоњ маси спри¤Ї ≥нфл¤ц≥њ, тобто зростанн¤ ц≥н, тод≥ ¤к зб≥льшенн¤ реальних доход≥в а, значить, зб≥льшенн¤ реального попиту на грош≥ в тенденц≥њ призвод¤ть до пад≥нн¤ р≥вн¤ ц≥н. „истий ефект залежить в≥д сп≥вв≥дношенн¤ цих двох показник≥в. ≤нтенсивне зростанн¤ ном≥нальноњ грошовоњ маси, ¤ке не супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м попиту на реальн≥ залишки, що призводить до винекненн¤ р≥зновиду Угар¤чих грошейФ ¾ грошей, що втрачають функц≥ю нагромадженн¤ ≥ не затримуютьс¤ надовго на руках у населенн¤, що призводить до ще б≥льшоњ ≥нфл¤ц≥њ. Ќавпаки, ¤кщо ≥нтенсивно зростаЇ реальний попит на грош≥ (реальн≥ доходи), то при любому р≥вн≥ зростанн¤ грошовоњ маси в≥дбуваЇтьс¤ певне скороченн¤ ≥нфл¤ц≥њ. Ќаприклад, ¤кщо швидк≥сть об≥гу грошей величина пост≥йна, а реальн≥ доходи зростають, скаж≥мо, на 3% на р≥к, то в цьому випадку реальний попит на грош≥ зросте теж на 3%.

якщо ном≥нальна грошова маса зросте на 10% за р≥к, то норма ≥нфл¤ц≥њ становитиме 7% (10% ¾ 3%). ѕри зростанн≥ грошовоњ маси на 15% норма ≥нфл¤ц≥њ с¤гатиме вже 12% (15% ¾ 3%); п≥двищенн¤ темп≥в приросту реальних доход≥в, скаж≥мо, до 5% зам≥сть 3% буде означати зниженн¤ ≥нфл¤ц≥њ.

ѕрискоренн¤ швидкост≥ об≥гу грошей слугуЇ додатковим стимул¤тором ≥нфл¤ц≥йного процесу. ÷ей показник визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ ном≥нального доходу (¬¬ѕ) до ном≥нальноњ грошовоњ маси, або у вигл¤д≥ формули:

PY

V = ЧЧЧЧ , (5)

M

«в≥дси V = Y/(M/P), (6)

що означаЇ швидк≥сть об≥гу грошей дор≥внюЇ в≥дношенню реальних доход≥в до реальних залишк≥в. ѕри заданому р≥вн≥ доход≥в швидк≥сть об≥гу зростаЇ, коли попит на реальн≥ залишки падаЇ. ÷ей показник високий на стад≥њ галопуючоњ, особливо, г≥пер≥нфл¤ц≥њ ≥ низький на стад≥њ повзучоњ ≥нфл¤ц≥њ.

“аким чином, на темпи ≥нфл¤ц≥њ впливаЇ три агрегован≥ складники: темпи приросту грошовоњ маси, темпи зм≥ни швидкост≥ об≥гу грошовоњ маси ≥ темпи зм≥ни обс¤г≥в виробництва (¬¬¬ѕ). «алежно в≥д конкретноњ економ≥чноњ ситуац≥њ вплив цих показник≥в на ≥нфл¤ц≥йний процес неоднаковий. “ак, в ”крањн≥ середньом≥с¤чна ≥нфл¤ц≥¤ у 1993 р. —кладала 47%, при цьому: 35,7% ¾ за причини зростанн¤ грошовоњ маси, 8,5% ¾ зм≥ни швидкост≥ об≥гу грошей, ≥ 2,8% ¾ за причини спаду виробництва.

‘≥скальна ≥нфл¤ц≥¤. ѕричиною ланцюгу, ¤кий з¢ЇднуЇ, з одного боку, прир≥ст грошовоњ маси, а з другого ¾ зростанн¤ р≥вн¤ ц≥н стаЇ хрон≥чний та колосальний за розм≥ром деф≥цит державного бюджету, ¤кий покриваЇтьс¤ переважно за рахунок кредитноњ ем≥с≥њ грошей. «а такоњ ситуац≥њ жоден ур¤д, ¤к п≥дкреслював ƒж.  ейнс, не погодитьс¤ проголосити себе банкрутом, не вдаючись до послуг ем≥с≥йного механ≥зму, що знаходитьс¤ в його розпор¤дженн≥. ƒержава вдаЇтьс¤ до такоњ крайньоњ м≥ри ¤к ем≥с≥¤ грошей у тому випадку, коли вона не в змоз≥ розв¢¤зати проблему бюджетного деф≥циту шл¤хом податковоњ пол≥тики або випуску ц≥нних папер≥в.

 редитна ем≥с≥¤ означаЇ, що центральний банк ¾ агент ур¤ду покриваЇ державний борг чи ф≥нансуЇ державну амб≥ц≥озну програму видатк≥в ем≥с≥йними кредитами, ¤к≥ не мають реального забезпеченн¤. ѕр¤ме кредитуванн¤ ур¤ду практично вигл¤даЇ ¤к зростанн¤ чистих актив≥в, джерела ¤ких знаход¤тьс¤ у пасив≥ балансу центрального банку внасл≥док чого зб≥льшуЇтьс¤ грошова база та сукупний попит. ј це може викликати надм≥рне зростанн¤ грошового попиту пор≥вн¤но з на¤вною пропозиц≥Їю товар≥в ≥ ¤к насл≥док ¾ черговий спрут ≥нфл¤ц≥њ. ќтже, чим б≥льший деф≥цит бюджету, тим б≥льший р≥вень ≥нфл¤ц≥њ, причому ≥з сказаного ¾ це ¤вище Ї нел≥н≥йне ≥ динам≥ка його маЇ тенденц≥ю до зростанн¤.

Ќасправд≥, ф≥нансуванн¤ бюджетного деф≥циту шл¤хом грошовоњ ем≥с≥њ Ї своЇр≥дною формою оподаткуванн¤ ¾ У≥нфл¤ц≥йним податкомФ. –озм≥р вигоди, ¤ку отримуЇ держава, можна визначити ¤к добуток р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ ≥ реальних грошових залишк≥в, що втрачають свою варт≥сть. ѕрипустимо, що ви маЇте на руках 200 долар≥в при р≥чн≥й норм≥ ≥нфл¤ц≥њ 50%. «а р≥к ≥нфл¤ц≥¤ зменшить варт≥сь ваших реальних грошових залишк≥в на 100 долар≥в, котр≥ ≥ складають У≥нфл¤ц≥йний податокФ. ¬ласно в≥н поњдаЇ заощадженн¤ населенн¤, знец≥нюЇ пенс≥њ, зароб≥тну платню ≥ викликаЇ перерозпод≥л багатства. ƒж.  ейнс так описав цю ситуац≥ю: це така форма оподаткуванн¤ уникнути ¤коњ майже неможливо. Ќав≥ть найслабк≥ший ур¤д в змоз≥ запровадити його у т≥й ситуац≥њ, коли в≥н не здатний на щось ≥нше.

ќтже, основна причина ф≥скальноњ ≥нфл¤ц≥њ ¾ деф≥цит бюджету та його покритт¤ за рахунок ем≥с≥йних кредит≥в центрального банку. јдже вони ¾ основний катал≥затор ≥нфл¤ц≥њ. ƒосв≥д багатьох крањн показуЇ, що лише т≥ крањни, в ¤ких були створен≥ ≥нституц≥йн≥ та економ≥чн≥ умови дл¤ в≥дмови в≥д ф≥нансуванн¤ державного бюджету за рахунок кредит≥в центрального банку, спромоглис¤ приборкати ≥нфл¤ц≥ю.

ѕроте, повн≥стю позбутис¤ ≥нфл¤ц≥њ лише методами обмеженн¤ попиту тобто чисто монетарними методами неможливо. “аке обмеженн¤ грошовоњ маси хоча гальмуЇ зростанн¤ ц≥н, але водночас гн≥тить виробництво, не дозвол¤Ї роз≥рвати ланцюг боргових зобов¢¤зань.

≤нфл¤ц≥¤ витрат

≤нфл¤ц≥йний процес може в≥дбуватись п≥д впливом ц≥лоњ низки немонетарних чинник≥в, що зумовлюють зростанн¤ ц≥н через подорожчанн¤ компонент≥в виробництва ≥ зростанн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. …детьс¤ про ≥нфл¤ц≥ю витрат, що формуЇтьс¤ на принципово ≥нш≥й основ≥ н≥ж ≥нфл¤ц≥¤ попиту.

≤нфл¤ц≥¤ витрат в≥дбуваЇтьс¤ внасл≥док порушенн¤ р≥вноваги товарного обм≥ну MV = PY, тобто перевищенн¤ пропозиц≥њ над попитом, що генеруЇ процес зростанн¤ витрат виробництва ≥ в результат≥ через п≥двищенн¤ ц≥н на товари викликаЇ зб≥льшенн¤ грошовоњ маси. ћасштаби накручуванн¤ ц≥н залежать в≥д Угрошового покритт¤Ф, ¤ке визначаЇ меж≥ того середовища, в рамках ¤кого економ≥чн≥ агенти можуть зд≥йснювати своњ витрати. ¬≥дбуваЇтьс¤ нагн≥танн¤ попиту на грош≥ з боку витрат виробництва. ” даному випадку зб≥льшенн¤ грошовоњ маси виступаЇ вже не ¤к причина зростанн¤ ц≥н, а ¤к пох≥дна в≥д ц≥н.

¬ основ≥ ≥нфл¤ц≥њ витрат лежить взаЇмозв¢¤зок витрат ≥ ц≥н, р≥вень ¤ких п≥двищуЇтьс¤ п≥д впливом зростанн¤ витрат або надприбутк≥в. Ќайхарактерн≥шою ознакою ≥нфл¤ц≥њ витрат у њњ класичному вигл¤д≥ Ї сп≥раль Узарплата ¾ ц≥ниФ. Ќаприклад, ¤кщо в економ≥чному середовищ≥ в≥дбуваЇтьс¤ загальне п≥двищенн¤ ц≥н, стаЇ неминучим зниженн¤ реальних доход≥в населенн¤. ўоб зберегти њх р≥вень, необх≥дно зб≥льшувати грошов≥ доходи (зароб≥тну плату), а це призводить до зростанн¤ витрат виробництва або бюджетних видатк≥в. як насл≥док зростаЇ соб≥варт≥сть продукц≥њ ф≥рм, що веде до п≥двищенн¤ ц≥н на товари. ѕодорожчанн¤ товар≥в та послуг знову робить необх≥дним п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати. –озкручуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥йна сп≥раль Узарплата ¾ ц≥ниФ. ÷ей процес в≥домий в економ≥чн≥й теор≥њ п≥д назвою Укривоњ ‘≥л≥псаФ.

Ќаведений приклад ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥ Узарплата ¾ ц≥ниФ демонструЇ взаЇмозв¢¤зок чинник≥в ≥нфл¤ц≥њ попиту та витрат. « одного боку, п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати спри¤Ї зростанню доход≥в населенн¤, а тому Ї чинником платоспроможного попиту, з другого боку, п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати зб≥льшуЇ витрати виробництва, оск≥льки вона Ї статтею соб≥вартост≥ продукц≥њ. ј п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ у свою чергу спри¤Ї зростанню товарних ц≥н.

¬ажливим чинником ≥нфл¤ц≥њ витрат виробництва Ї значне подорожчанн¤ матер≥альних ресурс≥в. Ќаприклад, ф≥рма, що випускаЇ де¤кий товар ≥ д≥Ї в умовах ринку (в≥льного ц≥ноутворенн¤) при зростанн≥ ринкових ц≥н на матер≥альн≥ компоненти виробництва (сировину, пром≥жн≥ продукти, енергонос≥њ) прагнутиме утриматись на плаву, а тому в ц≥ну свого продукту включить ¤к витрати на виробництво, так ≥ визначитьс¤ з доданою варт≥стю на одиницю продукц≥њ, виход¤чи з ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань, щоб забезпечити соб≥ прибуток та зарплату своњм прац≥вникам.

„ерез взаЇмопов¢¤зан≥сть виробничих процес≥в в економ≥чному середовищ≥ зростанн¤ ц≥ни на сировину по ланцюжку спричин¤Ї зростанн¤ ц≥н на вс≥ ≥нш≥ товари.

„инником ≥нфл¤ц≥њ витрат Ї також п≥двищенн¤ ц≥н на продукц≥ю ееконом≥чних агент≥в у в≥дпов≥дь на зб≥льшенн¤ ставок податк≥в плати за кредит, що р≥внозначне зб≥льшенню витрат виробництва. ѕри високих ставках податк≥в включаютьс¤ механ≥зми, ¤к≥ обмежують зростанн¤ виробництва. ¬ економ≥чних суб¢Їкт≥в з¢¤вл¤ютьс¤ все б≥льш≥ проблеми з ф≥нансуванн¤м ≥нвестиц≥й та погашенн¤м боргових зобов¢¤зань. Ѕ≥льше того, послаблюЇтьс¤ сама схильн≥сть до ≥нвестиц≥й, оск≥льки виробництво продукц≥њ стаЇ економ≥чно невиг≥дним.

¬ економ≥чн≥й науц≥ добре в≥дом≥ сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж ставками оподаткуванн¤ та величиною њх надходжень до бюджету ¾ крива Ћаффера.

–≥вень

виробництва

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано)