√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект

” нових умовах кейс≥анська ≥де¤ регульваноњ ≥нфл¤ц≥њ зазнала серйозноњ критики з боку представник≥в монетаристськоњ школи.√оловний нед≥л≥к њњ вбачавс¤ в тому, що кейс≥анц≥ не врахували в своњх оц≥нках насл≥дк≥в ≥нфл¤ц≥йних заход≥в ур¤ду св≥домоњ реакц≥њ економ≥чних агент≥в (п≥дприЇмц≥в ≥ найманих прац≥вник≥в) на майбутню ≥нфл¤ц≥ю. “ак, ћ. ‘р≥дмен висунув положенн¤ про Уприродн≥й р≥вень безроб≥тт¤Ф, ¤кий визначаЇтьс¤ умовами ринку робочоњ сили ≥ не може бути порушений ззовн≥. якщо ж ур¤д заходами своЇњ пол≥тики (нагн≥танн¤ попиту бюджетною ≥ кредитною експанс≥Їю) зменшить безроб≥тт¤ за його природн≥й р≥вень, то це т≥льки прискорить ≥нфл¤ц≥ю до галопуючих темп≥в. јдже п≥дприЇмц≥, прогнозуючи зростанн¤ ц≥н, застрахують своњ доходи в≥дпов≥дними заходами в д≥лових контрактах, трудових угодах тощо. “ому оч≥куваного ур¤дом перерозпод≥лу доход≥в та посиленн¤ стимулюванн¤ виробництва не в≥дбуваЇтьс¤. ”р¤д змушений буде ще б≥льше розширювати попит понад розм≥ри, ¤ких оч≥кували п≥дприЇмц≥, а це ¾ пр¤мий шл¤х до розкручуванн¤ ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥. ѕозитивний ефект в≥д таких д≥й ур¤ду може бути лише т≥льки короткостроковим. ” довгостроковому ж план≥ вони м≥ст¤ть у соб≥ загрозу г≥пер≥нфл¤ц≥њ.

ўе дал≥ в цьому в≥дношенн≥ п≥шли представники монетаристськоњ школи Урац≥ональних оч≥куваньФ (–. Ћукас, Ќ. ”оллес, “. —арджент). ¬они вважають, що економ≥чн≥ суб¢Їкти можуть передбачати будь ¤к≥ регулююч≥ заходи ур¤ду (Урац≥ональн≥ оч≥куванн¤Ф) ≥ захистити своњ доходжи в≥д њх впливу, тому заперечують нав≥ть короткостроковий ефект регулюванн¤ ем≥с≥њ ≥ зайн¤тост≥ ≥ найб≥льш в≥дверто п≥дтримують головний висновок монетаристськоњ доктрини. «г≥дно з ним стаб≥л≥зац≥йна пол≥тика н≥бито безпл≥дна ≥ в≥д нењ сл≥д в≥дмовитись, а ринкова система сама себе п≥дтримаЇ в пост≥йн≥й р≥вноваз≥, ¤к би на нењ не намагалис¤ впливати.

Ќа практиц≥ пол≥тика регульованоњ ≥нфл¤ц≥њ зазнала краху ≥ з початку 70-х рок≥в зм≥нилас¤ в≥двертою анти≥нфл¤ц≥йною пол≥тикою, до ¤коњ змушен≥ були перейти ур¤ди б≥льшост≥ крањн. “≥ ж з них, ¤к≥ ви¤вили прихильн≥сть до кейс≥анських ≥дей, втрачали своњ позиц≥њ ≥ зам≥нювалис¤.

јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика б≥льшост≥ крањн з розвинутою ринковою економ≥кою проводитьс¤ за к≥лькома напр¤мами ¾ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики (врегулюванн¤ попиту), пол≥тики доход≥в чи за тим ≥ ≥ншим напр¤мами одночасно.

ƒефл¤ц≥йна пол≥тика включаЇ р¤д метод≥в обмеженн¤ платоспроможного попиту через ф≥нансовмий ≥ кредитно-грошовий механ≥зм. ¬она проводитьс¤ переважно за умов, коли ≥нфл¤ц≥¤ викликана причинами, що д≥ють з≥ сторони грошей.

ƒл¤ того щоб зменшити надходженн¤ зайвих грошей в об≥г, скорочуютьс¤ витрати державного бюджету, передус≥м на субсид≥њ п≥дприЇмствам, соц≥альн≥ потреби, ≥нфраструктуру, на потреби в≥йськово-промислового комплексу. ƒл¤ вилученн¤ з об≥гу зайвих грошей, ¤к≥ над≥йшли туди ран≥ше, широко використовуЇтьс¤ посиленн¤ податкового тиску на доходи. ѕроте моб≥л≥зован≥ в бюджет через податки кошти можуть знову надходити в об≥г у вигл¤д≥ державних витрат. ўоб цього не трапилос¤, необх≥дно реально зменшувати бюджетн≥ витрати, насамперед невиробничого призначенн¤. « метою вилученн¤ частини зайвих грошей часто випускаютьс¤ державн≥ позики.

¬ажливим ≥нструментом дефл¤ц≥йноњ пол≥тики Ї кредитна рестрикц≥¤ та пр¤ме л≥м≥туванн¤ (таргетуванн¤) випуску гот≥вки в об≥г. ѕ≥двищуючи дисконтну ставку центрального банку, регулюючи процентн≥ ставки за пасивними й активними операц≥¤ми комерц≥йних банк≥в, зб≥льшуючи норму обов¢¤зкових резерв≥в та ≥ншими методами держава скорочуЇ банк≥вське кредитуванн¤ народного господарства ≥ стримуЇ тим самим зростанн¤ грошовоњ маси та платоспроможного попиту. ѕрактикуЇтьс¤ пр¤ме державне л≥м≥туванн¤ росту кредитних вкладень та гот≥вковоњ грошовоњ маси в об≥гу, попередн≥й контроль центрального банку за обгрунтован≥стю видач комерц≥йними банками позик на велик≥ суми.

ѕол≥тика дефл¤ц≥њ при посл≥довному ≥ жорсткому њњ проведен≥ може дати бажаний анти≥нфл¤ц≥йний ефект, проте реал≥зац≥¤ њњ пов¢¤зана з великими труднощами, оск≥льки посилюЇ соц≥альне напруженн¤ в сусп≥льств≥, викликаЇ загрозу економ≥чноњ кризи, банкрутства п≥дприЇмств, зменшенн¤ зайн¤тост≥. “ому ур¤дам нер≥дко доводитьс¤ маневрувати, оперативно зм≥нюючи дефл≥ц≥йн≥ методи ≥нфл¤ц≥йними.

ƒругий напр¤м анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики ¾ пол≥тика доход≥в ¾ передбачаЇ державний контроль за зароб≥тною платою ≥ ц≥нами. “акий контроль може зводитис¤ до ф≥ксац≥њ зарплати ≥ ц≥н на певному р≥вн≥ (Узаморожуванн¤Ф), або встаногвленн¤ темп≥в њх зростанн¤ в певних межах, найчаст≥ше в межах темп≥в приросту продуктивност≥ прац≥ або до того й ≥ншого разом. Ўироко цей метод використовувавс¤ в колишньому –ад¤нському —оюз≥. ” крањнах «аходу далеко не вс≥ ур¤ди наважувалис¤ застосовувати його, зважаючи на можлив≥ негативн≥ соц≥альн≥ насл≥дки. јдже заморожуванн¤ ц≥н ¾ це пр¤ме втручанн¤ в приватне п≥дприЇмництво ≥ в сферу ринку, що призводить до деформац≥њ д≥њ його механ≥зму. ѕершим ≥ негативним насл≥дком цього Ї по¤ва товарного деф≥циту. «аморожуванн¤ ж зарплати ставить у складне становище труд¤щих, викликаЇ њх незадоволенн¤ ур¤довою пол≥тикою, посилюЇ соц≥альне напруженн¤.

ѕ≥д впливом неомонетаристських ≥дей б≥льш≥сть крањн «аходу в≥дмовилис¤ в≥д пр¤мого втручанн¤ в ц≥ни ≥ зарплату ≥ спр¤мували своњ регулююч≥ д≥њ на подоланн¤ причин ≥нфл¤ц≥њ з≥ сторони товар≥в, створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ д≥њ закон≥в ринку ≥ вс≥л¤ке стимулюванн¤ приватного п≥дприЇмництва. ÷е, зокрема, проведенн¤ жорсткоњ антимонопольноњ пол≥тики, заохоченн¤ ринковоњ конкуренц≥њ, скороченн¤ державноњ п≥дтримки молотрентабельних ≥ слабоконкурентних п≥дприЇмств ≥ галузей, введенн¤ гнучкоњ податковоњ пол≥тики, стимулюючоњ п≥дприЇмницьку активн≥сть ≥ зростанн¤ грошових збережень населенн¤. ¬с≥ ц≥ заходи позитивно впливали на розвиток виробництва, п≥двищенн¤ його ефективност≥ та продуктивност≥ прац≥, що, в свою чергу, спри¤ло результативност≥ дефл¤ц≥йноњ пол≥тики. ¬насл≥док цього крањни «аходу в друг≥й половин≥ 80-х рок≥в змогли перебороти галопуючу ≥нфл¤ц≥ю, ввести њњ в меж≥ УповзучоњФ.

” нових умовах знову постала потреба регулюванн¤ ≥нфл¤ц≥њ у в≥дпов≥дност≥ з кейс≥анськими ≥де¤ми. ѕроте й досв≥д 80-х рок≥в, що базувавс¤ переважно на концепц≥¤х неомонетаризму, маЇ велике значенн¤ дл¤ теор≥њ ≥ практики.

ѕо-перше, ≥нфл¤ц≥¤ може легко з регульваноњ перетворитис¤ в нерегульовану, дос¤гти галопуючих темп≥в ≥ призвести до т¤жких економ≥чних ≥ соц≥альних насл≥дк≥в.

ѕо-друге, анти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика даЇ тим б≥льший ефект, чим менше вона вимагаЇ пр¤мого втручанн¤ у виробництво, чим кращ≥ умови створюютьс¤ в крањн≥ дл¤ розвитку п≥дприЇмництва ≥ д≥њ ринкового механ≥зму. “ому вона не може обмежуватис¤ дефл¤ц≥йними заходами, а повинна бути комплексною, включати й заходи, спр¤мован≥ на всеб≥чне стимулюванн¤ розвитку виробництва.

ѕо-третЇ, загрозлив≥ соц≥альн≥ насл≥дки може мати не т≥льки розкручуванн¤ ≥нфл¤ц≥њ до високих р≥вн≥в, а й анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи держави, ¤кщо вони провод¤тьс¤ не достатньо виважено.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано)