√рош≥ ≥ кредит > √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
—учасна ≥нфл¤ц≥¤ не виникаЇ раптово, а розвиваЇтьс¤ поступово к¤к троивалий процес, ¤кий можна розд≥лити на три етапи: на першому етап≥ темпи зростанн¤ ц≥н (≥нфл¤ц≥њ) в≥дстають в≥д темп≥в зб≥льшенн¤ в об≥гу грошовоњ маси; на другому етап≥ темпи зростанн¤ ц≥н значно випереджають темпи зростанн¤ в об≥гу грошовоњ маси; на третьому етап≥ зростанн¤ ц≥н набуваЇ нер≥вном≥рного стрибкопод≥бного характеру, коли темпи зростанн¤ ц≥н то випереджають темпи зростанн¤ грошогвоњ маси, то в≥дстають в≥д них. ” м≥жнародн≥й практиц≥, в≥дпов≥дно до темп≥в ≥нфл¤ц≥йного процесу, вид≥л¤Їтьс¤ три р≥зновиди ≥нфл¤ц≥њ: повзуча, галопуюча, г≥пер≥нфл¤ц≥¤. «вичайно, що меж≥ ≥ форми ≥нфл¤ц≥йного процесу досить м≥нлив≥, ≥ њм даЇтьс¤ р≥зноман≥тна ≥нтерпритац≥¤ в залежност≥ в≥д характеру ≥нфл¤ц≥њ у т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. ѕовзуча ≥нфл¤ц≥¤ настаЇ тод≥, коли темпи зростанн¤ ц≥н не перевищують 10% на р≥к. ¬она характеризуЇтьс¤ надм≥рногю ем≥с≥Їю та прискореним накопиченн¤м грошовоњ маси в каналах об≥гу без пом≥тного п≥двищенн¤ чи незначним зростанн¤м ц≥н. “обто на початку ≥нфл¤ц≥йного процесу ще не ≥снуЇ т≥сного зв¢¤зку м≥ж зростанн¤м грошовоњ маси та ≥нфл¤ц≥Їю. —уб¢Їкти ринку певний час не в≥дчуваютьь надм≥рного випуску грошей в об≥г ≥ використровують њх дл¤ нагромадженн¤ чи збереженн¤. ÷е тимчасово в≥двол≥каЇ надм≥рно ем≥тован≥ грош≥ з канал≥в об≥гу, послаблюЇ ≥нфл¤ц≥йний тиск на ц≥ни. ќднгочасно спов≥льнюЇтьс¤ швидк≥сть об≥гу грошей, що теж маЇ певний анти≥нфл¤ц≥йний ефект. «азначен≥ процеси стимулюють п≥дприЇмницьку активн≥сть, зб≥льшують попит на ≥нвестиц≥њ, що призводить до розширенн¤ виробництва, товарообороту ≥ зростанн¤, у зв¢¤зку з цим, пропозиц≥њ товар≥в ≥ послуг. ќтже, в умовах неповноњ зайн¤тост≥ (на¤вност≥ незавантажених виробничих потужностей ≥ безроб≥тт¤) в≥дставанн¤ тпемп≥в зростанн¤ ц≥н в≥д темп≥в зростанн¤ грошовоњ маси може збер≥гатис¤ прот¤гом тривалого пер≥оду, що й надаЇ ≥нфл¤ц≥њ повзучого хапрактеру. “ака ≥нфл¤ц≥¤ не маЇ ¤вних негативних насл≥дк≥в, мало в≥дчутна дл¤ економ≥чних агент≥в. “ому дл¤ б≥льшост≥ розвинутих крањн у сучасний пер≥од характерна повзуча ≥нфл¤ц≥¤, ¤ка нер≥дко використовуЇтьс¤ ¤к зас≥б стимулюванн¤ та регулюванн¤ економ≥чного розвитку. –азом з тим, в умовах повзучоњ ≥нфл¤ц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ приховане нарощуванрн¤ ≥нфл¤ц≥йного потенц≥алу у вигл¤д≥ незадоволеного додаткового попиту, ¤кий пост≥йно тисне на товарн≥ ц≥ни ≥ загрожуЇ њх УвибухомФ. «а умов повноњ зайн¤тост≥ додатковий попит стаЇ суто ≥нфл¤ц≥йним. —творюЇтьс¤ особлива економ≥чна ситуац≥¤, коли зростаЇ (за рахунок ем≥с≥њ грошей) попит на У≥нфл¤ц≥йне ф≥нансуванн¤Ф при обмежен≥й пропозиц≥њ, що порушуЇ симетр≥ю товарного обм≥ну ¾ MV=PY. ¬иникаЇ ситуац≥¤, за ¤коњ подальше зростанн¤ платоспроможного попиту не спри¤Ї зростанню виробництва й ефективному використанню його ресурс≥в, а веде до безпосереднього зростанн¤ ц≥н, внасл≥док чого ≥нфл¤ц≥¤ п≥дн≥маЇтьс¤ на вищий щабель ≥ перетворюЇтьс¤ у гальмо економ≥чного розвитку. √алопуюча ≥нфл¤ц≥¤ настаЇ тод≥, коли темпи зростанн¤ ц≥н дос¤гають 10-100% на р≥к. Ќа ц≥й стад≥њ в≥дбуваЇтьс¤ стр≥мке зростанн¤ ц≥н, тобто прискорена (≥нфл¤ц≥¤ у темп≥ рис≥, або галопуюча) ≥нфл¤ц≥¤. ¬она викликаЇ випереджувальн≥ темпи зростанн¤ споживчого попиту пор≥вн¤но з товарною пропозиц≥Їю, що призводить до зростанн¤ ц≥н. «а цих умов формуЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥йний мультипл≥катор, ¤кий прискорюЇ деструктивн≥ процеси в економ≥ц≥. Ќа стад≥њ галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ спад виробництва та скороченн¤ товарообороту, втрачаЇтьс¤ стиммул до ≥нвестиц≥й, стримуЇтьс¤ процес сусп≥льного нагромадженн¤. ≤нфл¤ц≥¤ викликаЇ в≥дток кап≥талу з виробничоњ сфери до сфери об≥гук. “обто в≥дбуваЇтьс¤ розбалансуванн¤ економ≥чноњ р≥вноваги. √алопуюча ≥нфл¤ц≥¤ посилюЇ руйн≥вний вплив на грошовий об≥г. «а таких темп≥в ≥нфл¤ц≥њ економ≥чним агентам не виг≥дно тримати своњ активи в грошов≥й форм≥. √рош≥ ≥з сфери нагрогмадженн¤ чи збереженн¤ переход¤ть у сферу об≥гу. ¬иникають так зван≥ Угар¤ч≥ грош≥Ф ¾ грош≥, що втрачають свою варт≥сть ≥ не затримуютьс¤ надовго на руках. ожен прагне найшвидше позбутис¤ грошей, дов≥ра до ¤ких втрачаЇтьс¤. ѕрагненн¤ економ≥чних агент≥в швидше позбавитис¤ Угар¤чих грошейФ прискорюЇ њх об≥г, що зменшуЇ необх≥дну дл¤ його обслуговуванн¤ грошову масу. ѕрискоренн¤ об≥гу грошей стаЇ додатковим стимул¤тором ≥нфл¤ц≥й ного процесу. јгенти ринку втрачають бажанн¤ реал≥зувати своњ товари за грош≥, ¤к≥ пост≥йно втрачають куп≥вельну спроможн≥сть, ≥ вони переход¤ть на бартерн≥ операц≥њ або продають њх за ≥ноземну валюту. як бачимо, грош≥ втрачають на т≥льки функц≥ю нагрогмадженн¤, а також частково втрачають свою робочу функц≥ю ¾ засобу об≥гу. ¬ умовах галопуючоњ ≥нфл¤ц≥њ особливо на ф≥нальн≥й стад≥њ настаЇ плат≥жна криза ¾ Угрошовий голодФ, що ≥мпульсивно втамовуЇтьс¤ ем≥с≥Їю. ƒержава намагаЇтьс¤ припинити ем≥с≥ю грошей, однак поглибленн¤ економ≥чноњ та ф≥нансовоњ кризи ставить њњ перед необх≥дн≥стю вдаватись до нових вимушених ем≥с≥й, настають Уем≥с≥йн≥ шокиФ. ƒержава втрачаЇ головн≥ важел≥ управл≥нн¤ ем≥с≥йним процесом, ≥нфл¤ц≥¤ стаЇ неконтрольованою. ÷е й призводить до виникненн¤ ≥нфл¤ц≥йноњ сп≥рал≥, перетворенн¤ повзучоњ ≥нфл¤ц≥њ в галопуючу, а галопуючоњ ¾ в г≥пер≥нфл¤ц≥ю. √≥пер≥нфл¤ц≥¤. ќсобливо виразно деформац≥¤ економ≥чних та соц≥альних процес≥в про¤вл¤Їтьс¤ в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ. «а даними ћ¬‘ вважаЇтьс¤, що ≥нфл¤ц≥¤ переходить у г≥перстад≥ю коли темпи приросту ц≥н складають 50% за м≥с¤ць. ” рамках г≥пер≥нфл¤ц≥њ вид≥л¤ють вужче пон¤тт¤ ¾ супер≥нфл¤ц≥¤, за ¤коњ темпи зростанн¤ ц≥н складають 1000 в≥дсотк≥в ≥ б≥льше за р≥к. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ часто пов¢¤зана з пол≥тичним хаосом, в≥йнами та њх насл≥дками, а також ≥з соц≥альними революц≥¤ми. ѕод≥бн≥ ситуац≥њ виникали в перш≥ дес¤тир≥чч¤ XX стол≥тт¤, п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни та в пер≥од нашоњ доби. Ќа початку 90-х рок≥в не було жодноњ постсоц≥ал≥стичноњ крањни, ¤ка б не потрапила в У≥нфл¤ц≥йний полонФ ≥ не в≥дчула його руйн≥вного впливу. Ќа стад≥њ г≥пер≥нфл¤ц≥њ дом≥нуЇ нестаб≥льн≥сть ц≥н, ¤ка полонила вс≥ сектори економ≥ки, спричин¤ючи хаотичн≥сть ринку та несправедливий (неекв≥валентний) перерозпод≥л доход≥в ≥ багатства у сусп≥льств≥. ¬ умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ грош≥ продовжують втрачати своњ функц≥њ, падаЇ њх роль в економ≥ц≥, поширюютьс¤ бартерн≥ операц≥њ, порушуЇтьс¤ ф≥нансово-кредитний смехан≥зм, розвиваютьс¤ неорган≥зован≥ стих≥йн≥ процеси в еконогм≥ц≥, що призводить до зростанн¤ загальноњ економ≥чноњ, соц≥альноњ та пол≥тичноњ нестаб≥льност≥. ¬ пер≥од г≥пер≥нфл¤ц≥њ реальний попит неа грош≥ р≥зко падаЇ, що значно знижуЇ њх кууп≥вельну спрооможн≥сть. ќдночасно зб≥льшуЇтьс¤ попит неа товари, а це призводить до подальшого зростанн¤ ц≥н, оск≥льки велик≥й к≥лькост≥ грошей протистоњть надто обмежений обс¤г товар≥в. јгентьи ринку стараютьс¤ ¤комога ск4ор≥ше отоварити грош≥, ¤к≥ на очах втрачають свою варт≥сть. ¬≥дбуваЇтьс¤ УвтечаФ в≥д грошей. –азом з тим виникаЇ УголодФ на грош≥, оск≥льки ем≥с≥¤ грошей не встигаЇ за њх знец≥ненн¤м. ќсобливо в≥дчуваЇтьс¤ УголодФ на банкноти крупних ном≥нал≥в, оск≥льки дрн≥бн≥ купюри зовс≥м втрачають свою варт≥сть ≥ покидають канали об≥гу. ¬насл≥док чого держава вдаЇтьс¤ до друкарського верстата ≥ випускаЇ в об≥г нов≥ купюри високих ном≥нал≥в, а це ще б≥льше розкручуЇ сп≥раль ц≥н ≥ грошей. —творюЇтьс¤ парадоксальна ситуац≥¤, коли за на¤вност≥ в об≥гу великоњ маси УзайвихФ грошей економ≥чн≥ агенти в≥дчувають нестачу плат≥жних засоб≥в (грошовий голод). ≤нфл¤ц≥¤ негативно впливаЇ на ¤к≥сть актив≥в. ¬она докор≥нним чином зм≥нюЇ розпод≥л доход≥в ≥ майна. “≥, що мають тверд≥ зароб≥тки, в≥дчувають зменшенн¤ њх куп≥вельноњ спроможност≥. “≥, що мають заощадженн¤, також в≥дчувають вплив ≥нфл¤ц≥њ ¾ њх заощадженн¤ знец≥нюютьс¤. ќсоби, що змогли вкласти своњ грош≥ в реальн≥ ц≥нност≥ (нерухом≥сть, коштовност≥) бачать, що варт≥сть њх зростьаЇ швидше н≥ж ≥нфл¤ц≥¤. ÷е пов¢¤зане з тим, що високий темп зростанн¤ ц≥н робить грошов≥ заощадженрн¤ наст≥льки незахищеними, що т≥, хто може це соб≥ дозволити, переключаютьс¤ на Убезпечн≥Ф об¢Їкти вкладанн¤ грошей. ≤нфл¤ц≥¤ Уроз¢њдаЇФ реальну варт≥сть актив≥в. ¬трачають варт≥сть не т≥льки грош≥, але ≥нш≥ грошов≥ активи: ц≥нн≥ папери, страхов≥ пол≥си, депозити тощо. «а ≥нфл¤ц≥њ в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л доход≥в м≥ж кредиторами й дебеторами. Ѕоржники, котр≥ отримали на певний пер≥од позику, розплачуютьс¤ за нењ гр≥шми, ¤к≥ в переб≥гу ≥нфл¤ц≥њ пом≥тно втратили свою варт≥сть (куп≥вельну спроможн≥сть). ¬≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л багатства в≥д кредитор≥в чи власник≥в грошгових актив≥в до боржник≥в, серед ¤ких основним боржником Ї держава чињ пасиви (грош≥, державн≥ обл≥гац≥њ, скарбницьк≥ вексел≥) втратили варт≥сть. ќтже, програють кредитори ≥ одночасно знаход¤тьс¤ у виграш≥ позичальники (деб≥тори) у тогму числ≥ й держава, зокрема, коли мова йде про компенсац≥ю державного боргу. ≤нфл¤ц≥¤ зменшуЇ його реальну величину. ¬се це дестаб≥л≥зуЇ сусп≥льство, знижуючи реальн≥ доходи широких верств населенн¤ ≥нфл¤ц≥¤ звужуЇ меж≥ вн≥тр≥шнього ринку, спотворюЇ структьуру попиту, посилюЇ спекул¤ц≥ю, Ут≥ньовий б≥знесФ. ≤нфл¤ц≥¤ неодм≥нно веде до кризи державних ф≥нанс≥в, що розвиваЇтьс¤ внасл≥док швидкого знец≥ненн¤ податк≥в та ≥нших надходжень до державноњ скарбниц≥ та одночасного зростанн¤ видатковоњ частини бюджету. ¬насл≥док ≥нфл¤ц≥њ реальна варт≥сть доход≥в бюджету пост≥йно зменшуЇтьс¤. “ому держава змушена весь час вдаватись до друкарського верстату, щоб компенсувати ф≥нансов≥ втрати в≥д ≥нфл¤ц≥њ. ќск≥льки зробити це практично неможливо, то њй доводитьс¤ так чи ≥накше зменшувати своњ витрати ≥ передус≥м на соц≥альн≥ потреби, що ще б≥льше загострюЇ соц≥ально-пол≥тичну нестаб≥льн≥сть у сусп≥льств≥. Ќа ф≥н≥шн≥й стад≥њ ≥нфл¤ц≥њ подальше зростанн¤ ем≥с≥њ стаЇ фф≥нансово невиг≥дним ≥ соц≥ально небезпечним.
Ќазва: √рош≥ ¤к економ≥чна ц≥нн≥сть ф≥лософсько-психолог≥чний аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (5366 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
