ультура > јнтична культура

јнтична культура

«м≥ст

 ультура —тародавньоњ √рец≥њ: логос, чуттЇв≥сть, гармон≥¤...............стр. 3

 ультурний феномен елл≥н≥зму: космопол≥тизм та ≥ндив≥дуал≥зм. (останн¤ третина IV ст. до н.е. Ц ≤ ст. до н.е.)......................................................стр. 8

“радиц≥њ та спадкоЇмн≥сть культури —тародавнього –иму.................стр. 11

”крањнська культура на перехрест≥ ск≥фо-сарматського та античного

св≥т≥в.........................................................................................................стр. 16

—в≥тове значенн¤ античноњ культури....................................................стр. 25

 ультура —тародавньоњ √рец≥њ: логос, чуттЇв≥сть, гармон≥¤

јнтична доба Ц пер≥од ¤к≥сних зм≥н в ≥стор≥њ людства, пер≥од народженн¤ нових форм сусп≥льного й культурного житт¤, що найперше ви¤вились у створенн≥ держав-пол≥с≥в з розвиненою формою демократичних засад громадськоњ сп≥льноти, переход≥ до приватноњ власност≥, зм≥н≥ способу житт¤ людини, њњ в≥дносн≥й моб≥льност≥. ≤деалом сусп≥льства стаЇ в≥льна ≥ пол≥тично активна людина. —аме вона виступала обТЇктом ≥ зм≥стом культури. УЋюдина Ц м≥рило вс≥х речей: ≥снуючих, ¤к≥ ≥снують, ≥ не≥снуючих, ¤к≥ не ≥снуютьФ, - навчав грецький соф≥ст ѕротагор (близько 480 Ц 410 рр. до н.е.).

“ерм≥н УантичнийФ (в≥д лат. antiguus Ц давн≥й) ввели ≥тал≥йськ≥ д≥¤ч≥ епохи ¬≥дродженн¤ дл¤ позначенн¤ давньоњ греко-римськоњ культури. јнтична культура почала формуватис¤ в стародавн≥х сусп≥льствах, ¤к≥ ≥снували в ареал≥ —ередземноморТ¤ та ѕричорноморТ¤ в пер≥од з ≤≤≤ тис. до н.е. до середини V ст. н.е.

¬изначальною у формуванн≥ грецькоњ культури стала межа ≤≤≤ ≥ ≤≤ тис¤чол≥ть до н.е. —аме тод≥ на островах та узбережж≥ ≈гейського мор¤ в≥дбуваЇтьс¤ розвиток егейськоњ, або крито-м≥нойськоњ, цив≥л≥зац≥њ, ¤ку в ’≤’ ст. в≥дкрив англ≥йський археолог ј.≈ванс. ѓњ центрами спочатку були о. рит, а п≥зн≥ше стало м≥сто ћ≥кени в п≥вн≥чно-сх≥дн≥й частин≥ ѕелопоннесу.  л≥матичн≥ та ландшафтн≥ умови спри¤ли землеробству, скотарству (зв≥дси його особлива роль у м≥фолог≥њ), морськ≥й справ≥ й торг≥вл≥.  ритська культура уславилась вазовою керам≥кою. ≤нша ун≥кальна њњ ознака Ц палаци, ¤к≥ ¤вл¤ли собою комплекси буд≥вель, що обТЇднувались навколо великого внутр≥шнього двору. –озташован≥ на р≥зних р≥вн¤х, вони сполучалис¤ м≥ж собою сходами, коридорами, де¤к≥ з них йшли п≥д землю. ѕалаци мали св≥тлов≥ колод¤з≥ та канал≥зац≥ю. «агальна площа такоњ споруди, зокрема в  носс≥, становила близько 24 тис. кв. км. «гадка про нього залишилас¤ в грецькому м≥ф≥ про ћ≥нотавра Ц кровожерливе чудовисько з головою бика ≥ т≥лом людини, ¤ке мешкало в Упалац≥Ф Ц лаб≥ринт≥.

Уѕалацова цив≥л≥зац≥¤Ф, що св≥дчила про виникненн¤ перших держав, була зруйнована близько 1700 р. катастрофою, ¤ка суттЇво затримала сусп≥льний розвиток. ќднак з часом палаци перебудовуютьс¤, вражаючи своЇю красою, неповторн≥стю фрескового мистецтва, монументальн≥стю. —хил¤нн¤ перед навколишн≥м св≥том, культ земних радощ≥в Ц головний мотив критського мистецтва, що р≥днить цю культуру з наступною, грецькою, ≥ вир≥зн¤Ї ≥з сучасних њй сх≥дних культур.

 ритська культура доби свого розкв≥ту Ц це культура бронзи. јле ц¤ цив≥л≥зац≥¤ так ≥ не перейшла до зал≥за, загинувши наприк≥нц≥ ’V ст. до н.е. внасл≥док завоюванн¤ ахейц≥в, що прийшли з материковоњ √рец≥њ. ѕоблизу ≈гейського мор¤ зТ¤вивс¤ новий гегемон Ц ахейське м≥сто ћ≥кени. «апанувавши в ≈гейському св≥т≥, ћ≥кени, що зазнавали впливу критськоњ культури, створили власну своЇр≥дну культуру, ¤ка дос¤гла розкв≥ту в XVI Ц XIII ст. до н.е.

—имволами м≥кенськоњ культури також стали палаци, але ≥ншоњ мистецькоњ форми. Ќасамперед це Ц потужн≥ асиметричн≥ цитадел≥, ¤к≥ знаменували собою силу народу, його войовнич≥сть та водночас св≥дчили про нестаб≥льн≥сть ≥ небезпечн≥сть того часу. ћ≥кенська бронзова цив≥л≥зац≥¤ зак≥нчила своЇ ≥снуванн¤ наприк≥нц≥ ’≤≤ ст. до н.е. внасл≥док навали п≥вн≥чних племен, озброЇних зал≥зом, - дор≥йц≥в. –азом з нею ск≥нчилас¤ й крито-м≥кенська культура, що була культурогенним ланцюгом, ¤кий поЇднував крито-м≥кенську ≥ наступну, грецьку, культуру.

ѕад≥нн¤ крито-м≥кенськоњ цив≥л≥зац≥њ спричинило глибоку депрес≥ю, що охопила головн≥ райони материковоњ та остр≥вноњ √рец≥њ в пер≥од так званих Утемних в≥к≥вФ (’≤ Ц ≤’ ст. до н.е.). ÷ей пер≥од ще називають гомер≥вським, оск≥льки про нього д≥знаЇмос¤ ¤к з археолог≥чних джерел, так ≥ з еп≥чних поем У≤л≥адаФ та Уќд≥ссе¤Ф √омера. —уттЇвим надбанн¤м гомер≥вськоњ доби стало волод≥нн¤ техн≥кою обробленн¤ зал≥за та створенн¤ хоч ≥ прим≥тивних, але заснованих на демократичних засадах держав-пол≥с≥в, що в сукупност≥ визначило подальший напр¤м ≥ потужн≥сть творчих зусиль античноњ √рец≥њ.

” пер≥од архањки (VIII Ц VI ст. до н.е.) грецька культура набуваЇ бурхливих зм≥н, що ви¤вл¤ютьс¤ насамперед у виробленн≥ етичноњ самосв≥домост≥ та в≥дчутт≥ культурноњ ≥дентичност≥. « безл≥ч≥ дос≥ розр≥знених племен почала виникати одна грецька народн≥сть з≥ своњм особливим психолог≥чним складом, з одн≥Їю, хоч ≥ под≥леною на к≥лька д≥алект≥в, мовою та з хоч ≥ще прим≥тивною, але вже досить своЇр≥дною культурою. ƒо к≥нц¤ VI ст. до н.е. за досить короткий дл¤ культурно-≥сторичних масштаб≥в пром≥жок часу √рец≥¤ перейшла в≥д варварства до цив≥л≥зац≥њ. √реки випередили в царин≥ культури вс≥х сус≥д≥в, зокрема крањни —ередньоњ јз≥њ, ¤к≥ до того часу очолювали культурний прогрес людства.

≈тн≥чна самосв≥дом≥сть знаходила св≥й ви¤в у р≥зних формах сусп≥льного житт¤.  ультурними настановленн¤ми, ¤к≥ повТ¤зували р≥зн≥ м≥ста в одне ц≥ле ≥ обТЇднували грецьку народн≥сть, були ол≥мп≥йськ≥ ≥гри. ¬они проходили в ќл≥мп≥њ на ѕелопоннес≥ на честь «евса ќл≥мп≥йського. “ут сто¤в його храм з величезною статуЇю батька бога. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри проводились раз на чотири роки. ѕерша ол≥мп≥ада в≥дбулась в 776 р. до н.е. Ќа час ≥гор, ¤к≥ тривали пТ¤ть дн≥в, в≥йни припин¤лис¤, щоб дороги до ќл≥мп≥њ були безпечними. ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри ставали пров≥сниц¤ми миру.

 р≥м загально грецьких св¤т ≥ ол≥мп≥йських ≥гор, важливу роль в обТЇднанн≥ грек≥в в≥д≥гравали оракули, п≥д ¤ким сл≥д розум≥ти не окремих ос≥б, а ц≥л≥ храми, що займались в≥щуванн¤м майбутнього. ќсобливо прославивс¤ ƒельф≥йський оракул. √оловним св¤тилищем оракула в ƒельфах був храм јпполона, збудований у IV ст. до н.е. «а час≥в архањки склалис¤ основи давньогрецькоњ етики та морал≥. ¬ њх основу було покладено дв≥ протилежн≥ тенденц≥њ: колектив≥зм та агон (змагальн≥сть, боротьба) чуттЇвого (д≥он≥йського) ≥ розумового (аполлон≥йського) начал. —творенн¤ культурних ц≥нностей було неможливим поза пол≥сом, а агон≥чний характер став руш≥йною силою культурного процесу.

“рансформац≥йн≥ зм≥ни в≥дчутно торкнулис¤ рел≥г≥йноњ сфери, що знайшло в≥дображенн¤ у м≥фолог≥њ Ц продукт≥ колективноњ творчост≥ багатьох покол≥нь. –ел≥г≥йна св≥дом≥сть грек≥в, ¤ка сформувалас¤ в VIII Ц VII ст. до н.е., була не лише пол≥тењстичною. ƒл¤ нењ характерний антропоморф≥зм, тобто обожненн¤ людини, у¤вленн¤ про бог≥в ¤к про прекрасних людей Ц ¤вищами животворних рис. Ќа св≥т бог≥в ¤к про прекрасних людей Ц безсмертних ≥ в≥чно молодих, одухотворенн¤ природи Ц наданн¤ природним ¤вищам животворних рис. Ќа св≥т бог≥в перенос¤тьс¤ основн≥ риси соц≥альноњ структури сусп≥льства, внасл≥док чого виникаЇ ц≥ла ≥Їрарх≥¤ бог≥в, нап≥вбог≥в ≥ героњв. ќбраз благородноњ людини, що боретьс¤ з≥ злом ≥ перемагаЇ, вт≥лював улюблений герой грек≥в Ц √еракл, ¤кий зд≥йснив 12 подвиг≥в.

” пер≥од архањки ставс¤ ¤к≥сний стрибок в ≥нтелектуальному розвитку людства: перех≥д в≥д рел≥г≥йно-м≥фолог≥чних у¤влень про св≥т до його ф≥лософського осмисленн¤. ‘≥лософ≥¤ виросла ≥з соц≥ального досв≥ду громад¤н пол≥су, тобто ≥з т≥Їњ модел≥ взаЇмостосунк≥в, що слугувала ф≥лософам за аналог≥ю св≥тобудови. ¬иникаЇ натурф≥лософ≥¤ (ф≥лософ≥¤, що вивчала загальн≥ законом≥рност≥) з рац≥онал≥стичним. “обто заснованим на розум≥ ≥ лог≥ц≥, п≥дходом до формулюванн¤ та вир≥шенн¤ наукових проблем. «д≥йснюЇтьс¤ намаганн¤ створити систему позитивних знань про ¬сесв≥т з ≥деЇю косм≥чного пор¤дку не в≥д Ѕога, а на п≥дстав≥ закону. —тародавн≥ греки не просто використали науков≥ дос¤гненн¤ ≥нших народ≥в Ц ¬авилону, —тародавнього ™гипту,  итаю, - а й творчо переробило њх, спри¤ючи тим самим розвитку знань, що даЇ п≥дстави говорити про ≥нтелектуальну революц≥ю та виникненн¤ науки ¤к такоњ саме в —тародавн≥й √рец≥њ.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13

Ќазва: јнтична культура
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-05-04 (9744 прочитано)