Ѕанк≥вська справа > «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в

*SITC - System of international Trade Classification (—истема м≥жнародноњ торговоњ класиф≥кац≥њ):

0-1 Ц продовольство (продукц≥¤ с≥льського господарства), 2-4 Ц сировина ≥ матер≥али, 3 Ц пром≥жна продукц≥¤, 5-9 Ц к≥нцева продукц≥¤.

ƒан≥ таблиц≥ св≥дчать, що в 2000 р. дом≥нуючими дл¤ нашоњ економ≥ки були експорт пром≥жноњ продукц≥њ (49,46 %), продовольства (27,96 %) ≥ ≥мпорт сировини ≥ матер≥ал≥в (56 %). “ака ситуац≥¤, незважаючи на те, що п≥сл¤ ф≥нансовоњ кризи удалос¤ дос¤гти позитивного сальдо торгового балансу, очевидно не спри¤Ї економ≥чному росту. ÷е Ї значущим обмежуючим фактором на найближч≥ 5 рок≥в.

Ќеобх≥дно в≥дзначити, що окрем≥ види експорту й ≥мпорту в ”крањн≥ заборонен≥, у тому числ≥:

експорт ≥з територ≥њ ”крањни предмет≥в, що складають нац≥ональне багатство, ≥сторичне чи культурне надбанн¤ украњнського народу, обумовлене в≥дпов≥дно до закон≥в ”крањни;

≥мпорт чи транзит ¤ких-небудь товар≥в, про ¤к≥ заздалег≥дь в≥домо, що вони можуть завдати шкоди чи здоров'ю установити загрозу життю чи населенн¤ тваринного св≥ту, чи привести до загибел≥ навколишнього середовища;

≥мпорт продукц≥њ ≥ послуг, що м≥ст¤ть пропаганду ≥дей в≥йни, расизму або расовоњ дискрим≥нац≥њ, геноциду ≥ т.д., що суперечать в≥дпов≥дним нормам  онституц≥њ ”крањни;

експорт ≥ ≥мпорт товар≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ з порушенн¤м прав ≥нтелектуальноњ власност≥.

¬ерховна –ада ”крањни може затверджувати конкретний список товар≥в, експорт ≥ ≥мпорт ¤ких заборон¤Їтьс¤, по представленню  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

 онтроль за виконанн¤м даних вимог покладаЇтьс¤ на митн≥ органи ”крањни ≥ ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни.

≈кспорт товар≥в забезпечуЇ значну частину надходжень валюти в плат≥жному баланс≥ ”крањни. «б≥льшенню експорту спри¤ло б приЇднанн¤ ”крањни до ™—, але дл¤ цього необх≥дно подбати про створенн¤ д≥ючоњ конкурентноздатноњ ринковоњ економ≥ки. ¬иход¤чи з цього, необх≥дно додавати вс≥ зусилл¤ дл¤ зб≥льшенн¤ експорту, але не за рахунок зниженн¤ внутр≥шнього споживанн¤, а за рахунок стимулюванн¤ розширенн¤ експортного виробництва. √еограф≥¤ товарного експорту ”крањни досить р≥зноман≥тна.

“аблиц¤ 1.2.

√еограф≥¤ товарного експорту ”крањни в 1999 р.

.

/¬≥сник ЌЅ”, грудень 2000 р. Ђ–оль зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в плат≥жному баланс≥ ”крањниї.

Ќа територ≥ю ”крањни дозвол¤Їтьс¤ ≥мпорт т≥льки тих товар≥в, що по своњх техн≥чних, фармаколог≥чних, сан≥тарних, ветеринарних ≥ еколог≥чних характеристиках не порушують м≥н≥мальних умов в≥дпов≥дних стандарт≥в ≥ вимог, що д≥ють на територ≥њ ”крањни. якщо нац≥ональн≥ стандарти в≥дсутн≥, на визначений товар можуть поширюватис¤ м≥жнародн≥ або ≥ноземн≥ стандарти ≥ вимоги, що д≥ють у ведучих крањнах - експортерах цих товар≥в. Ќеобх≥дно в≥дзначити, що вс≥ стандарти ≥ вимоги повинн≥ оф≥ц≥йно публ≥куватис¤ в загальнодоступних засобах ≥нформац≥њ ”крањни не менш чим за 60 дн≥в до вступу њх у д≥ю.

ƒо товар≥в, що ≥мпортуютьс¤ на територ≥ю ”крањни, застосовуЇтьс¤ нац≥ональний режим њхньоњ сертиф≥кац≥њ. якщо ж зд≥йснюЇтьс¤ ≥мпорт товар≥в, що не мають аналог≥в в ”крањн≥, суб'Їкт зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇ ≥мпорт або ≥ноземний суб'Їкт господарськоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇ експорт, повинний пред'¤вити сертиф≥кат в≥дпов≥дност≥ товару м≥жнародним стандартам ≥ вимогам.

—труктура товарного ≥мпорту досить проста. Ќа –ос≥ю приходитьс¤ майже половина украњнського ≥мпорту, хоча ≥ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ до його зменшенн¤. ÷е зв'¤зано з необх≥дн≥стю закуповувати велику к≥льк≥сть енергонос≥њв у –‘, що складаЇ 70 % рос≥йського експорту в ”крањну. ƒругим партнером ”крањни по розм≥ру ≥мпорту виступаЇ Ќ≥меччина. ѓхн¤ частина в ≥мпорт≥ ”крањни зросла з 6.2 % у 1996 роц≥ до 8.6 % у 1999 роц≥. “ретЇ м≥сце в ≥мпорт≥ ”крањни займають —Ўј, питома вага ¤ких за цей же пер≥од зр≥с з 2.7 % до 4.0 %. ƒал≥ випливають ѕольща, ≤тал≥¤, ЅЇларусь, ‘ранц≥¤, „ех≥¤, ¬еликобритан≥¤, јвстр≥¤, Ќ≥дерланди.

”с≥ суб'Їкти зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюють р≥зн≥ по своЇму роду торгов≥ ≥ неторгов≥ операц≥њ, повинн≥ погасити њх наприк≥нц≥ року в ц≥лому по крањн≥. якщо держава здатна погашати своњ зобов'¤занн¤ прот¤гом зв≥тного пер≥оду, то така держава маЇ достатн≥й запас платоспроможност≥ або л≥кв≥дност≥. ÷е Ї одн≥Їю з причин р≥зних обмежень, що ввод¤тьс¤ в крањн≥, на виконанн¤ валютних операц≥й з валютними ц≥нност¤ми суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥. ÷≥ обмеженн¤ стосуютьс¤ ус≥х валютних операц≥й, але вони по-р≥зному сп≥вв≥днос¤тьс¤ ≥з суб'Їктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ т≥сно зв'¤зан≥ з валютним контролем. ” цьому пол¤гаЇ суть валютного регулюванн¤.

ѕравов≥ основи валютного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.

—учасний валютний ринок ¤вл¤Ї собою розгалужену систему механ≥зм≥в, функц≥онуванн¤ ¤ких покликане забезпечити куп≥влю ≥ продаж нац≥ональних грошових одиниць ≥ ≥ноземних валют з метою њхнього використанн¤ дл¤ обслуговуванн¤ м≥жнародних платеж≥в.

Ќайб≥льш ≥стотним ≥ функц≥ональним призначенн¤м валютного ринку Ї забезпеченн¤ реальноњ вол≥ вибору ≥ д≥й власника валюти. “ому ступ≥нь зр≥лост≥ валютного ринку визначаЇтьс¤ не т≥льки масштабами валютних операц≥й, але ≥ його здатн≥стю повною м≥рою реал≥зувати саме цю функц≥ю.

¬ол¤ вибору суб'Їкт≥в ринку зв'¤зана з њхн≥м прагненн¤м одержати дл¤ себе в процес≥ зд≥йсненн¤ валютних операц≥й визначен≥ матер≥альн≥ вигоди, виражен≥ у в≥дпов≥дному доход≥.

ќтже, валютному ринку властив≥ атрибути будь-¤кого ринку.

Ќев≥д'Їмним атрибутом валютного ринку Ї присутн≥сть функц≥ональних елемент≥в його регулюванн¤.

ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19.02.1993 р. є 15-93 Ђѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюї установлюЇ режим зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, визначаЇ загальн≥ принципи валютного регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥в ≥ функц≥њ банк≥в ≥ ≥нших кредитно-ф≥нансових установ ”крањни в регулюванн≥ валютних операц≥й, права й обов'¤зки суб'Їкт≥в валютних в≥дносин, пор¤док зд≥йсненн¤ валютного контролю, в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ валютного законодавства.

Ќа територ≥њ ”крањни в≥дпов≥дно до даного ƒекрету д≥Ї наступний статус валюти ”крањни: валюта ”крањни Ї Їдиним законним способом платежу на територ≥њ ”крањни, що приймаЇтьс¤ без обмежень дл¤ оплати ¤ких-небудь вимог ≥ зобов'¤зань, ¤кщо ≥нше не передбачене ƒекретом або ≥ншими актами валютного законодавства ”крањни.

ѕор¤док ввезенн¤, переказ через границю, а також вив≥з, переказ за кордон резидентами ≥ нерезидентами валюти ”крањни визначаЇтьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни. —уми у валют≥ ”крањни, що були завезен≥, переказан≥, переслан≥ на законних п≥дставах за кордон, можуть бути в≥льно вивезен≥, переслан≥, переказан≥ назад в ”крањну.

¬алютними ц≥нност¤ми Ї:

валюта ”крањни - грошов≥ знаки у вид≥ банкнот, казначейських квитк≥в, монет ≥ в ≥нших формах, що Ї в об≥гу ≥ Ї законним плат≥жним способом на територ≥њ ”крањни, а так само вилучен≥ з об≥гу або так≥, що п≥дл¤гають обм≥ну на грошов≥ знаки, що Ї в об≥гу, засоби на рахунках у вид≥ внеск≥в у банк≥вськ≥й ≥ ≥нш≥й кредитно-ф≥нансов≥й установах на територ≥њ ”крањни;

плат≥жн≥ документи й ≥нш≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, купони до них, вексел¤, акредитиви, чеки, банк≥вськ≥ накази, депозитн≥ сертиф≥кати, ощадн≥ книжки, ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥ банк≥вськ≥ документи), виражен≥ у валют≥ ”крањни;

≥ноземна валюта - ≥ноземн≥ грошов≥ знаки у вид≥ банкнот, ≥ казначейських квитк≥в, монет, що Ї в об≥гу ≥ Ї законним плат≥жним способом на територ≥њ в≥дпов≥дноњ ≥ноземноњ держави, а також вилучен≥ з об≥гу або так≥, що п≥дл¤гають обм≥ну на грошов≥ знаки, що Ї в об≥гу, засоби в грошових одиниц¤х ≥ноземних держав, що знаход¤тьс¤ на рахунках або внос¤тьс¤ в банк≥вськ≥ й ≥нш≥ кредитно-ф≥нансов≥ установи за межами ”крањни;

плат≥жн≥ документи й ≥нш≥ ц≥нн≥ папери (акц≥њ, обл≥гац≥њ, купони до них, вексел¤, акредитиви, чеки, депозитн≥ сертиф≥кати й ≥нш≥ ф≥нансов≥ ≥ банк≥вськ≥ документи)ї виражен≥ в ≥ноземн≥й валют≥ або монетарних металах.

ѕ≥д валютним регулюванн¤м розум≥Їтьс¤ д≥¤льн≥сть держави, спр¤мована на регламентуванн¤ розрахунк≥в ≥ пор¤дку зд≥йсненн¤ угод з валютними ц≥нност¤ми.  рањни за допомогою валютного регулюванн¤ прагнуть поставити п≥д контроль держави валютн≥ операц≥њ, наданн¤ ≥ноземним юридичним ≥ ф≥зичним особам кредит≥в ≥ позик, вв≥з, вив≥з ≥ переказ валюти за кордон ≥ тим самим п≥дтримувати р≥вновагу плат≥жного балансу ≥ ст≥йк≥сть валюти. ¬ м≥ру поглибленн¤ кризових ¤вищ спостер≥гаЇтьс¤ тенденц≥¤ розширенн¤ сфери валютного регулюванн¤. ” багатьох крањнах установлен≥ л≥м≥ти вивозу валюти за кордон, введена спец≥альна система дозвол≥в на наданн¤ кредит≥в ≥ноземним юридичним особам ≥ т.д. ¬алютне регулюванн¤ Ї нормативним, тобто зд≥йснюЇтьс¤ головним чином шл¤хом висновку м≥жнародних валютних угод ≥ виданн¤ нормативних акт≥в. ƒе¤к≥ крањни зобов'¤зують експортер≥в своЇњ крањни здавати виручен≥ њм суми в ≥ноземн≥й валют≥ або депонувати њњ у визначених ситуац≥¤х. ¬алютне законодавство багатьох зах≥дноЇвропейських держав установлюють регламентац≥ю нац≥ональних валютних ринк≥в. ” багатьох крањнах валютне законодавство передбачаЇ установленн¤ валютних рахунк≥в, л≥м≥ти вивозу валюти. Ќеобх≥дн≥сть валютного регулюванн¤ пол¤гаЇ в прагненн≥ м≥н≥м≥зувати валютн≥ ризики.

¬алютн≥ обмеженн¤ це законодавч≥ або адм≥н≥стративн≥ заборони, л≥м≥туванн¤ ≥ регламентац≥¤ операц≥й резидент≥в ≥ нерезидент≥в з валютою ≥ валютними ц≥нност¤ми. ¬алютн≥ обмеженн¤ Ї одн≥Їю з форм валютноњ пол≥тики.

¬алютн≥ обмеженн¤ пересл≥дують р≥зноман≥тн≥ ц≥л≥: вир≥внюванн¤ плат≥жного балансу, п≥дтримка валютного курсу, концентрац≥ю валютних ц≥нностей дл¤ р≥шенн¤ державних поточних ≥ стратег≥чних задач.

«акон про валютне регулюванн¤ визначаЇ лише основн≥ положенн¤ регулюванн¤ валютноњ сфери. ” цьому зв'¤зку велике значенн¤ мають нормативн≥ акти в област≥ валютного регулюванн¤.

¬алютна пол≥тика на ”крањн≥ ви¤вилас¤ одним з≥ слабких м≥сць у програм≥ економ≥чних перетворень.

” процес≥ розробки програми валютного регулюванн¤ варто враховувати дос¤гнутий р≥вень розвитку валютного ринку, необх≥дн≥сть спри¤нн¤ розвитку банк≥всько-ф≥нансового сектора, залежн≥сть економ≥ки в≥д автономного (критичного) ≥мпорту (насамперед енергонос≥њв), а зв≥дси ≥ необх≥дн≥сть ус≥л¤кого стимулюванн¤ зб≥льшенн¤ експортних надходжень ≥ ≥ноземних ≥нвестиц≥й .

–ежим валютного курсу повинний передбачати можлив≥сть його регулюванн¤ з урахуванн¤м темп≥в внутр≥шньоњ ≥нфл¤ц≥њ й ≥нтерес≥в експортер≥в. ќстаннЇ найб≥льш важливе дл¤ ”крањни, що не маЇ значних ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ доступу до зовн≥шн≥х кредит≥в, у зв'¤зку з чим експортери Ї основним джерелом ≥ноземноњ валюти.

“аке регулюванн¤ повинне зд≥йснюватис¤ ринковими методами.

¬алютн≥ операц≥њ за участю резидент≥в ≥ нерезидент≥в п≥дл¤гають валютному контролю.

ќргани, що зд≥йснюють валютний контроль, мають право вимагати й одержувати в≥д резидент≥в ≥ нерезидент≥в повну ≥нформац≥ю про зд≥йсненн¤ ними валютних операц≥й, про стан банк≥вських рахунк≥в в ≥ноземн≥й валют≥ в межах повноважень.

ќрганами валютного регулюванн¤ в ”крањн≥ Ї:

Ќац≥ональний банк ”крањни Ц ¤кий зд≥йснюЇ контроль за виконанн¤м правил регулюванн¤ валютних операц≥й на територ≥њ ”крањни, забезпечуЇ виконанн¤ уповноваженими банками функц≥й по зд≥йсненню валютного контролю ≥ Ї головним органом валютного контролю.

”повноважен≥ банки, що зд≥йснюють контроль за валютними операц≥¤ми, що виробл¤ютьс¤ резидентами ≥ нерезидентами через ц≥ банки.

ƒержавна податкова адм≥н≥страц≥¤ ”крањни зд≥йснюЇ ф≥нансовий контроль за валютними операц≥¤ми, що виробл¤ютьс¤ резидентами ≥ нерезидентами на територ≥њ ”крањни.

ћ≥н≥стерство зв'¤зку ”крањни зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м правил поштових переказ≥в ≥ пересиланн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон ”крањни.

ƒержавний митний ком≥тет ”крањни зд≥йснюЇ контроль за дотриманн¤м правил перем≥щенн¤ валютних ц≥нностей через державний кордон ”крањни.

Ќац≥ональний банк ”крањни в сфер≥ валютного регулюванн¤ зд≥йснюЇ також:

- державну валютну пол≥тику, виход¤чи з принцип≥в загальноњ валютноњ пол≥тики в ”крањн≥;

- складаЇ разом з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни плат≥жний баланс;

- контролюЇ дотриманн¤ л≥м≥ту зовн≥шнього державного боргу ”крањни;

- видаЇ обов'¤зков≥ до виконанн¤ нормативн≥ акти по зд≥йсненню операц≥й на валютному ринку ”крањни;

- робить видачу л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й ≥ прийн¤тт¤ р≥шень про њхнЇ призупиненн¤;

- робить нагромадженн¤, заощадженн¤ ≥ використанн¤ резерв≥в валютних ц≥нностей дл¤ зд≥йсненн¤ державноњ валютноњ пол≥тики.

¬иход¤чи з цього, валютну пол≥тику держави можна розд≥лити на дв≥ частини: поточна ≥ перспективна. ѕоточна складаЇтьс¤ в орган≥зац≥њ повс¤кденного оперативного регулюванн¤ поточноњ валютноњ кон'юнктури, а перспективна - у зд≥йсненн≥ довгострокових структурних зм≥н у м≥жнародному валютному механ≥зм≥, що реал≥зуЇтьс¤ через участь держави в м≥ждержавних угодах.

Ћ≥цензуванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й.

« метою п≥двищенн¤ над≥йност≥ ≥ стаб≥льност≥ банк≥вськоњ системи ”крањни, забезпеченн¤ захисту ≥нтерес≥в кредитор≥в, вкладник≥в комерц≥йних банк≥в, з метою допущенн¤ на ринок банк≥вських послуг ”крањни комерц≥йних банк≥в ≥ банк≥вських орган≥зац≥й, умови д≥¤льност≥ ¤ких в≥дпов≥дають установленим Ќац≥ональним банком ”крањни обов'¤зковим вимогам ≥ д≥¤льн≥сть ¤ких не загрожуЇ ≥нтересам њхн≥х кл≥Їнт≥в, проводитьс¤ л≥цензуванн¤ д≥¤льност≥ комерц≥йних банк≥в ≥ орган≥зац≥й.

ѕ≥д л≥цензуванн¤м розум≥Їтьс¤ пор¤док наданн¤ права на зд≥йсненн¤ окремих або вс≥х банк≥вських операц≥й комерц≥йному банку, що з моменту реЇстрац≥њ Ќац≥ональним банком ”крањни одержав статус юридичноњ особи.

¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про пор¤док видач≥ банком л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ банк≥вських операц≥й, затвердженим ѕостановою ѕравл≥нн¤ ЌЅ” в≥д 06.05.98р. є181 ус≥ комерц≥йн≥ банки зобов'¤зан≥ одержати л≥ценз≥ю ЌЅ” на веденн¤ в≥дпов≥дних операц≥й. ‘≥л≥њ комерц≥йних банк≥в зд≥йснюють банк≥вськ≥ операц≥њ при на¤вност≥ в≥дпов≥дно оформленого дорученн¤ головного банку ≥ дозволу рег≥онального управл≥нн¤ Ќац≥онального банку ”крањни за м≥сцем перебуванн¤ ф≥л≥њ банку.

Ќац≥ональний банк ”крањни видаЇ ≥ндив≥дуальн≥ ≥ генеральн≥ л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, що п≥дпадають п≥д режим л≥цензуванн¤, в≥дпов≥дно до операц≥њ перерахованих нижче. ќсновним документом, що регламентуЇ пор¤док видач≥ л≥ценз≥й на проведенн¤ валютних операц≥й ≥ зд≥йсненн¤ контролю за њхн≥м неухильним дотриманн¤м Ї ƒекрет  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни "ѕро систему валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролю" в≥д 19 лютого 1993р. є 15-93.

√енеральн≥ л≥ценз≥њ видаютьс¤ комерц≥йним банкам ≥ ≥ншим кредитно-ф≥нансовим установам ”крањни на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й, що не вимагають ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ, на весь пер≥од д≥њ режиму валютного регулюванн¤.

≤ндив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ видаютьс¤ резидентам ≥ нерезидентам на зд≥йсненн¤ разовоњ валютноњ операц≥њ на пер≥од, необх≥дний дл¤ зд≥йсненн¤ такоњ операц≥њ.

≤ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ вимагають наступн≥ операц≥њ:

вив≥з, переказ ≥ пересиланн¤ за меж≥ ”крањни валютних ц≥нностей, за вин¤тком ввозу, переказу ≥ пересиланн¤ за меж≥ ”крањни ф≥зичними особами - резидентами ≥ноземноњ валюти на суму, обумовлену Ќац≥ональним банком ”крањни;

наданн¤ й одержанн¤ резидентами кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, ¤кщо терм≥ни ≥ суми таких кредит≥в перевищують установлен≥ законодавством меж≥;

використанн¤ ≥ноземноњ валюти на територ≥њ ”крањни ¤к зас≥б платежу або ¤к заставу;

розм≥щенн¤ валютних ц≥нностей на рахунки ≥ внески за межами ”крањни;

зд≥йсненн¤ ≥нвестиц≥й за кордон, у тому числ≥ шл¤хом придбанн¤ ц≥нних папер≥в, за вин¤тком ц≥нних папер≥в або ≥нших корпоративних прав, отриманих ф≥зичними особами-резидентами ¤к подарунок або в спадщину.

ѕерел≥к валютних операц≥й, що в≥дпов≥дають генеральноњ л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни, виданих комерц≥йним банкам.

” залежност≥ в≥д ¤кост≥, наданих комерц≥йним банком документ≥в, техн≥чних умов, квал≥ф≥кац≥њ кер≥вник≥в ≥ виконавц≥в валютних операц≥й, ЌЅ” може дозволити проведенн¤ наступних операц≥й (ус≥х, або де¤ких з них).

1. ¬еденн¤ валютних рахунк≥в кл≥Їнт≥в, а саме зарахуванн¤ валютних надходжень на рахунки резидент≥в ≥ нерезидент≥в (включаючи транзитн≥) ≥ списанн¤ сум перерахувань передбачен≥ чинним законодавством.

2. Ќеторгов≥ операц≥њ. ÷е операц≥њ по перерахуванню валютних ц≥нностей, не зв'¤заних з≥ зд≥йсненн¤м розрахунк≥в за експорт ≥ ≥мпорт товар≥в ≥ послуг (у тому числ≥ видача гот≥вки дл¤ покритт¤ витрат особи, що вињжджають за кордон у в≥др¤дженн¤), а також з рухом кап≥талу

3. ”становленн¤ кореспондентських в≥дносин з ≥ноземними банками, тобто банки самост≥йно в≥дкривають рахунки дл¤ м≥жнародних розрахунк≥в з ≥ноземними банками. ƒос¤гненн¤ домовленост≥ про пор¤док ≥ умови веденн¤ банк≥вських операц≥й по м≥жнародних розрахунках. –обота через кореспондентськ≥ рахунки ÷ентра м≥ждержавних розрахунк≥в ЌЅ” або через кореспондентськ≥ рахунки уповноважених банк≥в.

4. ќперац≥њ по м≥жнародних торгових розрахунках. ÷е операц≥њ по м≥жнародних розрахунках, пов'¤зан≥ з експортом ≥ ≥мпортом товар≥в ≥ послуг, в≥дпов≥дно до вимог д≥ючого законодавства, ≥нструкц≥й Ќац≥онального банку ”крањни, ун≥ф≥кованих правил ≥ традиц≥й м≥жнародноњ торговельноњ палати.

5. ќперац≥њ по торг≥вл≥ ≥ноземною валютою на внутр≥шньому валютному ринку. ÷е покупка ≥ продаж ≥ноземноњ валюти в на¤вн≥й ≥ безгот≥вков≥й формах за власний рахунок або зг≥дно дорученн¤ кл≥Їнт≥в (брокерськ≥ послуги) на м≥жбанк≥вському ≥ б≥ржовому ринках.

6. ќперац≥њ по залученню (пасивн≥ операц≥њ) ≥ розм≥щенню (активн≥ операц≥њ) валютних засоб≥в на внутр≥шньому ринку

÷≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ з резидентами ”крањни, з обмеженн¤ми, установленими нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни.

ѕасивн≥ операц≥њ - це створенн¤ валютних резерв≥в в ≥ноземн≥й валют≥ (прийом депозит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, продаж за ≥ноземну валюту ц≥нних папер≥в, ем≥тованих резидентами ”крањни ≥ використовуваних у нац≥ональн≥й валют≥ (включаючи власн≥ ц≥нн≥ папери банку), одержанн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥ в≥д ≥нших уповноважених банк≥в).

јктивн≥ операц≥њ - це використанн¤ створених валютних резерв≥в (видача кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, покупка за ≥ноземну валюту ц≥нних папер≥в, використовуваних в нац≥ональн≥й валют≥).

7. ќперац≥њ по залученню (пасивн≥ операц≥њ) ≥ розм≥щенню (активн≥ операц≥њ) валютних засоб≥в на м≥жнародних ринках. ÷≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ з нерезидентами ”крањни, з обмеженн¤ми, установленими нормативними актами Ќац≥онального банку ”крањни.

ѕасивн≥ операц≥њ - це створенн¤ валютних резерв≥в в ≥ноземн≥й валют≥ (прийом депозит≥в до ≥ноземн≥й валют≥, (за вин¤тком м≥жбанк≥вських одержанн¤ кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥).

јктивн≥ операц≥њ - це використанн¤ створених валютних резерв≥в (видача кредит≥в в ≥ноземн≥й валют≥, покупка за ≥ноземну валюту ц≥нних папер≥в, використаних у нац≥ональн≥й ≥ ≥ноземн≥й валют≥).

8. ¬алютн≥ операц≥њ на м≥жнародних грошових ринках. ƒо них в≥днос¤тьс¤ депозитн≥ ≥ конверс≥йн≥ операц≥њ (у тому числ≥ ≥ ф'ючерсн≥, ¤кщо це не заборонено законодавством в≥дпов≥дних крањн), особами з комерц≥йними банками ≥ м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥¤ми - нерезидентами ”крањни.

9. ќперац≥њ з монетарними металами на внутр≥шньому ринку. ѕокупка ≥ продаж (у тому числ≥ на терм≥н), прийн¤тт¤ в депозити, в≥дпов≥дальне збереженн¤, використанн¤ на умовах застави по виданий кредит монетарних метал≥в або ц≥нних папер≥в, ном≥нал ¤ких виражений у монетарних металах, ¤кщо ц≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ на територ≥њ ”крањни з резидентами ”крањни.

10. ќперац≥њ з монетарними металами на м≥жнародному ринку. ѕокупка ≥ продаж (у тому числ≥ на терм≥н), прийн¤тт¤ в депозити, в≥дпов≥дальне збереженн¤, використанн¤ на умовах застави п≥д виданий кредит монетарних метал≥в або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть, в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства ”крањни.

ƒан≥ про к≥льк≥сть банк≥в, що одержали л≥ценз≥њ на проведенн¤ р≥зних операц≥й приведен≥ в таблиц≥ 1.3.

“аблиц¤ 1.3.

 ≥льк≥сть банк≥в, що одержали л≥ценз≥ю

на проведенн¤ операц≥й у 1999 роц≥.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12

Ќазва: «овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть комерц≥йних банк≥в
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-03 (21705 прочитано)